Подеста́ (італ. podestà; від лат. potestas — «влада») — голова виконавчої і судової влади, найвища адміністративна особа у багатьох містах-республіках Італії XII — XVI ст. та середземноморських комунах Франції. Ця посада була відома у середньовічній Фризії[б]. Також так називалася найвища адміністративна посада у містах фашистської Італії (1926 —1946 рр.).
В історії Італії
Середні віки
Ґвідо да Сассо ді Реджо (Guido da Sasso di Reggio) був першим задокументованим подестою Болоньї (1151 — 1155). Певним чином ця посада відповідала посаді претора. Особливо широко посада почала використовуватися за Фрідріха I Барбаросси, імператора Священної Римської імперії, який прагнув таким чином відновити систему представництва імперії. Рішення про це було прийнято на другому імператорському сеймі, який відбувся у листопаді 1158 року у Ронкальї (П'яченца). На цьому сеймі були присутні професори із Болонського університету.
Відомо, що Юрій Дрогобич, після свого призначення ректором Болонського університету (1481 — 1482), був у подести Болоньї як у голови міської влади, який мав підтвердити привілеї університету:
«…На зустрічі подеста згідно із старовинним звичаєм від імені міського самоврядування склав присягу шанувати університетські звичаї та статути, адже студенти, що сходились звідусіль на навчання до Болоньї, були найбільшим джерелом багатства міста. Тому подеста й міські патриції мусили поважати привілеї університету й визнавати непідпорядкованість ректорів університетів своїй владі» |
Призначені Фрідріхом подести представляли владу імператора на місцях (лат. quasi habens potestatem imperialis in hac parte), але це рішення не було прийнято позитивно, а їхня свавільна поведінка була одним із чинників утворення Ломбардської ліги та подальшого повстання за незалежність від імперії у 1167 році. 1183 року Фрідріх визнав незалежність міст ліги. Посада подести прижилася, але у більшості міст вона була виборною (або призначалася представниками громадян), що наближало її до консулів Риму, хоча це була не колегіальне правління, а одноосібне. Подеста вирішував справи і внутрішні, і зовнішні, але подестат був тимчасовим, і тривав від 6 місяців до одного року.
У Флорентійській республіці інститут одноосібного подеста́, що прийшов на зміну колегії дванадцяти консулів як головного органу держави, утворився у XII столітті. Подеста був найманим старостою, зазвичай із іноземців, обирався на один рік і перебував під контролем комунальних органів. Він був головою колегіальних органів Флорентійської республіки і очолював її ополчення.
Перша згадка про подеста у Флоренції відноситься до 1193 року, а на початку XIII століття подестат (італ. Podesteria) — організація комунального управління — остаточно склався як державна система Флоренції та інших тосканських міст. Встановлення подестату означало падіння впливу старого міського нобілітету (аристократів) і перехід влади до багатих пополанів Флоренції.
На початку 16 століття ця посада перестала існувати.
XX століття
1926 року, декретом Мусоліні, міських голів почали знову називати подестами. Посада призначалася сенатом. Після Другої світової війни цю назву посади було відмінено.
В історії Нідерландів
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2012) |
За Карла I Великого діяв «Кодекс законів фризів» (Lex Frisionum), за яким фризи вибирали представника імперії (намісника, згодом — штатгальтера). Італійська посада «подеста» могла стати відомою у Фризії під час Шостого хрестового походу (1228).
Згадки у літературі
«Подеста з міста Перуджі» згадується у романі «Королеви не мають ніг» чеського письменника Владіміра Неффа.
Примітки
- а. ^ Зараз тут розміщений музей Барджелло
- б. ^ Історична область Нідерландів
- в. ^ Сама назва «претор» походить від лат. praeire — «йти попереду», «очолювати»
- г. ^ Ці привілеї були оформлені на сеймі у Ронкальї у вигляді спеціальної хартії (Costitutio Habita), що стала першим університетським уставом Старого світу
Посилання
- Бабаєв В. М. Управління великим містом: теоретичні і прикладні аспекти: монографія. — Х. : ХНАМГ, 2010. — С. 21. — .
- Олександр Хоруженко (4 січня 2011). Формування європейської моделі місцевого самоврядування. crps.sumynews.com. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 12 квітня 2012.
- Lester K. Born. What is the Podestà? // The American Political Science Review. — American Political Science Association, 1927. — Т. 21, вип. 4 (листопад). — С. 863 —871. (англ.)
- Legati, Podestà, Consoli e Capitani del popolo XII-XVIII secolo. www.badigit.comune.bologna.it. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 квітня 2012. (італ.)
- Поддубей О.В.. Історичні етапи розвитку університетської освіти в Італії // Вісник Запорізького національного університету. — 2010. — Вип. 2 (13). — С. 112 —113. Процитовано 14 квітня 2012.
- Радул О. С.. Перші українські доктори: Юрій Дрогобич // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. — 2009. — Вип. 2. Процитовано 14 квітня 2012.
- Кравченко В. В. Конституційне право України: Навчальний посібник. — К. : Атіка, 2004. — С. 378 —379. з джерела 20 червня 2008
- Владімір Нефф. Королеви не мають ніг: роман / З чес. пер. Д. Андрухів. www.lib.rus.ec. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 14 квітня 2012.
Це незавершена стаття з історії Європи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Podesta znachennya Podesta ital podesta vid lat potestas vlada golova vikonavchoyi i sudovoyi vladi najvisha administrativna osoba u bagatoh mistah respublikah Italiyi XII XVI st ta seredzemnomorskih komunah Franciyi Cya posada bula vidoma u serednovichnij Friziyi b Takozh tak nazivalasya najvisha administrativna posada u mistah fashistskoyi Italiyi 1926 1946 rr Palacco del Podesta a Florenciya Italiya V istoriyi ItaliyiSeredni viki Gvido da Sasso di Redzho Guido da Sasso di Reggio buv pershim zadokumentovanim podestoyu Bolonyi 1151 1155 Pevnim chinom cya posada vidpovidala posadi pretora Osoblivo shiroko posada pochala vikoristovuvatisya za Fridriha I Barbarossi imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi yakij pragnuv takim chinom vidnoviti sistemu predstavnictva imperiyi Rishennya pro ce bulo prijnyato na drugomu imperatorskomu sejmi yakij vidbuvsya u listopadi 1158 roku u Ronkalyi P yachenca Na comu sejmi buli prisutni profesori iz Bolonskogo universitetu Vidomo sho Yurij Drogobich pislya svogo priznachennya rektorom Bolonskogo universitetu 1481 1482 buv u podesti Bolonyi yak u golovi miskoyi vladi yakij mav pidtverditi privileyi universitetu Na zustrichi podesta zgidno iz starovinnim zvichayem vid imeni miskogo samovryaduvannya sklav prisyagu shanuvati universitetski zvichayi ta statuti adzhe studenti sho shodilis zvidusil na navchannya do Bolonyi buli najbilshim dzherelom bagatstva mista Tomu podesta j miski patriciyi musili povazhati privileyi universitetu j viznavati nepidporyadkovanist rektoriv universitetiv svoyij vladi Priznacheni Fridrihom podesti predstavlyali vladu imperatora na miscyah lat quasi habens potestatem imperialis in hac parte ale ce rishennya ne bulo prijnyato pozitivno a yihnya svavilna povedinka bula odnim iz chinnikiv utvorennya Lombardskoyi ligi ta podalshogo povstannya za nezalezhnist vid imperiyi u 1167 roci 1183 roku Fridrih viznav nezalezhnist mist ligi Posada podesti prizhilasya ale u bilshosti mist vona bula vibornoyu abo priznachalasya predstavnikami gromadyan sho nablizhalo yiyi do konsuliv Rimu hocha ce bula ne kolegialne pravlinnya a odnoosibne Podesta virishuvav spravi i vnutrishni i zovnishni ale podestat buv timchasovim i trivav vid 6 misyaciv do odnogo roku U Florentijskij respublici institut odnoosibnogo podesta sho prijshov na zminu kolegiyi dvanadcyati konsuliv yak golovnogo organu derzhavi utvorivsya u XII stolitti Podesta buv najmanim starostoyu zazvichaj iz inozemciv obiravsya na odin rik i perebuvav pid kontrolem komunalnih organiv Vin buv golovoyu kolegialnih organiv Florentijskoyi respubliki i ocholyuvav yiyi opolchennya Persha zgadka pro podesta u Florenciyi vidnositsya do 1193 roku a na pochatku XIII stolittya podestat ital Podesteria organizaciya komunalnogo upravlinnya ostatochno sklavsya yak derzhavna sistema Florenciyi ta inshih toskanskih mist Vstanovlennya podestatu oznachalo padinnya vplivu starogo miskogo nobilitetu aristokrativ i perehid vladi do bagatih popolaniv Florenciyi Na pochatku 16 stolittya cya posada perestala isnuvati XX stolittya 1926 roku dekretom Musolini miskih goliv pochali znovu nazivati podestami Posada priznachalasya senatom Pislya Drugoyi svitovoyi vijni cyu nazvu posadi bulo vidmineno V istoriyi NiderlandivCej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2012 Za Karla I Velikogo diyav Kodeks zakoniv friziv Lex Frisionum za yakim frizi vibirali predstavnika imperiyi namisnika zgodom shtatgaltera Italijska posada podesta mogla stati vidomoyu u Friziyi pid chas Shostogo hrestovogo pohodu 1228 Zgadki u literaturi Podesta z mista Perudzhi zgaduyetsya u romani Korolevi ne mayut nig cheskogo pismennika Vladimira Neffa Primitkia Zaraz tut rozmishenij muzej Bardzhello b Istorichna oblast Niderlandiv v Sama nazva pretor pohodit vid lat praeire jti poperedu ocholyuvati g Ci privileyi buli oformleni na sejmi u Ronkalyi u viglyadi specialnoyi hartiyi Costitutio Habita sho stala pershim universitetskim ustavom Starogo svituPosilannyaBabayev V M Upravlinnya velikim mistom teoretichni i prikladni aspekti monografiya H HNAMG 2010 S 21 ISBN 978 966 695 193 2 Oleksandr Horuzhenko 4 sichnya 2011 Formuvannya yevropejskoyi modeli miscevogo samovryaduvannya crps sumynews com Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 12 kvitnya 2012 Lester K Born What is the Podesta The American Political Science Review American Political Science Association 1927 T 21 vip 4 listopad S 863 871 angl Legati Podesta Consoli e Capitani del popolo XII XVIII secolo www badigit comune bologna it Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2012 ital Poddubej O V Istorichni etapi rozvitku universitetskoyi osviti v Italiyi Visnik Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2010 Vip 2 13 S 112 113 Procitovano 14 kvitnya 2012 Radul O S Pershi ukrayinski doktori Yurij Drogobich Pedagogichna nauka istoriya teoriya praktika tendenciyi rozvitku 2009 Vip 2 Procitovano 14 kvitnya 2012 Kravchenko V V Konstitucijne pravo Ukrayini Navchalnij posibnik K Atika 2004 S 378 379 z dzherela 20 chervnya 2008 Vladimir Neff Korolevi ne mayut nig roman Z ches per D Andruhiv www lib rus ec Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 14 kvitnya 2012 Ce nezavershena stattya z istoriyi Yevropi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi