Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Агесілай Агесілай дав гр Ἀγησίλαος III ст до н е спартанський політич

Агесілай (ефор)

Агесілай (ефор)
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Агесілай.

Агесілай (дав.-гр. Ἀγησίλαος; III ст. до н. е.) — спартанський політичний діяч, ефор. Представник царського роду і дядько царя Агіса IV. За однією з версій, був регентом при небожеві. Став ефором внаслідок перевороту вчиненого царем Агісом IV і допомагав у проведенні його реформ. Античні автори зображували Агесілая, як головного винуватця провалу реформ.

Агесілай
дав.-гр. Ἀγησίλαος
Ефор
242 до н. е. — 241 до н. е.
 
Народження:
Спарта
Країна: Лакедемон
Релігія: Давньогрецька релігія
Рід: d
Батько: Евдамід I
Мати: d
Діти: Гіппомедонт[d]

Біографія

Агесілай походив зі спартанського царського роду Евріпонтидів, представники якого виводили своє походження від героя Геракла. Батька Агесілая звали Евдамідом, його сестрою була [en], дружина царя Евдаміда II та матір царя Агіса IV. Скоріш за все, матір Агесістрати — [en], була також і матір'ю Агесілая. Альфред Бредфорд ототожнював батька Агесілая з однойменним царем Евдамідом I, таким чином цар Архідама IV був його братом. Однак, дослідник Е. Маккуїн вказував, що у цієї версії є ціла низка хронологічних проблем. На його думку, батько Агесілая або належав до бокової гілки династії Евріпонтидів, або був сином царя Евдаміда I, або був сином Агесілая, брата царя Агіса III. У останньому випадку, Агесілай був названий на честь свого дідуся.

Агесілай був талановитим оратором, але людиною розбещеною та грошолюбною. Достеменно нічого не відомо про його життя до початку реформ царя Агіса IV. За версією Е. Маккуїна, Агесілай був регентом при своєму небожі. Однак, ця гіпотеза не знайшла підтримки у науковій спільноті, як зазначила Лариса Печатнова, у джерелах Агіс IV зображений як самостійна фігура.

Згідно з Плутархом, він став одним з прихильників реформ Агіса IV, відгукнувшись на прохання свого сина [en]. Проте, справжньою причиною, яка спонукала Агесілая приєднатися до починань небожа, був надмір боргів, від яких він сподівався звільнитися за допомогою реформ. Агесілай допоміг схилити на бік реформаторів матір та бабусю царя, відповідно свою сестру та матір. Ці жінки були одними з самих заможних землевласників у Спарті. Агесістрата спершу виступила проти реформ, однак, Агесілаю вдалося запевнити жінку, що це починання чекає успіх і що воно буде служити загальному благу.

Через те, що погляди старійшин розійшлися, долю реформ повинна була вирішити апелла. Агесілай разом з Лісандром та виступав на народних зборах з промовами у підтримку реформ. Народні збори підтримали ініціативу царя, однак потрібна була ще ухвала герусії. Завдяки діяльності ворога реформ — царя Леоніда II, ретру було відкинуто з різницею в один голос.

Зрозумівши, що законними способами провести реформу не вдасться, Агіс IV разом зі своїми прихильниками, організував військовий переворот. Цар сам призначив нових ефорів, серед яких був його дядько Агесілай і відсторонив від влади царя Леоніда II. На думку дослідниці Лариси Печатнової, саме Агесілаю було наказано реалізувати ретру Лісандра. Невдовзі після перевороту, з міста втік колишній цар Леонід II, ефор наказав послати за ним убивць, але через протидію царя Агіса IV, Леоніду II вдалося з дочкою [en] потрапити у Тегею.

Отримавши владу Агесілай провів дуже необхідну йому реформу по скасуванню боргів, але він гальмував перерозподіл землі. Ефор був великим землевласником і не хотів втратити свою власність. Агесілай разом з іншими ефорами спромігся відправити царя Агіса IV разом з військом на допомогу стратегу Ахейського союзу Арату Сікіонському у його боротьбі з Етолійським союзом. За відсутності царя Агесілай почав поводити себе беззаконно, згідно з Плутархом, він не цурався ніякого протизаконного вчинку, аби тільки він давав йому грошову вигоду. Також, Агесілай домігся вставити у поточний рік тринадцятий місяць, щоб брати за нього додатковий податок, хоча у цьому році додатковий місяць був не потрібен. Подібно тиранам, Агесілай оточив себе озброєними охоронцями, бо він боявся помсти скривджених ним людей. Він виразно давав зрозуміти, що царя Клеомброта II має ні за що, а до Агіса IV зберігає певну видимість поваги радше як до свого родича, ніж як до царя. До того ж він поширював чутки, що залишиться ефором і на наступний строк, хоча це суперечило спартанським традиціям. Саме через обурення вчинками Агесілая, опозиції вдалося влаштувати переворот, повернувши владу царю Леоніду II. Клеомброт II був засуджений на вигнання, а Агіса IV було засуджено до страти. Агесілаю вдалося врятуватися, його вивів потай з міста його син Гіппомедонт. Згідно досліднику Мильтіаду Міхалопулосу, вигнанець оселився у Державі Птолемеїв, де його син служив полководцем.

Оцінки особистості

На думку Плутарха, який слідував Філарху, саме через Агесілая реформи царя Агіса IV закінчилися невдачею. Дослідник [en] вважав таку оцінку помилковою. На його думку, Агесілай не був «злим генієм» власноруч підірвавши владу та авторитет небожа. У таких половинчастих реформах була зацікавлена землевласницька олігархія, саме вона саботувала перерозподіл землі. Проти перерозподілу могли виступити, також, дрібні землевласники, які не хотіли ділитися своїми привілеями з колишніми маргіналами.

Іншу версію запропонував історик Карл Юліус Белох, який вважав, що ініціатором реформ був саме Агесілай, а Агіс IV був, лише, його маріонеткою. Дослідник бачив в реформах боротьбу двох груп заможних спартанців: боржників, переважно великих землевласників, та їх кредиторів-капіталістів. Е. Маккуїн не погоджувався з цією гіпотезою, вказуючи на те, що Агесілай став прихильником реформ значно пізніше їх початку.

В культурі

Ірландський драматург [en], за мотивами розповіді Плутарха про життя Агіса IV, написав трагедію [en]. Хоч, автор почав працювати над п'єсою в 1687 році, вперше вона була поставлена в 1719 році на сцені театру Друрі-Лейн, роль ефора Агесілая зіграв актор [en].

Примітки

Коментарі

  1. У давніх греків існував восьмирічний цикл — октатерій. За ним, у третій, п'ятий та восьмий рік додавався додатковий місяць
  2. У виставі його звали Агесілій

Література

  1. Корнелій Непот, 2021, с. 109.
  2. Полібій, IV 35,13.
  3. McQueen, 1990, с. 168—169.
  4. Печатнова, 2006.
  5. Плутарх, Агід та Клеомен 6.
  6. McQueen, 1990, с. 176.
  7. Печатнова, 2011, с. 194.
  8. Плутарх, Агід та Клеомен 7.
  9. Niese, 1893, kol. 804.
  10. Печатнова, 2011, с. 181.
  11. Плутарх, Агід та Клеомен 9—10.
  12. Печатнова, 2011, с. 189—190.
  13. Плутарх, Агід та Клеомен 12.
  14. Печатнова, 2011, с. 192.
  15. Плутарх, Агід та Клеомен 12-14.
  16. Плутарх, Агід та Клеомен 16.
  17. Печатнова, 2011, с. 193—195.
  18. Michalopoulos, 2014, с. 13, 188.
  19. Плутарх, Агід та Клеомен 13.
  20. Печатнова, 2011, с. 193—194.
  21. Southerne, 1721, с. 10.
  22. Bowen, 1984, с. 92—96.

Джерела та література

Джерела

Література

  • Печатнова Л. Г. Часть I. Спартанские цари // Политические структуры древней Спарты : ( )[рос.]. — Санкт-Петербург, 2006.
  • Печатнова Л. Г. Первый этап реформ в эллинистической Спарте : ( )[рос.] // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. — Санкт-Петербург, 2011. — № 10. — ISSN 1813-193X.
  • Bowen E. K. Thomas Southerne's 'Sir Anthony Love' : A critical edition : ( )[англ.]. — 1984. — Vol. I.
  • McQueen E. I. The Eurypontid House in Hellenistic Sparta : ( )[англ.] // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. — 1990. — Bd. 39, № 2. — P. 163—181. — ISSN 00182311. — JSTOR 4436145.
  • Michalopoulos, Miltiadis. In the Name of Lykourgos: The Rise and Fall of the Spartan Revolutionary : ( )[англ.]. — 2014. — 288 p. — .
  • Niese B. Agesilaos 6 // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft : ( )[нім.]. — 1893. — Bd. I, 1. — Kol. 804.
  • Southerne T. Agesilaos 6 // The Spartan Dame. A Tragedy. As it is Acted at the Theatre Royal, in Drury-Lane : ( )[англ.]. — 1721. — 80 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Agesilaj Agesilaj dav gr Ἀghsilaos III st do n e spartanskij politichnij diyach efor Predstavnik carskogo rodu i dyadko carya Agisa IV Za odniyeyu z versij buv regentom pri nebozhevi Stav eforom vnaslidok perevorotu vchinenogo carem Agisom IV i dopomagav u provedenni jogo reform Antichni avtori zobrazhuvali Agesilaya yak golovnogo vinuvatcya provalu reform Agesilaj dav gr Ἀghsilaos Efor 242 do n e 241 do n e Narodzhennya SpartaKrayina LakedemonReligiya Davnogrecka religiyaRid dBatko Evdamid IMati dDiti Gippomedont d BiografiyaAgesilaj pohodiv zi spartanskogo carskogo rodu Evripontidiv predstavniki yakogo vivodili svoye pohodzhennya vid geroya Gerakla Batka Agesilaya zvali Evdamidom jogo sestroyu bula en druzhina carya Evdamida II ta matir carya Agisa IV Skorish za vse matir Agesistrati en bula takozh i matir yu Agesilaya Alfred Bredford ototozhnyuvav batka Agesilaya z odnojmennim carem Evdamidom I takim chinom car Arhidama IV buv jogo bratom Odnak doslidnik E Makkuyin vkazuvav sho u ciyeyi versiyi ye cila nizka hronologichnih problem Na jogo dumku batko Agesilaya abo nalezhav do bokovoyi gilki dinastiyi Evripontidiv abo buv sinom carya Evdamida I abo buv sinom Agesilaya brata carya Agisa III U ostannomu vipadku Agesilaj buv nazvanij na chest svogo didusya Agesilaj buv talanovitim oratorom ale lyudinoyu rozbeshenoyu ta grosholyubnoyu Dostemenno nichogo ne vidomo pro jogo zhittya do pochatku reform carya Agisa IV Za versiyeyu E Makkuyina Agesilaj buv regentom pri svoyemu nebozhi Odnak cya gipoteza ne znajshla pidtrimki u naukovij spilnoti yak zaznachila Larisa Pechatnova u dzherelah Agis IV zobrazhenij yak samostijna figura Zgidno z Plutarhom vin stav odnim z prihilnikiv reform Agisa IV vidguknuvshis na prohannya svogo sina en Prote spravzhnoyu prichinoyu yaka sponukala Agesilaya priyednatisya do pochinan nebozha buv nadmir borgiv vid yakih vin spodivavsya zvilnitisya za dopomogoyu reform Agesilaj dopomig shiliti na bik reformatoriv matir ta babusyu carya vidpovidno svoyu sestru ta matir Ci zhinki buli odnimi z samih zamozhnih zemlevlasnikiv u Sparti Agesistrata spershu vistupila proti reform odnak Agesilayu vdalosya zapevniti zhinku sho ce pochinannya chekaye uspih i sho vono bude sluzhiti zagalnomu blagu Cherez te sho poglyadi starijshin rozijshlisya dolyu reform povinna bula virishiti apella Agesilaj razom z Lisandrom ta vistupav na narodnih zborah z promovami u pidtrimku reform Narodni zbori pidtrimali iniciativu carya odnak potribna bula she uhvala gerusiyi Zavdyaki diyalnosti voroga reform carya Leonida II retru bulo vidkinuto z rizniceyu v odin golos Zrozumivshi sho zakonnimi sposobami provesti reformu ne vdastsya Agis IV razom zi svoyimi prihilnikami organizuvav vijskovij perevorot Car sam priznachiv novih eforiv sered yakih buv jogo dyadko Agesilaj i vidstoroniv vid vladi carya Leonida II Na dumku doslidnici Larisi Pechatnovoyi same Agesilayu bulo nakazano realizuvati retru Lisandra Nevdovzi pislya perevorotu z mista vtik kolishnij car Leonid II efor nakazav poslati za nim ubivc ale cherez protidiyu carya Agisa IV Leonidu II vdalosya z dochkoyu en potrapiti u Tegeyu Otrimavshi vladu Agesilaj proviv duzhe neobhidnu jomu reformu po skasuvannyu borgiv ale vin galmuvav pererozpodil zemli Efor buv velikim zemlevlasnikom i ne hotiv vtratiti svoyu vlasnist Agesilaj razom z inshimi eforami spromigsya vidpraviti carya Agisa IV razom z vijskom na dopomogu strategu Ahejskogo soyuzu Aratu Sikionskomu u jogo borotbi z Etolijskim soyuzom Za vidsutnosti carya Agesilaj pochav povoditi sebe bezzakonno zgidno z Plutarhom vin ne curavsya niyakogo protizakonnogo vchinku abi tilki vin davav jomu groshovu vigodu Takozh Agesilaj domigsya vstaviti u potochnij rik trinadcyatij misyac shob brati za nogo dodatkovij podatok hocha u comu roci dodatkovij misyac buv ne potriben Podibno tiranam Agesilaj otochiv sebe ozbroyenimi ohoroncyami bo vin boyavsya pomsti skrivdzhenih nim lyudej Vin virazno davav zrozumiti sho carya Kleombrota II maye ni za sho a do Agisa IV zberigaye pevnu vidimist povagi radshe yak do svogo rodicha nizh yak do carya Do togo zh vin poshiryuvav chutki sho zalishitsya eforom i na nastupnij strok hocha ce superechilo spartanskim tradiciyam Same cherez oburennya vchinkami Agesilaya opoziciyi vdalosya vlashtuvati perevorot povernuvshi vladu caryu Leonidu II Kleombrot II buv zasudzhenij na vignannya a Agisa IV bulo zasudzheno do strati Agesilayu vdalosya vryatuvatisya jogo viviv potaj z mista jogo sin Gippomedont Zgidno doslidniku Miltiadu Mihalopulosu vignanec oselivsya u Derzhavi Ptolemeyiv de jogo sin sluzhiv polkovodcem Ocinki osobistostiNa dumku Plutarha yakij sliduvav Filarhu same cherez Agesilaya reformi carya Agisa IV zakinchilisya nevdacheyu Doslidnik en vvazhav taku ocinku pomilkovoyu Na jogo dumku Agesilaj ne buv zlim geniyem vlasnoruch pidirvavshi vladu ta avtoritet nebozha U takih polovinchastih reformah bula zacikavlena zemlevlasnicka oligarhiya same vona sabotuvala pererozpodil zemli Proti pererozpodilu mogli vistupiti takozh dribni zemlevlasniki yaki ne hotili dilitisya svoyimi privileyami z kolishnimi marginalami Inshu versiyu zaproponuvav istorik Karl Yulius Beloh yakij vvazhav sho iniciatorom reform buv same Agesilaj a Agis IV buv lishe jogo marionetkoyu Doslidnik bachiv v reformah borotbu dvoh grup zamozhnih spartanciv borzhnikiv perevazhno velikih zemlevlasnikiv ta yih kreditoriv kapitalistiv E Makkuyin ne pogodzhuvavsya z ciyeyu gipotezoyu vkazuyuchi na te sho Agesilaj stav prihilnikom reform znachno piznishe yih pochatku V kulturiIrlandskij dramaturg en za motivami rozpovidi Plutarha pro zhittya Agisa IV napisav tragediyu en Hoch avtor pochav pracyuvati nad p yesoyu v 1687 roci vpershe vona bula postavlena v 1719 roci na sceni teatru Druri Lejn rol efora Agesilaya zigrav aktor en PrimitkiKomentari U davnih grekiv isnuvav vosmirichnij cikl oktaterij Za nim u tretij p yatij ta vosmij rik dodavavsya dodatkovij misyac U vistavi jogo zvali Agesilij Literatura Kornelij Nepot 2021 s 109 Polibij IV 35 13 McQueen 1990 s 168 169 Pechatnova 2006 Plutarh Agid ta Kleomen 6 McQueen 1990 s 176 Pechatnova 2011 s 194 Plutarh Agid ta Kleomen 7 Niese 1893 kol 804 Pechatnova 2011 s 181 Plutarh Agid ta Kleomen 9 10 Pechatnova 2011 s 189 190 Plutarh Agid ta Kleomen 12 Pechatnova 2011 s 192 Plutarh Agid ta Kleomen 12 14 Plutarh Agid ta Kleomen 16 Pechatnova 2011 s 193 195 Michalopoulos 2014 s 13 188 Plutarh Agid ta Kleomen 13 Pechatnova 2011 s 193 194 Southerne 1721 s 10 Bowen 1984 s 92 96 Dzherela ta literaturaDzherela Kornelij Nepot Zhittyepisi vidatnih antichnih polkovodciv Per z latini uporyad prim slovn imen nazv terminiv ta pidbir il Volodimira Litvinova Kiyiv Prometej 2021 248 s ISBN 978 617 7502 45 5 Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Polibij Zagalna istoriya Literatura Pechatnova L G Chast I Spartanskie cari Politicheskie struktury drevnej Sparty ros Sankt Peterburg 2006 Pechatnova L G Pervyj etap reform v ellinisticheskoj Sparte ros Mnemon Issledovaniya i publikacii po istorii antichnogo mira Sankt Peterburg 2011 10 ISSN 1813 193X Bowen E K Thomas Southerne s Sir Anthony Love A critical edition angl 1984 Vol I McQueen E I The Eurypontid House in Hellenistic Sparta angl Historia Zeitschrift fur Alte Geschichte 1990 Bd 39 2 P 163 181 ISSN 00182311 JSTOR 4436145 Michalopoulos Miltiadis In the Name of Lykourgos The Rise and Fall of the Spartan Revolutionary angl 2014 288 p ISBN 9781473884298 Niese B Agesilaos 6 Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft nim 1893 Bd I 1 Kol 804 Southerne T Agesilaos 6 The Spartan Dame A Tragedy As it is Acted at the Theatre Royal in Drury Lane angl 1721 80 p

Дата публікації:
Топ