Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ямвліх (дав.-гр. Ἰάμβλιχος, 245? — близько 330) — давньогрецький філософ-неоплатонік, учень Порфирія.
| Ямвліх | |
|---|---|
| дав.-гр. Ἰάμβλιχος арам. 𐡉𐡌𐡋𐡊𐡅 | |
 | |
| Народився | 245[2][4] d, Сирія |
| Помер | 325[1][2][3] |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | філософ, письменник |
| Галузь | філософія |
| Вчителі | Анатолій Ладокейський і Порфирій |
| Відомі учні | Сопатр, d, Едесій Каппадокійський, d і d |
| Знання мов | давньогрецька[6] |
| Magnum opus | d і d |
| |
Біографія
Походив із . Навчався в Римі у Порфирія, викладав філософію в (сучасна Сирія). Продовжував розвиток неоплатонізму, відходячи від Плотіна і більше за нього відійшов до практичної містики. Знаходився під сильним впливом піфагоризма і халдейських оракулів. Твори Ямвліха можна розділити на три групи: піфагорейсько-герметичні («Звід піфагорейських учень в 10 книгах», до нас дійшло 5), написаний для шкільного навчання; порфирієво-платонічні (коментарі до Платона й Арістотеля) і твори, які відображають особистий внесок Ямвліха в філософію неоплатонізму, написані після смерті Порфирія: «Про богів», «Халдейська теологія», « Платонова теологія», «Про символи» та інші. В «Теологуменах арифметики» розвивав вчення піфагорейців про числа декади. У втрачених частинах «Зводу піфагорейських учень» викладалося вчення про числа, геометрія, астрономія, музика. Ямвліх здійснив шкільну розробку неоплатонізму.
Філософські погляди
Теоретична філософія Ямвліха продовжує розробку головних категорій Плотіна: Єдиного, Розуму і Душі. Категорії ще більше диференціюються й оформлюються термінологічно. В Єдиному Плотіна Ямвліх розрізняє Єдине вище за буття і просто Єдине (благо, початок усього наступного). У сфері Розуму слідом за Плотіном і Порфирієм розвиває тріаду: буття — життя — розум, тобто уявне (буття), мисляче (розум) і тотожність одного та другого — життя, яке розміщене в тріаді між немислячим буттям і неіснуючим мисленням. Поряд з осягнутим космосом Ямвліх запроваджує категорію мислячого космосу, об'єднує їх у сфері розуму. Душа причетна до розуму в залежності від своєї розумності. Чітко розділяв душі людей і тварин і не допускав їх переселення і взаємного переходу. Згідно з його вченням, чистий розум і душа — це надсвітові боги. Нижче їх розташовані в космосі небесні боги, небесні боги утворюють тріади і так далі. Ямвліх, як і Прокл, намагався відновити грецький політеїзм, філософськи відновити Олімп зі всіма його богами. Він намагається відновити вірування, культові дії язичництва. Цієї тенденції присвячена й антропологія Ямвліха: головним у людині він вважає не спрямованість на споглядання природи і космосу, а віру в богів і спілкування з ними. Чесноти моральні і політичні вважає нижчими ступенями. Найвищі чесноти — чесноти абсолютного єднання з богами.
Ямвліх здійснив реформу неоплатонічного коментаря, її сутність — в знаходженні єдиної мети діалогу, з якою узгоджений увесь діалог, а також в установленні ієрархії типів тлумачення, яке розпочинається з фізичної та етичної інтерпретації, підіймається до математичної і завершується метафізичною.
Під впливом Ямвліха сформувалися пергамська й афінська школи неоплатонізму.
Авторитет Ямвліха був дуже великим аж до Флорентійської академії в Італії XV сторіччя.
Примітки
- Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
- Oxford Classical Dictionary / S. Hornblower, A. Spawforth, E. Eidinow — Oxford: OUP, 2012. —
- Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- Répertoire des sources philosophiques antiques — CNRS.
- Dictionnaire des philosophes antiques III // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 2000. — P. 827.
- CONOR.Sl
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Ямвліх // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 735. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Ямвліх [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
- (рос.) Философский энциклопедический словарь. — М, 1989.
- (рос.) Асмус В. Ф. Античная философия. — М., «Высшая школа», 1976.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yamvlih dav gr Ἰamblixos 245 blizko 330 davnogreckij filosof neoplatonik uchen Porfiriya Yamvlihdav gr Ἰamblixos aram 𐡉𐡌𐡋𐡊𐡅 Narodivsya 245 2 4 d SiriyaPomer 325 1 2 3 Krayina Starodavnij RimDiyalnist filosof pismennikGaluz filosofiyaVchiteli Anatolij Ladokejskij i PorfirijVidomi uchni Sopatr d Edesij Kappadokijskij d i dZnannya mov davnogrecka 6 Magnum opus d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv iz Navchavsya v Rimi u Porfiriya vikladav filosofiyu v suchasna Siriya Prodovzhuvav rozvitok neoplatonizmu vidhodyachi vid Plotina i bilshe za nogo vidijshov do praktichnoyi mistiki Znahodivsya pid silnim vplivom pifagorizma i haldejskih orakuliv Tvori Yamvliha mozhna rozdiliti na tri grupi pifagorejsko germetichni Zvid pifagorejskih uchen v 10 knigah do nas dijshlo 5 napisanij dlya shkilnogo navchannya porfiriyevo platonichni komentari do Platona j Aristotelya i tvori yaki vidobrazhayut osobistij vnesok Yamvliha v filosofiyu neoplatonizmu napisani pislya smerti Porfiriya Pro bogiv Haldejska teologiya Platonova teologiya Pro simvoli ta inshi V Teologumenah arifmetiki rozvivav vchennya pifagorejciv pro chisla dekadi U vtrachenih chastinah Zvodu pifagorejskih uchen vikladalosya vchennya pro chisla geometriya astronomiya muzika Yamvlih zdijsniv shkilnu rozrobku neoplatonizmu Filosofski poglyadiTeoretichna filosofiya Yamvliha prodovzhuye rozrobku golovnih kategorij Plotina Yedinogo Rozumu i Dushi Kategoriyi she bilshe diferenciyuyutsya j oformlyuyutsya terminologichno V Yedinomu Plotina Yamvlih rozriznyaye Yedine vishe za buttya i prosto Yedine blago pochatok usogo nastupnogo U sferi Rozumu slidom za Plotinom i Porfiriyem rozvivaye triadu buttya zhittya rozum tobto uyavne buttya mislyache rozum i totozhnist odnogo ta drugogo zhittya yake rozmishene v triadi mizh nemislyachim buttyam i neisnuyuchim mislennyam Poryad z osyagnutim kosmosom Yamvlih zaprovadzhuye kategoriyu mislyachogo kosmosu ob yednuye yih u sferi rozumu Dusha prichetna do rozumu v zalezhnosti vid svoyeyi rozumnosti Chitko rozdilyav dushi lyudej i tvarin i ne dopuskav yih pereselennya i vzayemnogo perehodu Zgidno z jogo vchennyam chistij rozum i dusha ce nadsvitovi bogi Nizhche yih roztashovani v kosmosi nebesni bogi nebesni bogi utvoryuyut triadi i tak dali Yamvlih yak i Prokl namagavsya vidnoviti greckij politeyizm filosofski vidnoviti Olimp zi vsima jogo bogami Vin namagayetsya vidnoviti viruvannya kultovi diyi yazichnictva Ciyeyi tendenciyi prisvyachena j antropologiya Yamvliha golovnim u lyudini vin vvazhaye ne spryamovanist na spoglyadannya prirodi i kosmosu a viru v bogiv i spilkuvannya z nimi Chesnoti moralni i politichni vvazhaye nizhchimi stupenyami Najvishi chesnoti chesnoti absolyutnogo yednannya z bogami Yamvlih zdijsniv reformu neoplatonichnogo komentarya yiyi sutnist v znahodzhenni yedinoyi meti dialogu z yakoyu uzgodzhenij uves dialog a takozh v ustanovlenni iyerarhiyi tipiv tlumachennya yake rozpochinayetsya z fizichnoyi ta etichnoyi interpretaciyi pidijmayetsya do matematichnoyi i zavershuyetsya metafizichnoyu Pid vplivom Yamvliha sformuvalisya pergamska j afinska shkoli neoplatonizmu Avtoritet Yamvliha buv duzhe velikim azh do Florentijskoyi akademiyi v Italiyi XV storichchya PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Oxford Classical Dictionary S Hornblower A Spawforth E Eidinow Oxford OUP 2012 ISBN 978 0 19 173525 7 d Track Q217595d Track Q7518994d Track Q55950433d Track Q34217d Track Q47484811d Track Q69525831 Stanford Encyclopedia of Philosophy Stanford University Center for the Study of Language amp Information 1995 ISSN 1095 5054 d Track Q824553d Track Q66839005d Track Q41506 Repertoire des sources philosophiques antiques CNRS d Track Q111189692d Track Q280413 Dictionnaire des philosophes antiques III Dictionnaire des philosophes antiques R Goulet Paris CNRS 2000 P 827 d Track Q18602251d Track Q3430801d Track Q280413d Track Q90d Track Q18604141 CONOR Sl d Track Q16744133 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaYamvlih Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 735 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Yamvlih 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 ros Filosofskij enciklopedicheskij slovar M 1989 ros Asmus V F Antichnaya filosofiya M Vysshaya shkola 1976