Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Демонстрація 20 червня 1792 року — народна демонстрація, організована в Парижі з ініціативи жирондистів у третю річницю прийняття клятви в залі для гри в м'яч. В ході цієї демонстрації парижани силою вторглися до палацу Тюїльрі[⇨]. Підсумком демонстрації стало посилення суперечностей між революціонерами і роялістами, що згодом призвело до повалення короля 10 серпня[⇨].
| Демонстрація 20 червня 1792 року | |
 | |
| Місце розташування | Париж |
|---|---|
| Дата й час | 20 червня 1792 |
 Демонстрація 20 червня 1792 року у Вікісховищі | |
Передісторія
Після того, як у квітні 1792 року Законодавчі збори оголосили війну королю Богемії та Угорщини Францу ІІ, в Парижі склалася обстановка страху, що живилася бездіяльністю армії і підозрами на адресу дворян — генералів і офіцерів. У цій обстановці відставка, дана 13 червня Людовіком XVI міністрам-жирондистам [fr], Ролану і Клавьєру, а також його відмова схвалити декрети Законодавчих зборів про священиків, що не присягнули і скликання федератиів, нарешті, формування ним міністерства фельянів, привели до сутички між прихильниками і противниками революції.
16 червня Лафаєт написав Законодавчим зборам лист, в якому викривав анархію, підтримувану, за його словами, якобінцями:
…французькій конституції загрожують настільки ж внутрішні заколотники, як і зовнішні вороги.
Перед лицем загрози монархічного або фельянського перевороту жирондисти спробували спертися на народний рух, зосереджений в [fr], користуючись при цьому підтримкою голови Комуни Парижа Петіона і не рахуючись із запереченнями Робесп'єра та інших активних учасників демократичного руху, які вважали цей намір передчасним.
Події 20 червня
Щоб збентежити контрреволюціонерів і змусити короля відкликати своїх міністрів і зняти вето з декретів, активісти паризьких секцій вирішили в третю річницю Клятви в залі для гри в м'яч провести збройну демонстрацію і подати петиції Законодавчим зборам і королю. Комуна Парижа на чолі з Петіоном заборонила демонстрантам нести зброю, але не заборонила саму ходу. 20 червня 1792 року від 10 до 20 тисяч жителів передмість (за інформацією П'єра Редерера) зі своїми ватажками — такими, як пивовар Сантер, біржовий маклер [fr] і колишній інспектор мануфактур Лазовський вирушили з передмістя [fr] і [fr] до будівлі [fr], де засідали Законодавчі збори. Петіон наказав збройним загонам національної гвардії супроводжувати ходу, але гвардійці змішалися з демонстрантами.
Прийшовши до Манежу, демонстранти заповнили будівлю, а колишній митний складальник [fr] зачитав петицію зі скаргами на бездіяльність армії і виконавчої влади з вимогами до короля виконувати свої обов'язки. Потім натовп оточив Тюїльрі. Батальйони Національної гвардії, які охороняли палац, розступилися, а внутрішня охорона розбіглася. Народ увірвався до палацу і в Залі круглих віконець зіткнувся з королем, оточеним придворними. За словами [fr], «з властивою йому бездіяльною мужністю» король протягом двох годин покірно виносив «дефіле» натовпу, погодився надіти фригійський ковпак і випив за здоров'я нації, щоб перервати лайки Лежандра, який говорив «Месьє, ви зрадник, ви постійно нас обманюєте, ви нас знову обдурите», але відмовився відкликати своє вето і відновити на посаді жирондистських міністрів, посилаючись на закон і конституцію. Близько шостої години вечора Петіон і муніципальні чиновники домоглися, щоб натовп покинула палац.
Наслідки
Незважаючи на те, що йому довелося перенести приниження, Людовик XVI залишив демонстрантів ні з чим завдяки своєму несподіваній завзятості та врівноваженості. Після цих подій він став особливо обережним. Демонстрація посилила роялістську опозицію, оскільки буйство натовпу і відвага короля повернули громадську думку на її користь. З департаментів до Парижу надходили звернення та петиції, котрі засуджували демонстрацію. Багато клубів також надсилали петиції, ворожі по відношенню до короля. Петіона було відсторонено від посади мера Парижа.
Лафаєт покинув армію і з'явився перед Законодавчими зборами, щоб вимагати прийняття заходів проти якобінців. Хоча лівим не вдалося домогтися, оголошення догани Лафаєту за його акт недисциплінованості, генералу не вдалося отримати підтримку ні з боку королівського двору, який йому не довіряв, ні з боку національної гвардії з буржуазних кварталів. Тоді він запропонував королю переїхати під його захист до Ком'єня, де Лафаєт збирав свої війська, але король відмовився, сподіваючись, що народне невдоволення вже минулось.
Що стосується жирондистів, що прийшли в нерішучість після невдачі демонстрації, їх лідери обирали між викриттям королівської зради на початку липня і спокусою зблизитися з королем. Між тим фельяни були дискредитовані своєю відмовою покарати Лафаєта. Зв'язавши себе з Людовиком XVI, який намагався їх не відштовхувати, фельяни виступили проти підозр, висунутих проти короля, і пропозицій усунути його від влади, позбавляючи себе тим самим народної підтримки.
Людовик XVI продовжував сподіватися на те, що громадська думка знову буде прихильною до нього. Також він чекав на прибуття прусських військ. Тепер стало зрозуміло, що наслідки демонстрації 20 червня можуть повторитися. Бійо-Варенн в Якобинському клубі намітив програму наступного повстання: вигнання короля, чистка армії, обрання Національного конвенту, передача права королівського вето народу, депортація всіх ворогів народу і звільнення найбідніших від оподаткування. Ця програма була повторена майже без змін у маніфесті, складеному Робесп'єром, і проголошена в Законодавчому Зборах. Питання полягало лише в тому, як ця програма буде здійснена.
Відповідь надійшла 10 серпня 1792 року штурмом Тюїльрі і падінням монархії.
Примітки
- Monnier R. Juin 1792 (Journée du 20) // Dictionnaire historique de la Révolution française : ( )[фр.] / (dir.). — P. : Quadrige, 2006. — P. 608. — 1132 p. — .
- Vovelle, 1999, с. 286—288.
- Ревуненков, 1982.
- Thompson, 1959, с. 281.
- Ballard, 2012, с. 104.
Література
- Очерки по истории Великой французской революции : Падение монархии. 1789—1792. — Л. : Издательство , 1982. — С. 169—173. — 240 с. — 13 858 екз.
- Ballard R. A New Dictionary of the French Revolution : ( )[англ.]. — L. : , 2012. — P. 103—104. — 422 p. — .
- La Révolution française : ( )[фр.]. — P. : Gallimard, 1984. — P. 240. — 608 p. — .
- Thompson J. M. The French Revolution : ( )[англ.]. — Oxf. : Basil Blackwell, 1959. — P. 281. — 544 p.
- [fr]. La chute de la monarchie, 1787-1792 : Nouvelle Histoire de la France contemporaine : ( )[фр.]. — P. : Le Seuil, 1999. — P. 286—288. — 320 p. — .
Додаткова література
- [fr]. Le 20 Juin 1792 : ( )[фр.]. — [fr], 1864. — 259 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demonstraciya 20 chervnya 1792 roku narodna demonstraciya organizovana v Parizhi z iniciativi zhirondistiv u tretyu richnicyu prijnyattya klyatvi v zali dlya gri v m yach V hodi ciyeyi demonstraciyi parizhani siloyu vtorglisya do palacu Tyuyilri Pidsumkom demonstraciyi stalo posilennya superechnostej mizh revolyucionerami i royalistami sho zgodom prizvelo do povalennya korolya 10 serpnya Demonstraciya 20 chervnya 1792 roku Misce roztashuvannyaParizh Data j chas20 chervnya 1792 Demonstraciya 20 chervnya 1792 roku u Vikishovishi Naselennya Parizha vtorgayetsya v palac Tyuyilri 20 chervnya 1792 roku fr blizko 1800 BNFPeredistoriyaDemonstraciya 20 chervnya 1792 roku Protistoyannya povstanciv i Lyudovika XVI Gravyura Bouillon et Verite 1796 Pislya togo yak u kvitni 1792 roku Zakonodavchi zbori ogolosili vijnu korolyu Bogemiyi ta Ugorshini Francu II v Parizhi sklalasya obstanovka strahu sho zhivilasya bezdiyalnistyu armiyi i pidozrami na adresu dvoryan generaliv i oficeriv U cij obstanovci vidstavka dana 13 chervnya Lyudovikom XVI ministram zhirondistam fr Rolanu i Klavyeru a takozh jogo vidmova shvaliti dekreti Zakonodavchih zboriv pro svyashenikiv sho ne prisyagnuli i sklikannya federatiiv nareshti formuvannya nim ministerstva felyaniv priveli do sutichki mizh prihilnikami i protivnikami revolyuciyi 16 chervnya Lafayet napisav Zakonodavchim zboram list v yakomu vikrivav anarhiyu pidtrimuvanu za jogo slovami yakobincyami francuzkij konstituciyi zagrozhuyut nastilki zh vnutrishni zakolotniki yak i zovnishni vorogi Pered licem zagrozi monarhichnogo abo felyanskogo perevorotu zhirondisti sprobuvali spertisya na narodnij ruh zoseredzhenij v fr koristuyuchis pri comu pidtrimkoyu golovi Komuni Parizha Petiona i ne rahuyuchis iz zaperechennyami Robesp yera ta inshih aktivnih uchasnikiv demokratichnogo ruhu yaki vvazhali cej namir peredchasnim Podiyi 20 chervnyaNarod pered Lyudovikom XVI odyagnenim u frigijskij kovpak Gravyura Le Jeune amp Couche fils 1792 Shob zbentezhiti kontrrevolyucioneriv i zmusiti korolya vidklikati svoyih ministriv i znyati veto z dekretiv aktivisti parizkih sekcij virishili v tretyu richnicyu Klyatvi v zali dlya gri v m yach provesti zbrojnu demonstraciyu i podati peticiyi Zakonodavchim zboram i korolyu Komuna Parizha na choli z Petionom zaboronila demonstrantam nesti zbroyu ale ne zaboronila samu hodu 20 chervnya 1792 roku vid 10 do 20 tisyach zhiteliv peredmist za informaciyeyu P yera Rederera zi svoyimi vatazhkami takimi yak pivovar Santer birzhovij makler fr i kolishnij inspektor manufaktur Lazovskij virushili z peredmistya fr i fr do budivli fr de zasidali Zakonodavchi zbori Petion nakazav zbrojnim zagonam nacionalnoyi gvardiyi suprovodzhuvati hodu ale gvardijci zmishalisya z demonstrantami Prijshovshi do Manezhu demonstranti zapovnili budivlyu a kolishnij mitnij skladalnik fr zachitav peticiyu zi skargami na bezdiyalnist armiyi i vikonavchoyi vladi z vimogami do korolya vikonuvati svoyi obov yazki Potim natovp otochiv Tyuyilri Bataljoni Nacionalnoyi gvardiyi yaki ohoronyali palac rozstupilisya a vnutrishnya ohorona rozbiglasya Narod uvirvavsya do palacu i v Zali kruglih vikonec zitknuvsya z korolem otochenim pridvornimi Za slovami fr z vlastivoyu jomu bezdiyalnoyu muzhnistyu korol protyagom dvoh godin pokirno vinosiv defile natovpu pogodivsya naditi frigijskij kovpak i vipiv za zdorov ya naciyi shob perervati lajki Lezhandra yakij govoriv Mesye vi zradnik vi postijno nas obmanyuyete vi nas znovu obdurite ale vidmovivsya vidklikati svoye veto i vidnoviti na posadi zhirondistskih ministriv posilayuchis na zakon i konstituciyu Blizko shostoyi godini vechora Petion i municipalni chinovniki domoglisya shob natovp pokinula palac NaslidkiKarikatura na Lyudovika XVI u frigijskomu kovpaku sho p ye za zdorov ya naciyi Anonimnij avtor 1792 Nezvazhayuchi na te sho jomu dovelosya perenesti prinizhennya Lyudovik XVI zalishiv demonstrantiv ni z chim zavdyaki svoyemu nespodivanij zavzyatosti ta vrivnovazhenosti Pislya cih podij vin stav osoblivo oberezhnim Demonstraciya posilila royalistsku opoziciyu oskilki bujstvo natovpu i vidvaga korolya povernuli gromadsku dumku na yiyi korist Z departamentiv do Parizhu nadhodili zvernennya ta peticiyi kotri zasudzhuvali demonstraciyu Bagato klubiv takozh nadsilali peticiyi vorozhi po vidnoshennyu do korolya Petiona bulo vidstoroneno vid posadi mera Parizha Lafayet pokinuv armiyu i z yavivsya pered Zakonodavchimi zborami shob vimagati prijnyattya zahodiv proti yakobinciv Hocha livim ne vdalosya domogtisya ogoloshennya dogani Lafayetu za jogo akt nedisciplinovanosti generalu ne vdalosya otrimati pidtrimku ni z boku korolivskogo dvoru yakij jomu ne doviryav ni z boku nacionalnoyi gvardiyi z burzhuaznih kvartaliv Todi vin zaproponuvav korolyu pereyihati pid jogo zahist do Kom yenya de Lafayet zbirav svoyi vijska ale korol vidmovivsya spodivayuchis sho narodne nevdovolennya vzhe minulos Sho stosuyetsya zhirondistiv sho prijshli v nerishuchist pislya nevdachi demonstraciyi yih lideri obirali mizh vikrittyam korolivskoyi zradi na pochatku lipnya i spokusoyu zblizitisya z korolem Mizh tim felyani buli diskreditovani svoyeyu vidmovoyu pokarati Lafayeta Zv yazavshi sebe z Lyudovikom XVI yakij namagavsya yih ne vidshtovhuvati felyani vistupili proti pidozr visunutih proti korolya i propozicij usunuti jogo vid vladi pozbavlyayuchi sebe tim samim narodnoyi pidtrimki Lyudovik XVI prodovzhuvav spodivatisya na te sho gromadska dumka znovu bude prihilnoyu do nogo Takozh vin chekav na pributtya prusskih vijsk Teper stalo zrozumilo sho naslidki demonstraciyi 20 chervnya mozhut povtoritisya Bijo Varenn v Yakobinskomu klubi namitiv programu nastupnogo povstannya vignannya korolya chistka armiyi obrannya Nacionalnogo konventu peredacha prava korolivskogo veto narodu deportaciya vsih vorogiv narodu i zvilnennya najbidnishih vid opodatkuvannya Cya programa bula povtorena majzhe bez zmin u manifesti skladenomu Robesp yerom i progoloshena v Zakonodavchomu Zborah Pitannya polyagalo lishe v tomu yak cya programa bude zdijsnena Vidpovid nadijshla 10 serpnya 1792 roku shturmom Tyuyilri i padinnyam monarhiyi PrimitkiMonnier R Juin 1792 Journee du 20 Dictionnaire historique de la Revolution francaise fr dir P Quadrige 2006 P 608 1132 p ISBN 2 13053 605 0 Vovelle 1999 s 286 288 Revunenkov 1982 Thompson 1959 s 281 Ballard 2012 s 104 LiteraturaOcherki po istorii Velikoj francuzskoj revolyucii Padenie monarhii 1789 1792 L Izdatelstvo 1982 S 169 173 240 s 13 858 ekz Ballard R A New Dictionary of the French Revolution angl L 2012 P 103 104 422 p ISBN 1 848 85465 X La Revolution francaise fr P Gallimard 1984 P 240 608 p ISBN 2 07070 106 9 Thompson J M The French Revolution angl Oxf Basil Blackwell 1959 P 281 544 p fr La chute de la monarchie 1787 1792 Nouvelle Histoire de la France contemporaine fr P Le Seuil 1999 P 286 288 320 p ISBN 2 02037 519 2 Dodatkova literatura fr Le 20 Juin 1792 fr fr 1864 259 p