Даровичі (пол. Darowice) — село в Польщі, у гміні Фредрополь Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, у межах етнічної української території Надсяння. Населення — 221 особа (2011).
Село
Координати 49°43′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.767° сх. д.Координати: 49°43′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.717° пн. ш. 22.767° сх. д.
Даровичі у Вікісховищі |
Географія
Розташоване за 10 км на південний захід від Фредрополя, за 19 км на південний захід від повітового центру Перемишля, за 66 км на південний схід від воєводського центру Ряшева і за 4 км від польсько-українського кордону. Село лежить уздовж потоків Макова і Турниця — правих приток Вігору.
Історія
Перша письмова згадка датується 31 листопада (9 грудня за новим стилем) 1438 року — шляхтичі Оначко і Дрой продають дворище Шепелівське в селі Даровичах шляхтичу Петру Ґроховському.
Село закріпачене в 1589 р. До 1772 р. село належало до королівських володінь Перемишльського староства Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1880 р. було 210 мешканців(з них 196 греко-католиків, 6 римо-католиків і 8 юдеїв), село належало до Перемишльського повіту.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 500 мешканців (з них 430 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 10 поляків, 25 євреїв і 5 німців). Село входило до ґміни Германовичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Даровичі, що знаходяться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшли до СРСР та ввійшли до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. В кінці липня 1944 року село було зайняте Червоною Армією. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Даровичі, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців — виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині (операція Вісла), а на їх місце заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
Мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в 1909 на місці попередньої дерев'яної з 1777 р., була парафіяльною, належала з 1920 р. до Нижанківського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Церква після виселення українців перетворена на костел. Поруч стоїть мурована дзвіниця з 1923 р. В селі також був греко-католицький цвинтар, на якому збереглися могила вояка УПА Михайла Качмара (загиблого 15 липня 1946 р.) та трьох поляків, убитих боївкою 13 березня 1945 р. На цвинтарі також були поховання солдатів Першої світової війни, в основному — угорців, зараз зайняті новими похованнями.
Демографія
- 1785 — 184 греко-католики, 10 римо-католиків, 6 юдеїв
- 1840 — 254 греко-католики
- 1859 — 255 греко-католиків
- 1879 — 236 греко-католиків
- 1899 — 242 греко-католики
- 1926 — 510 греко-католиків
- 1938 — 552 греко-католики, 65 римо-католиків, 7 юдеїв
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 106 | 23 | 74 | 9 |
Жінки | 115 | 28 | 64 | 23 |
Разом | 221 | 51 | 138 | 32 |
Народились
- Ярослав Коцьолок «Крилач», «Сухий», (*1 квітня 1922 — †13 червня 1947, с. Завадка Бещадського повіту, ґміна Устрики-Долішні, Підкарпатське воєводство, Польща) — поручник УПА, командир сотень «Ударники-6», «Ударники-8» 26-го Територіального відтинку «Лемко» групи УПА-Захід. Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 55.
- . Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Darowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 906. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Darovichi pol Darowice selo v Polshi u gmini Fredropol Peremishlskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u mezhah etnichnoyi ukrayinskoyi teritoriyi Nadsyannya Naselennya 221 osoba 2011 Selo Darovichi pol Darowice Koordinati 49 43 pn sh 22 46 sh d 49 717 pn sh 22 767 sh d 49 717 22 767 Koordinati 49 43 pn sh 22 46 sh d 49 717 pn sh 22 767 sh d 49 717 22 767 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Peremishlskij povitGmina FredropolPersha zgadka 1589Naselennya 221 osib 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 734Avtomobilnij kod RPRSIMC 0602236GeoNames 773413OSM r6851688 R DarovichiDarovichi Polsha DarovichiDarovichi Pidkarpatske voyevodstvo Darovichi u VikishovishiGeografiyaRoztashovane za 10 km na pivdennij zahid vid Fredropolya za 19 km na pivdennij zahid vid povitovogo centru Peremishlya za 66 km na pivdennij shid vid voyevodskogo centru Ryasheva i za 4 km vid polsko ukrayinskogo kordonu Selo lezhit uzdovzh potokiv Makova i Turnicya pravih pritok Vigoru IstoriyaPersha pismova zgadka datuyetsya 31 listopada 9 grudnya za novim stilem 1438 roku shlyahtichi Onachko i Droj prodayut dvorishe Shepelivske v seli Darovichah shlyahtichu Petru Grohovskomu Selo zakripachene v 1589 r Do 1772 r selo nalezhalo do korolivskih volodin Peremishlskogo starostva Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi vvijshlo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi imperiyi Gabsburgiv U 1880 r bulo 210 meshkanciv z nih 196 greko katolikiv 6 rimo katolikiv i 8 yudeyiv selo nalezhalo do Peremishlskogo povitu Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu Na 1 01 1939 v seli bulo 500 meshkanciv z nih 430 ukrayinciv grekokatolikiv 30 ukrayinciv rimokatolikiv 10 polyakiv 25 yevreyiv i 5 nimciv Selo vhodilo do gmini Germanovichi Peremishlskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Darovichi sho znahodyatsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshli do SRSR ta vvijshli do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu V kinci lipnya 1944 roku selo bulo zajnyate Chervonoyu Armiyeyu Vid 13 serpnya 1944 pochalasya primusova mobilizaciya ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Darovichi yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Pislya cogo bulo zdijsneno etnocid ukrayinciv viselennya ukrayinciv u SRSR ta na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini operaciya Visla a na yih misce zaseleno polyakiv U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Peremishlskogo voyevodstva Cerkva Murovana cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici zbudovana v 1909 na misci poperednoyi derev yanoyi z 1777 r bula parafiyalnoyu nalezhala z 1920 r do Nizhankivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Cerkva pislya viselennya ukrayinciv peretvorena na kostel Poruch stoyit murovana dzvinicya z 1923 r V seli takozh buv greko katolickij cvintar na yakomu zbereglisya mogila voyaka UPA Mihajla Kachmara zagiblogo 15 lipnya 1946 r ta troh polyakiv ubitih boyivkoyu 13 bereznya 1945 r Na cvintari takozh buli pohovannya soldativ Pershoyi svitovoyi vijni v osnovnomu ugorciv zaraz zajnyati novimi pohovannyami Demografiya1785 184 greko katoliki 10 rimo katolikiv 6 yudeyiv 1840 254 greko katoliki 1859 255 greko katolikiv 1879 236 greko katolikiv 1899 242 greko katoliki 1926 510 greko katolikiv 1938 552 greko katoliki 65 rimo katolikiv 7 yudeyiv Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 106 23 74 9 Zhinki 115 28 64 23 Razom 221 51 138 32NarodilisYaroslav Kocolok Krilach Suhij 1 kvitnya 1922 13 chervnya 1947 s Zavadka Beshadskogo povitu gmina Ustriki Dolishni Pidkarpatske voyevodstvo Polsha poruchnik UPA komandir soten Udarniki 6 Udarniki 8 26 go Teritorialnogo vidtinku Lemko grupi UPA Zahid Licar Bronzovogo Hresta Bojovoyi Zaslugi PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 23 grudnya 2019 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 55 Arhiv originalu za 11 sichnya 2012 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 15 zhovtnya 2017 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaDarowice Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 906 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi