Оле́г Олекса́ндрович Аксе́ненко (Аксьоненко) (нар. 14 липня 1994, Луганськ — пом. 20 серпня 2014, Іловайськ) — український військовик, молодший сержант полку «Азов», Національної гвардії України. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно).
Олег Олександрович Аксененко | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 14 липня 1994 Луганськ, Україна | |
Смерть | 20 серпня 2014 (20 років) Іловайськ, Харцизька міська рада, Донецька область, Україна | |
Поховання | Байкове кладовище | |
Псевдо | Аксьон | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС | |
Рід військ | Національна гвардія | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
|
Життєпис
Народився 1994 року в місті Луганськ. Олег Аксененко брав активну участь у вболівальницькому русі луганського футбольного клубу «Зоря», де був відомий за прізвиськом «Аксьон», яке стало його позивним, коли він добровольцем вступив до лав «Азову».
Активіст Євромайдану. Навесні 2014 року одним із перших вступив до батальйону «Азов». Брав участь у обороні Маріуполя.
Обставини загибелі
Упродовж бою за звільнення Іловайська був поранений осколками гранати в око й ногу, під час евакуації з місця бойового зіткнення помер 20 серпня 2014 року. Групу бійців, в якій перебував Олег, вороги закидали гранатами, перша з яких впала недалеко від Андрія Снітка, який не роздумуючи накрив її своїм тілом. Пораненого Олега доправили до Старобешевого, де, очікуючи на евакуацію з повітря, він помер.
Похований 24 серпня 2014 року на Байковому кладовищі в Києві.
Нагороди та вшанування
- Орден «За мужність» III ст. (посмертно) (17 липня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
- Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 3.
Примітки
- Олег «Аксьон» Аксененко
- Указ Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року «Про відзначення державними нагородами України» [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
Посилання
- Аксененко Олег Олександрович [ 30 січня 2015 у Wayback Machine.] на сайті memorybook.org.ua [ 27 серпня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Стаття про Олега в тижневику МВС України «Іменем Закону» № 40(укр.)
- Пам'яті Аксьона - бійця батальйону "Азов" на YouTube
- Книга пам'яті: Аксененко Олег Олександрович (позивний «Аксьон»)
- Луганський розбишака та мужній воїн. Пам'яті Аксьона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aksenenko Ole g Oleksa ndrovich Akse nenko Aksonenko nar 14 lipnya 1994 Lugansk pom 20 serpnya 2014 Ilovajsk ukrayinskij vijskovik molodshij serzhant polku Azov Nacionalnoyi gvardiyi Ukrayini Kavaler ordena Za muzhnist III stupenya posmertno Oleg Oleksandrovich Aksenenko Molodshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya 14 lipnya 1994 1994 07 14 Lugansk UkrayinaSmert 20 serpnya 2014 2014 08 20 20 rokiv Ilovajsk Harcizka miska rada Donecka oblast UkrayinaPohovannya Bajkove kladovishePsevdo AksonVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 2014Prinalezhnist UkrayinaVid ZS MVSRid vijsk Nacionalna gvardiyaFormuvannya Azov Vijni bitvi Vijna na shodi Ukrayini Boyi pid Mariupolem 2014 2022 Ilovajskij kotelNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist III stupenyaZhittyepisNarodivsya 1994 roku v misti Lugansk Oleg Aksenenko brav aktivnu uchast u vbolivalnickomu rusi luganskogo futbolnogo klubu Zorya de buv vidomij za prizviskom Akson yake stalo jogo pozivnim koli vin dobrovolcem vstupiv do lav Azovu Aktivist Yevromajdanu Navesni 2014 roku odnim iz pershih vstupiv do bataljonu Azov Brav uchast u oboroni Mariupolya Obstavini zagibeliUprodovzh boyu za zvilnennya Ilovajska buv poranenij oskolkami granati v oko j nogu pid chas evakuaciyi z miscya bojovogo zitknennya pomer 20 serpnya 2014 roku Grupu bijciv v yakij perebuvav Oleg vorogi zakidali granatami persha z yakih vpala nedaleko vid Andriya Snitka yakij ne rozdumuyuchi nakriv yiyi svoyim tilom Poranenogo Olega dopravili do Starobeshevogo de ochikuyuchi na evakuaciyu z povitrya vin pomer Pohovanij 24 serpnya 2014 roku na Bajkovomu kladovishi v Kiyevi Nagorodi ta vshanuvannyaOrden Za muzhnist III st posmertno 17 lipnya 2015 za osobistu muzhnist i visokij profesionalizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi Vshanovuyetsya 20 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 4 misce 3 PrimitkiOleg Akson Aksenenko Ukaz Prezidenta Ukrayini 436 2015 vid 17 lipnya 2015 roku Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini 24 veresnya 2015 u Wayback Machine 16 raziv prolunav Dzvin Pam yati 20 serpnya 2020 rokuPosilannyaAksenenko Oleg Oleksandrovich 30 sichnya 2015 u Wayback Machine na sajti memorybook org ua 27 serpnya 2014 u Wayback Machine ukr Stattya pro Olega v tizhneviku MVS Ukrayini Imenem Zakonu 40 ukr Pam yati Aksona bijcya bataljonu Azov na YouTube Kniga pam yati Aksenenko Oleg Oleksandrovich pozivnij Akson Luganskij rozbishaka ta muzhnij voyin Pam yati Aksona