Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Федоров Євген Костянтинович | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Евгений Константинович Фёдоров | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Народився | 28 березня (10 квітня) 1910 Бендери, Російська імперія[1] | |||||||||||||||
| Помер | 30 грудня 1981 (71 рік) Москва, СРСР | |||||||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||||||||||||||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||||||||||||||
| Національність | росіянин | |||||||||||||||
| Діяльність | мандрівник-дослідник, державний діяч, геофізик | |||||||||||||||
| Alma mater | Ленінградський державний університет | |||||||||||||||
| Галузь | геофізика | |||||||||||||||
| Заклад | ||||||||||||||||
| Посада | начальник ГУ Гідрометеорологічної служби СРСР | |||||||||||||||
| Вчене звання | академік АН СРСР | |||||||||||||||
| Науковий ступінь | доктор географічних наук | |||||||||||||||
| Аспіранти, докторанти | Ізраель Юрій Антонійович | |||||||||||||||
| Членство | Академія наук СРСР | |||||||||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||||||||
| Війна | німецько-радянська війна | |||||||||||||||
| Військове звання | генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Відомий завдяки: | «Північний полюс-1» | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
| Автограф |  | |||||||||||||||
 Федоров Євген Костянтинович у Вікісховищі | ||||||||||||||||
Євге́н Костянти́нович Фе́доров (рос. Евгений Константинович Фёдоров; 28 березня (10 квітня) 1910 — 30 грудня 1981) — радянський вчений геофізик, академік АН СРСР (1960), доктор географічних наук (1938). Учасник арктичної експедиції на дрейфуючій полярній станції «Північний полюс-1» під керівництвом Івана Папаніна. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1976—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го, 9—10-го скликань. Герой Радянського Союзу (1938), лауреат Сталінської (1946) і Державної премій СРСР (1969).
Життєпис
Народився 28 березня (10 квітня) 1910 року в повітовому місті Бендери Бесарабської губернії Російської імперії (нині — місто Тягиня, Молдова). Росіянин. Дитячі роки провів у Владивостоці, Мінську і Двінську. З 1916 року жив у Нижньому Новгороді. У 1927 році закінчив 9 класів і протягом року працював техніком у магазині радіотоварів.
1932 року закінчив геофізичне відділення Ленінградського державного університету. З 1932 по 1937 роки — науковий співробітник Всесоюзного арктичного інституту в Ленінграді. Як магнітолог зимував на полярних станціях на Землі Франца-Йосифа (1932–1933) і на мисі Челюскіна (1934–1935). З 21 травня 1937 по 19 лютого 1938 року як геофізик спільно з Іваном Папаніним, Ернстом Кренкелем і Петром Ширшовим брав участь у дрейфі першої радянської дрейфуючої станції «Північний полюс-1».
З травня 1938 року — науковий співробітник Головпівнморшляху, займався обробкою матеріалів дрейфуючої станції. З квітня 1939 року — директор Арктичного науково-дослідницького інституту. З листопада 1939 року — начальник Головного управління (ГУ) Гідрометеорологічної служби СРСР.
З початком німецько-радянської війни в липні 1941 року призваний до лав РСЧА. З липня 1941 по травень 1945 року — начальник ГУ Гідрометеорологічної служби РСЧА, генерал-лейтенант інженерно-технічної служби (з 02.11.1944). Працівники ГУ забезпечували метеорологічними даними Радянську армію, авіацію, флот і морські перевезення.
Після закінчення війни продовжував очолювати ГУ Гідрометеорологічної служби СРСР. 22 серпня 1947 року за надуманим звинуваченням усунутий з посади, позбавлений військового звання і відданий «суду честі».
З жовтня 1947 року — завідувач лабораторією атмосферної електрики, з червня 1949 року — заступник директора з наукової частини Геофізичного інституту АН СРСР. Одночасно, з 1952 по 1955 роки, очолював Геофізичну комплексну експедицію до Приельбрусся.
З березня 1955 року — директор відділення прикладної геофізики Геофізичного інституту АН СРСР. З березня 1956 по жовтень 1962 року — директор Інституту прикладної геофізики АН СРСР. Одночасно у 1959–1962 роках був головним вченим секретарем Президії АН СРСР. З жовтня 1962 року — начальник ГУ Гідрометеорологічної служби СРСР, а з квітня 1974 року — знову директор Інституту прикладної геофізики АН СРСР.
Вів значну й активну громадську роботу: у 1963–1971 роках віце-президент Всесвітньої метеорологічної організації. Активно займався проблемами наслідків зміни клімату, вивченням впливу людини на атмосферні процеси. У 1965–1979 роках — заступник голови, з 1979 по 1981 рік — голова Радянського комітету захисту миру. У 1970–1976 роках — член Президії, а з 1977 року — віце-президент Всесвітньої Ради Миру.
Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го (1937–1946), 9-го (1974–1979) і 10-го (з 1979) скликань, депутатом 1-го скликання (1938–1947).
Мешкав у Москві, де й помер 30 грудня 1981 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Нагороди і почесні звання
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (22.03.1938, № 75);
- шість орденів Леніна (27.06.1937, 22.03.1938, 11.09.1956, 17.06.1961, 09.04.1970, 09.04.1980);
- орден Жовтневої Революції (17.09.1975);
- орден Кутузова 2-го ступеня (04.06.1945);
- два ордени Трудового Червоного Прапора (29.08.1955, 28.08.1964);
- два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (29.07.1944, 10.06.1945);
- (Болгарія, 1969);
- медалі;
- Сталінська премія 2-го ступеня (1946) — за дослідження в галузі метеорології, результати яких викладені в 2-у томі праць дрейфуючої полярної станції «Північний полюс-1».
- Державна премія СРСР (1969) — за розробку методу впливу на градові процеси з допомогою внесення в градові хмари спеціальних реагентів ракетами.
Почесний громадянин міст Бендери (1969) і Обнінська.
Основні твори
- Глобальные исследования атмосферы и прогноз погоды. — М., 1971.
- Взаимодействие общества и природы. — Л., 1972.
- Полярные дневники. — Л., 1982.
Пам'ять
Ім'ям Євгена Федорова названо:
- ;
- площа в місті Обнінську (Калузька область);
- вулиці в Бендерах (Молдова), Рибінську (Ярославська область) і Тіксі (Республіка Саха);
- науково-дослідницьке судно;
- полярна станція на мисі Челюскін;
- в архіпелазі (Карське море);
- на Кавказі.
Федеральна служба РФ з гідрометеорології та моніторингу довколишнього середовища встановила щорічну премію імені Євгена Федорова.
В Нижньому Новгороді на будівлі, де навчався, і в Москві на будівлі, де працював Євген Федоров, встановлено меморіальні дошки.
Примітки
- Фёдоров Евгений Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Місто перебуває в складі самопроголошеної Придністровської Молдавської республіки.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Posada Fedorov Yevgen Kostyantinovichros Evgenij Konstantinovich FyodorovNarodivsya 28 bereznya 10 kvitnya 1910 Benderi Rosijska imperiya 1 Pomer 30 grudnya 1981 1981 12 30 71 rik Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRNacionalnist rosiyaninDiyalnist mandrivnik doslidnik derzhavnij diyach geofizikAlma mater Leningradskij derzhavnij universitetGaluz geofizikaZakladPosada nachalnik GU Gidrometeorologichnoyi sluzhbi SRSRVchene zvannya akademik AN SRSRNaukovij stupin doktor geografichnih naukAspiranti doktoranti Izrael Yurij AntonijovichChlenstvo Akademiya nauk SRSRPartiya KPRSVijna nimecko radyanska vijnaVijskove zvannya general lejtenantVidomij zavdyaki Pivnichnij polyus 1 NagorodiAvtograf Fedorov Yevgen Kostyantinovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fedorov Yevge n Kostyanti novich Fe dorov ros Evgenij Konstantinovich Fyodorov 28 bereznya 10 kvitnya 1910 19100410 30 grudnya 1981 radyanskij vchenij geofizik akademik AN SRSR 1960 doktor geografichnih nauk 1938 Uchasnik arktichnoyi ekspediciyi na drejfuyuchij polyarnij stanciyi Pivnichnij polyus 1 pid kerivnictvom Ivana Papanina Kandidat u chleni CK KPRS u 1976 1981 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go 9 10 go sklikan Geroj Radyanskogo Soyuzu 1938 laureat Stalinskoyi 1946 i Derzhavnoyi premij SRSR 1969 ZhittyepisNarodivsya 28 bereznya 10 kvitnya 1910 19100410 roku v povitovomu misti Benderi Besarabskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini misto Tyaginya Moldova Rosiyanin Dityachi roki proviv u Vladivostoci Minsku i Dvinsku Z 1916 roku zhiv u Nizhnomu Novgorodi U 1927 roci zakinchiv 9 klasiv i protyagom roku pracyuvav tehnikom u magazini radiotovariv 1932 roku zakinchiv geofizichne viddilennya Leningradskogo derzhavnogo universitetu Z 1932 po 1937 roki naukovij spivrobitnik Vsesoyuznogo arktichnogo institutu v Leningradi Yak magnitolog zimuvav na polyarnih stanciyah na Zemli Franca Josifa 1932 1933 i na misi Chelyuskina 1934 1935 Z 21 travnya 1937 po 19 lyutogo 1938 roku yak geofizik spilno z Ivanom Papaninim Ernstom Krenkelem i Petrom Shirshovim brav uchast u drejfi pershoyi radyanskoyi drejfuyuchoyi stanciyi Pivnichnij polyus 1 Z travnya 1938 roku naukovij spivrobitnik Golovpivnmorshlyahu zajmavsya obrobkoyu materialiv drejfuyuchoyi stanciyi Z kvitnya 1939 roku direktor Arktichnogo naukovo doslidnickogo institutu Z listopada 1939 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya GU Gidrometeorologichnoyi sluzhbi SRSR Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni v lipni 1941 roku prizvanij do lav RSChA Z lipnya 1941 po traven 1945 roku nachalnik GU Gidrometeorologichnoyi sluzhbi RSChA general lejtenant inzhenerno tehnichnoyi sluzhbi z 02 11 1944 Pracivniki GU zabezpechuvali meteorologichnimi danimi Radyansku armiyu aviaciyu flot i morski perevezennya Pislya zakinchennya vijni prodovzhuvav ocholyuvati GU Gidrometeorologichnoyi sluzhbi SRSR 22 serpnya 1947 roku za nadumanim zvinuvachennyam usunutij z posadi pozbavlenij vijskovogo zvannya i viddanij sudu chesti Z zhovtnya 1947 roku zaviduvach laboratoriyeyu atmosfernoyi elektriki z chervnya 1949 roku zastupnik direktora z naukovoyi chastini Geofizichnogo institutu AN SRSR Odnochasno z 1952 po 1955 roki ocholyuvav Geofizichnu kompleksnu ekspediciyu do Prielbrussya Z bereznya 1955 roku direktor viddilennya prikladnoyi geofiziki Geofizichnogo institutu AN SRSR Z bereznya 1956 po zhovten 1962 roku direktor Institutu prikladnoyi geofiziki AN SRSR Odnochasno u 1959 1962 rokah buv golovnim vchenim sekretarem Prezidiyi AN SRSR Z zhovtnya 1962 roku nachalnik GU Gidrometeorologichnoyi sluzhbi SRSR a z kvitnya 1974 roku znovu direktor Institutu prikladnoyi geofiziki AN SRSR Viv znachnu j aktivnu gromadsku robotu u 1963 1971 rokah vice prezident Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi Aktivno zajmavsya problemami naslidkiv zmini klimatu vivchennyam vplivu lyudini na atmosferni procesi U 1965 1979 rokah zastupnik golovi z 1979 po 1981 rik golova Radyanskogo komitetu zahistu miru U 1970 1976 rokah chlen Prezidiyi a z 1977 roku vice prezident Vsesvitnoyi Radi Miru Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 1 go 1937 1946 9 go 1974 1979 i 10 go z 1979 sklikan deputatom 1 go sklikannya 1938 1947 Mogila Ye K Fedorova na Novodivochomu cvintari v Moskvi Meshkav u Moskvi de j pomer 30 grudnya 1981 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Nagorodi i pochesni zvannyaMedal Zolota Zirka Geroya Radyanskogo Soyuzu 22 03 1938 75 shist ordeniv Lenina 27 06 1937 22 03 1938 11 09 1956 17 06 1961 09 04 1970 09 04 1980 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 17 09 1975 orden Kutuzova 2 go stupenya 04 06 1945 dva ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 29 08 1955 28 08 1964 dva ordeni Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 29 07 1944 10 06 1945 Bolgariya 1969 medali Stalinska premiya 2 go stupenya 1946 za doslidzhennya v galuzi meteorologiyi rezultati yakih vikladeni v 2 u tomi prac drejfuyuchoyi polyarnoyi stanciyi Pivnichnij polyus 1 Derzhavna premiya SRSR 1969 za rozrobku metodu vplivu na gradovi procesi z dopomogoyu vnesennya v gradovi hmari specialnih reagentiv raketami Pochesnij gromadyanin mist Benderi 1969 i Obninska Osnovni tvoriGlobalnye issledovaniya atmosfery i prognoz pogody M 1971 Vzaimodejstvie obshestva i prirody L 1972 Polyarnye dnevniki L 1982 Pam yatPoshtova marka Rosiyi do 100 richchya vid narodzhennya Ye K Fedorova 2010 Im yam Yevgena Fedorova nazvano plosha v misti Obninsku Kaluzka oblast vulici v Benderah Moldova Ribinsku Yaroslavska oblast i Tiksi Respublika Saha naukovo doslidnicke sudno polyarna stanciya na misi Chelyuskin v arhipelazi Karske more na Kavkazi Federalna sluzhba RF z gidrometeorologiyi ta monitoringu dovkolishnogo seredovisha vstanovila shorichnu premiyu imeni Yevgena Fedorova V Nizhnomu Novgorodi na budivli de navchavsya i v Moskvi na budivli de pracyuvav Yevgen Fedorov vstanovleno memorialni doshki PrimitkiFyodorov Evgenij Konstantinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Misto perebuvaye v skladi samoprogoloshenoyi Pridnistrovskoyi Moldavskoyi respubliki