Облога Медвина

Облога Медвіна - бій російсько-польської війни (1654-1667) під час якого військо московитів та козаків під командуванням Косагова витримало тривалу облогу переважаючих сил противника, а потім змогло пробитися до Канева.

Облога Медвина
Російсько-польська війна (1654—1667)
Координати: 49°23′25″ пн. ш. 30°47′05″ сх. д. / 49.39027777780577821° пн. ш. 30.784722222249779833° сх. д. / 49.39027777780577821; 30.784722222249779833
Дата: жовтень-листопад 1664 року Місце: Медвин Результат: Перемога Гетьманщини
Сторони
Московське царство  Гетьманщина	Річ Посполита  Гетьманщина
Командувачі
Косагов Григорій Іванович Гамалія Григорій Михайлович Горленко Лазар Федорович	Стефан Чарнецький
Військові сили
	до 7000 поляків невідоме число козаків і кримських татар
Втрати
мінімальні	суттєві

Передісторія

З початком 1664 року на Правобережній Україні знову з'явився загін московського воєводи Г. І. Косагова і запорізького кошового І. Д. Сірка, який повернувся з-під Перекопу, де він бився з кримськими татарами. Загін діяв досить успішно, залучаючи на бік московського царя велику кількість місцевих жителів. Річ Посполита направила проти нього одного з кращих своїх полководців - Стефана Чарнецького, який прославився в битвах проти московитів і мав репутацію жорсткого і безстрашного воєначальника.

Чарнецький прийшов в Україну в той момент, коли головний союзник поляків з числа козацьких лідерів, Тетеря, ледве втік від переслідування гетьмана Брюховецького, Прихильник Москви Брюховецький збирався завдати нового удару по противнику, відправившись з вірними козаками під Чигирин, одну з головних фортець Правобережжя. Тетеря вирішив не випробовувати долю і при чутках про наближення Брюховецького відійшов до Польщі. Однак він встиг закликати на допомогу кримських татар і Стефана Чарнецького, сподіваючись на його кінноту. Сам Брюховецький, зустрівши опір під Чигирином, не наважився брати в облогу місто і повернули назад, до Канева, а натиск ворога довелося стримувати Косагову і Сірку .

Косагов прагнув уникнуть прямого зіткнення в поле, де перевага була б на боці Чарнецького, тому переховувався у фортецях. Спочатку Косагов і Серко відсиділися в Бужин, потім перейшли до фортеці Сміла, після чого остаточно покинули Правобережжя. Це була не остання зустріч Косагова з Чарнецьким. Восени 1664 року, вже без підтримки Сірка, російський воєвода по дорозі в Умань був змушений знову відбивати облогу, на цей раз в Медвині.

Хід облоги

Загін Чарнецького, що включав, крім поляків, частину прихильників Тетері (сам Тетеря взяв в облогу Лисянку) і кримських татар, перевершував противника чисельно, тому Косагов в черговий раз віддав перевагу ухилитися від польового бою, зачинившись в місті. Однак і польський полководець зазнавав труднощів: польські піхотинці і татари вимагали плати за службу, а крім того, почали голодувати. Продовольства і фуражу по велінню Чарнецького було приготовлено не більше ніж на шість тижнів, і цей термін вже пройшов.

Облога тривала чотири тижні. Всі «жорстокі напади» були відбиті. Московський загін втратив убитим лише одну людину, противник же постраждав куди помітніше: за словами Г. І. Косагова, «... під Медвином на боях і на приступах побито багато і живих ляхів і німеців побрано» . Після цього Чарнецький і Тетеря, бачачи великі втрати, зняли облогу, а Косагов рушив до Канева, по дорогою 12 грудня розбивши під Старобором польсько-козацький загін ; в Каневі він згідно з отриманим царським указом здав всіх ратних людей стольнику Федору Протасьєву, а сам виїхав у Білгород.

Примітки

1. [Костомаров Н. И. Руина. Мазепа. Мазепинцы. Исторические монографии и исследования. — М. : Чарли, 1995. — С. 42—43. — 800 с. — (Актуальная история России). — 15 000 екз. — .
2. Рогожин, Григорий Косагов против Стефана Чарнецкого.
3. Яворницкий Д. И. Глава пятнадцатая // История запорожских казаков. — Киев : Наукова думка, 1990. — Т. 2. — 660 с.

Посилання

• Рогожин А. Григорий Косагов против Стефана Чарнецкого. Сайт «WarSpot». ООО «Варгейминг Рус». Процитовано 18 червня 2017.