П'ять цивілізованих племен, англ. Five Civilized Tribes — термін, що застосовується у відношенні до п'яти індіанських народів США — черокі, чикасо, чокто, маскокі (кріки) та семіноли, які на початку XIX ст. вже перебрали багато звичаїв та досягнень білих поселенців та встановили досить гарні відносини з сусідами.
Історія
П'ять «цивілізованих» племен — корінні народі Америки, які мешкали на теперішньому Півдні США. Більшість з них нащадки Міссісіпської культури, цивілізації корінних американців, яка будувала кургани та вирощувала кукурудзу і боби, мала спадкову релігійну та політичну еліту. Міссісіпська культура процвітала на нинішньому Середньому заході, Сході та Південному сході США з 800 до 1600 р.н. е.
До контактів з європейцями ці племена, як правило, дотримувалися матрилінійності. Сільське господарство було головним економічним чинником у їхньому житті. Основна маса племен мешкала у містах (деякі охоплювали сотні гектарів та мали тисячі мешканців), які поділялися на вулиці, мали житлові та громадські приміщення. Їх система управління була спадковою, з високим рівнем військової організації.
Процес культурної трансформації цих племен почали Джордж Вашингтон та Генрі Нокс; при цьому черокі та чокто успішно опанували американо-європейську культуру.
Вашингтон вважав, що індіанці мають рівні права з білими, хоча й примітивніший суспільний лад. Він сформулював основи політики «навернення у цивілізацію», котру пізніше продовжив Томас Джефферсон.
Історик Роберт Ремині, автор біографії Ендрю Джексона, писав: «вони вважали, що як тільки індіанці опанують практику приватної власності, будівництва будинків, землеробства, освіти для дітей, перейдуть у християнство, вони отримають визнання з боку білих американців».
План Вашингтона з 6 пунктів включав:
- нейтральне правосуддя стосовно індіанців;
- придбання індіанських земель на основі чітко сформульованих правових актів;
- розвиток торгівлі;
- розвиток експериментів, спрямованих на стимулювання цивілізаційного розвитку та «покращення» індіанського суспільства;
- право президента на передачу індіанцям «подарунків»;
- покарання тих, хто порушував права індіанців.
Уряд призначав агентів, таких, як [en], котрі жили серед індіанців та навчали їх, у тому числі особистим прикладом, стилю життя білих. Південно-східні племена визнали політику Вашингтона, заснували школи, зайнялися фермерством, перейшли у християнство та почали будувати такі ж будинки, як у білих сусідів. Багато індіанських фермерів мали у власності чорних рабів.
Під час Громадянської війни у США чокто та чикасо воювали, зазвичай, на боці Конфедерації, а маскокі, семіноли та, особливо, черокі виявилися розділеними між двома сторонами. У результаті серед племені черокі навіть почалася своєрідна внутрішня громадянська війна.
Насильницьке переселення
П'ять цивілізованих племен до 1820 років мешкали у південно-східній частині США, однак їх землі приваблювали білих поселенців, які почали незаконно поселятися на індійських землях та чинили тиск на федеральний уряд, щоб той їх переселив. У зв'язку з цим на півдні США виник рух з вимогою виселення індіанців.
У 1830 році президент Ендрю Джексон, підтриманий на виборах цим рухом, підписав Закон про переселення індіанців. Цим законом федеральний уряд скасував право власності індіанців на їхні землі та затвердив примусове переселення індіанців п'яти племен у спеціально створену для них Індіанську територію (нині це схід штату Оклахома).
1831 року індіанці чокто першими переселили на Індіанську територію. У 1832 році розпочалось переселення семінолів, незважаючи на їх опір. У 1834 році було переселено плем'я маскокі, а в 1837 році — індіанців племені чикасо. До 1837 року з чотирьох племен було виселено понад 46 000 індіанців. У 1838 році розпочалось виселення останнього з п'яти племен — черокі.
Інфекційні хвороби, стихійні лиха, переслідування з боку білих поселенців, а також недостатня кількість їжі, призвели до загибелі близько 8 000 індіанців племен чокто, семінолів та чикасо. Під час виселення черокі загинуло більш ніж 16 000 індіанців. Це переселення отримало назву Шлях сліз.
Після переселення до Оклахоми уряд США пообіцяв, що на індіанські землі не будуть переселятись нові білі поселенці. Однак ця обіцянка безкарно порушувалася білими поселенцями навіть до 1893 р., коли уряд офіційно дозволив підселення на черокські території. У 1907 р. Індіанську територію та територію Оклахома об'єднано в штат Оклахома, в якому й досі представники П'яти племен складають значну частину населення.
Див. також
Примітки
- Adam King, «Mississippian Period: Overview» [ 2012-03-01 у Wayback Machine.], New Georgia Encyclopedia, 2002, accessed 15 Nov 2009
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2012. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
- Perdue, Theda. Chapter 2 «Both White and Red». Mixed Blood Indians: Racial Construction in the Early Sout. The University of Georgia Press. с. 51. .(англ.)
- Remini, Robert. «The Reform Begins». Andrew Jackson. History Book Club. с. 201. .(англ.)
- Remini, Robert. «Brothers, Listen ... You Must Submit». Andrew Jackson. History Book Club. с. 258. .(англ.)
- Eric Miller (1994). George Washington And Indians (HTML). Eric Miller. Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 2 травня 2008.
{{}}
: Проігноровано|chapter=
()(англ.) - The Indian Removal Act of 1830 (An Act to provide for an exchange of lands with the Indiansresiding in any of the states or territories, and for their removal west of the river Mississippi). The Library of Congress. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
- The Congressional Record [ 2017-08-17 у Wayback Machine.]; May 26, 1830; House vote No. 149; Government Tracker online(англ.)
- Indian Removal Act: Primary Documents of American History. Library of Congress. Процитовано 7 грудня 2019.(англ.)
- Козачук О. О. Еволюція політики США щодо індіанців у 1776—1924 рр. Панорама політологічних студій. 2013. Вип. 10. С. 247—257.
Посилання
- Five Civilized Tribes Museum official site
- Five Tribes article at nativeamericans.com
- Земля, отруєна кров'ю Про «Бізоновий» голодомор, дикість і цивілізованість. «Газета День» № 29, 19 лютого 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yat civilizovanih plemen angl Five Civilized Tribes termin sho zastosovuyetsya u vidnoshenni do p yati indianskih narodiv SShA cheroki chikaso chokto maskoki kriki ta seminoli yaki na pochatku XIX st vzhe perebrali bagato zvichayiv ta dosyagnen bilih poselenciv ta vstanovili dosit garni vidnosini z susidami Predstavniki P yati civilizovanih plemen Na portretah zlivo napravo zverhu vniz Sekvoya cheroki Pushmataga chokto maskoki kriki nevidomij chikaso Oceola seminoli Portreti napisani u period 1775 1850 IstoriyaP yat civilizovanih plemen korinni narodi Ameriki yaki meshkali na teperishnomu Pivdni SShA Bilshist z nih nashadki Missisipskoyi kulturi civilizaciyi korinnih amerikanciv yaka buduvala kurgani ta viroshuvala kukurudzu i bobi mala spadkovu religijnu ta politichnu elitu Missisipska kultura procvitala na ninishnomu Serednomu zahodi Shodi ta Pivdennomu shodi SShA z 800 do 1600 r n e Do kontaktiv z yevropejcyami ci plemena yak pravilo dotrimuvalisya matrilinijnosti Silske gospodarstvo bulo golovnim ekonomichnim chinnikom u yihnomu zhitti Osnovna masa plemen meshkala u mistah deyaki ohoplyuvali sotni gektariv ta mali tisyachi meshkanciv yaki podilyalisya na vulici mali zhitlovi ta gromadski primishennya Yih sistema upravlinnya bula spadkovoyu z visokim rivnem vijskovoyi organizaciyi Proces kulturnoyi transformaciyi cih plemen pochali Dzhordzh Vashington ta Genri Noks pri comu cheroki ta chokto uspishno opanuvali amerikano yevropejsku kulturu Vashington vvazhav sho indianci mayut rivni prava z bilimi hocha j primitivnishij suspilnij lad Vin sformulyuvav osnovi politiki navernennya u civilizaciyu kotru piznishe prodovzhiv Tomas Dzhefferson Istorik Robert Remini avtor biografiyi Endryu Dzheksona pisav voni vvazhali sho yak tilki indianci opanuyut praktiku privatnoyi vlasnosti budivnictva budinkiv zemlerobstva osviti dlya ditej perejdut u hristiyanstvo voni otrimayut viznannya z boku bilih amerikanciv Plan Vashingtona z 6 punktiv vklyuchav nejtralne pravosuddya stosovno indianciv pridbannya indianskih zemel na osnovi chitko sformulovanih pravovih aktiv rozvitok torgivli rozvitok eksperimentiv spryamovanih na stimulyuvannya civilizacijnogo rozvitku ta pokrashennya indianskogo suspilstva pravo prezidenta na peredachu indiancyam podarunkiv pokarannya tih hto porushuvav prava indianciv Uryad priznachav agentiv takih yak en kotri zhili sered indianciv ta navchali yih u tomu chisli osobistim prikladom stilyu zhittya bilih Pivdenno shidni plemena viznali politiku Vashingtona zasnuvali shkoli zajnyalisya fermerstvom perejshli u hristiyanstvo ta pochali buduvati taki zh budinki yak u bilih susidiv Bagato indianskih fermeriv mali u vlasnosti chornih rabiv Pid chas Gromadyanskoyi vijni u SShA chokto ta chikaso voyuvali zazvichaj na boci Konfederaciyi a maskoki seminoli ta osoblivo cheroki viyavilisya rozdilenimi mizh dvoma storonami U rezultati sered plemeni cheroki navit pochalasya svoyeridna vnutrishnya gromadyanska vijna Nasilnicke pereselennyaDokladnishe Pereselennya indianciv ta Doroga sliz P yat civilizovanih plemen do 1820 rokiv meshkali u pivdenno shidnij chastini SShA odnak yih zemli privablyuvali bilih poselenciv yaki pochali nezakonno poselyatisya na indijskih zemlyah ta chinili tisk na federalnij uryad shob toj yih pereseliv U zv yazku z cim na pivdni SShA vinik ruh z vimogoyu viselennya indianciv U 1830 roci prezident Endryu Dzhekson pidtrimanij na viborah cim ruhom pidpisav Zakon pro pereselennya indianciv Cim zakonom federalnij uryad skasuvav pravo vlasnosti indianciv na yihni zemli ta zatverdiv primusove pereselennya indianciv p yati plemen u specialno stvorenu dlya nih Indiansku teritoriyu nini ce shid shtatu Oklahoma 1831 roku indianci chokto pershimi pereselili na Indiansku teritoriyu U 1832 roci rozpochalos pereselennya seminoliv nezvazhayuchi na yih opir U 1834 roci bulo pereseleno plem ya maskoki a v 1837 roci indianciv plemeni chikaso Do 1837 roku z chotiroh plemen bulo viseleno ponad 46 000 indianciv U 1838 roci rozpochalos viselennya ostannogo z p yati plemen cheroki Infekcijni hvorobi stihijni liha peresliduvannya z boku bilih poselenciv a takozh nedostatnya kilkist yizhi prizveli do zagibeli blizko 8 000 indianciv plemen chokto seminoliv ta chikaso Pid chas viselennya cheroki zaginulo bilsh nizh 16 000 indianciv Ce pereselennya otrimalo nazvu Shlyah sliz Pislya pereselennya do Oklahomi uryad SShA poobicyav sho na indianski zemli ne budut pereselyatis novi bili poselenci Odnak cya obicyanka bezkarno porushuvalasya bilimi poselencyami navit do 1893 r koli uryad oficijno dozvoliv pidselennya na cherokski teritoriyi U 1907 r Indiansku teritoriyu ta teritoriyu Oklahoma ob yednano v shtat Oklahoma v yakomu j dosi predstavniki P yati plemen skladayut znachnu chastinu naselennya Div takozhZnishennya bizoniv u SShAPrimitkiAdam King Mississippian Period Overview 2012 03 01 u Wayback Machine New Georgia Encyclopedia 2002 accessed 15 Nov 2009 Arhiv originalu za 27 veresnya 2012 Procitovano 7 grudnya 2019 angl Perdue Theda Chapter 2 Both White and Red Mixed Blood Indians Racial Construction in the Early Sout The University of Georgia Press s 51 ISBN 0 8203 2731 X angl Remini Robert The Reform Begins Andrew Jackson History Book Club s 201 ISBN 0965063107 angl Remini Robert Brothers Listen You Must Submit Andrew Jackson History Book Club s 258 ISBN 0965063107 angl Eric Miller 1994 George Washington And Indians HTML Eric Miller Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 2 travnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano chapter dovidka angl The Indian Removal Act of 1830 An Act to provide for an exchange of lands with the Indiansresiding in any of the states or territories and for their removal west of the river Mississippi The Library of Congress Procitovano 7 grudnya 2019 angl The Congressional Record 2017 08 17 u Wayback Machine May 26 1830 House vote No 149 Government Tracker online angl Indian Removal Act Primary Documents of American History Library of Congress Procitovano 7 grudnya 2019 angl Kozachuk O O Evolyuciya politiki SShA shodo indianciv u 1776 1924 rr Panorama politologichnih studij 2013 Vip 10 S 247 257 PosilannyaFive Civilized Tribes Museum official site Five Tribes article at nativeamericans com Zemlya otruyena krov yu Pro Bizonovij golodomor dikist i civilizovanist Gazeta Den 29 19 lyutogo 2010