Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аа хенський собо р нім Aachener Dom Hoher Dom zu Aachen Aachener Münster Aachener Marienkirche Kaiserdom катедральний ім

Ахенський собор

Ахенський собор

Аа́хенський собо́р (нім. Aachener Dom, Hoher Dom zu Aachen, Aachener Münster, Aachener Marienkirche, Kaiserdom) — катедральний імперський собор міста Аахена, об'єкт світової культурної спадщини ЮНЕСКО з 1978 року. Єпископальна церква єпархії Аахена, а також найважливіший символ міста Аахен, Німеччина. Цей собор складається з декількох будівель, збудованих в періоди від Раннього середньовіччя до сучасності.

Аахенський собор
image
50°46′29″ пн. ш. 6°05′02″ сх. д. / 50.77475000002777250° пн. ш. 6.083922222249977807° сх. д. / 50.77475000002777250; 6.083922222249977807Координати: 50°46′29″ пн. ш. 6°05′02″ сх. д. / 50.77475000002777250° пн. ш. 6.083922222249977807° сх. д. / 50.77475000002777250; 6.083922222249977807
Тип споруди Імперський собор і d
Розташування image Німеччина[1], d[1]
Аахен
Північний Рейн-Вестфалія
Архітектор d
Початок будівництва 9 століття
Стиль готика і d
Належність католицтво
Єпархія d
Стан світова спадщина ЮНЕСКО[2] і d
Оригінальна назва нім. Aachener Dom
Епонім Діва Марія
Присвячення Небовзяття Діви Марії
Вебсайт aachenerdom.de
image
image
Аахенський собор (Німеччина)
image Аахенський собор у Вікісховищі

Архітектурний комплекс, що поєднує стилі різних періодів будови християнських соборів. Прототипами Аахенського собору були східно-римські церкви. Найдавніша і найцінніша частина будівлі є (796–806) — споруда у формі восьмикутника заввишки 31 метр та діаметром близько 32 метри. Спочатку споруда будувалася як частина Аахенського палацу і отримала назву «каплиця Палатина». Від 936 до 1531 року (595 років) каплиця була місцем коронації для тридцяти одного німецького короля і дванадцяти королев.

Аахенський кафедральний собор є неоднорідною структурою, що розвивалась понад 1200 років під впливом багатьох стилістичних епох. Покровителька собору Божа Матір Марія.

Історія

Карл Великий у 796 році, запросив фахівців з південних країн (Риму, Візантії) для створення на території Німеччини монументальної кам'яної споруди. У 805 році папа Лев III освятив собор.

Палацова імператорська капела (нім. Pfalzkapelle), побудована за ініціативою Карла Великого Одо Метцом у візантійському стилі, є ядром будівлі. Капела має висоту 31 м, діаметр — 32 м, формою ж являє собою восьмигранний купол, оточений 16-гранною галереєю в два поверхи. Купол підтримує 8 стовпів; 8 арок верхнього обходу спираються на подвійні колони. Хори в готичному стилі були прибудовані в 1353–1414 роках. Більшість капел, що оточують восьмикутник, в готичному стилі.

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (грудень 2020)

Стара будова протягом часу була сильно спотворена різними перероблюванням; особливо постраждала мозаїка, що прикрашала колись склепіння купола і від якої до початку XX століття збереглися лише дрібні залишки. В кінці XIX століття «Товариство Карла Великого» («Karlsverein»), засноване в 1849 році, поставило собі завданням реставрувати собор як з внутрішнього, так і з зовнішнього боку. Восьмикутники були знову прикрашені прекрасними мармуровими колонами, які в 1794 році були викрадені французами і знову повернені ними згідно з умовами Паризького миру. Чотирнадцять статуй усередині хору спорудили знову в усій колишній пишності фарб. Реставрація мозаїки була закінчена в 1881 році.

Під час Другої світової війни, Аахен, включаючи його знаменитий собор, був сильно пошкоджений бомбардувальними нападами та артилерійським вогнем, але основна структура собору збереглася. Багато художніх об'єктів собору було знято для забезпечення зберігання під час війни, а деякі, що не могли бути переміщені, захищені в самій церкві. Проте скління церкви Хорум XIV століття, неоготичного вівтаря, великої частини монастиря та Святої каплиці (Heiligtumskapelle) були безповоротно знищені. Реконструкція та реставрація відбувалися понад 30 років і коштували близько 40 мільйонів євро.

За свою більш ніж тисячолітню історію собор постійно добудовувався, частково руйнувався і реставрувався. З ним пов'язані легенди, зокрема сага про те, що гроші на будівництво собору довелося брати у самого диявола за умови, що він отримає душу першого, хто увійде до збудованої будівлі. За цією легендою, містяни обхитрили нечистого, запустивши першим вовка. Жадібний диявол відразу вчепився в жертву, лишень потім помітивши каверзу.

Ще про одну легенду Аахенского собору згадує Королів-Старий в книзі "Чмелик. Навколо світу": "Є така легенда, ніби біля того собору Карл власною рукою посадовив трояндовий кущ. Минуло кілька століть (бо Карл Великий помер у 814 році), а той кущ все ріс та ріс, розкидаючи на всі боки свої віти, що розповзались по соборових мурах. Коли це, не знать з чого, почала та троянда всихати. Що з нею не робили — нічого не помагало. І от, тоді міський магістрат ухвалив викопати куща, щоб його посохлі віти не псували вигляду собору. Але ж соборний дзвонар ніяк на те не згоджувався: він бо дуже любив той кущ і йому було шкода з ним розлучитися. Через те він раз-у-раз прохав, щоб куща лишили ще трохи: може-таки він відійде. Тим часом якось вночі завітав до того дзвонаря невідомий захожий чоловік-чужинець і попросився переночувати. Дзвонар його пустив. На другий ранок той подорожній почав просити, щоб дзвонар дозволив йому у нього жити, а він за те йому служитиме. Пристав дзвонар і на те. А була в того дзвонаря дуже гарна дочка й полюбилася вона чужинцеві. От, він і почав її сватати, але ж батько рішучо відмовив, бо це був чужинець, слов’янин, не католицької віри, а з походження «русин», тобто українець. От, тоді захожий, бачачи, як дзвонар побивався за кущем, і каже, що, коли старий віддасть за нього свою доньку, то він зробить так, що троянда оживе й знову буде цвісти. На це вже дзвонар не міг не пристати. Тоді той українець і заходився коло куща, тільки наперед умовився, щоб у нього не питали жодного слова, хоч би й що він з тим кущем не робив. А потім пообрізував віти, понавозив відкілясь землі й — диво! — на весну кущ почав рости, а потім на ньому, зацвіли й троянди. Тоді старий дзвонар впорядив бучне весілля, а потім, як помер,— то той захожий українець став замість свого тестя, дзвонарем Аахенського собору. От, такі-то наші українці!"

  • image
    Аахенський собор 1900 р.

Архітектура та історія архітектури

Восьмикутна центральна будівля, заснована на візантійських моделях з двоповерховим підходом, сьогодні є одним із видатних прикладів середньовічної сакральної архітектури. На додаток до восьмикутника спорудили дві вежі, розташовані вище на заході. Після смерті Карла Великого важливість Аахена як духовного центру Франкської імперії затухала. Однак церква з гробницею Карла Великого все ж таки здобула велику привабливість. З 936 р. римсько-німецькі королі були короновані тут на мармуровому престолі Карла Великого в Гохмюнстері. Правителі поклонялися в церкві і збагатили скарб мистецтва через щедрі пожертви і фонди. Під владою Отто III з 997 року внутрішня обробка храму змінилася. Окрім картин, його також частково прикрашали мозаїки.

Палацова капела складається з високого восьмикутного приміщення, що ділиться на дві частини по вертикалі. Внутрішній восьмикутник формується міцними стовпами, над якими є вісім криволінійних поверхонь, що покривають центральний простір. Навколо цього внутрішнього восьмикутника розташовується низьке склепіння, утворюючи галерею. Нижня і верхня частини характеризуються із сильним виступом карнизу. Цей карниз був вже у каролінгському періоді з версифікованим червоним написом.

Головний вівтар і імператорський трон розміщені у верхній частині Палацової каплиці. Над аркою галереї піднімається восьмикутний барабан з прорізами для вікон, на якому лежить купольне склепіння.

Верхні галереї утворені бронзовими каролінгськими стовпами. Стовпи античні і частково походять із трансальпійського регіону, в основному з Італії, грецької і єгипетської місцевості.

Зовнішні стіни каролінгського восьмикутника, виготовлені з кар'єрного каменю, значною мірою неструктурованого і без подальшої обробки. Восьмикутник сьогодні увінчаний своєрідним бароковим дахом з підвісним ліхтарем, який помітно спотворений тиском з боку Заходу.

Західне крило собору є каролінгського походження. Центральна частина увінчана неоготичною вежею з годинником з XIX століття, і двома фланговими сходовими вежами. Це двоповерхова будівля, що з XVIII століття утворює головний вхід в будівлю церкви.

Попереду Вестверку, в каролінгські часи, був атріум у вигляді внутрішнього дворика, оточеного арками з обох сторін. Розмір атріуму складав 127 × 83 каролінгових ніг (42,0–42,5 м × 27,7–27,9 м). Двоповерхові північне і південне крила мали низьку підлогу з невеликими арковими вікнами і арочною галереєю. Розкопки свідчать про те, що ще в каролінгські часи атріум був перетворений з світського двору на сакральний внутрішній двір. Реконструкція східної та західної сторін атріума була суперечливою, відповідно до літератури. Західний кінець, ймовірно, утворював портик, який був доступний на рибному ринку через кілька кроків. Зовсім нещодавно це обговорювалось на підставі археологічних знахідок: чи є портик каролінгськими воротами. Східного крила атріума на той час не існувало, але був доступ до баштових сходів Вестверку.

Романські зміни мало збереглися, за винятком порталів Свято-Миколаївської каплиці, фасаду каплиці всіх душ та декоративних архітектурних елементів в монастирі. З 1187 по 1193 рр. були побудовані романські монастирські споруди. Восьмикутник був піднятий (близько 1190 р.) і обладнаний вісьмома декоративними стрічками та галереєю. Романська конструкція даху, а також декоративні огорожі були втрачені протягом наступних століть через пожежі та перероблювання.

У XIV столітті почалося вшанування чотирьох великих реліквій. Паломництва в святині, які відбувалися кожні сім років, супроводжувались структурними змінами в церкві. Були закладені невеликий прямокутний хор і капела вітрео — високий готичний хор. Також було створено багато капел. Високі готичні баштові куполи з фланговими баштами були збудовані близько 1350 року.

Протягом XVII–XVIII ст. архітектура та споруди церкви змінювались не зважаючи на величезний збиток, заподіяний в 1656 р. в Аахені. Дахи церкви Св. Марії були зруйновані. Покрівля хора та восьмикутника була відремонтована в 1664 році, західна вежа через проблеми з фінансуванням була замінена лише тимчасовою дзвіницею. Інтер'єр церкви був створений з 1719 року, зокрема, італійськими штукатурами Вазалі та Артарі.

Стиль бароко: з 1731 по 1733 рр. стовбуровий склеп у Гохмюнстері був перефарбований живописцями Бернардіні та Абрилі. Плани, зроблені данським архітектором Крістіаном Зубером з метою модернізації готичного хору через прозоре укріплення високих вікон і витягування стовбура, не були реалізовані. Кольорове скління замінили прозорими скляними вікнами.

Від епохи бароко залишилась Угорська каплиця, яка була перебудована в середині XVIII століття, зберігається і сьогодні. Конверсія була проведена в 1748 році відомим архітектором Ахена Йоганом Джозефом Сьючем. Нове будівництво нової каплиці вже показало серйозні дефекти оболонки, так що майже завершена каплиця була знову знята в 1755 році й замінена Джозефом Мореттібувом.

Під час французького правління частини інтер'єру були розібрані. Свинцева покрівля дахів була вилучена в 1794 році. До того часу, як вона була покрита шифером в 1803 році, церква мала лише попереднє покриття. Вже в 1789 році був побудований бароковий високий вівтар.

Через важкі політичні та економічні часи великі роботи в головній будівлі не проводились до середини 1920-х років. Статичні проблеми в готичному хорі, який в 1916 році призвів до блокування хорового будинку, призвели до встановлення перллет-якоря, необхідного для стабілізації в 1920-х роках. У мансарді була встановлена спринклерна система як засіб протипожежної безпеки.

Під час Другої світової війни храм був декілька разів розбомблений, від чого сильно пошкодився. Багато артефактів були передані на збереження або резервуються в самому соборі. Скління готичного хору і неоготичний вівтар, а також велика частина монастиря і каплиця на південній сходовій башті були зруйновані. Багато інших компонентів — особливо дахи каплиць — були сильно пошкоджені бомбами.

Після Другої світової війни основні дефекти — особливо скління і дахи, — були вилучені, з метою забезпечення першої подорожі по святині після війни в 1951 році. Після Другого Ватиканського собору положення головного вівтаря було змінено. З 1985 року було розпочато загальну реконструкцію будівлі, яка знайде своє попереднє завершення в найближчі кілька років. В загальному відновлення тривало понад 30 років і коштувало близько 40 мільйонів євро.

Хронологія останніх заходів реставрації

  • 1984 р. Баптистерійна каплиця: відреставрована барокова каплиця, відновлено вогнезахисні поверхи та штукатурки.
  • 1985 р. Каплиця Миколая та Михаеля: на готичній каплиці довелося відремонтувати численні кам'яні ушкодження на стовпах.
  • 1985–1986 рр. Структура даху восьмикутника: з 1656 року покрівельна ферма була закручена через переважання західного вітрового навантаження, що призвело до нестабільності даху. Були побудовані нові вітрові пов'язки.
  • 1984–1991 рр. Каплиця Карла і Губертуса: Переміщення залізобетонного кільця над склепінням, щоб запобігти подальшій деформації каплиці. Балки з даху були замінені і зроблений новий шифер. Деякі декоративні фігури були замінені. Для чутливих елементів, таких як ажурні вікна і фігури з голубами був передбачений захист.
  • 1986 р. Вовчі двері: з 1986 року кожні два роки герметизують рідким воском.
  • 1998 р. Каплиця Ганни та Матіаса: збереження живопису, нова перевірка.
  • 1986–1987 р. Кріплення Пірлета: побудовані хори, колони були оброблені азбестом, який був втілений з гіпсовою штукатуркою.
  • 1987 р. Восьмикутний дах: ліхтар над восьмикутним дахом був поновлений, тому що дерев'яна опорна конструкція стала гнилою і стабільності більше не було.
  • 1987–1988 рр. Монастирі: заміна карнизів.
  • 1987–1989 рр. Західна вежа: через попадання вологи, залізні дужки, що з'єднують піщаник з облицюванням замкової вежі, були сильно іржаві. Залізна скоба була перевірена і замінена на кронштейни з нержавіючої сталі.
  • 1988 р. Ремонт після штормового ушкодження в зоні чотириголового орла в залі хорів.
  • 1989 р. Модернізація мосту між західною баштою та дахом восьмикутника.
  • 1989–1990 рр. Капела Ніколауса: миття післявоєнного перефарбування; Експозиція настінних візерунків з XV і XIX століть.
  • 1990–1991 рр. Капела Ніколауса: заміна іржавих залізних дужок. Підвищена стійкість завдяки встановленню двох фрикційних якорів.
  • 1991 р. Єпископська могила: облицювальні плити на південній стіні відірвалися від задньої стіни і були з'єднані ще раз.
  • 1991–1994 рр. Каплиця Угорщини: барокова каплиця була відреставрована. На додаток до реконструкції даху, карниз, мансарда та кільце кріплення, внутрішня обробка штукатурні декорації та вікна були поновлені.
  • 1992 р. Капела Карла: реставрація та фіксація пухких шарів кольорів картин у каплиці.
  • 1993–2000 рр. Хорхалле: зал хору був відремонтований, відновлення кільцевих якорів, ферми на даху, а також ремонт сонячних годинників. Відновлені фігури на відкритому майданчику, деякі зруйновані вікна були реабілітовані.
  • 1994–1998 рр. Монастир: реставрація стін і поверхонь стін.
  • 1999–2000 рр. Монументи: впровадження нової концепції освітлення.
  • 2000–2004 рр. Ремонт каролінгової кладки та кільцевих якорів.
  • 2001–2002 рр. Дрібна діра: цифри були очищені лазером і відновлено стабільність порталу.
  • 2001–2002 рр. Октогон: відновлення основного даху.
  • 2002 р. Збереження ототонського живопису.
  • 2003–2004 рр. Нова шиферна покрівля башт.
  • 2003–2006 рр. Капела Матіаса і Анни: ремонт даху, відновлена стара німецька покрівля, фігури.
  • 2010–2013 рр. Реставрація мозаїки: купольна мозаїка та мозаїка в коридорах.
  • 2013 р. Капела Ніколауса: реконструкція ферми даху.
  • 2014 р. Каплиця північної башти: реконструкція ферми даху.
  • 2016 р. Зал хору: Заміна склопакетів, зруйнованих вандалізмом.

Структура собору

Капела Палатина

Капела збудована у 796–805 рр. за моделлю візантійських будівель (наприклад, базиліка Сан-Вітале в Равенні та Мала Софія в Константинополі). Архітектор — Одо Метц. Оригінальний дизайн був куполоподібної восьмикутної форми, огородженої 16-гранною зовнішньою стіною.

Внутрішній восьмикутник діаметром 14,46 м. Навколо нього розташовано шістнадцять односторонніх просторів, над якими розміщена галерея. Два рівні відокремлені один від одного експансивним карнизом. Над арками галереї здіймається восьмикутний барабан із верхнім рядом вікон, на вершині якого розташований купол.

Верхні галереї відкриваються сіткою стародавніх колон з оренбурзького граніту. Внутрішні стіни спочатку були облицьовані мармуром. Круглі арочні отвори на верхньому рівні, між колонами, прикрашені метровими огородженнями із каролінгзької бронзи, створеними 1200 років тому в єдиному творі відповідно до римських моделей. Оригінальна купольна мозаїка, ймовірно, була виконана близько 800 року. У 1880–1881 рр. її відтворив венеціанський майстер Антоніо Сальвіаті за планами бельгійського архітектора Жана Батиста де Бетюна.

Стовпи восьмикутника виготовлені з бутового каменю. За часів Карла Великого Аахенський катедральний собор був червоного кольору, згідно з останніми висновками офісу Рейніш. Штукатурка мала такий окрас через додавання подрібненої червоної цегли.

Питання про те, які геометричні поняття та основні одиниці вимірювання лежать в основі побудови капели ще не зовсім зрозумілі і сьогодні. Роботи попередніх соборних архітекторів базувалися в основному римському футі (295,7 мм). Однак ці виміри вимагають складних теорій, щоб пояснити фактичні розміри церкви. У 2012 році архітектурний історик Улріке Хекнер запропонував теорію нової, досі невідомої одиниці вимірювання 322,4 мм, так званого Аахенського королівського фута, за якою можна простежити всі виміри в Каплиці Палатина.

  • image
    Усередині восьмикутної палацової капели
  • image
    Купольна мозаїка
  • image
    План капели Палатина

Західна башта

Західний фасад собору каролінгського походження. Це двоповерхова башта, верхня частина якої завершена у XVIII столітті.

Західний портал відкривається бронзовими дверима, відомими під назвою «Вовчі двері». Вони виготовлені близько 800 р. до каплиці Палатина, засновані на давніх моделях і важать близько чотирьох тонн. Кожен лист дверей розділений на вісім прямокутників — число яких мало релігійну символіку в християнстві як символ неділі, дня Воскресіння Ісуса Христа. Дверні кільця у формі левових голів оздоблені 24-а листами акантами (тобто двічі дванадцять або три рази вісім) — знову ж таки на найглибшому рівні нумерологія.

Сьогодні західна стіна увінчана великим вікном. Велика віконна рама замінюється меншим вікном з часів Каролінгів. Сучасне вікно було розроблено Евальдом Матаре в 1956 році.

Поверхи західного фасаду реконструйовані в першій половині XIV століття та в XVII столітті; башта закінчена між 1879 і 1884 роками.

  • image
    Аахенський собор, західний фасад
  • image
    Кільця у формі левових голів — оздоблення «Вовчих дверей»

Хор

Між 1355 і 1414 роками за ініціативою Маріенстіфта та Герхарда Хорі (1285–1367) готичний хор був побудований на схід від восьмикутника. До цього мав бути прямокутний каролінгський хор.

Готичний хор розміром 25 м в довжину, 13 м в ширину та 32 м у висоту. Його зовнішня стіна, наскільки це можливо, заповнена 13-ти кольоровими вікнами — площа поверхні скла перевищує 1000 м². Оригінальні вікна були сильно пошкоджені пожежами та бомбардувальними нападами Другої світової війни; теперішнє скло датується 1950-х роками.

Конструкція розташована за моделлю Сент-Шапель у Парижі, а також простору для важливих мощей та королівської каплиці. Для стійкості храму вмуровані залізні стержні у вузьких кам'яних опорах, щоб забезпечити якнайбільше місця для віконного простору.

Головний вівтар, який стоїть перед восьмикутником, прикрашений чудовим золотим фронталом, відомим як Пала д'Оро, датований близько 1000 р. і є подарунком Отто III і Генріха II.

На стовпах між вітражними вікнами стоять 14 статуй, виконаних бл. 1420 року: Діви Марії, Дванадцятьох Апостолів та Карла Великого.

  • image
    Орган

Бічні каплиці

Навколо восьмикутника розташовано кілька бічних капел. За годинниковою стрілкою з південного сходу вони:

- На південному сході — Маттіаскапелле (капела святого Матфея), побудована наприкінці XIV століття, одночасно з хором.

- Межує з капелою Святого Матвія на південь — готична Аннакапелле (Каплиця Св. Анни).

- Південь західного фасаду — Унганкапелле. Спочатку готична сторона капели була перебудована в стилі бароко в XVIII столітті, відповідно до планів італійського архітектора Джозефа Моретті.

- Поруч із західним фасадом на північ стоїть Капела Святого Миколая і Святого Михайла XV ст.

- На північний схід до восьмикутника прибудована капела Св. Чарльза та Губерта.

  • image
    Аннакапелле (Каплиця Св. Анни)
  • image
    Маттіаскапелле (капела святого Матфея)
  • image
    Ungarnkapelle
  • image
    Інтер'єр капели Святого Миколая і Святого Михайла

Знакові предмети

Трон Карла Великого

У західній галереї на нижньому поверсі, навпроти хору, розташований престол Карла Великого.

  • image
    Трон Карла Великого

Люстра Барбаросса

У центрі купола — люстра на довгому ланцюжку, близько чотирьох метрів над землею, діаметром чотири метри, відома як люстра Барбаросса (1165—1170). Це творіння було пожертвою імператора Фрідріха Барбаросу та його дружини Беатріче. Сорок вісім свічок люстри запалюються для урочистостей Церкви.

  • image
    Люстра Барбаросса

Скарбниця

Соборна скарбниця Аахенського собору містить надзвичайно важливі об'єкти, включаючи хрест Лотаря, бюст Карла Великого та Персефонського саркофагу. Соборна скарбниця в Аахені вважається однією з найважливіших церковних скарбниць у Північній Європі.

Пала д'Оро

Золотистий вівтар, Пала д'Оро, ймовірно, був створений близько 1020 року у Фульді. Він складається з сімнадцяти окремих золотих панелей. Перші п'ять рельєфів, ймовірно, створені майстрами в Рейнській області і відрізняються разюче радісною розповіддю. Ймовірно, зроблені на пожертви імператора Отто III. Решта панелей, разом з центральною групою Христа, Марії і Михайла, черпають мотиви з Візантії і пізніх Каролінгів, ймовірно створені на кошти Генрі II.

  • image
    Пала д'Оро

Дзвони

У дзвіниці висять вісім дзвонів на дерев'яних ярмах у дерев'яній рамі. Дзвони створені через три роки після міської пожежі 1656 року Францем фон Тріром та його сином Якобом.

Хронологія

768—800: Будівництво собору на місці римської лазні. Зовнішня частина була покрита червоною штукатуркою.

805: Освячення собору папою Львом III.

814: Похорон Карла Великого в Палатинській каплиці.

936: Коронація Отто I в Палатинській каплиці.

997: Отто III наказав пофарбувати стіни каплиці Палатина.

1002: Отто III похований у каплиці Палатина.

1002–1014: Генріх II пожертвував Амбон Генріха II

1152–1190: Фрідріх І дарує люстру Барбаросси.

1165: Канонізація Карла Великого.

1187–1193: установка романського монастиря, розширення восьмикутника.

1240–1250: Зведення фронтону Октагона, колапс вікна в західній ніші.

1355–1414:. Зведення хору, одночасно зі зведенням капели Матфея.

1420: Статуї на стовпах у хорі.

1449: Прибудована капела Св. Анни, спочатку як відкритий зал на нижньому поверсі, перебудована у стилі бароко в 1772 році, відновлена в 1862 році з готичною кладкою.

1456–1474: дворівнева капела Св. Чарльза і Сент-Гюберт.

до 1487 року: капела святого Миколая.

1656: Спустошлива пожежа через необережність в пекарні в центрі Аахену презвила до 17 загиблих та багатьох поранених людей. Весь дах собору був повністю зруйнований.

1664: Новий дах на восьмикутнику та хорі.

1748–1767: Зведення Унганкапелле.

1794: Окупація міста французькими революційними військами.

1814: Аахен стає частиною Прусського королівства.

1832: Початок реставраційних робіт.

1843: Перевстановлення деяких з колон Капели Палатини (28 штук повернулися з Франції), кілька колон замінені новими, старі бронзові основи замінено мармуром.

1847: заснування Карлової асоціації (Charlemagne Society).

1849–1861: Ремонт хору.

1857–1862: Відновлення Каплиці Св. Анни.

1864–1866: Відновлення Каплиці Святого Матфея.

1868: Відновлення Каплиці Св. Чарльза і Сент-Гюбер.

1879–1884: Доповнення до західної вежі, в пошуках готичної форми башти.

1879–1881: Прикраса купола з мозаїкою, виконана венеціанським мозаїком Антоніо Сальвіатісом.

1913: Мармурові підлоги в восьмикутнику та пасажах.

1949–1951: Відновлення хору, який був зруйнований у Другій світовій війні Вальтером Беннером та Антоном Вендлінгом.

1986–2011: Масові програми реставрації до Ахенського собору. Зовнішні ремонтні роботи були завершені в 2006 році.

Фотогалерея

  • image
    Усередині восьмикутної палацової капели
  • image
    Аахенський собор близько 1900 року
  • image
    Королівський трон в соборі
  • image
    Приміщення з вівтарем
  • image
    Стіл з похилою поверхнею (Adlerpult)
  • image
    Башта
  • image
    Брама
  • image
    «Всевидяче око»

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aachener Dom

1. Anon (2015). «The Aachen Pilgrimage». Heiligtumsfahrt [Aachen Pilgrimage]. Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

2. Anon (15 November 2012). «Wenn die Erde Wacketl: Neue Messstation unter Aachener Dom» [When the Earth Wobbles: New Observatory at Aachen Cathedral]. Aachener Nachrichten [Aachen News] (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

3. Anon (2010). «Klingende Kathedrale» [Sounding Cathedral]. Aachener Dom [Aachen Cathedral] (in German). Retrieved 15 May 2015.

4. Anon (2010a). «Die Klais-Orgel» [The Klais Organ]. Aachener Dommusik [Aachen Cathedral Music] (in German). Retrieved 15 May 2015.

5. Anon (2010b). «Die Zoboli-Orgel» [The Zoboli Organ]. Aachener Dommusik [Aachen Cathedral Music] (in German). Retrieved 15 May 2015.

6. Anon (2010c). «Die Glocken des Aachener Domes» [The Bells of the Aachen Cathedral]. Aachener Dom [Aachen Cathedral] (in German). Retrieved 15 May 2015.

7. Bayer, Patricia, ed. (2000). «Aachen». Encyclopedia Americana. I: A-Anjou (1st ed.). Danbury, CT: Grolier Incorporated. ISBN 0-7172-0133-3. LCCN 99054071.

8. Bertozzi, Adeo (27 October 2003). «Aachener Dom war Einst Rot Verputzt» [Aachen Cathedral was Once Plastered Red]. Baugewerbe (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

9. Conant, Kenneth John (1994) [1959]. Carolingian and Romanesque Architecture: 800-1200 (4th ed.). New Haven, CT: Yale University Press. ISBN 0-300-05298-7. LCCN 78149801.

10. Falkenstein, Ludwig (1981). Karl der Große und die Entstehung des Aachener Marienstiftes [Charlemagne and the Emergence of the Aachen Marie Pin] (in German). Paderborn, Germany: Schöningh. ISBN 3-506-73253-6. LCCN 82174110.

11. Fasel, Andreas (16 June 2012). «Das Rätsel um den Bau des Aachener Doms» [The Mystery Surrounding the Construction of the Aachen Cathedral]. Die Welt (in German). Retrieved 15 May 2015.

12. Gaehde, Joachim E. (1996). «Aachen: Buildings: Palatine Chapel: Sculpture». In Turner, Jane; Brigstocke, Hugh. The Dictionary of Art. 1: A to Anckerman. New York, NY: Grove. ISBN 0-19-517068-7. LCCN 96013628.

13. Giersiepen, Helga (1992). «Inschriftenkatalog: Aachen (Dom)» [Inscription Catalog: Aachen (Dom)]. Deutsche Inschriften Online [German Inscription Online] (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

14. Grimme, Ernst Günther (1972). Der Aachener Domschatz [The Aachen Cathedral Treasury]. Aachener Kunstblätter [Written Works on Aachen] (in German). Düsseldorf, Germany: L. Schwann. LCCN 72353488.

15. Heckner, Ulrike (11 June 2012). «Die perfekte Geometrie der Pfalzkapelle Karls des Großen» [The Perfect Geometry of the Palatine Chapel of Charlemagne]. Landschaftsverband Rheinland [Rhineland Regional Council] (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

16. Hugot, Leo (1962). «Der Westbau des Aachener Domes» [The Westwork of the Aachen Cathedral]. Aachener Kunstblätter (in German). 24/25: 108–126.

17. Jachtmann, Norbert, ed. (2010). «Glockenmusik in der Region Aachen-Stadt» [Bell Music in the Region of Aachen City] (PDF). www.glockenbuecheraac.de (in German). Archived from the original (PDF) on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

18. Jacobs, Jay, ed. (1975). The Encyclopedia of World Art (1st ed.). London, UK: Octopus Books. ISBN 0-7064-0495-5. LCCN 78321563.

19. Hoiberg, Dale H., ed. (2010). «Aachen». Encyclopædia Britannica. 1: A-ak Bayes (15th ed.). Chicago, IL: Encyclopædia Britannica, Inc. ISBN 978-1-5933-9837-8. LCCN 2008934270.

20. Roth, Hans Jürgen (2011). Ein Abbild des Himmels: Der Aachener Dom — Liturgie, Bibel, Kunst [An Image of Heaven: The Aachen Cathedral — Liturgy, Bible, Art] (in German). Aachen, Germany: Thouet.

21. Künzl, Ernst (2002). «Die Antike Bärin im Dom zu Aachen» [The Ancient Bear in the Aachen Cathedral]. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums [Yearbook of the Roman-Germanic Central Museums] (in German). 49.

22. Lepie, Herta (1996). Pala d'Oro: Der Goldaltar im Dom zu Aachen [Pala d'Oro: The Gold Altar in Aachen] (in German). Photos by Münchow, Ann. Cologne, Germany: Wienand Verlag & Medien. ISBN 3-87909-520-5.

23. Lepie, Herta; Minkenberg, Georg (2010) [1986]. The Cathedral Treasury of Aachen. Translated by Hargarter, Manjula Dias. Regensburg, Germany: Schnell & Steiner. ISBN 3-7954-2321-X. LCCN 2010451623.

24. McClendon, Charles B. (1996). «Aachen: Buildings: Palatine Chapel: Architecture». In Turner, Jane; Brigstocke, Hugh. The Dictionary of Art. 1: A to Anckerman. New York, NY: Grove. pp. 2–4. ISBN 0-19-517068-7. LCCN 96013628.

25. Schillig, Christiane (September 2005). «Wider den Zahn der Zeit: Der Dom zu Aachen» [Against the Ravages of Time: The Aachen Cathedral]. Monumente Online: Magazine of the Deutsche Stiftung Denkmalschutz [Monuments Online: Magazine of the German Foundation for Monument Protection (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

26. Silberer, Elke (3 June 2009). «Holzstücke Beweisen: Aachener Dom ist Tatsächlich 1200 Jahre alt» [Wood Pieces Prove: Aachen Cathedral is Actually 1200 Years]. Aachener Nachrichten [Aachen News] (in German). Archived from the original on 15 May 2015. Retrieved 15 May 2015.

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. https://www.icomos.de/data/pdf/iii-0421-1037-08.pdf / за ред. — С. 10–17. —
    d:Track:Q23785514d:Track:Q121289434
  3. Чернова І. В. група АР-49 НУ «Львівська політехніка», реферат на тему «Аахенський собор»

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aa henskij sobo r nim Aachener Dom Hoher Dom zu Aachen Aachener Munster Aachener Marienkirche Kaiserdom katedralnij imperskij sobor mista Aahena ob yekt svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO z 1978 roku Yepiskopalna cerkva yeparhiyi Aahena a takozh najvazhlivishij simvol mista Aahen Nimechchina Cej sobor skladayetsya z dekilkoh budivel zbudovanih v periodi vid Rannogo serednovichchya do suchasnosti Aahenskij sobor50 46 29 pn sh 6 05 02 sh d 50 77475000002777250 pn sh 6 083922222249977807 sh d 50 77475000002777250 6 083922222249977807 Koordinati 50 46 29 pn sh 6 05 02 sh d 50 77475000002777250 pn sh 6 083922222249977807 sh d 50 77475000002777250 6 083922222249977807Tip sporudi Imperskij sobor i dRoztashuvannya Nimechchina 1 d 1 Aahen Pivnichnij Rejn VestfaliyaArhitektor dPochatok budivnictva 9 stolittyaStil gotika i dNalezhnist katolictvoYeparhiya dStan svitova spadshina YuNESKO 2 i dOriginalna nazva nim Aachener DomEponim Diva MariyaPrisvyachennya Nebovzyattya Divi MariyiVebsajt aachenerdom deAahenskij sobor Nimechchina Aahenskij sobor u Vikishovishi Arhitekturnij kompleks sho poyednuye stili riznih periodiv budovi hristiyanskih soboriv Prototipami Aahenskogo soboru buli shidno rimski cerkvi Najdavnisha i najcinnisha chastina budivli ye 796 806 sporuda u formi vosmikutnika zavvishki 31 metr ta diametrom blizko 32 metri Spochatku sporuda buduvalasya yak chastina Aahenskogo palacu i otrimala nazvu kaplicya Palatina Vid 936 do 1531 roku 595 rokiv kaplicya bula miscem koronaciyi dlya tridcyati odnogo nimeckogo korolya i dvanadcyati korolev Aahenskij kafedralnij sobor ye neodnoridnoyu strukturoyu sho rozvivalas ponad 1200 rokiv pid vplivom bagatoh stilistichnih epoh Pokrovitelka soboru Bozha Matir Mariya IstoriyaKarl Velikij u 796 roci zaprosiv fahivciv z pivdennih krayin Rimu Vizantiyi dlya stvorennya na teritoriyi Nimechchini monumentalnoyi kam yanoyi sporudi U 805 roci papa Lev III osvyativ sobor Palacova imperatorska kapela nim Pfalzkapelle pobudovana za iniciativoyu Karla Velikogo Odo Metcom u vizantijskomu stili ye yadrom budivli Kapela maye visotu 31 m diametr 32 m formoyu zh yavlyaye soboyu vosmigrannij kupol otochenij 16 grannoyu galereyeyu v dva poverhi Kupol pidtrimuye 8 stovpiv 8 arok verhnogo obhodu spirayutsya na podvijni koloni Hori v gotichnomu stili buli pribudovani v 1353 1414 rokah Bilshist kapel sho otochuyut vosmikutnik v gotichnomu stili Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2020 Stara budova protyagom chasu bula silno spotvorena riznimi pereroblyuvannyam osoblivo postrazhdala mozayika sho prikrashala kolis sklepinnya kupola i vid yakoyi do pochatku XX stolittya zbereglisya lishe dribni zalishki V kinci XIX stolittya Tovaristvo Karla Velikogo Karlsverein zasnovane v 1849 roci postavilo sobi zavdannyam restavruvati sobor yak z vnutrishnogo tak i z zovnishnogo boku Vosmikutniki buli znovu prikrasheni prekrasnimi marmurovimi kolonami yaki v 1794 roci buli vikradeni francuzami i znovu poverneni nimi zgidno z umovami Parizkogo miru Chotirnadcyat statuj useredini horu sporudili znovu v usij kolishnij pishnosti farb Restavraciya mozayiki bula zakinchena v 1881 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Aahen vklyuchayuchi jogo znamenitij sobor buv silno poshkodzhenij bombarduvalnimi napadami ta artilerijskim vognem ale osnovna struktura soboru zbereglasya Bagato hudozhnih ob yektiv soboru bulo znyato dlya zabezpechennya zberigannya pid chas vijni a deyaki sho ne mogli buti peremisheni zahisheni v samij cerkvi Prote sklinnya cerkvi Horum XIV stolittya neogotichnogo vivtarya velikoyi chastini monastirya ta Svyatoyi kaplici Heiligtumskapelle buli bezpovorotno znisheni Rekonstrukciya ta restavraciya vidbuvalisya ponad 30 rokiv i koshtuvali blizko 40 miljoniv yevro Za svoyu bilsh nizh tisyacholitnyu istoriyu sobor postijno dobudovuvavsya chastkovo rujnuvavsya i restavruvavsya Z nim pov yazani legendi zokrema saga pro te sho groshi na budivnictvo soboru dovelosya brati u samogo diyavola za umovi sho vin otrimaye dushu pershogo hto uvijde do zbudovanoyi budivli Za ciyeyu legendoyu mistyani obhitrili nechistogo zapustivshi pershim vovka Zhadibnij diyavol vidrazu vchepivsya v zhertvu lishen potim pomitivshi kaverzu She pro odnu legendu Aahenskogo soboru zgaduye Koroliv Starij v knizi Chmelik Navkolo svitu Ye taka legenda nibi bilya togo soboru Karl vlasnoyu rukoyu posadoviv troyandovij kush Minulo kilka stolit bo Karl Velikij pomer u 814 roci a toj kush vse ris ta ris rozkidayuchi na vsi boki svoyi viti sho rozpovzalis po soborovih murah Koli ce ne znat z chogo pochala ta troyanda vsihati Sho z neyu ne robili nichogo ne pomagalo I ot todi miskij magistrat uhvaliv vikopati kusha shob jogo posohli viti ne psuvali viglyadu soboru Ale zh sobornij dzvonar niyak na te ne zgodzhuvavsya vin bo duzhe lyubiv toj kush i jomu bulo shkoda z nim rozluchitisya Cherez te vin raz u raz prohav shob kusha lishili she trohi mozhe taki vin vidijde Tim chasom yakos vnochi zavitav do togo dzvonarya nevidomij zahozhij cholovik chuzhinec i poprosivsya perenochuvati Dzvonar jogo pustiv Na drugij ranok toj podorozhnij pochav prositi shob dzvonar dozvoliv jomu u nogo zhiti a vin za te jomu sluzhitime Pristav dzvonar i na te A bula v togo dzvonarya duzhe garna dochka j polyubilasya vona chuzhincevi Ot vin i pochav yiyi svatati ale zh batko rishucho vidmoviv bo ce buv chuzhinec slov yanin ne katolickoyi viri a z pohodzhennya rusin tobto ukrayinec Ot todi zahozhij bachachi yak dzvonar pobivavsya za kushem i kazhe sho koli starij viddast za nogo svoyu donku to vin zrobit tak sho troyanda ozhive j znovu bude cvisti Na ce vzhe dzvonar ne mig ne pristati Todi toj ukrayinec i zahodivsya kolo kusha tilki napered umovivsya shob u nogo ne pitali zhodnogo slova hoch bi j sho vin z tim kushem ne robiv A potim poobrizuvav viti ponavoziv vidkilyas zemli j divo na vesnu kush pochav rosti a potim na nomu zacvili j troyandi Todi starij dzvonar vporyadiv buchne vesillya a potim yak pomer to toj zahozhij ukrayinec stav zamist svogo testya dzvonarem Aahenskogo soboru Ot taki to nashi ukrayinci Aahenskij sobor 1900 r Arhitektura ta istoriya arhitekturiVosmikutna centralna budivlya zasnovana na vizantijskih modelyah z dvopoverhovim pidhodom sogodni ye odnim iz vidatnih prikladiv serednovichnoyi sakralnoyi arhitekturi Na dodatok do vosmikutnika sporudili dvi vezhi roztashovani vishe na zahodi Pislya smerti Karla Velikogo vazhlivist Aahena yak duhovnogo centru Frankskoyi imperiyi zatuhala Odnak cerkva z grobniceyu Karla Velikogo vse zh taki zdobula veliku privablivist Z 936 r rimsko nimecki koroli buli koronovani tut na marmurovomu prestoli Karla Velikogo v Gohmyunsteri Praviteli poklonyalisya v cerkvi i zbagatili skarb mistectva cherez shedri pozhertvi i fondi Pid vladoyu Otto III z 997 roku vnutrishnya obrobka hramu zminilasya Okrim kartin jogo takozh chastkovo prikrashali mozayiki Palacova kapela skladayetsya z visokogo vosmikutnogo primishennya sho dilitsya na dvi chastini po vertikali Vnutrishnij vosmikutnik formuyetsya micnimi stovpami nad yakimi ye visim krivolinijnih poverhon sho pokrivayut centralnij prostir Navkolo cogo vnutrishnogo vosmikutnika roztashovuyetsya nizke sklepinnya utvoryuyuchi galereyu Nizhnya i verhnya chastini harakterizuyutsya iz silnim vistupom karnizu Cej karniz buv vzhe u karolingskomu periodi z versifikovanim chervonim napisom Golovnij vivtar i imperatorskij tron rozmisheni u verhnij chastini Palacovoyi kaplici Nad arkoyu galereyi pidnimayetsya vosmikutnij baraban z prorizami dlya vikon na yakomu lezhit kupolne sklepinnya Verhni galereyi utvoreni bronzovimi karolingskimi stovpami Stovpi antichni i chastkovo pohodyat iz transalpijskogo regionu v osnovnomu z Italiyi greckoyi i yegipetskoyi miscevosti Zovnishni stini karolingskogo vosmikutnika vigotovleni z kar yernogo kamenyu znachnoyu miroyu nestrukturovanogo i bez podalshoyi obrobki Vosmikutnik sogodni uvinchanij svoyeridnim barokovim dahom z pidvisnim lihtarem yakij pomitno spotvorenij tiskom z boku Zahodu Zahidne krilo soboru ye karolingskogo pohodzhennya Centralna chastina uvinchana neogotichnoyu vezheyu z godinnikom z XIX stolittya i dvoma flangovimi shodovimi vezhami Ce dvopoverhova budivlya sho z XVIII stolittya utvoryuye golovnij vhid v budivlyu cerkvi Poperedu Vestverku v karolingski chasi buv atrium u viglyadi vnutrishnogo dvorika otochenogo arkami z oboh storin Rozmir atriumu skladav 127 83 karolingovih nig 42 0 42 5 m 27 7 27 9 m Dvopoverhovi pivnichne i pivdenne krila mali nizku pidlogu z nevelikimi arkovimi viknami i arochnoyu galereyeyu Rozkopki svidchat pro te sho she v karolingski chasi atrium buv peretvorenij z svitskogo dvoru na sakralnij vnutrishnij dvir Rekonstrukciya shidnoyi ta zahidnoyi storin atriuma bula superechlivoyu vidpovidno do literaturi Zahidnij kinec jmovirno utvoryuvav portik yakij buv dostupnij na ribnomu rinku cherez kilka krokiv Zovsim neshodavno ce obgovoryuvalos na pidstavi arheologichnih znahidok chi ye portik karolingskimi vorotami Shidnogo krila atriuma na toj chas ne isnuvalo ale buv dostup do bashtovih shodiv Vestverku Romanski zmini malo zbereglisya za vinyatkom portaliv Svyato Mikolayivskoyi kaplici fasadu kaplici vsih dush ta dekorativnih arhitekturnih elementiv v monastiri Z 1187 po 1193 rr buli pobudovani romanski monastirski sporudi Vosmikutnik buv pidnyatij blizko 1190 r i obladnanij vismoma dekorativnimi strichkami ta galereyeyu Romanska konstrukciya dahu a takozh dekorativni ogorozhi buli vtracheni protyagom nastupnih stolit cherez pozhezhi ta pereroblyuvannya U XIV stolitti pochalosya vshanuvannya chotiroh velikih relikvij Palomnictva v svyatini yaki vidbuvalisya kozhni sim rokiv suprovodzhuvalis strukturnimi zminami v cerkvi Buli zakladeni nevelikij pryamokutnij hor i kapela vitreo visokij gotichnij hor Takozh bulo stvoreno bagato kapel Visoki gotichni bashtovi kupoli z flangovimi bashtami buli zbudovani blizko 1350 roku Protyagom XVII XVIII st arhitektura ta sporudi cerkvi zminyuvalis ne zvazhayuchi na velicheznij zbitok zapodiyanij v 1656 r v Aaheni Dahi cerkvi Sv Mariyi buli zrujnovani Pokrivlya hora ta vosmikutnika bula vidremontovana v 1664 roci zahidna vezha cherez problemi z finansuvannyam bula zaminena lishe timchasovoyu dzviniceyu Inter yer cerkvi buv stvorenij z 1719 roku zokrema italijskimi shtukaturami Vazali ta Artari Stil baroko z 1731 po 1733 rr stovburovij sklep u Gohmyunsteri buv perefarbovanij zhivopiscyami Bernardini ta Abrili Plani zrobleni danskim arhitektorom Kristianom Zuberom z metoyu modernizaciyi gotichnogo horu cherez prozore ukriplennya visokih vikon i vityaguvannya stovbura ne buli realizovani Kolorove sklinnya zaminili prozorimi sklyanimi viknami Vid epohi baroko zalishilas Ugorska kaplicya yaka bula perebudovana v seredini XVIII stolittya zberigayetsya i sogodni Konversiya bula provedena v 1748 roci vidomim arhitektorom Ahena Joganom Dzhozefom Syuchem Nove budivnictvo novoyi kaplici vzhe pokazalo serjozni defekti obolonki tak sho majzhe zavershena kaplicya bula znovu znyata v 1755 roci j zaminena Dzhozefom Morettibuvom Pid chas francuzkogo pravlinnya chastini inter yeru buli rozibrani Svinceva pokrivlya dahiv bula viluchena v 1794 roci Do togo chasu yak vona bula pokrita shiferom v 1803 roci cerkva mala lishe poperednye pokrittya Vzhe v 1789 roci buv pobudovanij barokovij visokij vivtar Cherez vazhki politichni ta ekonomichni chasi veliki roboti v golovnij budivli ne provodilis do seredini 1920 h rokiv Statichni problemi v gotichnomu hori yakij v 1916 roci prizviv do blokuvannya horovogo budinku prizveli do vstanovlennya perllet yakorya neobhidnogo dlya stabilizaciyi v 1920 h rokah U mansardi bula vstanovlena sprinklerna sistema yak zasib protipozhezhnoyi bezpeki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni hram buv dekilka raziv rozbomblenij vid chogo silno poshkodivsya Bagato artefaktiv buli peredani na zberezhennya abo rezervuyutsya v samomu sobori Sklinnya gotichnogo horu i neogotichnij vivtar a takozh velika chastina monastirya i kaplicya na pivdennij shodovij bashti buli zrujnovani Bagato inshih komponentiv osoblivo dahi kaplic buli silno poshkodzheni bombami Pislya Drugoyi svitovoyi vijni osnovni defekti osoblivo sklinnya i dahi buli vilucheni z metoyu zabezpechennya pershoyi podorozhi po svyatini pislya vijni v 1951 roci Pislya Drugogo Vatikanskogo soboru polozhennya golovnogo vivtarya bulo zmineno Z 1985 roku bulo rozpochato zagalnu rekonstrukciyu budivli yaka znajde svoye poperednye zavershennya v najblizhchi kilka rokiv V zagalnomu vidnovlennya trivalo ponad 30 rokiv i koshtuvalo blizko 40 miljoniv yevro Hronologiya ostannih zahodiv restavraciyi1984 r Baptisterijna kaplicya vidrestavrovana barokova kaplicya vidnovleno vognezahisni poverhi ta shtukaturki 1985 r Kaplicya Mikolaya ta Mihaelya na gotichnij kaplici dovelosya vidremontuvati chislenni kam yani ushkodzhennya na stovpah 1985 1986 rr Struktura dahu vosmikutnika z 1656 roku pokrivelna ferma bula zakruchena cherez perevazhannya zahidnogo vitrovogo navantazhennya sho prizvelo do nestabilnosti dahu Buli pobudovani novi vitrovi pov yazki 1984 1991 rr Kaplicya Karla i Gubertusa Peremishennya zalizobetonnogo kilcya nad sklepinnyam shob zapobigti podalshij deformaciyi kaplici Balki z dahu buli zamineni i zroblenij novij shifer Deyaki dekorativni figuri buli zamineni Dlya chutlivih elementiv takih yak azhurni vikna i figuri z golubami buv peredbachenij zahist 1986 r Vovchi dveri z 1986 roku kozhni dva roki germetizuyut ridkim voskom 1998 r Kaplicya Ganni ta Matiasa zberezhennya zhivopisu nova perevirka 1986 1987 r Kriplennya Pirleta pobudovani hori koloni buli obrobleni azbestom yakij buv vtilenij z gipsovoyu shtukaturkoyu 1987 r Vosmikutnij dah lihtar nad vosmikutnim dahom buv ponovlenij tomu sho derev yana oporna konstrukciya stala gniloyu i stabilnosti bilshe ne bulo 1987 1988 rr Monastiri zamina karniziv 1987 1989 rr Zahidna vezha cherez popadannya vologi zalizni duzhki sho z yednuyut pishanik z oblicyuvannyam zamkovoyi vezhi buli silno irzhavi Zalizna skoba bula perevirena i zaminena na kronshtejni z nerzhaviyuchoyi stali 1988 r Remont pislya shtormovogo ushkodzhennya v zoni chotirigolovogo orla v zali horiv 1989 r Modernizaciya mostu mizh zahidnoyu bashtoyu ta dahom vosmikutnika 1989 1990 rr Kapela Nikolausa mittya pislyavoyennogo perefarbuvannya Ekspoziciya nastinnih vizerunkiv z XV i XIX stolit 1990 1991 rr Kapela Nikolausa zamina irzhavih zaliznih duzhok Pidvishena stijkist zavdyaki vstanovlennyu dvoh frikcijnih yakoriv 1991 r Yepiskopska mogila oblicyuvalni pliti na pivdennij stini vidirvalisya vid zadnoyi stini i buli z yednani she raz 1991 1994 rr Kaplicya Ugorshini barokova kaplicya bula vidrestavrovana Na dodatok do rekonstrukciyi dahu karniz mansarda ta kilce kriplennya vnutrishnya obrobka shtukaturni dekoraciyi ta vikna buli ponovleni 1992 r Kapela Karla restavraciya ta fiksaciya puhkih shariv koloriv kartin u kaplici 1993 2000 rr Horhalle zal horu buv vidremontovanij vidnovlennya kilcevih yakoriv fermi na dahu a takozh remont sonyachnih godinnikiv Vidnovleni figuri na vidkritomu majdanchiku deyaki zrujnovani vikna buli reabilitovani 1994 1998 rr Monastir restavraciya stin i poverhon stin 1999 2000 rr Monumenti vprovadzhennya novoyi koncepciyi osvitlennya 2000 2004 rr Remont karolingovoyi kladki ta kilcevih yakoriv 2001 2002 rr Dribna dira cifri buli ochisheni lazerom i vidnovleno stabilnist portalu 2001 2002 rr Oktogon vidnovlennya osnovnogo dahu 2002 r Zberezhennya ototonskogo zhivopisu 2003 2004 rr Nova shiferna pokrivlya basht 2003 2006 rr Kapela Matiasa i Anni remont dahu vidnovlena stara nimecka pokrivlya figuri 2010 2013 rr Restavraciya mozayiki kupolna mozayika ta mozayika v koridorah 2013 r Kapela Nikolausa rekonstrukciya fermi dahu 2014 r Kaplicya pivnichnoyi bashti rekonstrukciya fermi dahu 2016 r Zal horu Zamina sklopaketiv zrujnovanih vandalizmom Struktura soboruKapela Palatina Kapela zbudovana u 796 805 rr za modellyu vizantijskih budivel napriklad bazilika San Vitale v Ravenni ta Mala Sofiya v Konstantinopoli Arhitektor Odo Metc Originalnij dizajn buv kupolopodibnoyi vosmikutnoyi formi ogorodzhenoyi 16 grannoyu zovnishnoyu stinoyu Vnutrishnij vosmikutnik diametrom 14 46 m Navkolo nogo roztashovano shistnadcyat odnostoronnih prostoriv nad yakimi rozmishena galereya Dva rivni vidokremleni odin vid odnogo ekspansivnim karnizom Nad arkami galereyi zdijmayetsya vosmikutnij baraban iz verhnim ryadom vikon na vershini yakogo roztashovanij kupol Verhni galereyi vidkrivayutsya sitkoyu starodavnih kolon z orenburzkogo granitu Vnutrishni stini spochatku buli oblicovani marmurom Krugli arochni otvori na verhnomu rivni mizh kolonami prikrasheni metrovimi ogorodzhennyami iz karolingzkoyi bronzi stvorenimi 1200 rokiv tomu v yedinomu tvori vidpovidno do rimskih modelej Originalna kupolna mozayika jmovirno bula vikonana blizko 800 roku U 1880 1881 rr yiyi vidtvoriv venecianskij majster Antonio Salviati za planami belgijskogo arhitektora Zhana Batista de Betyuna Stovpi vosmikutnika vigotovleni z butovogo kamenyu Za chasiv Karla Velikogo Aahenskij katedralnij sobor buv chervonogo koloru zgidno z ostannimi visnovkami ofisu Rejnish Shtukaturka mala takij okras cherez dodavannya podribnenoyi chervonoyi cegli Pitannya pro te yaki geometrichni ponyattya ta osnovni odinici vimiryuvannya lezhat v osnovi pobudovi kapeli she ne zovsim zrozumili i sogodni Roboti poperednih sobornih arhitektoriv bazuvalisya v osnovnomu rimskomu futi 295 7 mm Odnak ci vimiri vimagayut skladnih teorij shob poyasniti faktichni rozmiri cerkvi U 2012 roci arhitekturnij istorik Ulrike Hekner zaproponuvav teoriyu novoyi dosi nevidomoyi odinici vimiryuvannya 322 4 mm tak zvanogo Aahenskogo korolivskogo futa za yakoyu mozhna prostezhiti vsi vimiri v Kaplici Palatina Useredini vosmikutnoyi palacovoyi kapeli Kupolna mozayika Plan kapeli Palatina Zahidna bashta Zahidnij fasad soboru karolingskogo pohodzhennya Ce dvopoverhova bashta verhnya chastina yakoyi zavershena u XVIII stolitti Zahidnij portal vidkrivayetsya bronzovimi dverima vidomimi pid nazvoyu Vovchi dveri Voni vigotovleni blizko 800 r do kaplici Palatina zasnovani na davnih modelyah i vazhat blizko chotiroh tonn Kozhen list dverej rozdilenij na visim pryamokutnikiv chislo yakih malo religijnu simvoliku v hristiyanstvi yak simvol nedili dnya Voskresinnya Isusa Hrista Dverni kilcya u formi levovih goliv ozdobleni 24 a listami akantami tobto dvichi dvanadcyat abo tri razi visim znovu zh taki na najglibshomu rivni numerologiya Sogodni zahidna stina uvinchana velikim viknom Velika vikonna rama zaminyuyetsya menshim viknom z chasiv Karolingiv Suchasne vikno bulo rozrobleno Evaldom Matare v 1956 roci Poverhi zahidnogo fasadu rekonstrujovani v pershij polovini XIV stolittya ta v XVII stolitti bashta zakinchena mizh 1879 i 1884 rokami Aahenskij sobor zahidnij fasad Kilcya u formi levovih goliv ozdoblennya Vovchih dverej Hor Mizh 1355 i 1414 rokami za iniciativoyu Marienstifta ta Gerharda Hori 1285 1367 gotichnij hor buv pobudovanij na shid vid vosmikutnika Do cogo mav buti pryamokutnij karolingskij hor Gotichnij hor rozmirom 25 m v dovzhinu 13 m v shirinu ta 32 m u visotu Jogo zovnishnya stina naskilki ce mozhlivo zapovnena 13 ti kolorovimi viknami plosha poverhni skla perevishuye 1000 m Originalni vikna buli silno poshkodzheni pozhezhami ta bombarduvalnimi napadami Drugoyi svitovoyi vijni teperishnye sklo datuyetsya 1950 h rokami Konstrukciya roztashovana za modellyu Sent Shapel u Parizhi a takozh prostoru dlya vazhlivih moshej ta korolivskoyi kaplici Dlya stijkosti hramu vmurovani zalizni sterzhni u vuzkih kam yanih oporah shob zabezpechiti yaknajbilshe miscya dlya vikonnogo prostoru Golovnij vivtar yakij stoyit pered vosmikutnikom prikrashenij chudovim zolotim frontalom vidomim yak Pala d Oro datovanij blizko 1000 r i ye podarunkom Otto III i Genriha II Na stovpah mizh vitrazhnimi viknami stoyat 14 statuj vikonanih bl 1420 roku Divi Mariyi Dvanadcyatoh Apostoliv ta Karla Velikogo Organ Bichni kaplici Navkolo vosmikutnika roztashovano kilka bichnih kapel Za godinnikovoyu strilkoyu z pivdennogo shodu voni Na pivdennomu shodi Mattiaskapelle kapela svyatogo Matfeya pobudovana naprikinci XIV stolittya odnochasno z horom Mezhuye z kapeloyu Svyatogo Matviya na pivden gotichna Annakapelle Kaplicya Sv Anni Pivden zahidnogo fasadu Ungankapelle Spochatku gotichna storona kapeli bula perebudovana v stili baroko v XVIII stolitti vidpovidno do planiv italijskogo arhitektora Dzhozefa Moretti Poruch iz zahidnim fasadom na pivnich stoyit Kapela Svyatogo Mikolaya i Svyatogo Mihajla XV st Na pivnichnij shid do vosmikutnika pribudovana kapela Sv Charlza ta Guberta Annakapelle Kaplicya Sv Anni Mattiaskapelle kapela svyatogo Matfeya Ungarnkapelle Inter yer kapeli Svyatogo Mikolaya i Svyatogo MihajlaZnakovi predmetiTron Karla Velikogo U zahidnij galereyi na nizhnomu poversi navproti horu roztashovanij prestol Karla Velikogo Tron Karla Velikogo Lyustra Barbarossa U centri kupola lyustra na dovgomu lancyuzhku blizko chotiroh metriv nad zemleyu diametrom chotiri metri vidoma yak lyustra Barbarossa 1165 1170 Ce tvorinnya bulo pozhertvoyu imperatora Fridriha Barbarosu ta jogo druzhini Beatriche Sorok visim svichok lyustri zapalyuyutsya dlya urochistostej Cerkvi Lyustra Barbarossa Skarbnicya Soborna skarbnicya Aahenskogo soboru mistit nadzvichajno vazhlivi ob yekti vklyuchayuchi hrest Lotarya byust Karla Velikogo ta Persefonskogo sarkofagu Soborna skarbnicya v Aaheni vvazhayetsya odniyeyu z najvazhlivishih cerkovnih skarbnic u Pivnichnij Yevropi Pala d Oro Zolotistij vivtar Pala d Oro jmovirno buv stvorenij blizko 1020 roku u Fuldi Vin skladayetsya z simnadcyati okremih zolotih panelej Pershi p yat relyefiv jmovirno stvoreni majstrami v Rejnskij oblasti i vidriznyayutsya razyuche radisnoyu rozpoviddyu Jmovirno zrobleni na pozhertvi imperatora Otto III Reshta panelej razom z centralnoyu grupoyu Hrista Mariyi i Mihajla cherpayut motivi z Vizantiyi i piznih Karolingiv jmovirno stvoreni na koshti Genri II Pala d Oro Dzvoni U dzvinici visyat visim dzvoniv na derev yanih yarmah u derev yanij rami Dzvoni stvoreni cherez tri roki pislya miskoyi pozhezhi 1656 roku Francem fon Trirom ta jogo sinom Yakobom Hronologiya768 800 Budivnictvo soboru na misci rimskoyi lazni Zovnishnya chastina bula pokrita chervonoyu shtukaturkoyu 805 Osvyachennya soboru papoyu Lvom III 814 Pohoron Karla Velikogo v Palatinskij kaplici 936 Koronaciya Otto I v Palatinskij kaplici 997 Otto III nakazav pofarbuvati stini kaplici Palatina 1002 Otto III pohovanij u kaplici Palatina 1002 1014 Genrih II pozhertvuvav Ambon Genriha II 1152 1190 Fridrih I daruye lyustru Barbarossi 1165 Kanonizaciya Karla Velikogo 1187 1193 ustanovka romanskogo monastirya rozshirennya vosmikutnika 1240 1250 Zvedennya frontonu Oktagona kolaps vikna v zahidnij nishi 1355 1414 Zvedennya horu odnochasno zi zvedennyam kapeli Matfeya 1420 Statuyi na stovpah u hori 1449 Pribudovana kapela Sv Anni spochatku yak vidkritij zal na nizhnomu poversi perebudovana u stili baroko v 1772 roci vidnovlena v 1862 roci z gotichnoyu kladkoyu 1456 1474 dvorivneva kapela Sv Charlza i Sent Gyubert do 1487 roku kapela svyatogo Mikolaya 1656 Spustoshliva pozhezha cherez neoberezhnist v pekarni v centri Aahenu prezvila do 17 zagiblih ta bagatoh poranenih lyudej Ves dah soboru buv povnistyu zrujnovanij 1664 Novij dah na vosmikutniku ta hori 1748 1767 Zvedennya Ungankapelle 1794 Okupaciya mista francuzkimi revolyucijnimi vijskami 1814 Aahen staye chastinoyu Prusskogo korolivstva 1832 Pochatok restavracijnih robit 1843 Perevstanovlennya deyakih z kolon Kapeli Palatini 28 shtuk povernulisya z Franciyi kilka kolon zamineni novimi stari bronzovi osnovi zamineno marmurom 1847 zasnuvannya Karlovoyi asociaciyi Charlemagne Society 1849 1861 Remont horu 1857 1862 Vidnovlennya Kaplici Sv Anni 1864 1866 Vidnovlennya Kaplici Svyatogo Matfeya 1868 Vidnovlennya Kaplici Sv Charlza i Sent Gyuber 1879 1884 Dopovnennya do zahidnoyi vezhi v poshukah gotichnoyi formi bashti 1879 1881 Prikrasa kupola z mozayikoyu vikonana venecianskim mozayikom Antonio Salviatisom 1913 Marmurovi pidlogi v vosmikutniku ta pasazhah 1949 1951 Vidnovlennya horu yakij buv zrujnovanij u Drugij svitovij vijni Valterom Bennerom ta Antonom Vendlingom 1986 2011 Masovi programi restavraciyi do Ahenskogo soboru Zovnishni remontni roboti buli zaversheni v 2006 roci FotogalereyaUseredini vosmikutnoyi palacovoyi kapeli Aahenskij sobor blizko 1900 roku Korolivskij tron v sobori Primishennya z vivtarem Stil z pohiloyu poverhneyu Adlerpult Bashta Brama Vsevidyache oko LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aachener Dom 1 Anon 2015 The Aachen Pilgrimage Heiligtumsfahrt Aachen Pilgrimage Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 2 Anon 15 November 2012 Wenn die Erde Wacketl Neue Messstation unter Aachener Dom When the Earth Wobbles New Observatory at Aachen Cathedral Aachener Nachrichten Aachen News in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 3 Anon 2010 Klingende Kathedrale Sounding Cathedral Aachener Dom Aachen Cathedral in German Retrieved 15 May 2015 4 Anon 2010a Die Klais Orgel The Klais Organ Aachener Dommusik Aachen Cathedral Music in German Retrieved 15 May 2015 5 Anon 2010b Die Zoboli Orgel The Zoboli Organ Aachener Dommusik Aachen Cathedral Music in German Retrieved 15 May 2015 6 Anon 2010c Die Glocken des Aachener Domes The Bells of the Aachen Cathedral Aachener Dom Aachen Cathedral in German Retrieved 15 May 2015 7 Bayer Patricia ed 2000 Aachen Encyclopedia Americana I A Anjou 1st ed Danbury CT Grolier Incorporated ISBN 0 7172 0133 3 LCCN 99054071 8 Bertozzi Adeo 27 October 2003 Aachener Dom war Einst Rot Verputzt Aachen Cathedral was Once Plastered Red Baugewerbe in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 9 Conant Kenneth John 1994 1959 Carolingian and Romanesque Architecture 800 1200 4th ed New Haven CT Yale University Press ISBN 0 300 05298 7 LCCN 78149801 10 Falkenstein Ludwig 1981 Karl der Grosse und die Entstehung des Aachener Marienstiftes Charlemagne and the Emergence of the Aachen Marie Pin in German Paderborn Germany Schoningh ISBN 3 506 73253 6 LCCN 82174110 11 Fasel Andreas 16 June 2012 Das Ratsel um den Bau des Aachener Doms The Mystery Surrounding the Construction of the Aachen Cathedral Die Welt in German Retrieved 15 May 2015 12 Gaehde Joachim E 1996 Aachen Buildings Palatine Chapel Sculpture In Turner Jane Brigstocke Hugh The Dictionary of Art 1 A to Anckerman New York NY Grove ISBN 0 19 517068 7 LCCN 96013628 13 Giersiepen Helga 1992 Inschriftenkatalog Aachen Dom Inscription Catalog Aachen Dom Deutsche Inschriften Online German Inscription Online in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 14 Grimme Ernst Gunther 1972 Der Aachener Domschatz The Aachen Cathedral Treasury Aachener Kunstblatter Written Works on Aachen in German Dusseldorf Germany L Schwann LCCN 72353488 15 Heckner Ulrike 11 June 2012 Die perfekte Geometrie der Pfalzkapelle Karls des Grossen The Perfect Geometry of the Palatine Chapel of Charlemagne Landschaftsverband Rheinland Rhineland Regional Council in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 16 Hugot Leo 1962 Der Westbau des Aachener Domes The Westwork of the Aachen Cathedral Aachener Kunstblatter in German 24 25 108 126 17 Jachtmann Norbert ed 2010 Glockenmusik in der Region Aachen Stadt Bell Music in the Region of Aachen City PDF www glockenbuecheraac de in German Archived from the original PDF on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 18 Jacobs Jay ed 1975 The Encyclopedia of World Art 1st ed London UK Octopus Books ISBN 0 7064 0495 5 LCCN 78321563 19 Hoiberg Dale H ed 2010 Aachen Encyclopaedia Britannica 1 A ak Bayes 15th ed Chicago IL Encyclopaedia Britannica Inc ISBN 978 1 5933 9837 8 LCCN 2008934270 20 Roth Hans Jurgen 2011 Ein Abbild des Himmels Der Aachener Dom Liturgie Bibel Kunst An Image of Heaven The Aachen Cathedral Liturgy Bible Art in German Aachen Germany Thouet 21 Kunzl Ernst 2002 Die Antike Barin im Dom zu Aachen The Ancient Bear in the Aachen Cathedral Jahrbuch des Romisch Germanischen Zentralmuseums Yearbook of the Roman Germanic Central Museums in German 49 22 Lepie Herta 1996 Pala d Oro Der Goldaltar im Dom zu Aachen Pala d Oro The Gold Altar in Aachen in German Photos by Munchow Ann Cologne Germany Wienand Verlag amp Medien ISBN 3 87909 520 5 23 Lepie Herta Minkenberg Georg 2010 1986 The Cathedral Treasury of Aachen Translated by Hargarter Manjula Dias Regensburg Germany Schnell amp Steiner ISBN 3 7954 2321 X LCCN 2010451623 24 McClendon Charles B 1996 Aachen Buildings Palatine Chapel Architecture In Turner Jane Brigstocke Hugh The Dictionary of Art 1 A to Anckerman New York NY Grove pp 2 4 ISBN 0 19 517068 7 LCCN 96013628 25 Schillig Christiane September 2005 Wider den Zahn der Zeit Der Dom zu Aachen Against the Ravages of Time The Aachen Cathedral Monumente Online Magazine of the Deutsche Stiftung Denkmalschutz Monuments Online Magazine of the German Foundation for Monument Protection in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 26 Silberer Elke 3 June 2009 Holzstucke Beweisen Aachener Dom ist Tatsachlich 1200 Jahre alt Wood Pieces Prove Aachen Cathedral is Actually 1200 Years Aachener Nachrichten Aachen News in German Archived from the original on 15 May 2015 Retrieved 15 May 2015 PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www icomos de data pdf iii 0421 1037 08 pdf za red S 10 17 ISBN 3 87490 311 7 d Track Q23785514d Track Q121289434 Chernova I V grupa AR 49 NU Lvivska politehnika referat na temu Aahenskij sobor PosilannyaAahenskij sobor 30 veresnya 2020 u Wayback Machine VUE Oficijnij sajt 18 travnya 2014 u Wayback Machine nim Aahenskij sobor 14 sichnya 2007 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ