Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джуркі́в — село Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Джурків | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Івано-Франківська область | ||
| Район | Коломийський район | ||
| Рада | Джурківська сільська рада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1398 | ||
| Населення | 1325 | ||
| Площа | 19.831 км² | ||
| Густота населення | 66.81 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 78252 | ||
| Телефонний код | +380 03433 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | H G O | ||
| Водойми | Чорнява, Грушка, Ставище | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 78252, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с.Джурків, вул.Українська, 73 | ||
| Карта | |||
  Джурків | |||
 Джурків | |||
| Мапа | |||
| | |||
Короткий опис
Розташований за 18 км від районного центру, за 6 км від залізничної станції Годи-Турка. Населення — 1325 чоловік. Сільраді підпорядковане село Пищаче. В селі є гімназія I-II ступенів, клуб, бібліотека.
За даними «Історії міст і сіл Української РСР», Джурків вперше згадується у документах 80-х років XVIII століття.
Княжа доба
Первинне поселення називалося Боярщина, пізніше — Луги, потім — Жюрков і насамкінець — Джурків. Своїм корінням історія села сягає в княжу добу. Про це свідчить назва поля Княждвірське, на якому знаходився двір князя, що був зруйнований турками та безкурганний могильник часів Київської Русі. Щодо походження назви, то існують кілька версій:
- перша: назва походить від назви селянської їжі джур, яку готують із картоплі, житнього борошна та сироватки;
- друга: назва походить від назви татарського слуги — джури, який був малого зросту та звали Журко.
Старовинна грамота за 1398 рік свідчить: «…А це я, пан Бенко, староста Галицький і Снятинський, свідчу… іже прийшов перед нас пан Гервась і відправив своїй дружині Варварі сто гривень на свої села Товмачі і Жюрков». Уже тоді село мало власника — пана Гервася. Назву міг дати ще давніший власник — Журко або Жюрков. Засновник мав мати заслуги перед польським королем, який і надав йому право заснування села. Ось витяг з старовинної грамоти: «…Ми, Олександр-воєвода, чинимо знаменито, оже істинний тот слуга наш Журко Драготескул служив нам правдою і вірною службою…». Або ще «Ми, Стефан-воєвода, знаменито чинимо оже істині наші слуги Алека і Журка служили нам право і вірно». Це витяги з молдавських грамот, які писалися староруською мовою. Ім'я Журко існувало і в нас на Прикарпатті.
Хутір Пищаче і кутки села
Поряд із Джурковом знаходиться і хутір Пищаче, історія походження назви якого така: у 50-х роках XIX ст. багато жителів села хворіли на холеру. Щоб сповільнити зараження інших, хворих вивозили за село, за горб, а вони там пищали і у страшних муках помирали. Часто рідні ходили до хворих: померлих хоронили, а живим несли їжу. Коли рідні поверталися, їх запитували «Пищє ще».
Свою історію походження назв мають і окремі кутки села:
- Долішній кут — назву одержав від місця розташування. Знаходиться на пониззі і тягнеться вздовж потоку Ставище.
- Горішній кут — розташований у верхній частині села — місцевість горбиста.
- Скарбищі — при будівництві хати господар викопав скарб. В 70-80-х роках ХХ ст. цей куток одержав назву Китайська вулиця, оскільки майже в кожній хаті було по 3-5 дітей у сім'ї. Знаходиться на краю села біля ставка.
- Заохота — назву одержав від імені Охота, яким прозвали братів Пилипчуків. Їхня хата була першою на вулиці, і всі хто будувався за ними — селився за Охотою. Розташований на правому березі струмка Ставище.
- Саджавка — назву одержав від великої кількості садів та великого саду пана Тіша, який мав тут двір.
- Шляхта — куток, на якому до 50-х років ХХ ст. жили в основному поляки. Будинки їхні були спалені під час міжнаціональних конфліктів в селі.
XVIII — поч. XX ст
В минулому жителі села займалися землеробством і ручною розробкою торфу. Поміщики Делігдіш, Салимон, Фельдман, Богданович володіли 1820 моргами орної землі, 210 — пасовищ, 5 моргами лісу. Селяни ж обробляли 1449 моргів. Наприкінці XIX ст. в селі було побудовано ґуральню і цегельню, які були знищені під час І світової війни.
В 1766 році було побудовано церкву. Її будівництво фінансувала пані дідичка, що правила в той час селом. Орендарем був єврей Зельман, який збирав данину та відкривав і закривав церкву. Школу в селі було побудовано паном Богдановичем в 1861 році. В 1900 р. в селі засновано радикальну партію, якою керував Сеньків С. В. і яка проіснувала до 1930 р. Віноґрад (ґміна) В 1927 р. було засновано «Просвіту», якою керував січовик, студент Львівського у-ту Прусак С. І. Також діяли товариства «Пласт», «Луг», «Рідна хата», «Сельроб». В селі мешкало близько 250 родин поляків. Вони створили осередок польського товариства («Кулко рільниче», або «Гурток рільничий»), яке мало магазин, читальню, касу. Керував ним Стефан Кавінський.
10 квітня 1934 р. село розпорядженням ради міністрів було передане з Городенківського повіту до Коломийського, а 1 серпня того ж року село включене до ґміни Виноград.
На 01.01.1939 в селі проживало 2870 мешканців, з них 1630 українців-грекокатоликів, 1010 українців-латинників, 30 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 80 євреїв.
Радянський період
21 вересня 1939 р. в село прийшли Червоні війська. Було створено сільську раду, головою якої став Пилипчук Петро. В 1940 р. виникли піонерська та комсомольська організації. Під час німецької окупації села з липня 1941 р. по 26 березня 1944 р. 32-є сільчан були вивезені на роботи до Німеччини, 45 євреїв вивезено до Коломиї і там розстріляно, спалено 12 хат, кілька людей загинули у в'язниці. Після зайняття села Червоною Армією 114 джурківців мобілізовано, 61 з них загинув на полях боїв. 30 джурківців стали бійцями ОУН-УПА. В 1947 р. в селі було створено два колгоспи — ім. Леніна (голова Стасіцький Й. П.) та «Нове життя» (голова Сав'як М. С.), які в 1949 р. злили в один. В 1950 р. в селі проживало 1980 осіб, була семирічна школа, було створено компартійну організацію, що налічувала 4-ро комуністів. З 1974 по 1980 роки господарство села стало відділком колгоспу «Прапор комунізму», керівниками якого були Герелюк В. І., Прусак М. О., Гломба С. О. В 1980 р. відділок було реорганізовано в колгосп ім. Шевченка. В 1987 р. в селі відкрили Будинок культури, дитячий садок та адмінбудинок. Знаменним для джурківців став 1989 р., коли в селі було відкрито пам'ятник Т. Г. Шевченку. В 1990 р. створені осередки НРУ та ТУМ.
В незалежній Україні
1992 рік став роком масштабної газифікації селянських осель. В 1993 році відбулося розпаювання сільськогосподарських земель. 931 пайовик одержав сертифікати на право користування земельними паями. Через рік вони створили спілку селян ім. Шевченка, яку в 2000 р. було реорганізовано в сільськогосподарський кооператив. Жителі села прославилися на всю Україну найбільшою заготівлею молока. Сьогодні кооператив обробляє 723 га землі, спеціалізуючись на тваринництві, вирощування цукрових буряків та зернових культур. В селі жили і сьогодні ще трудяться майстри з обробки деревини. Найкращих успіхів досяг Совтисік Микола. Виготовлені ним меблі і сьогодні прикрашають оселі джурківців. А його онук Сава Богдан залишив про себе згадку, змайструвавши іконостас до новозбудованої сільської церкви. Жителі села гордяться своїм односельцем Прусаком М. М., який понад 15 років був губернатором Новгородської області Росії. Серед вихідців із села є і генерали армії (Стадничук Д.), і керівники компаній (Сеньків В. С., Воробець С. В., Стефюк Г. М.).
Культура
Будинок культури розташований у центрі села, займає площу 1000 кв.м. Двоповерхова споруда, збудована у 1984 р.,має глядацький зал на 300 місць, сцену, комора, кімнати, фоє, коридор, вестибюль, підсобні кімнати, кімнату гурткової роботи. При Будинку культури працюють гуртки художнього слова, драматичний, вокальний, чоловічий, дівочий та фольклорний ансамблі. Директор Будинку культури — Наталія Степанівна Гуцуляк.
Бібліотека в селі Джурків була створена 1947 року. Бібліотека розміщена на другому поверсі Будинку культури площею 110 м². Це дві великі кімнати, де є читальний зал та книгосховище з 1970 р., бібліотека обслуговує жителів села Джурків та хутора Пищаче. З 2010 р. на посаду бібліотекаря було призначено Галину Степанівну Мондрик. Не дивлячись на всякі негаразди та труднощі в повсякденному житті, люди тягнуться до книги, люблять читати, пізнавати щось нове. У 2011 р.в приміщенні бібліотеки було створено краєзнавчий куточок, у якому представленні кращі роботи жителів села. Особливу увагу бібліотека приділяє обслуговуванню людей з обмеженими можливостями, інвалідів війни, людей похилого віку. Бібліотека звертає велику увагу на роботу з дітьми, адже діти — цвіт української нації, наше майбутнє покоління.
Наше сьогодення
На сьогодні в селі 634 двори,1500 жителів. За минулі два роки в селах Джурків та Пищаче проведено роботи із благоустрою території, зокрема облаштовано прилеглу територію Джурківської ЗОШ l-ll ступенів, яка у 2019 році здобула статус гімназії та ДНЗ «Журавлик», якій відновив своє функціонування у 2013 році, а також до Будинку культури села Джурків, в якому розташована сільська бібліотека, встановлено бруківку біля могили Січових Стрільців. Замінили більше 30 вікон у Будинку культури. Проведено освітлення всіх вулиць. Також при Джурківській сільській раді надає послуги ФАП. Село цінує своїх жителів. Шанує тих, які брали участь в АТО, і тих, що продовжують і далі захищати територію України, а це: В. М. Марцинюк, М. І. Печенюк, І. Я. Прусак, П. П. Пилипчук, М. П. Ковцуняк, В. В. Лубик, П. П. Гломба, Л. К. Кашуба, М. П. Крижанівський, І. Д. Маковійчук.
За рішенням громади за особливі заслуги перед односельцями присвоєно звання Почесного громадянина села: М. М. Романюку, С. С. Лащуку, П. В. Семківу, Я. І. Семків, Є. М. Квецько, М. С. Прусаку. Але найбільшою гордістю села є його люди, що своєю працею, художньою самодіяльністю прославляють Джурків на весь район.
Церква
Церква Успення Пресвятої Богородиці (1998).28 1998 року митрополит Галицький Андрій освятив храм і він з того часу почав діяти. Настоятель — митр. прот. Іван Кузьмин. Храмове свято 28 серпня на Успення Пресвятої Богородиці. За час незалежності споруджено п'ять мурованих каплиць. У липні 2016 року парафія церкви перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.
Персоналії
- Войчук Михайло Дмитрович (* 1967) — український актор театру, кіно та дубляжу, диктор, телерадіоведучий.
Джерела
Коломийщина вчора і сьогодні: Довідник.-Коломия: Вільний голос; 2006.-с.45-48.
Коломийщина (фотоальбом): Наш світ,2015.-с.132-142.
Коломийщина (фотоальбом): Тернопіль: Наш світ,2008.-с.35
Світлини
-
![image]()
-
![image]()
Будинок Культури -
![image]()
Церква -
![image]()
Сільська рада -
![image]()
Матір Божа -
![image]()
Озеро -
![image]()
Пам'ятник "Вічна слава Героям" -
![image]()
Гімназія -
![image]()
Алея -
![image]()
Садочок"Журавлик" -
![image]()
Пам'ятник Т.Г.Шевченку
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 24 серпня 2016.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — С. 36.
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 28 липня 2016.
Посилання
- Історія села [ 19 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- У селі Джурків освятили нову церкву (відео) [ 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Коломийщина вчора і сьогодні (українською) . Коломия: Вільний голос. 2006. с. 192. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: довжина () - Ділова Івано-Франківщина (українською) . Івано-Франківськ. 2019. с. 223.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhurki v selo Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Dzhurkiv Gerb Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Rada Dzhurkivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1398 Naselennya 1325 Plosha 19 831 km Gustota naselennya 66 81 osib km Poshtovij indeks 78252 Telefonnij kod 380 03433 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 38 pn sh 25 12 sh d H G O Vodojmi Chornyava Grushka Stavishe Misceva vlada Adresa radi 78252 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n s Dzhurkiv vul Ukrayinska 73 Karta Dzhurkiv Dzhurkiv Mapa Dzhurkiv u VikishovishiKorotkij opisDzhurkivskij stav Roztashovanij za 18 km vid rajonnogo centru za 6 km vid zaliznichnoyi stanciyi Godi Turka Naselennya 1325 cholovik Silradi pidporyadkovane selo Pishache V seli ye gimnaziya I II stupeniv klub biblioteka Za danimi Istoriyi mist i sil Ukrayinskoyi RSR Dzhurkiv vpershe zgaduyetsya u dokumentah 80 h rokiv XVIII stolittya Knyazha dobaPervinne poselennya nazivalosya Boyarshina piznishe Lugi potim Zhyurkov i nasamkinec Dzhurkiv Svoyim korinnyam istoriya sela syagaye v knyazhu dobu Pro ce svidchit nazva polya Knyazhdvirske na yakomu znahodivsya dvir knyazya sho buv zrujnovanij turkami ta bezkurgannij mogilnik chasiv Kiyivskoyi Rusi Shodo pohodzhennya nazvi to isnuyut kilka versij persha nazva pohodit vid nazvi selyanskoyi yizhi dzhur yaku gotuyut iz kartopli zhitnogo boroshna ta sirovatki druga nazva pohodit vid nazvi tatarskogo slugi dzhuri yakij buv malogo zrostu ta zvali Zhurko Starovinna gramota za 1398 rik svidchit A ce ya pan Benko starosta Galickij i Snyatinskij svidchu izhe prijshov pered nas pan Gervas i vidpraviv svoyij druzhini Varvari sto griven na svoyi sela Tovmachi i Zhyurkov Uzhe todi selo malo vlasnika pana Gervasya Nazvu mig dati she davnishij vlasnik Zhurko abo Zhyurkov Zasnovnik mav mati zaslugi pered polskim korolem yakij i nadav jomu pravo zasnuvannya sela Os vityag z starovinnoyi gramoti Mi Oleksandr voyevoda chinimo znamenito ozhe istinnij tot sluga nash Zhurko Dragoteskul sluzhiv nam pravdoyu i virnoyu sluzhboyu Abo she Mi Stefan voyevoda znamenito chinimo ozhe istini nashi slugi Aleka i Zhurka sluzhili nam pravo i virno Ce vityagi z moldavskih gramot yaki pisalisya staroruskoyu movoyu Im ya Zhurko isnuvalo i v nas na Prikarpatti Hutir Pishache i kutki selaPoryad iz Dzhurkovom znahoditsya i hutir Pishache istoriya pohodzhennya nazvi yakogo taka u 50 h rokah XIX st bagato zhiteliv sela hvorili na holeru Shob spovilniti zarazhennya inshih hvorih vivozili za selo za gorb a voni tam pishali i u strashnih mukah pomirali Chasto ridni hodili do hvorih pomerlih horonili a zhivim nesli yizhu Koli ridni povertalisya yih zapituvali Pishye she Svoyu istoriyu pohodzhennya nazv mayut i okremi kutki sela Dolishnij kut nazvu oderzhav vid miscya roztashuvannya Znahoditsya na ponizzi i tyagnetsya vzdovzh potoku Stavishe Gorishnij kut roztashovanij u verhnij chastini sela miscevist gorbista Skarbishi pri budivnictvi hati gospodar vikopav skarb V 70 80 h rokah HH st cej kutok oderzhav nazvu Kitajska vulicya oskilki majzhe v kozhnij hati bulo po 3 5 ditej u sim yi Znahoditsya na krayu sela bilya stavka Zaohota nazvu oderzhav vid imeni Ohota yakim prozvali brativ Pilipchukiv Yihnya hata bula pershoyu na vulici i vsi hto buduvavsya za nimi selivsya za Ohotoyu Roztashovanij na pravomu berezi strumka Stavishe Sadzhavka nazvu oderzhav vid velikoyi kilkosti sadiv ta velikogo sadu pana Tisha yakij mav tut dvir Shlyahta kutok na yakomu do 50 h rokiv HH st zhili v osnovnomu polyaki Budinki yihni buli spaleni pid chas mizhnacionalnih konfliktiv v seli XVIII poch XX stV minulomu zhiteli sela zajmalisya zemlerobstvom i ruchnoyu rozrobkoyu torfu Pomishiki Deligdish Salimon Feldman Bogdanovich volodili 1820 morgami ornoyi zemli 210 pasovish 5 morgami lisu Selyani zh obroblyali 1449 morgiv Naprikinci XIX st v seli bulo pobudovano guralnyu i cegelnyu yaki buli znisheni pid chas I svitovoyi vijni V 1766 roci bulo pobudovano cerkvu Yiyi budivnictvo finansuvala pani didichka sho pravila v toj chas selom Orendarem buv yevrej Zelman yakij zbirav daninu ta vidkrivav i zakrivav cerkvu Shkolu v seli bulo pobudovano panom Bogdanovichem v 1861 roci V 1900 r v seli zasnovano radikalnu partiyu yakoyu keruvav Senkiv S V i yaka proisnuvala do 1930 r Vinograd gmina V 1927 r bulo zasnovano Prosvitu yakoyu keruvav sichovik student Lvivskogo u tu Prusak S I Takozh diyali tovaristva Plast Lug Ridna hata Selrob V seli meshkalo blizko 250 rodin polyakiv Voni stvorili oseredok polskogo tovaristva Kulko rilniche abo Gurtok rilnichij yake malo magazin chitalnyu kasu Keruvav nim Stefan Kavinskij 10 kvitnya 1934 r selo rozporyadzhennyam radi ministriv bulo peredane z Gorodenkivskogo povitu do Kolomijskogo a 1 serpnya togo zh roku selo vklyuchene do gmini Vinograd Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 2870 meshkanciv z nih 1630 ukrayinciv grekokatolikiv 1010 ukrayinciv latinnikiv 30 polyakiv 120 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 80 yevreyiv Radyanskij period21 veresnya 1939 r v selo prijshli Chervoni vijska Bulo stvoreno silsku radu golovoyu yakoyi stav Pilipchuk Petro V 1940 r vinikli pionerska ta komsomolska organizaciyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi sela z lipnya 1941 r po 26 bereznya 1944 r 32 ye silchan buli vivezeni na roboti do Nimechchini 45 yevreyiv vivezeno do Kolomiyi i tam rozstrilyano spaleno 12 hat kilka lyudej zaginuli u v yaznici Pislya zajnyattya sela Chervonoyu Armiyeyu 114 dzhurkivciv mobilizovano 61 z nih zaginuv na polyah boyiv 30 dzhurkivciv stali bijcyami OUN UPA V 1947 r v seli bulo stvoreno dva kolgospi im Lenina golova Stasickij J P ta Nove zhittya golova Sav yak M S yaki v 1949 r zlili v odin V 1950 r v seli prozhivalo 1980 osib bula semirichna shkola bulo stvoreno kompartijnu organizaciyu sho nalichuvala 4 ro komunistiv Z 1974 po 1980 roki gospodarstvo sela stalo viddilkom kolgospu Prapor komunizmu kerivnikami yakogo buli Gerelyuk V I Prusak M O Glomba S O V 1980 r viddilok bulo reorganizovano v kolgosp im Shevchenka V 1987 r v seli vidkrili Budinok kulturi dityachij sadok ta adminbudinok Znamennim dlya dzhurkivciv stav 1989 r koli v seli bulo vidkrito pam yatnik T G Shevchenku V 1990 r stvoreni oseredki NRU ta TUM V nezalezhnij Ukrayini1992 rik stav rokom masshtabnoyi gazifikaciyi selyanskih osel V 1993 roci vidbulosya rozpayuvannya silskogospodarskih zemel 931 pajovik oderzhav sertifikati na pravo koristuvannya zemelnimi payami Cherez rik voni stvorili spilku selyan im Shevchenka yaku v 2000 r bulo reorganizovano v silskogospodarskij kooperativ Zhiteli sela proslavilisya na vsyu Ukrayinu najbilshoyu zagotivleyu moloka Sogodni kooperativ obroblyaye 723 ga zemli specializuyuchis na tvarinnictvi viroshuvannya cukrovih buryakiv ta zernovih kultur V seli zhili i sogodni she trudyatsya majstri z obrobki derevini Najkrashih uspihiv dosyag Sovtisik Mikola Vigotovleni nim mebli i sogodni prikrashayut oseli dzhurkivciv A jogo onuk Sava Bogdan zalishiv pro sebe zgadku zmajstruvavshi ikonostas do novozbudovanoyi silskoyi cerkvi Zhiteli sela gordyatsya svoyim odnoselcem Prusakom M M yakij ponad 15 rokiv buv gubernatorom Novgorodskoyi oblasti Rosiyi Sered vihidciv iz sela ye i generali armiyi Stadnichuk D i kerivniki kompanij Senkiv V S Vorobec S V Stefyuk G M KulturaBudinok kulturi roztashovanij u centri sela zajmaye ploshu 1000 kv m Dvopoverhova sporuda zbudovana u 1984 r maye glyadackij zal na 300 misc scenu komora kimnati foye koridor vestibyul pidsobni kimnati kimnatu gurtkovoyi roboti Pri Budinku kulturi pracyuyut gurtki hudozhnogo slova dramatichnij vokalnij cholovichij divochij ta folklornij ansambli Direktor Budinku kulturi Nataliya Stepanivna Guculyak Biblioteka v seli Dzhurkiv bula stvorena 1947 roku Biblioteka rozmishena na drugomu poversi Budinku kulturi plosheyu 110 m Ce dvi veliki kimnati de ye chitalnij zal ta knigoshovishe z 1970 r biblioteka obslugovuye zhiteliv sela Dzhurkiv ta hutora Pishache Z 2010 r na posadu bibliotekarya bulo priznacheno Galinu Stepanivnu Mondrik Ne divlyachis na vsyaki negarazdi ta trudnoshi v povsyakdennomu zhitti lyudi tyagnutsya do knigi lyublyat chitati piznavati shos nove U 2011 r v primishenni biblioteki bulo stvoreno krayeznavchij kutochok u yakomu predstavlenni krashi roboti zhiteliv sela Osoblivu uvagu biblioteka pridilyaye obslugovuvannyu lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami invalidiv vijni lyudej pohilogo viku Biblioteka zvertaye veliku uvagu na robotu z ditmi adzhe diti cvit ukrayinskoyi naciyi nashe majbutnye pokolinnya Nashe sogodennyaNa sogodni v seli 634 dvori 1500 zhiteliv Za minuli dva roki v selah Dzhurkiv ta Pishache provedeno roboti iz blagoustroyu teritoriyi zokrema oblashtovano prileglu teritoriyu Dzhurkivskoyi ZOSh l ll stupeniv yaka u 2019 roci zdobula status gimnaziyi ta DNZ Zhuravlik yakij vidnoviv svoye funkcionuvannya u 2013 roci a takozh do Budinku kulturi sela Dzhurkiv v yakomu roztashovana silska biblioteka vstanovleno brukivku bilya mogili Sichovih Strilciv Zaminili bilshe 30 vikon u Budinku kulturi Provedeno osvitlennya vsih vulic Takozh pri Dzhurkivskij silskij radi nadaye poslugi FAP Selo cinuye svoyih zhiteliv Shanuye tih yaki brali uchast v ATO i tih sho prodovzhuyut i dali zahishati teritoriyu Ukrayini a ce V M Marcinyuk M I Pechenyuk I Ya Prusak P P Pilipchuk M P Kovcunyak V V Lubik P P Glomba L K Kashuba M P Krizhanivskij I D Makovijchuk Za rishennyam gromadi za osoblivi zaslugi pered odnoselcyami prisvoyeno zvannya Pochesnogo gromadyanina sela M M Romanyuku S S Lashuku P V Semkivu Ya I Semkiv Ye M Kvecko M S Prusaku Ale najbilshoyu gordistyu sela ye jogo lyudi sho svoyeyu praceyu hudozhnoyu samodiyalnistyu proslavlyayut Dzhurkiv na ves rajon CerkvaCerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici 1998 28 1998 roku mitropolit Galickij Andrij osvyativ hram i vin z togo chasu pochav diyati Nastoyatel mitr prot Ivan Kuzmin Hramove svyato 28 serpnya na Uspennya Presvyatoyi Bogorodici Za chas nezalezhnosti sporudzheno p yat murovanih kaplic U lipni 2016 roku parafiya cerkvi perejshla z pid yurisdikciyi UAPC v UPC KP PersonaliyiVojchuk Mihajlo Dmitrovich 1967 ukrayinskij aktor teatru kino ta dublyazhu diktor teleradioveduchij DzherelaKolomijshina vchora i sogodni Dovidnik Kolomiya Vilnij golos 2006 s 45 48 Kolomijshina fotoalbom Nash svit 2015 s 132 142 Kolomijshina fotoalbom Ternopil Nash svit 2008 s 35SvitliniBudinok Kulturi Cerkva Silska rada Matir Bozha Ozero Pam yatnik Vichna slava Geroyam Gimnaziya Aleya Sadochok Zhuravlik Pam yatnik T G ShevchenkuPrimitki Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2016 Procitovano 24 serpnya 2016 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 S 36 Arhiv originalu za 1 listopada 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 PosilannyaIstoriya sela 19 kvitnya 2016 u Wayback Machine U seli Dzhurkiv osvyatili novu cerkvu video 2 serpnya 2017 u Wayback Machine Kolomijshina vchora i sogodni ukrayinskoyu Kolomiya Vilnij golos 2006 s 192 ISBN 63206 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn dovzhina dovidka Dilova Ivano Frankivshina ukrayinskoyu Ivano Frankivsk 2019 s 223