Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліанкурові скелі або Скелі Ліанкура (англ. Liancourt Rocks) — група скелястих островів у Японському морі, на кордоні між Японією та Південною Кореєю. Названі на пам'ять про французьке китобійне судно «Le Liancourt», що зазнало аварії біля цих скель. Складаються з 2 великих та 35 малих островів. Загальна площа усіх островів становить 0.18745 км². Найвища точка — 169 м.
| Ліанкурові скелі | |
|---|---|
| кор. 독도 – | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 37°14′30″ пн. ш. 131°52′00″ сх. д. / 37.24166666669477621° пн. ш. 131.8666666666977675959060434° сх. д.Координати: 37°14′30″ пн. ш. 131°52′00″ сх. д. / 37.24166666669477621° пн. ш. 131.8666666666977675959060434° сх. д. | |
| Природоохоронна територія | d |
| Акваторія | Японське море |
| Площа | 187 554 квадратний метр[1] |
| Країна | |
 Південна Корея/ Японія | |
| (Адм. одиниця) | d d |
| Населення | 34 осіб (червень 2020)[2] |
| Вебсайт | dokdo.mofa.go.kr |
  Ліанкурові скелі Ліанкурові скелі (Республіка Корея) | |
 Ліанкурові скелі Ліанкурові скелі (Японія) | |
 Ліанкурові скелі у Вікісховищі | |
Острови є предметом територіальної суперечки між Республікою Корея та Японією. Адміністративний контроль над островами здійснює корейський уряд. Японська сторона вважає їх окупованими і вимагає повернення.
Корейська назва скель — Токто або острови Ток (кор. 獨島, 독도, «одинокі острови»); японська назва — Такеші́ма або острови Таке (яп. 竹島, たけしま, «бамбукові острови»).
На островах розташовані пости берегової охорони Республіки Корея та корейської поліції.
За корейським адміністративним поділом острови належать до села Токто, повіту Уллин, Північної провінції Кьонсан. За японським поділом острови є частиною повіту Окі префектури Сімане. Основна суперечка між країнами ведеться за багаті рибні запаси і запаси природного газу, розташовані в окрузі островів.
Історія
У 1452 році, в національному документі Королівства Чосон говорилося: «Два острови — Усан (Ліанкурові скелі) і Мурунг (острів Уллунг) — знаходяться недалеко один від одного, і його можна побачити з іншого боку, якщо погода буде ясна».
29 березня 1877 року Велика державна рада Японської імперії проголосила японський суверенітет над Ліанкуровими скелями. 25 жовтня 1900 року уряд Корейської імперії заявив про приналежність скель корейській стороні.
28 січня 1905 року японський уряд перейменував Ліанкурові скелі на «Бамбукові острови» (Такешіма) й перепорядкував їх управлінню Окі префектури Шімане. 3 травня, напередодні Цушімської битви в ході японсько-російської війни, того ж року влада префектури здійснила заміри території островів. Після війни, згідно з японсько-корейським договором від 17 листопада 1905 року, Корея прийняла протекторат Японії, а 1910 року була остаточно анексована.
24 квітня 1939 року Ліанкурові скелі увійшли до складу японського села префектури Шімане. Проте 17 серпня 1940 року вони були вилучені з підпорядкування префектурній владі й передані Міністерству флоту Японії для облаштування військово-морської бази. Після поразки японців у Другій світовій війні, 1 листопада 1945 року, Ліанкурові скелі перейшли з військового відомства під контроль Міністерства фінансів Японії.
29 січня 1946 року згідно з указом № 677 Верховного командування союзників (SCAPIN) японський суверенітет над Ліанкуровими скелями було тимчасово призупинено. 22 червня того ж року окупаційна влада встановила так звану Лінію Макартура, згідно з якою японським рибалкам було суворо заборонено наближатися до островів на відстань до 13 миль. В червні 1947 року, на вимогу американської сторони, японська влада видала брошуру «Малі острови, розташовані поряд із власне Японією» (Minor Islands Adjacent Japan Proper), в якій зазначалося, що Ліанкурові склелі є японською територією.
20 серпня 1947 року корейське гірське товариство провело обстеження островів. Проте 16 вересня того ж року Верховне командування союзників визначило Ліанкурові скелі як місце для тренувальних бомбардувань армії США. 8 червня 1948 року під час навчань американські B-29 скинули в район островів бомби, в результаті чого було вбито і поранено 24 корейські рибалки. У відповідь 5 серпня того ж року південнокорейське Патріотичне товариство старійшин подало петицію генерал Макартуру, в якій зазначалися претензії на Ліанкурові скелі. Але американський уряд відмовився розглядати їх, бо вважав острови японськими. Саме ця позиція американців лягла в основу проекту Сан-Франциського мирного договору з Японією наприкінці 1949 року. Незважаючи на це, 8 червня 1950 року корейська сторона самовільно встановила на Ліанкурових скелях пам'ятну стелу на честь загиблих співгромадян.
25 червня 1950 року спалахнула Корейська війна. Верховне командування союзників в Японії видало указ № 2160, згідно з якими Ліанкурові скелі знову визначалися як місце для військових тренувань американської авіації. 9 вересня 1951 року Японія підписала Сан-Францискський мирний договір, проте не відмовлялася від островів.
18 січня 1952 року південнокорейський уряд Лі Синмана односторонньо проголосив встановлення так званої «лінії Лі», за якою Ліанкурові скелі включалися до складу Республіки Корея. Офіційний Токіо висловив протест з цього приводу, але корейська сторона заявила що продовжує політику Верховного командування союзників від 1946 року. Американська армія в особі генерала Макартура не змогла владнати суперечку, але 26 липня 1952 року, згідно з заявою японсько-американського комітету, подовжила за Ліанкуровими островами статус місця тренувань авіації США. 4 грудня того ж року корейці заявили американцям протест, а 12 січня 1953 року, за наказом Лі Синмана, розпочали арешти японських рибалок, що плавали в районі островів.
В березні 1953 року японсько-американський комітет переніс тренувальну базу з Ліанкурових скель. Одразу ж після цього, 20 квітня, корейська сторона вислала до них військовий «загін оборони Токто», які влаштували там свою базу. У відповідь 27 червня японська берегова охорона та влада префектури Шімане також висадилися на островах, де встановили пам'ятну табличку «Японія, префеткура Шімане, повіт Окі, село Ґока» й прогнали 6 корейських рибалок. 12 липня того ж року корейські військові обстріляли човни японської берегової охорони і почали мілітаризацію Ліанкурових скель. Японія заявила протест корейській стороні, але та відхилила його, назвавши «втручанням у внутрішні справи». 21 листопада 1954 року корейці знову обстріляли японські кораблі в районі Ліанкурових скель.
10 вересня 2012 року президент Республіки Корея Лі Мьонбак відвідав Ліанкурові скелі. Це був перший візит такого рангу на острови. Він відбувся з метою підняття рейтингу Лі Мьонбака, що знизився напередодні наступних президентських виборів через корупційні скандали, до яких були причетні його брат та наближені. У відповідь Японія тимчасово відкликала свого посла з Республіки Кореї , а японський міністр закордонних справ висловив протест щодо незаконних відвідин корейським президентом японської території. Японська сторона вперше за всю історію територіальної суперечки звернулася до Республіки Корея з проханням подати спільний позов Міжнародного суду для остаточного врегулювання проблеми. Проте корейська сторона відмовилася, щоби не дати ходу справі, і звинуватила японську в ескалації конфлікту довкола корейського острова.
Див. також
Примітки
- https://dokdo.mofa.go.kr/eng/introduce/location.jsp
- https://dokdo.mofa.go.kr/eng/introduce/residence.jsp
- Президент Південної Кореї вирушив на спірні острови. Бі-Бі-Сі (українською) . 10 серпня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 21 серпня 2012.
- Президент Лі Мьонбак відвідав острови Ток (이명박 대통령, 독도 전격 방문). Kyeonggi (корейською) . 11 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 21 серпня 2012.
- Напруження у відносинах Токіо та Сеула. The Japan Times (англійською) . 16 серпня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 21 серпня 2012.
- Візит Лі до Такешіми загрожує японсько-корейським відносинам. The Daily Yomiuri (англійською) . 13 серпня 2012. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 21 серпня 2012.
- Південна Корея відмовляється від пропозиції Японії подати до справу по островах до Міжнародного суду. Mainichi Japan (англійською) . 21 серпня 2012. Процитовано 21 серпня 2012.
{{}}: Недійсний|deadurl=404()[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела та література
- (яп.) Ліанкурові скелі // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Сімане (32). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1979.
Ліанкурові скелі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліанкурові скелі
- (кор.) Офіційна сторінка Північної провінції Кьонсан [ 10 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- (яп.) Офіційна сторінка префектури Сімане [ 8 травня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liankurovi skeli abo Skeli Liankura angl Liancourt Rocks grupa skelyastih ostroviv u Yaponskomu mori na kordoni mizh Yaponiyeyu ta Pivdennoyu Koreyeyu Nazvani na pam yat pro francuzke kitobijne sudno Le Liancourt sho zaznalo avariyi bilya cih skel Skladayutsya z 2 velikih ta 35 malih ostroviv Zagalna plosha usih ostroviv stanovit 0 18745 km Najvisha tochka 169 m Liankurovi skelikor 독도 KartaGeografiya37 14 30 pn sh 131 52 00 sh d 37 24166666669477621 pn sh 131 8666666666977675959060434 sh d 37 24166666669477621 131 8666666666977675959060434 Koordinati 37 14 30 pn sh 131 52 00 sh d 37 24166666669477621 pn sh 131 8666666666977675959060434 sh d 37 24166666669477621 131 8666666666977675959060434Prirodoohoronna teritoriya dAkvatoriya Yaponske morePlosha 187 554 kvadratnij metr 1 Krayina Pivdenna Koreya YaponiyaAdm odinicya d dNaselennya 34 osib cherven 2020 2 Vebsajt dokdo mofa go krLiankurovi skeliLiankurovi skeli Respublika Koreya Liankurovi skeliLiankurovi skeli Yaponiya Liankurovi skeli u Vikishovishi Ostrovi ye predmetom teritorialnoyi superechki mizh Respublikoyu Koreya ta Yaponiyeyu Administrativnij kontrol nad ostrovami zdijsnyuye korejskij uryad Yaponska storona vvazhaye yih okupovanimi i vimagaye povernennya Korejska nazva skel Tokto abo ostrovi Tok kor 獨島 독도 odinoki ostrovi yaponska nazva Takeshi ma abo ostrovi Take yap 竹島 たけしま bambukovi ostrovi Na ostrovah roztashovani posti beregovoyi ohoroni Respubliki Koreya ta korejskoyi policiyi Za korejskim administrativnim podilom ostrovi nalezhat do sela Tokto povitu Ullin Pivnichnoyi provinciyi Konsan Za yaponskim podilom ostrovi ye chastinoyu povitu Oki prefekturi Simane Osnovna superechka mizh krayinami vedetsya za bagati ribni zapasi i zapasi prirodnogo gazu roztashovani v okruzi ostroviv IstoriyaLiankurovi skeli Zahidnij Cholovichij ostriv livoruch i Shidnij Zhinochij ostriv pravoruch Roztashuvannya Liankurovih skel U 1452 roci v nacionalnomu dokumenti Korolivstva Choson govorilosya Dva ostrovi Usan Liankurovi skeli i Murung ostriv Ullung znahodyatsya nedaleko odin vid odnogo i jogo mozhna pobachiti z inshogo boku yaksho pogoda bude yasna 29 bereznya 1877 roku Velika derzhavna rada Yaponskoyi imperiyi progolosila yaponskij suverenitet nad Liankurovimi skelyami 25 zhovtnya 1900 roku uryad Korejskoyi imperiyi zayaviv pro prinalezhnist skel korejskij storoni 28 sichnya 1905 roku yaponskij uryad perejmenuvav Liankurovi skeli na Bambukovi ostrovi Takeshima j pereporyadkuvav yih upravlinnyu Oki prefekturi Shimane 3 travnya naperedodni Cushimskoyi bitvi v hodi yaponsko rosijskoyi vijni togo zh roku vlada prefekturi zdijsnila zamiri teritoriyi ostroviv Pislya vijni zgidno z yaponsko korejskim dogovorom vid 17 listopada 1905 roku Koreya prijnyala protektorat Yaponiyi a 1910 roku bula ostatochno aneksovana 24 kvitnya 1939 roku Liankurovi skeli uvijshli do skladu yaponskogo sela prefekturi Shimane Prote 17 serpnya 1940 roku voni buli vilucheni z pidporyadkuvannya prefekturnij vladi j peredani Ministerstvu flotu Yaponiyi dlya oblashtuvannya vijskovo morskoyi bazi Pislya porazki yaponciv u Drugij svitovij vijni 1 listopada 1945 roku Liankurovi skeli perejshli z vijskovogo vidomstva pid kontrol Ministerstva finansiv Yaponiyi 29 sichnya 1946 roku zgidno z ukazom 677 Verhovnogo komanduvannya soyuznikiv SCAPIN yaponskij suverenitet nad Liankurovimi skelyami bulo timchasovo prizupineno 22 chervnya togo zh roku okupacijna vlada vstanovila tak zvanu Liniyu Makartura zgidno z yakoyu yaponskim ribalkam bulo suvoro zaboroneno nablizhatisya do ostroviv na vidstan do 13 mil V chervni 1947 roku na vimogu amerikanskoyi storoni yaponska vlada vidala broshuru Mali ostrovi roztashovani poryad iz vlasne Yaponiyeyu Minor Islands Adjacent Japan Proper v yakij zaznachalosya sho Liankurovi skleli ye yaponskoyu teritoriyeyu 20 serpnya 1947 roku korejske girske tovaristvo provelo obstezhennya ostroviv Prote 16 veresnya togo zh roku Verhovne komanduvannya soyuznikiv viznachilo Liankurovi skeli yak misce dlya trenuvalnih bombarduvan armiyi SShA 8 chervnya 1948 roku pid chas navchan amerikanski B 29 skinuli v rajon ostroviv bombi v rezultati chogo bulo vbito i poraneno 24 korejski ribalki U vidpovid 5 serpnya togo zh roku pivdennokorejske Patriotichne tovaristvo starijshin podalo peticiyu general Makarturu v yakij zaznachalisya pretenziyi na Liankurovi skeli Ale amerikanskij uryad vidmovivsya rozglyadati yih bo vvazhav ostrovi yaponskimi Same cya poziciya amerikanciv lyagla v osnovu proektu San Franciskogo mirnogo dogovoru z Yaponiyeyu naprikinci 1949 roku Nezvazhayuchi na ce 8 chervnya 1950 roku korejska storona samovilno vstanovila na Liankurovih skelyah pam yatnu stelu na chest zagiblih spivgromadyan 25 chervnya 1950 roku spalahnula Korejska vijna Verhovne komanduvannya soyuznikiv v Yaponiyi vidalo ukaz 2160 zgidno z yakimi Liankurovi skeli znovu viznachalisya yak misce dlya vijskovih trenuvan amerikanskoyi aviaciyi 9 veresnya 1951 roku Yaponiya pidpisala San Franciskskij mirnij dogovir prote ne vidmovlyalasya vid ostroviv 18 sichnya 1952 roku pivdennokorejskij uryad Li Sinmana odnostoronno progolosiv vstanovlennya tak zvanoyi liniyi Li za yakoyu Liankurovi skeli vklyuchalisya do skladu Respubliki Koreya Oficijnij Tokio visloviv protest z cogo privodu ale korejska storona zayavila sho prodovzhuye politiku Verhovnogo komanduvannya soyuznikiv vid 1946 roku Amerikanska armiya v osobi generala Makartura ne zmogla vladnati superechku ale 26 lipnya 1952 roku zgidno z zayavoyu yaponsko amerikanskogo komitetu podovzhila za Liankurovimi ostrovami status miscya trenuvan aviaciyi SShA 4 grudnya togo zh roku korejci zayavili amerikancyam protest a 12 sichnya 1953 roku za nakazom Li Sinmana rozpochali areshti yaponskih ribalok sho plavali v rajoni ostroviv V berezni 1953 roku yaponsko amerikanskij komitet perenis trenuvalnu bazu z Liankurovih skel Odrazu zh pislya cogo 20 kvitnya korejska storona vislala do nih vijskovij zagin oboroni Tokto yaki vlashtuvali tam svoyu bazu U vidpovid 27 chervnya yaponska beregova ohorona ta vlada prefekturi Shimane takozh visadilisya na ostrovah de vstanovili pam yatnu tablichku Yaponiya prefetkura Shimane povit Oki selo Goka j prognali 6 korejskih ribalok 12 lipnya togo zh roku korejski vijskovi obstrilyali chovni yaponskoyi beregovoyi ohoroni i pochali militarizaciyu Liankurovih skel Yaponiya zayavila protest korejskij storoni ale ta vidhilila jogo nazvavshi vtruchannyam u vnutrishni spravi 21 listopada 1954 roku korejci znovu obstrilyali yaponski korabli v rajoni Liankurovih skel 10 veresnya 2012 roku prezident Respubliki Koreya Li Monbak vidvidav Liankurovi skeli Ce buv pershij vizit takogo rangu na ostrovi Vin vidbuvsya z metoyu pidnyattya rejtingu Li Monbaka sho znizivsya naperedodni nastupnih prezidentskih viboriv cherez korupcijni skandali do yakih buli prichetni jogo brat ta nablizheni U vidpovid Yaponiya timchasovo vidklikala svogo posla z Respubliki Koreyi a yaponskij ministr zakordonnih sprav visloviv protest shodo nezakonnih vidvidin korejskim prezidentom yaponskoyi teritoriyi Yaponska storona vpershe za vsyu istoriyu teritorialnoyi superechki zvernulasya do Respubliki Koreya z prohannyam podati spilnij pozov Mizhnarodnogo sudu dlya ostatochnogo vregulyuvannya problemi Prote korejska storona vidmovilasya shobi ne dati hodu spravi i zvinuvatila yaponsku v eskalaciyi konfliktu dovkola korejskogo ostrova Div takozhOstrovi Senkaku Problema Pivnichnih teritorijPrimitkihttps dokdo mofa go kr eng introduce location jsp https dokdo mofa go kr eng introduce residence jsp Prezident Pivdennoyi Koreyi virushiv na spirni ostrovi Bi Bi Si ukrayinskoyu 10 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2012 Prezident Li Monbak vidvidav ostrovi Tok 이명박 대통령 독도 전격 방문 Kyeonggi korejskoyu 11 serpnya 2012 Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2012 Napruzhennya u vidnosinah Tokio ta Seula The Japan Times anglijskoyu 16 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2012 Vizit Li do Takeshimi zagrozhuye yaponsko korejskim vidnosinam The Daily Yomiuri anglijskoyu 13 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 lipnya 2013 Procitovano 21 serpnya 2012 Pivdenna Koreya vidmovlyayetsya vid propoziciyi Yaponiyi podati do spravu po ostrovah do Mizhnarodnogo sudu Mainichi Japan anglijskoyu 21 serpnya 2012 Procitovano 21 serpnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Dzherela ta literatura yap Liankurovi skeli Velikij slovnik yaponskih toponimiv Kadokava Prefektura Simane 32 Tokio Kadokava Shoten 1979 Liankurovi skeli 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Liankurovi skeli kor Oficijna storinka Pivnichnoyi provinciyi Konsan 10 veresnya 2011 u Wayback Machine yap Oficijna storinka prefekturi Simane 8 travnya 2015 u Wayback Machine