Андрі́й Володи́мирович Снітко́ (25 січня 1996, Гораймівка, Маневицький район Волинської області — 20 серпня 2014, Іловайськ, Донецька область) — український вояк батальйону «Азов». Герой України.
Андрій Снітко | |
---|---|
Рядовий | |
Загальна інформація | |
Народження | 25 січня 1996 Гораймівка, Маневицький район, Волинська область |
Смерть | 20 серпня 2014 (18 років) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область |
Національність | українець |
Alma Mater | Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки |
Псевдо | Хома |
Військова служба | |
Роки служби | травень — серепнь 2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | МВС |
Рід військ | Спеціальна міліція |
Формування | |
Війни / битви |
|
Нагороди та відзнаки | |
Героїчно загинув, накривши своїм тілом ворожу гранату, під час бою за Іловайськ 20 серпня 2014 у віці 18 років. Своєю смертю врятував життя двом бойовим побратимам.
Життєпис
Андрій Снітко народився 25 січня 1996 року у селі Гораймівка Маневицького району. Його самотужки виховувала мама і померла, коли Андрійкові було 11. Хлопчика забрала у свою сім'ю жінка з Маневичів Раїса Халик.
Здобувати освіту почав в Гораймівській школі; після 5 класу перевівся до Маневицької школи № 1, яку закінчив у 2007 р. У 2013 р. вступив до Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки в Інститут фізичної культури і здоров'я. Але провчитися повноцінно вдалося лише кілька місяців.
Зиму 2013—2014 років провів на Майдані у Києві, разом з одногрупником Сергієм Денисюком брав активну участь у Революції гідності. Із початком російсько-української війни ходив у військкомати із проханням його мобілізувати, але отримував відмову, оскільки йому на той час щойно виповнилося 18 років.
У травні 2014 року вступив до батальйону «Азов» у Києві, отримав позивний Хома. Брав участь у визволенні Маріуполя.
Брав участь у боях за Іловайськ. 20 серпня 2014 року він на чолі трійки бійців потрапив у засідку під час зачистки будинку. У бік бійців була кинута граната і він накрив її своїм тілом. Він помер, врятувавши від смерті двох інших бійців. Тоді ж поліг молодший сержант Аксененко Олег Олександрович.
23 серпня у Луцькому кафедральному Свято-Троїцькому соборі відбувся заупокійний молебень за 18-річним Андрєм Снітком. Згодом труну з останками Андрія доправили у Маневичі, де він жив останні роки. Його могила — на видному місці при вході на кладовище.
Нагороди
Державні
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (21 листопада 2016, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу.
Недержавні
- нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно) Указом № 14 від 26 березня 2016 року.
Вшанування пам'яті
- 25 січня 2015 року у смт. Маневичі було відкрито меморіальну дошку, на школі, в якій він навчався. І названо в його честь школу
- Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 4.
- Рішенням сесії Маневицької селищної ради від 18 грудня 2015 року № 3/5 на честь Андрія Снітка перейменовано вулицю у смт Маневичі.
Примітки
- УІНП. 1996 - народився Андрій Снітко "Хома" , доброволець, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно). УІНП (укр.). Процитовано 11 квітня 2024.
- Указ Президента України від 21 листопада 2016 року № 515/2016 «Про присвоєння А.Снітку звання Герой України»
- . Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2022. Процитовано 15 січня 2022.
- Відкрили пам'ятну дошку на честь 18-річного волинського бійця.[недоступне посилання з червня 2019]
- 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
Посилання
- Герої не вмирають: Андрій Снітко накрив собою гранату, урятувавши від смерті товаришів [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Президент вручив «Золоті зірки» Героїв України рідним загиблих героїв Андрія Снітка та Сергія Табали [ 6 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 6 грудня 2016 р.
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 168 21 листопада 2016 | Наступник: |
Ткачук Андрій Сергійович | Табала Сергій Олександрович |
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Snitko Andri j Volodi mirovich Snitko 25 sichnya 1996 Gorajmivka Manevickij rajon Volinskoyi oblasti 20 serpnya 2014 Ilovajsk Donecka oblast ukrayinskij voyak bataljonu Azov Geroj Ukrayini Andrij Snitko RyadovijZagalna informaciyaNarodzhennya 25 sichnya 1996 1996 01 25 Gorajmivka Manevickij rajon Volinska oblastSmert 20 serpnya 2014 2014 08 20 18 rokiv Ilovajsk Harcizka miska rada Donecka oblastNacionalnist ukrayinecAlma Mater Shidnoyevropejskij nacionalnij universitet imeni Lesi UkrayinkiPsevdo HomaVijskova sluzhbaRoki sluzhbi traven serepn 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS MVSRid vijsk Specialna miliciyaFormuvannya Azov Vijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Zvilnennya Mariupolya Bitva za Ilovajsk ta inshi boyi za uchastyu Azova Nagorodi ta vidznakiOrden Narodnij Geroj Ukrayini Geroyichno zaginuv nakrivshi svoyim tilom vorozhu granatu pid chas boyu za Ilovajsk 20 serpnya 2014 u vici 18 rokiv Svoyeyu smertyu vryatuvav zhittya dvom bojovim pobratimam ZhittyepisAndrij Snitko narodivsya 25 sichnya 1996 roku u seli Gorajmivka Manevickogo rajonu Jogo samotuzhki vihovuvala mama i pomerla koli Andrijkovi bulo 11 Hlopchika zabrala u svoyu sim yu zhinka z Manevichiv Rayisa Halik Zdobuvati osvitu pochav v Gorajmivskij shkoli pislya 5 klasu perevivsya do Manevickoyi shkoli 1 yaku zakinchiv u 2007 r U 2013 r vstupiv do Shidnoyevropejskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki v Institut fizichnoyi kulturi i zdorov ya Ale provchitisya povnocinno vdalosya lishe kilka misyaciv Zimu 2013 2014 rokiv proviv na Majdani u Kiyevi razom z odnogrupnikom Sergiyem Denisyukom brav aktivnu uchast u Revolyuciyi gidnosti Iz pochatkom rosijsko ukrayinskoyi vijni hodiv u vijskkomati iz prohannyam jogo mobilizuvati ale otrimuvav vidmovu oskilki jomu na toj chas shojno vipovnilosya 18 rokiv U travni 2014 roku vstupiv do bataljonu Azov u Kiyevi otrimav pozivnij Homa Brav uchast u vizvolenni Mariupolya Brav uchast u boyah za Ilovajsk 20 serpnya 2014 roku vin na choli trijki bijciv potrapiv u zasidku pid chas zachistki budinku U bik bijciv bula kinuta granata i vin nakriv yiyi svoyim tilom Vin pomer vryatuvavshi vid smerti dvoh inshih bijciv Todi zh polig molodshij serzhant Aksenenko Oleg Oleksandrovich 23 serpnya u Luckomu kafedralnomu Svyato Troyickomu sobori vidbuvsya zaupokijnij moleben za 18 richnim Andryem Snitkom Zgodom trunu z ostankami Andriya dopravili u Manevichi de vin zhiv ostanni roki Jogo mogila na vidnomu misci pri vhodi na kladovishe NagorodiDerzhavni Zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 21 listopada 2016 posmertno za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini samoviddane sluzhinnya Ukrayinskomu narodu Nederzhavni nagorodzhenij vidznakoyu Narodnij Geroj Ukrayini posmertno Ukazom 14 vid 26 bereznya 2016 roku Vshanuvannya pam yati25 sichnya 2015 roku u smt Manevichi bulo vidkrito memorialnu doshku na shkoli v yakij vin navchavsya I nazvano v jogo chest shkolu Vshanovuyetsya 20 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 4 misce 4 Rishennyam sesiyi Manevickoyi selishnoyi radi vid 18 grudnya 2015 roku 3 5 na chest Andriya Snitka perejmenovano vulicyu u smt Manevichi PrimitkiUINP 1996 narodivsya Andrij Snitko Homa dobrovolec uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Geroj Ukrayini posmertno UINP ukr Procitovano 11 kvitnya 2024 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 listopada 2016 roku 515 2016 Pro prisvoyennya A Snitku zvannya Geroj Ukrayini Arhiv originalu za 14 kvitnya 2016 Procitovano 29 serpnya 2016 ukr Arhiv originalu za 15 sichnya 2022 Procitovano 15 sichnya 2022 Vidkrili pam yatnu doshku na chest 18 richnogo volinskogo bijcya nedostupne posilannya z chervnya 2019 16 raziv prolunav Dzvin Pam yati 20 serpnya 2020 rokuPosilannyaGeroyi ne vmirayut Andrij Snitko nakriv soboyu granatu uryatuvavshi vid smerti tovarishiv 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine Prezident vruchiv Zoloti zirki Geroyiv Ukrayini ridnim zagiblih geroyiv Andriya Snitka ta Sergiya Tabali 6 grudnya 2016 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 6 grudnya 2016 r Poperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 168 21 listopada 2016 Nastupnik Tkachuk Andrij Sergijovich Tabala Sergij Oleksandrovich Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi