Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Наришкіна Єлизавета Петрівна (1 квітня 1802 — 11 грудня 1867) — дружина декабриста Наришкіна Михайла Михайловича, сестра декабристів Коновніцина Петра Петровича і Коновніцина Івана Петровича. Пішла за чоловіком у Сибір.
| Наришкіна Єлизавета Петрівна | |
|---|---|
| рос. Елизавета Петровна Коновницына-Нарышкина | |
 | |
| Народилася | 1 (13) квітня 1802 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла | 11 (23) грудня 1867 (65 років) Гораї, d, Псковська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Нове Донське кладовище |
| Країна |  Російська імперія |
| Рід | Наришкіни |
| Батько | Коновніцин Петро Петрович |
| Мати | d |
| |
Біографія
Дочка графа, генерала Петра Петровича Коновніцина, колишнього військового міністра, героя франко-російської війни 1812 року. 29 вересня 1824 року вийшла заміж за Михайла Михайловича Наришкіна, полковника , члена Північного товариства, засудженого за IV розрядом. Приїхала за ним в Читинський острог в травні 1827 року. З 1833 року на поселенні в Кургані Тобольської губернії.
В. А. Жуковський напише: "У Кургані я бачив Наришкіну ... Вона глибоко мене зворушила своєї тихостью і благородною простотою в нещасті".
У 1837 році Наришкіну наказано відправитися рядовим на Кавказ, де велася війна з горцями.
Майже все населення Кургану проводжало від'їжджаючих. Єлизавета Петрівна ненадовго заїжджає до Росії побачитися з рідними, яких не бачила цілих десять років, потім відправляється слідом за чоловіком на Кавказ.
Рядовий Наришкін бере участь у військових діях майже сім років. За відзнаку в 1843 році отримує підвищення - чин прапорщика і в 1844 році йому дозволено залишити службу і оселитися в маєтку дружини в селі Високому Тульської губернії. Ці обмеження були зняті амністією 1856 року. У 1859 році сім'ї було дозволено виїзд до Франції.
Дітей не було. У Читинському острозі в липні 1830 року взяли на виховання селянську дівчинку Уляну Чупятову.
Померла Наришкіна Єлизавета Петрівна 11 грудня 1867 року у селі Гарії Псковської губернії в маєтку тітки Марії Іванівни Лорер. Похована в Москві в поруч з чоловіком.
В спогадах декабристів
Декабрист Розен А.Є. напише про неї:
«Від роду було їй 23 роки; єдина дочка героя-батька і зразкової матері. Вона в рідному домі значила все, і всі виконували її бажання та примхи. У Сибіру вона була одягнена у все чорне, з тонкою талією; особа була злегка смаглява з виразними розумними очима, головка владно піднята, хода легка, граціозна.»
Анненков у своїх мемуарах описав її портрет:
«Вона здавалася дуже гордовитою і з першого погляду справляла неприємне враження, але зате коли ви дізнавалися її ближче, неможливо було відірватися від неї. Вона прикувала всіх до себе своєю безмежною добротою і незвичайним за шляхетністю характером. »
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 15 лютого 2011.
Джерела
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М.В. Нечкиной. - М.,"Наука", 1988, с.125-126 (рос.)
- Э.А. Павлюченко. В добровольном изгнании. - М.,"Наука", 1986 (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Narishkina Yelizaveta Petrivna 1 kvitnya 1802 11 grudnya 1867 druzhina dekabrista Narishkina Mihajla Mihajlovicha sestra dekabristiv Konovnicina Petra Petrovicha i Konovnicina Ivana Petrovicha Pishla za cholovikom u Sibir Narishkina Yelizaveta Petrivnaros Elizaveta Petrovna Konovnicyna NaryshkinaNarodilasya 1 13 kvitnya 1802 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomerla 11 23 grudnya 1867 65 rokiv Gorayi d Pskovska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Nove Donske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaRid NarishkiniBatko Konovnicin Petro PetrovichMati d Mediafajli u Vikishovishi Narishkina Yelizaveta Petrivna 1832 rik Akvarel BestuzhevaBiografiyaDochka grafa generala Petra Petrovicha Konovnicina kolishnogo vijskovogo ministra geroya franko rosijskoyi vijni 1812 roku 29 veresnya 1824 roku vijshla zamizh za Mihajla Mihajlovicha Narishkina polkovnika chlena Pivnichnogo tovaristva zasudzhenogo za IV rozryadom Priyihala za nim v Chitinskij ostrog v travni 1827 roku Z 1833 roku na poselenni v Kurgani Tobolskoyi guberniyi V A Zhukovskij napishe U Kurgani ya bachiv Narishkinu Vona gliboko mene zvorushila svoyeyi tihostyu i blagorodnoyu prostotoyu v neshasti U 1837 roci Narishkinu nakazano vidpravitisya ryadovim na Kavkaz de velasya vijna z gorcyami Majzhe vse naselennya Kurganu provodzhalo vid yizhdzhayuchih Yelizaveta Petrivna nenadovgo zayizhdzhaye do Rosiyi pobachitisya z ridnimi yakih ne bachila cilih desyat rokiv potim vidpravlyayetsya slidom za cholovikom na Kavkaz Ryadovij Narishkin bere uchast u vijskovih diyah majzhe sim rokiv Za vidznaku v 1843 roci otrimuye pidvishennya chin praporshika i v 1844 roci jomu dozvoleno zalishiti sluzhbu i oselitisya v mayetku druzhini v seli Visokomu Tulskoyi guberniyi Ci obmezhennya buli znyati amnistiyeyu 1856 roku U 1859 roci sim yi bulo dozvoleno viyizd do Franciyi Ditej ne bulo U Chitinskomu ostrozi v lipni 1830 roku vzyali na vihovannya selyansku divchinku Ulyanu Chupyatovu Pomerla Narishkina Yelizaveta Petrivna 11 grudnya 1867 roku u seli Gariyi Pskovskoyi guberniyi v mayetku titki Mariyi Ivanivni Lorer Pohovana v Moskvi v poruch z cholovikom V spogadah dekabristivDekabrist Rozen A Ye napishe pro neyi Vid rodu bulo yij 23 roki yedina dochka geroya batka i zrazkovoyi materi Vona v ridnomu domi znachila vse i vsi vikonuvali yiyi bazhannya ta primhi U Sibiru vona bula odyagnena u vse chorne z tonkoyu taliyeyu osoba bula zlegka smaglyava z viraznimi rozumnimi ochima golovka vladno pidnyata hoda legka graciozna Originalnij tekst ros Ot rodu bylo ej 23 goda edinstvennaya doch geroya otca i primernoj materi Ona v rodnom dome znachila vse i vse ispolnyali ee zhelaniya i prihoti V Sibiri ona byla odeta vo vse chernoe s taliej tonkoj v obhvat lico bylo slegka smugloe s vyrazitelnymi umnymi glazami golovka povelitelno podnyata pohodka legkaya gracioznaya Annenkov u svoyih memuarah opisav yiyi portret Vona zdavalasya duzhe gordovitoyu i z pershogo poglyadu spravlyala nepriyemne vrazhennya ale zate koli vi diznavalisya yiyi blizhche nemozhlivo bulo vidirvatisya vid neyi Vona prikuvala vsih do sebe svoyeyu bezmezhnoyu dobrotoyu i nezvichajnim za shlyahetnistyu harakterom Originalnij tekst ros Ona kazalas ochen nadmennoj i s pervogo vzglyada proizvodila nepriyatnoe vpechatlenie no zato kogda vy uznavali ee blizhe nevozmozhno bylo otorvatsya ot nee Ona prikovyvala vseh k sebe svoej bespredelnoj dobrotoj i neobyknovennym blagorodstvom haraktera Primitki Arhiv originalu za 26 travnya 2013 Procitovano 15 lyutogo 2011 DzherelaDekabristy Biograficheskij spravochnik Pod red akademika M V Nechkinoj M Nauka 1988 s 125 126 ros E A Pavlyuchenko V dobrovolnom izgnanii M Nauka 1986 ros ros