Дуґласія тисолиста, іноді псевдотсуга Мензіса або псевдотсуга тисолиста, або (Pseudotsuga menziesii (Mirb.) Franco) — вид дуґласії, вічнозелена хвойна рослина, батьківщиною якої є прибережні та гірські райони західної Північної Америки від західної Британської Колумбії до центральної Каліфорнії та до Альберти і Нью-Мексико углиб материка. Входить до складу родини соснових (Pinaceae).
Дуґласія тисолиста | |
---|---|
![]() | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Голонасінні (Gymnosperms) |
Відділ: | Хвойні (Pinophyta) |
Клас: | Хвойні (Pinopsida) |
Порядок: | Соснові (Pinales) |
Родина: | Соснові (Pinaceae) |
Рід: | Pseudotsuga |
Вид: | Дуґласія тисолиста (P. menziesii) |
Біноміальна назва | |
Pseudotsuga menziesii | |
![]() |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODFMelUzTDFCelpYVmtiM1J6ZFdkaFgyMWxibnBwWlhOcGFWOU5TRTVVTGtKUFZDNHlNREV3TGpZdU56Y3VhbkJuTHpJeU1IQjRMVkJ6WlhWa2IzUnpkV2RoWDIxbGJucHBaWE5wYVY5TlNFNVVMa0pQVkM0eU1ERXdMall1TnpjdWFuQm4uanBn.jpg)
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemsxTDFCelpYVmtiM1J6ZFdkaFgyMWxibnBwWlhOcGFWOU5TRTVVTGtKUFZDNDFNaTQwTG1wd1p5OHlNakJ3ZUMxUWMyVjFaRzkwYzNWbllWOXRaVzU2YVdWemFXbGZUVWhPVkM1Q1QxUXVOVEl1TkM1cWNHYz0uanBn.jpg)
Ботанічна характеристика
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWtMMlF3TDFCelpYVmtiM1J6ZFdkaFgyMWxibnBwWlhOcGFWOWpiMjVsTG1wd1p5OHhOekJ3ZUMxUWMyVjFaRzkwYzNWbllWOXRaVzU2YVdWemFXbGZZMjl1WlM1cWNHYz0uanBn.jpg)
Дерево висотою до 50–75(115) м, діаметром до 1,5–2,0(4) м. Стовбур циліндричний. У молодому віці кора гладка, тонка, сіра, у старшому товста, оскільки з віком формується незначний корковий шар. Крона пірамідальна, з повислими гілками. Хвоя плоска, довжиною 1,5–3,0 см, тонка, світло-зелена, знизу дві білі смуги. Розташована вона неправильно гребінчасто. Бруньки вкриті лусками, гострі, блискучі.
Чоловічі стробіли мають вигляд жовтих колосків, жіночі — зелено-пурпурових шишечок. Шишки повислі, яйцеподібно-циліндричні, довжиною 7–12 см. Покривні луски трилопатеві, середня лопать загострена, витягнута, дуже виступає за насіннєві луски. Дозріває у вересні першого року. Насінини ромбічні, завдовжки до 7 мм. Маса 1000 штук насінин сягає 8–14 г.
Екологічна приуроченість
Швидкоросла, світлолюбна, середньо-вибаглива до родючості ґрунту. Високопродуктивна, запас деревини може сягати до 1000 м³ з одного гектара
Різновиди і сорти
Деякі автори виділяють більше 10 видових різновидів; є також численні сортові форми, в тому числі багатостовбурні, компактні, з сизою і сизо-зеленою хвоєю. Серед сортів з незвичайною формою крони виділяються багатостовбурна і плосковерхівкова форма 'Compacta', карликова 'Densa' і поникла 'Glauca Pendula'.
Сортові форми дуґласії тисолистої трапляються в садах вкрай рідко. Разом з тим як природні, так і сортові різновиди не тільки надзвичайно морозостійкі, але і не страждають від весняного сонця.
Широке поширення в садах отримав схожий на пишну блакитну ялину сорт 'Glauca' (різновид Pseudotsuga menziesii var. Glauca) — дуґласія сиза, іноді виділяється в окремий вид. У порівнянні з береговою формою дуґласія тисолиста, що росте на узбережжі Тихого океану, дуґласія сиза має гірське походження (Скелясті гори США). Вона не дуже великих розмірів, як береговий різновид (дуґласія тисолиста) — висота дуґласії сизої на батьківщині не більше 40-50 м, — але зате вона більш невибаглива та холодостійка і тому добре росте навіть в більш північних районах.
Ареал
Зростає в Північній Америці вздовж берегів Тихого океану. В Європу дуґласія була завезена наприкінці 19 ст. і наш час поширена в лісах Німеччині і Швейцарії.
Систематика
Вид поділяється на два підвиди:
- Прибережна псевдотсуга (Pseudotsuga menziesii var. menziesii) росте на узбережжі, від Тихого океану до вершин Каскадних гір і Сьєрра-Невада, від рівня моря до висоти 1 800 м.
- Псевдотсуга Скелястих гір (Pseudotsuga menziesii var. glauca) — росте далі від берега, займаючи гірські райони заходу Північної Америки.
Цікаві факти
Найвища дуґласія тисолиста мала 119,8 метрів заввишки, 4,6 метрів у діаметрі і була, ймовірно, найвищим деревом на землі.
Дослідження з радіоактивним вуглецем-14 доводять, що доросла особина постачає своїх нащадків, яким не вистачає сонячного світла у підліску, поживними речовинами через підземну мережу симбіотичних грибів. Таким чином батьківське дерево підтримує ріст молодої парослі. На основі цього експерименту вчені припускають наявність (соціальних зв'язків у рослин).
Дуґласія в Україні
В Угольсько-Широколужанському заповідному масиві, що в Тячівському районі Закарпатської області, біля контори Угольського лісництва (при північній околиці с. Мала Уголька) на невеликій площі зростають насадження дуґласії, завезені сюди понад 100 років тому. Дерева добре прижились і плодоносять.
Одне дерево можна знайти у Сирецькому дендропарку в Києві.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODVMemt5THlWRU1DVTVSaVZFTVNVNE1TVkVNQ1ZDTlNWRU1DVkNNaVZFTUNWQ05DVkVNQ1ZDUlNWRU1TVTRNaVZFTVNVNE1TVkVNU1U0TXlWRU1DVkNNeVZFTUNWQ01GOGxSREVsT0RJbFJEQWxRamdsUkRFbE9ERWxSREFsUWtVbFJEQWxRa0lsUkRBbFFqZ2xSREVsT0RFbFJERWxPRElsUkRBbFFqQXVhbkJuTHpJd01IQjRMU1ZFTUNVNVJpVkVNU1U0TVNWRU1DVkNOU1ZFTUNWQ01pVkVNQ1ZDTkNWRU1DVkNSU1ZFTVNVNE1pVkVNU1U0TVNWRU1TVTRNeVZFTUNWQ015VkVNQ1ZDTUY4bFJERWxPRElsUkRBbFFqZ2xSREVsT0RFbFJEQWxRa1VsUkRBbFFrSWxSREFsUWpnbFJERWxPREVsUkRFbE9ESWxSREFsUWpBdWFuQm4uanBn.jpg)
Див. також
- (Колективна поведінка рослин)
Примітки
- Pseudotsuga menziesii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю.Н и др. Определитель высших растений Украины. — К: Наук. думка, 1987. — С. 40.
- Top 10 tallest tree species of the world | Wondermondo. www.wondermondo.com (англ.). Процитовано 16 квітня 2017.
- DocumFeed (28 лютого 2014), What Plants Talk About (Full Documentary), процитовано 10 березня 2018
- «Карпати очима допитливих». — Львів, 1976
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет