Cinderella укр Попелюшка американський рок гурт заснований в 1983 році в Філадельфії Незмінними учасниками групи протяго

Cinderella (укр. Попелюшка) — американський рок-гурт, заснований в 1983 році в Філадельфії. Незмінними учасниками групи протягом всієї її історії є вокаліст-гітарист і клавішник Том Кіфер, басист Ерік Бріттінгем і соло-гітарист Джеф ЛаБар.

Cinderella
Cinderella, 2005 рік
Основна інформація
Жанр	хард-рок, глем-метал
Роки	1983—2014
Країна	США
Місто	Філадельфія
Мова	англійська
Лейбл	Mercury
Склад	Том Кіфер Ерік Бріттінгем Джефф ЛаБар Фред Коурі
cinderella.net

Cinderella (гурт) у Вікісховищі

Квартет Cinderella, який набув чималого розголосу в середині і наприкінці 80-х хард і блюз-рок, успішно функціонував аж до початку 1990-х років, приваблюючи публіку змішанням стилів Aerosmith і Led Zeppelin. Однак з настанням епохи гранджу, Cinderella втратили значну частину своєї аудиторії.

Історія

Цей американський гурт з Філадельфії був сформований в 1983 році Томом Кіфером (гітара, вокал) і Еріком Бріттінгемом (бас) за участю Майкла Келлі Сміта (гітара) і Тоні Дестри (ударні). Останні двоє покинули склад колективу в 1985 році, сформувавши глем-метал квартет Britny Fox і були замінені Джеффом ЛаБаром (екс-White Foxx) і Джоді Кортезом, відповідно. Всі вони раніше були учасниками різних маловідомих груп. Спочатку вони грали в клубах Пенсильванії, відточуючи свою майстерність і намагаючись отримати контракт зі звукозаписними компаніями. За час клубних виступів колектив набув популярності, ставши чудовою концертною командою. Якось на виступі групи в одному з філадельфійських клубів хлопців помітив Джон Бон Джові, і команда йому так сподобалася, що він порекомендував компанії «Mercury/Polygram records» підписати контракт з «Сіндереллою». Незабаром після запису першого альбому Кортеза змінив Фред Коурі.

Перший альбом групи Cinderella «Night Songs» видано в 1986. На «Night Songs» відразу ж стали помітними неабиякі здібності Кіфера як талановитого автора композицій. Том виявився дуже здібним автором, пісні якого легко запам'ятовувалися. Альбом за шість тижнів став «золотим», а трохи пізніше завдяки дуже успішним синглами «Nobody's Fool» і «Somebody Save Me» — «платиновим». У тому ж році вони вирушають на гастролі в якості розігріву разом з Bon Jovi. Група стає все більш відомою. Окрім Bon Jovi, група виступала з (AC/DC), Девідом Лі Ротом і Judas Priest.

Стиль колективу, чимось схожий на (AC/DC) і Aerosmith, разом з хриплуватим вокалом Тома стали досить-таки популярними, і їх композиція «Nobody's Fool» досягла тринадцятого рядка в американських чартах, а сам дебютний альбом посів третє місце. На другому диску «Long Cold Winter» вже був більш індивідуальний саунд. Cinderella виконувала оригінальний блюз-рок, що ідеально поєднувався з хриплими інтонаціями Кіфера. Особливим успіхом користувалися такі пісні, як «Gypsy Road», «Don't Know What You Got (Till it's Gone)» (штатівський № 12 у вересні 1988-го) і «Coming Home».

У 1988 році видано другий альбом «Long Cold Winter». Cinderella моментально стає однією із найвідоміших гуртів рок-музики. Колектив стає хедлайнером, гастролюючи всім світом.

Третій альбом «Heartbreak Station» був не такий простий для розуміння, як попередні роботи групи, і тому не мав такого гучного успіху. При його записі було використано безліч акустичних і слайд-гітар, а також саксофон і в деяких піснях цілий оркестр. До того ж мода стала дедалі більше схилятися в бік музики грандж, і глем-рок колективи стали втрачати свої позиції на ринку. На третьому альбомі «Heartbreak Station» група використовувала елементи ритм-енд-блюзу, які надали альбому схожість з The Rolling Stones. Цей диск був менш успішним, ніж попередні, хоча композиція «Shelter Me» потрапила в американський Топ 40.

Відігравши чергове світове турне, гурт затих, тому що сталися деякі неприємні події: у Тома почалися проблеми з горлом і він був змушений деякий час перебувати під наглядом лікаря, колектив покинув Фред, його замінив Кевін Валентайн, який пішов під час запису четвертого альбому і замість нього взяли Рея Брінкера; померла мама Тома, і одна з кращих пісень нового альбому «Hard To Find The Words» присвячена їй.

Фред Коурі покнинув Сіндереллу заради гурту Arcade і на деякий час замість нього грав екс-ударник з Shadow King Кевін Валентайн. Кіфер ж позбувся проблем з голосовими зв'язками, хоча це вимагало тривалої перерви, перш ніж колектив зміг приступити до запису нового альбому. Його видали в 1994 році, альбом мав назву «Still climbing» та був вдалим поверненням групи до музичної діяльності, адже він був виконаний у стилі «Long cold winter». Ударником був Кенні Ааронофф — ударник Джона Мелленкампа. Cinderella ж у цей час підшукувала собі нового ударника по Інтернету. Зрештою, їм начебто це вдалося. Новим членом колективу став Кевін Конвей.

Четвертий альбом «Still Climbing» отримав хороші відгуки критики і непогано крутився на радіо, що було дуже символічно, адже Cinderella залишалася, мабуть, єдиною командою, що все більше віддалялась від 1980-х, яка відчувала себе відносно впевнено порівняно з Warrant, Skid Row, Poison та багатьма іншими, які перебували тоді в стадії напіврозпаду. Але мода на цю музику пройшла, MTV не хотіло більше крутити кліпи Cinderella, а віддані шанувальники не могли забезпечити високий рейтинг групи в чартах.

У 1995 році, після невдалих клубних виступів, Cinderella розпалася. Після цього Том почав роботу над сольним альбомом, йому допомагав Рей. Джеф не згадувався в пресі взагалі, а Фред продовжував грати у різних колективах.

У 1996 гурт у старому складі відіграв концерт-бенефіс у Нью-Джерсі і підготував збірку своїх найкращих робіт, записавши нову пісню. Їх останній диск «Once Upon A…» видано у 1997 році.

Після 1997 р. видавлись лише концертні записи та збірники. Така довга перерва була обумовлена проблемами з голосовими зв'язками у вокаліста, що почалися в 1991 році. За словами музиканта, ці проблеми вдалося вирішити; до 2010 року група планувала нове турне, а потім — запис нового матеріалу. Після відносно вдалого турне Європою і Америкою в 2010 році, Cinderella оголосила про тур на 2011 рік через 20 років, сама ж група відзначає цим туром свій 25-річний ювілей.Під час туру вони брали участь у фестивалі «Shout It Out Loud» у Німеччині. Влітку 2012 року колектив їде в тур США з участю колишнього вокаліста Skid Row Себастьяна Баха, який підтримував їх.

В березні 2013 року гурт відіграв в «Monsters rock-cruise» в 2013 році разом з такими групами, як Tesla, , Queensriche та багато інших.

В грудні 2017 года Кіфер оголосив, що Сіндерелла не планує возз'єднуватися, пояснюючи, що «проблеми між членами групи не підлягають вирішенню».

Дискографія

Студійні альбоми

Night Songs (1986)
Long Cold Winter (1988)
Heartbreak Station (1990)
Still Climbing (1994)
Once Upon A …(1997) (Збірник)

Учасники

Том Кіфер — вокал, соло-, ритм- і акустична гітари, клавішні, піаніно, мандоліна, добро, саксофон, губна гармоніка
Ерік Бріттінгем — бас-гітара, бек-вокал
Джефф ЛаБар — соло-, ритм — і акустична гітара, бек-вокал
Фред Коурі — ударні, перкусія, бек-вокал

Концертні музиканти

Гарі Корбетт — клавішні, бек-вокал

Колишні учасники

Майкл Смерик — соло і ритм гітари, бек-вокал (1983—1985)
Тоні Дестра — ударні, перкусія (1983—1985; помер в 1987)
Джим Дрнек — ударні, перкусія (1985—1986)
Кевін Конвей — ударні, перкусія (1991)
Кевін Валентайне — ударні, перкусія (1991—1993)

Сесійні музиканти

Джоді Кортез — ударні, перкусія (1986)
Кенні Аронофф — ударні, перкусія (1994)

Учасники турів

Рік Крініті — клавішні, піаніно, орган, синтезатор, бек-вокал (1986—1995)
Гарі Нутт — бас-гітара (1989, 2000)
Рай Брінкер — ударні, перкусія (1994—1995)
Джон Роджерс — ударні, перкусія (2009—2010)
Упав Тайлор — клавішні, бек-вокал (2012)

Примітки

Exit Interview: Tom Keifer. Philadelphia Magazine (амер.). 26 березня 2010. Процитовано 7 липня 2022.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 18 червня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Офіційний сайт [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Фотографії з концерту [ 30 червня 2018 у Wayback Machine.] у Москві 17 червня 2011 року

[1] Exit Interview: Tom Keifer. Philadelphia Magazine (амер.). 26 березня 2010. Процитовано 7 липня 2022.

[2] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] . Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 18 червня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()