Голубська війна (біл. Голубская вайна, пол. Wojna golubska, англ. Gollub War) — двомісячна війна між Тевтонським орденом і Королівством Польським, Великим князівством Литовським та Князівством Молдавією 1422 року. Закінчилася підписанням Мельнського миру, згідно з яким Орден назавжди відмовився від своїх претензій на Жмудь. Остання війна Тевтонського ордену з Великим князівством Литовським.
Голубська війна | |||||
---|---|---|---|---|---|
Польсько-тевтонські війни | |||||
Перемога молдаван в битві при Марієнбурзі, 1843 рік | |||||
| |||||
Сторони | |||||
Польське Королівство Руське Королівство Велике князівство Литовсько-Руське Молдовське князівство | Тевтонський орден, найманці та лицарі з усієї Європи | ||||
Командувачі | |||||
Владислав II Ягайло Вітовт Великий | Пауль фон Русдорф |
Історичний контекст
Перший Торунський мир 1411 р. не вирішив усіх суперечок між Тевтонським орденом та союзним Великим князівством Литовським разом з Королівством Польським . Пруссько-жмудський кордон не визначався. Великий князь литовський Вітовт претендував на весь правий берег Німана, включаючи Мемель (Клайпеду). У свою чергу, хрестоносці вимагали, щоб після смерті Вітовта та польського короля Ягайла Жмудь було передано до ордену (одна з умов миру в Торуні). Польща претендувала на Холмську землю (Кульмерланд), Західну та Східну Померанію. Коротка Голодна війна 1414 р. та переговори на Констанцькому соборі, також не вдалися, але перемир'я було продовжено до 1418 р.
Новий етап переговорів розпочався після закінчення перемир'я у 1419 році. Посередником виступив папський легат архієпископ Мілана . Імператор Священної Римської імперії Сигізмунд виступав посередником для подальшого врегулювання. 6 січня 1420 р. у Вроцлаві імператор оголосив Торунський мир ефективним та справедливим, тобто наполягав на незмінності ситуації. Сигізмунд гарантував Ордену навіть більше прав, ніж він вимагав. Це рішення імператора можна було пояснити його бажанням заручитися підтримкою хрестоносців у його боротьбі проти гуситів, яких підтримував Вітовт. Ягайло та Вітовт категорично відкинули вирок Сигізмунда. Наполягаючи на своїх правах на спірних територіях, Ягайло безуспішно звернувся до папи Мартина V. 8 квітня 1421 року в Кракові Ягайло уклав наступально-оборонний союз проти Ордену з маркграфом і курфюрстом Бранденбурга Фредеріком I Гогенцолерном. Через посередництво Фрідріха та папського легата перемир'я було продовжено до 1422 року.
Перебіг війни
Побоюючись відкритої збройної інтервенції Ягайла та Вітовта на чеські землі, Сигізмунд добивався від нового великого магістра Тевтонського ордену Павла фон Русдорфа, який незадовго до того, як розпустив більшість найманців вступити у війну з Великим князівством та Польщею. 17 липня була оголошена війна. Війська Ягайла та Вітовта, зосереджені в районі Червінськ-над-Віслою, рушили на Острудау, а невеликі війська ордену були змушені відступити до Любави. Коли стало зрозуміло, що облогова зброя затримується, Ягайло наказав піти на столицю ордену Марієнбург (Мальборк). У битві під Мальборком об'єднані сили ВКЛ, Польщі та Молдови здобули перемогу. По дорозі їх взяли Ризенбург і Голуб, але взяти Чонсі не вдалося . Як і під час голодної війни, обидві сторони уникали великих битв.
Ягайло вирішив припинити війну до того, як війська ордена отримають підкріплення від Священної Римської імперії. 17 вересня було підписано перемир'я, а через десять днів у Мельно було підписано мир. Боротьба між Тевтонським орденом та Великим князівством Литовським за Жмуддю закінчилася перемогою ВКЛ.
Примітки
- Zigmantas Kiaupa, Jūratė Kiaupienė, Albinas Kunevičius The History of Lithuania Before 1795. — Vilnius: Lithuanian Institute of History, 2000. — P. 142—143. —
- Jasienica, Paweł. Polska Jagiellonów. — Warsaw: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1988. — P. 130. —
- Ivinskis, Zenonas. Lietuvos istorija iki Vytauto Didžiojo mirties. — Rome: Lietuvių katalikų mokslo akademija, 1978. — P. 354—355.
- Zigmantas Kiaupa, Jūratė Kiaupienė, Albinas Kunevičius The History of Lithuania Before 1795. — Vilnius: Lithuanian Institute of History, 2000. — P. 143—144. —
- Łowmiański, Henryk. Polityka Jagiellonów. — Poznań: 2006.
- William Urban. Tannenberg and After. — Chicago: Lithuanian Research and Studies Center, 2003. — P. 279—281. — .
- Halecki O., Reddaway W. F., Penson J. H. The Cambridge History of Poland to 1696. — Cambridge University Press. — P. 222. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polsko tevtonski vijni Golubska vijna bil Golubskaya vajna pol Wojna golubska angl Gollub War dvomisyachna vijna mizh Tevtonskim ordenom i Korolivstvom Polskim Velikim knyazivstvom Litovskim ta Knyazivstvom Moldaviyeyu 1422 roku Zakinchilasya pidpisannyam Melnskogo miru zgidno z yakim Orden nazavzhdi vidmovivsya vid svoyih pretenzij na Zhmud Ostannya vijna Tevtonskogo ordenu z Velikim knyazivstvom Litovskim Golubska vijnaPolsko tevtonski vijniPeremoga moldavan v bitvi pri Mariyenburzi 1843 rikMisceMariyenburg pivnichna Polsha Rezultatporazka Tevtonskogo ordenuStoroniPolske Korolivstvo Ruske Korolivstvo Velike knyazivstvo Litovsko Ruske Moldovske knyazivstvoTevtonskij orden najmanci ta licari z usiyeyi YevropiKomanduvachiVladislav II Yagajlo Vitovt VelikijPaul fon RusdorfIstorichnij kontekstPershij Torunskij mir 1411 r ne virishiv usih superechok mizh Tevtonskim ordenom ta soyuznim Velikim knyazivstvom Litovskim razom z Korolivstvom Polskim Prussko zhmudskij kordon ne viznachavsya Velikij knyaz litovskij Vitovt pretenduvav na ves pravij bereg Nimana vklyuchayuchi Memel Klajpedu U svoyu chergu hrestonosci vimagali shob pislya smerti Vitovta ta polskogo korolya Yagajla Zhmud bulo peredano do ordenu odna z umov miru v Toruni Polsha pretenduvala na Holmsku zemlyu Kulmerland Zahidnu ta Shidnu Pomeraniyu Korotka Golodna vijna 1414 r ta peregovori na Konstanckomu sobori takozh ne vdalisya ale peremir ya bulo prodovzheno do 1418 r Novij etap peregovoriv rozpochavsya pislya zakinchennya peremir ya u 1419 roci Poserednikom vistupiv papskij legat arhiyepiskop Milana Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmund vistupav poserednikom dlya podalshogo vregulyuvannya 6 sichnya 1420 r u Vroclavi imperator ogolosiv Torunskij mir efektivnim ta spravedlivim tobto napolyagav na nezminnosti situaciyi Sigizmund garantuvav Ordenu navit bilshe prav nizh vin vimagav Ce rishennya imperatora mozhna bulo poyasniti jogo bazhannyam zaruchitisya pidtrimkoyu hrestonosciv u jogo borotbi proti gusitiv yakih pidtrimuvav Vitovt Yagajlo ta Vitovt kategorichno vidkinuli virok Sigizmunda Napolyagayuchi na svoyih pravah na spirnih teritoriyah Yagajlo bezuspishno zvernuvsya do papi Martina V 8 kvitnya 1421 roku v Krakovi Yagajlo uklav nastupalno oboronnij soyuz proti Ordenu z markgrafom i kurfyurstom Brandenburga Frederikom I Gogencolernom Cherez poserednictvo Fridriha ta papskogo legata peremir ya bulo prodovzheno do 1422 roku Perebig vijniPoboyuyuchis vidkritoyi zbrojnoyi intervenciyi Yagajla ta Vitovta na cheski zemli Sigizmund dobivavsya vid novogo velikogo magistra Tevtonskogo ordenu Pavla fon Rusdorfa yakij nezadovgo do togo yak rozpustiv bilshist najmanciv vstupiti u vijnu z Velikim knyazivstvom ta Polsheyu 17 lipnya bula ogoloshena vijna Vijska Yagajla ta Vitovta zoseredzheni v rajoni Chervinsk nad Visloyu rushili na Ostrudau a neveliki vijska ordenu buli zmusheni vidstupiti do Lyubavi Koli stalo zrozumilo sho oblogova zbroya zatrimuyetsya Yagajlo nakazav piti na stolicyu ordenu Mariyenburg Malbork U bitvi pid Malborkom ob yednani sili VKL Polshi ta Moldovi zdobuli peremogu Po dorozi yih vzyali Rizenburg i Golub ale vzyati Chonsi ne vdalosya Yak i pid chas golodnoyi vijni obidvi storoni unikali velikih bitv Yagajlo virishiv pripiniti vijnu do togo yak vijska ordena otrimayut pidkriplennya vid Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 17 veresnya bulo pidpisano peremir ya a cherez desyat dniv u Melno bulo pidpisano mir Borotba mizh Tevtonskim ordenom ta Velikim knyazivstvom Litovskim za Zhmuddyu zakinchilasya peremogoyu VKL PrimitkiZigmantas Kiaupa Jurate Kiaupiene Albinas Kunevicius The History of Lithuania Before 1795 Vilnius Lithuanian Institute of History 2000 P 142 143 ISBN 9986 810 13 2 Jasienica Pawel Polska Jagiellonow Warsaw Panstwowy Instytut Wydawniczy 1988 P 130 ISBN 83 06 01796 X Ivinskis Zenonas Lietuvos istorija iki Vytauto Didziojo mirties Rome Lietuviu kataliku mokslo akademija 1978 P 354 355 Zigmantas Kiaupa Jurate Kiaupiene Albinas Kunevicius The History of Lithuania Before 1795 Vilnius Lithuanian Institute of History 2000 P 143 144 ISBN 9986 810 13 2 Lowmianski Henryk Polityka Jagiellonow Poznan 2006 William Urban Tannenberg and After Chicago Lithuanian Research and Studies Center 2003 P 279 281 ISBN 0 929700 25 2 Halecki O Reddaway W F Penson J H The Cambridge History of Poland to 1696 Cambridge University Press P 222 ISBN 9781001288024