Александрович Митрофан Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Александрович.

|Lib=

Митрофа́н Микола́йович Александро́вич
Псевдонім	Митро Олелькович
Народився	невідомо або 1837^[1] Калита, Броварський район, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія
Помер	1881 Київ, Російська імперія
Громадянство	Російська імперія
Національність	Українець
Діяльність	письменник, історик, етнограф
Сфера роботи	етнографія^[2] і публіцистика^[2]
Мова творів	Українська, Російська

Митрофа́н Микола́йович Александро́вич (псевдонім — Митро Олелькович; 1 січня 1837, Калита, Остерський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 16 вересня 1881, Київ) — український етнограф, історик, письменник.

Біографічні відомості

Народився в с. Калиті на Чернігівщині. Походив зі старої козацької родини.

До 14-ти років ріс і виховувався у сім'ї. Від 1851 року у Санкт-Петербурзі: навчався в інженерному училищі (1851—1855), потім у Михайлівській інженерній академії (1855—1857), яку закінчив у званні підпоручика.

Залишивши у травні 1860 року військову службу оселився у Калиті. Якийсь час працював у повітовій межовій комісії. Був мировим посередником у Мінській губернії, головою Остерського земства.

Перші його публікації з'явилися I860 року у «Черниговских губернских ведомостях».

У часописі «Основа» (1861—1862) публікував невеликі статті етнографічно-історичного змісту українською мовою (за С. А. Венгеровим). А за І. Франком — «оповідання „Антін Михайлович Танський“, „Три пани“, „Проскурка“, „П'яниця“, „Пожежа“ та інші під псевдонімом Митро Олелькович».

В той самий час друкував свої твори в «Черниговском листке» (1861—1863), який видавав Л. Глібов.

Студіював українську історію, написав монографію «Гетьманство Дорошенка», що вийшла друком у часописі «Вестник Западной России» у Вільні (1867). Автор роботи «Андрусівський договір».

1881 року, мешкаючи у Києві, під час нервового нападу вискочив з вікна готелю і помер на місці.

Творчість

I860 року у «Черниговских губернских ведомостях» з'явилися його перші публікації: нарис «Із Канева до Чигирина й назад», обробки казкових сюжетів «Семилітка», «Про городянку та бублики», записані у Каневі перекази про гайдамаків, а пісня «їхав Харько з Жаботина» — на Херсонщині.

Автор повістей і оповідань («Антін Михайлович Танський», «Три пани», «П'яниця», «Пожежа», «Проскурка»), надрукованих в «Основі», історичних праць про Чернігівщину, про гетьмана П. Дорошенка та ін.

Розпочав публікацію великого дослідження з історії України під назвою «Остерскій уѣздъ. Историческое описаніе». Випуск I, що вийшов друком у Києві 1881року, 212 стор. (російською мовою), і охопив події у Східній Україні до 1669 року.

Після його смерті залишилося багато цінних рукописів.

Видання

• Українські писання. [З передмовою І. Франка]. Львів, 1895;
• Остерский уезд. Историческое описание, Вип. 1. К., 1881.
• Александрович М. Н. Остерский уезд. Вып. 1, ч. 1 : Историческое описаніе. До окончания смут в Восточной Украине (1669 г.) / М. Н. Александрович. — Киев: Тип. Г. Т. Корчак-Новицкаго, 1881—109, 1 с. [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Czech National Name Authority Database as Linked Data, Báze národních jmenných autorit v podobě propojených dat
   d:Track:Q106982540
2. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
3. . Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
4. С. А. Венгеровъ. Словарь русских писателей и ученыхъ (отъ начала русской образованности до нашихъ дней). Томъ I. Выпуск 8.— С.—Петербургъ, 1887.— С. 354.
5. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 лютого 2015.
6. Дудко В. І. Митрофан Александрович як фольклорист і етнограф //Нар. творчість та етнографія. — 1987. — № 1. — С.25-31.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Дудко В. І. Митрофан Александрович як фольклорист і етнограф //Нар. творчість та етнографія. — 1987. — № 1. — С.25-31.

Посилання