Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про Сантьяго де Компостела та Церква святого Якова Компосте льський Со бор Сято го Я кова гал і ісп

Собор святого Якова

Собор святого Якова
У Вікіпедії є статті про: Сантьяго-де-Компостела та Церква святого Якова.

Компосте́льський Со́бор Сято́го Я́кова (гал. і ісп. Catedral de Santiago de Compostela) — католицький храм у Іспанії, в галісійському місті Сантьяго-де-Компостела (стара назва — Компостела). Головний катедральний собор Сантьяго-де-Компостельської архідіоцезії. Резиденція компостельських архієпископів. Одна з найбільших святинь Піренейського півострова та Західної Європи. Названий на честь святого Якова (Сантьяго), апостола Ісуса Христа, патрона всієї Іспанії, хрестоносного воїнства та учасників Реконкісти. За переказом мощі святого зберігаються в соборі. Збудований протягом 1060—1211 років у романському та готичному стилях. Перебудовувався в ранньому новому часі в стилі бароко. Великий паломницький центр, кінцевий пункт на прочанського шляху святого Якова. Національна пам'ятка Іспанії (1896). Історична частина міста навколо собору включена в список об'єктів Всесвітньої спадщини (1985). Також — Сантья́го-де-Компосте́ла, Сантья́го-де-Компосте́льський собор.

Собор Сантьяго-де-Компостела

image

42°52′50″ пн. ш. 8°32′40″ зх. д. / 42.8805555555833280° пн. ш. 8.54444444447222118° зх. д. / 42.8805555555833280; -8.54444444447222118Координати: 42°52′50″ пн. ш. 8°32′40″ зх. д. / 42.8805555555833280° пн. ш. 8.54444444447222118° зх. д. / 42.8805555555833280; -8.54444444447222118
Країна image Іспанія[1][2][3]
Розташування Сантьяго-де-Компостела[1][2]
Тип d[2]
пам’ятка архітектури[1] і d
Матеріал d
Стиль романський і бароко
Архітектор d
Дата заснування 9 століття
image
image
Собор Сантьяго-де-Компостела
Собор Сантьяго-де-Компостела (Іспанія)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

image
Фасад собору (1892)

Згідно з переказами святий апостол Яків був першим місіонером, який провістив християнство на Піренейському півострові. 44 року він загинув мученицькою смертю в Єрусалимі, після чого його мощі перевезли до Іспанії й поховали в Галісії. За легендою, 814 року це поховання віднайшов самітник Пелагій, після того як побачив дивне сяйво у нічному небі. Єпископ визнав це чудом і повідомив про нього астурійського короля Альфонсо II, що правив Галісією. Король наказав збудувати на місці поховання апостола каплицю і став першим, хто здійснив до неї паломництво. 829 року замість каплиці постала перша церква святого Якова. 899 року її перебудували у романському стилі за наказом астурійського короля Альфонсо III. За наступних монархів тривала постійна розбудова храму, що поступово став одним із головних паломницьких центрів Астурійського королівства.

997 року первісну Церкву Святого Якова пограбувала армія Кордовського халіфату на чолі з Аль-Мансурома. У паплюженні храму йому допомагали також його християнські васали, які, однак, залишили недоторканним гробницю і мощі апостола. За легендою грабіжники викрали дзвони і переплавили їх на канделябри, якими було прикрашено знамениту Велику мечеть у Кордові. 1236 року, після захоплення Кордови християнськими військами кастильського короля Фернандо III, відбулось символічне "повернення" цих дзвонів.

Будівництво сучасного Собору святого Якова почалося 1075 року за правління кастильського короля Альфонсо VI, під патронатом місцевого єпископа . Архітекторами були Бернард Старший, якого «Codex Calixtinus» називає «блискучим майстром», Роберт Гальперін, Естебан та Бернард Молодший. Прототипом храму стала цегляна , один зі найвідоміших зразків романської архітектури у Франції. Собор будували переважно з граніту. Роботи переривалися декілька разів. Згідно з останній камінь поклали 1122 року, проте і після цього будівництво тривало близько століття. 1211 року собор освятили у присутності леонського короля Альфонсо IX.

Від 1075 року храм святого Якова був резиденцією єпископів Компостельських і мав статус катедрального собору. 1100 року папа Урбан II підвищив Компостельське єпископство до архієпископства, чим збільшив престиж самого собору. 1495 року при резиденції відкрився .

Сучасного вигляду Собор святого Якова набув внаслідок реставрацій та перебудов XVI—XVIII століття.

У листопаді 1982 року і серпні 1989 року папа римський Іван-Павло ІІ відвідав Собор святого Якова як паломник. У листопаді 2010 року в ньому молився папа Бенедикт XVI.

Пам'ятки

Химерні фасади собору (всі чотири — абсолютно різні) та дробовий декор веж в стилі чуррігереско — результат перебудов храму Габсбургами та Бурбонами в XVI—XVIII століттях. У 1738—1747 роках архітектор Фернандо Касас де Нувоа побудував західний фасад, найефектніший фасад собору. Зовнішні стіни та внутрішність храму марнотратно прикрашені скульптурою різних часів, але переважно середньовічної.

Самі мощі святого спочивають в срібній раці в крипті, яка уціліла від храму часів Альфонса Великого. У 1589 вони були заховані від англійської «анти-Армади», та так ретельно, що потім відшукати їх не вдалося. Мощі були виявлені лише в січні 1879; через п'ять років їх справжність підтвердив сам папа Лев XIII.

Визначною пам'яткою собору є підвішене зі стелі кадило, найбільше у світі — розміром в людський зріст. Воно важить 80 кг і приводиться в дію шляхом розгойдування вісьмома служителями (ісп. tiraboleiros) в багряних шатах. На наповнення цього кадила (відомого як ботафумейро) йде 40 кг вугілля та ладану.

Інтер'єр

  • image
    Центральний неф
  • image
    Бічний прохід та галерея
  • image
    Ретабло каплиці колон
  • image
    Ретабло каплиці Спасителя

Поховані

  • image
    Гробниця Хуани де Кастро
  • image
    Могила Фернандо Кіроги-Паласіоса

Примітки

  1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Jacobeo C. Route of Santiago de Compostela. Retrospective Inventory - Associated Components — 2014.
    d:Track:Q106580317
  4. Orlandis, J. (1990). Algunas consideraciones en torno a los orígenes cristianos en España. . Universidad de Murcia. с. 63—71. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 жовтня 2014.
  5. Lligadas, J. (2005). . Centro De Pastoral Liturgic. ISBN . Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
  6. Franco Maside, R.; Pereira Menaut, G. (2005). Archaeologico-epigraphic notes on death in Ancient Callaecia. У Rodríguez Casal, Antón A.; González Lopo, Domingo L. (ред.). . SEMATA. Ciencias Sociais e Humanidades (Galician) . Т. 17. Universidad de Santiago de Compostela. с. 35—60. ISSN 1137-9669. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.
  7. Portela Silva, 2003, с. 54.
  8. Garrido Torres, 2000, с. 100.
  9. Garrido Torres, 2000, с. 101.
  10. Bravo Lozano, 1999, с. 235.
  11. Armesto, V. (1971). (вид. 2ª). Editorial Galaxia. с. 188, 287. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2018.

Джерела

  • Bravo Lozano, Millán (1999). Camino de Santiago Inolvidable. León: Everest. ISBN .
  • Carro Otero, Xosé (1997). Santiago de Compostela. publisher Everest. ISBN .
  • Chamorro Lamas, Manuel; González, Victoriano; Regal, Bernardo (1997). Rutas románicas en Galicia/1. Ediciones Encuentro. ISBN .
  • Fraguas Fraguas, Antonio (2004). . publisher Galaxia. с. 20. ISBN . Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
  • Fuertes Domínguez, Gregorio (1969). Guía de Santiago, sus monumentos, su arte. Depósito Legal C. 325–1969. El Eco Franciscano.
  • García Iglesias, José Manuel (1993). A catedral de Santiago: A Idade Moderna (Galician) . Xuntanxa. ISBN .
  • Garrido Torres, Carlos (2000). Las Guías visuales de España: Galicia. Depósito legal: B 18469. El País.
  • Gómez Moreno, María Elena (1947). Mil Joyas del Arte Español, Piezas selectas, Monumentos magistrales: Tomo primero Antigüedad y Edad Media. Barcelona: Instituto Gallach.
  • Navascués Palacio, Pedro; Sarthou Carreres, Carlos (1997). Catedrales de España. Edición especial para el Banco Bilbao Vizcaya. Madrid: . ISBN . OCLC 249825366.
  • Otero Pedrayo, Ramón (1965). (вид. 4ª). publisher Galaxia. с. 351ff. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
  • Portela Silva, E. (2003). . Universidad de Santiago de Compostela. ISBN . Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
  • Sanmartín, Juan R. (1984). O Botafumeiro: Parametric pumping in the Middle Ages. American Journal of Physics. 52 (10): 937—945. doi:10.1119/1.13798.
  • Vaqueiro, Vítor (1998). (Galician) . Galaxia. ISBN . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  • Vázquez Varela, J. M.; Yzquierdo Perrín, R.; García Iglesias, J. M.; Castro, A. (1996). 100 obras mestras da arte galega (Galician) . Nigra Arte. ISBN .
  • Villa-Amil y Castro, José (1866). . Impr. de Soto Freire. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 28 березня 2018.
  • Turner, Jane (1996). . Macmillan Publishers Ltd. ISBN .

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro Santyago de Kompostela ta Cerkva svyatogo Yakova Komposte lskij So bor Syato go Ya kova gal i isp Catedral de Santiago de Compostela katolickij hram u Ispaniyi v galisijskomu misti Santyago de Kompostela stara nazva Kompostela Golovnij katedralnij sobor Santyago de Kompostelskoyi arhidioceziyi Rezidenciya kompostelskih arhiyepiskopiv Odna z najbilshih svyatin Pirenejskogo pivostrova ta Zahidnoyi Yevropi Nazvanij na chest svyatogo Yakova Santyago apostola Isusa Hrista patrona vsiyeyi Ispaniyi hrestonosnogo voyinstva ta uchasnikiv Rekonkisti Za perekazom moshi svyatogo zberigayutsya v sobori Zbudovanij protyagom 1060 1211 rokiv u romanskomu ta gotichnomu stilyah Perebudovuvavsya v rannomu novomu chasi v stili baroko Velikij palomnickij centr kincevij punkt na prochanskogo shlyahu svyatogo Yakova Nacionalna pam yatka Ispaniyi 1896 Istorichna chastina mista navkolo soboru vklyuchena v spisok ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini 1985 Takozh Santya go de Komposte la Santya go de Komposte lskij sobor Sobor Santyago de Kompostela42 52 50 pn sh 8 32 40 zh d 42 8805555555833280 pn sh 8 54444444447222118 zh d 42 8805555555833280 8 54444444447222118 Koordinati 42 52 50 pn sh 8 32 40 zh d 42 8805555555833280 pn sh 8 54444444447222118 zh d 42 8805555555833280 8 54444444447222118Krayina Ispaniya 1 2 3 Roztashuvannya Santyago de Kompostela 1 2 Tip d 2 pam yatka arhitekturi 1 i dMaterial dStil romanskij i barokoArhitektor dData zasnuvannya 9 stolittyaSobor Santyago de KompostelaSobor Santyago de Kompostela Ispaniya Mediafajli u VikishovishiIstoriyaFasad soboru 1892 Zgidno z perekazami svyatij apostol Yakiv buv pershim misionerom yakij provistiv hristiyanstvo na Pirenejskomu pivostrovi 44 roku vin zaginuv muchenickoyu smertyu v Yerusalimi pislya chogo jogo moshi perevezli do Ispaniyi j pohovali v Galisiyi Za legendoyu 814 roku ce pohovannya vidnajshov samitnik Pelagij pislya togo yak pobachiv divne syajvo u nichnomu nebi Yepiskop viznav ce chudom i povidomiv pro nogo asturijskogo korolya Alfonso II sho praviv Galisiyeyu Korol nakazav zbuduvati na misci pohovannya apostola kaplicyu i stav pershim hto zdijsniv do neyi palomnictvo 829 roku zamist kaplici postala persha cerkva svyatogo Yakova 899 roku yiyi perebuduvali u romanskomu stili za nakazom asturijskogo korolya Alfonso III Za nastupnih monarhiv trivala postijna rozbudova hramu sho postupovo stav odnim iz golovnih palomnickih centriv Asturijskogo korolivstva 997 roku pervisnu Cerkvu Svyatogo Yakova pograbuvala armiya Kordovskogo halifatu na choli z Al Mansuroma U paplyuzhenni hramu jomu dopomagali takozh jogo hristiyanski vasali yaki odnak zalishili nedotorkannim grobnicyu i moshi apostola Za legendoyu grabizhniki vikrali dzvoni i pereplavili yih na kandelyabri yakimi bulo prikrasheno znamenitu Veliku mechet u Kordovi 1236 roku pislya zahoplennya Kordovi hristiyanskimi vijskami kastilskogo korolya Fernando III vidbulos simvolichne povernennya cih dzvoniv Budivnictvo suchasnogo Soboru svyatogo Yakova pochalosya 1075 roku za pravlinnya kastilskogo korolya Alfonso VI pid patronatom miscevogo yepiskopa Arhitektorami buli Bernard Starshij yakogo Codex Calixtinus nazivaye bliskuchim majstrom Robert Galperin Esteban ta Bernard Molodshij Prototipom hramu stala ceglyana odin zi najvidomishih zrazkiv romanskoyi arhitekturi u Franciyi Sobor buduvali perevazhno z granitu Roboti pererivalisya dekilka raziv Zgidno z ostannij kamin poklali 1122 roku prote i pislya cogo budivnictvo trivalo blizko stolittya 1211 roku sobor osvyatili u prisutnosti leonskogo korolya Alfonso IX Vid 1075 roku hram svyatogo Yakova buv rezidenciyeyu yepiskopiv Kompostelskih i mav status katedralnogo soboru 1100 roku papa Urban II pidvishiv Kompostelske yepiskopstvo do arhiyepiskopstva chim zbilshiv prestizh samogo soboru 1495 roku pri rezidenciyi vidkrivsya Suchasnogo viglyadu Sobor svyatogo Yakova nabuv vnaslidok restavracij ta perebudov XVI XVIII stolittya U listopadi 1982 roku i serpni 1989 roku papa rimskij Ivan Pavlo II vidvidav Sobor svyatogo Yakova yak palomnik U listopadi 2010 roku v nomu molivsya papa Benedikt XVI Pam yatkiHimerni fasadi soboru vsi chotiri absolyutno rizni ta drobovij dekor vezh v stili churrigeresko rezultat perebudov hramu Gabsburgami ta Burbonami v XVI XVIII stolittyah U 1738 1747 rokah arhitektor Fernando Kasas de Nuvoa pobuduvav zahidnij fasad najefektnishij fasad soboru Zovnishni stini ta vnutrishnist hramu marnotratno prikrasheni skulpturoyu riznih chasiv ale perevazhno serednovichnoyi Sami moshi svyatogo spochivayut v sribnij raci v kripti yaka ucilila vid hramu chasiv Alfonsa Velikogo U 1589 voni buli zahovani vid anglijskoyi anti Armadi ta tak retelno sho potim vidshukati yih ne vdalosya Moshi buli viyavleni lishe v sichni 1879 cherez p yat rokiv yih spravzhnist pidtverdiv sam papa Lev XIII Viznachnoyu pam yatkoyu soboru ye pidvishene zi steli kadilo najbilshe u sviti rozmirom v lyudskij zrist Vono vazhit 80 kg i privoditsya v diyu shlyahom rozgojduvannya vismoma sluzhitelyami isp tiraboleiros v bagryanih shatah Na napovnennya cogo kadila vidomogo yak botafumejro jde 40 kg vugillya ta ladanu Inter yerCentralnij nef Bichnij prohid ta galereya Retablo kaplici kolon Retablo kaplici SpasitelyaPohovaniPedro Fernandes de Kastro mazhordom Kastiliyi Rajmund Burgundskij graf Galisiyi Huana de Kastro koroleva Kastiliyi Fernando Kiroga Palasios kardinal arhiyepiskop Kompostelskij Hose Mariya Martin de Errera kardinal arhiyepiskop Kompostelskij Grobnicya Huani de Kastro Mogila Fernando Kirogi PalasiosaPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Jacobeo C Route of Santiago de Compostela Retrospective Inventory Associated Components 2014 d Track Q106580317 Orlandis J 1990 Algunas consideraciones en torno a los origenes cristianos en Espana Universidad de Murcia s 63 71 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Lligadas J 2005 Centro De Pastoral Liturgic ISBN 8498050413 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2018 Franco Maside R Pereira Menaut G 2005 Archaeologico epigraphic notes on death in Ancient Callaecia U Rodriguez Casal Anton A Gonzalez Lopo Domingo L red SEMATA Ciencias Sociais e Humanidades Galician T 17 Universidad de Santiago de Compostela s 35 60 ISSN 1137 9669 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2018 Portela Silva 2003 s 54 Garrido Torres 2000 s 100 Garrido Torres 2000 s 101 Bravo Lozano 1999 s 235 Armesto V 1971 vid 2ª Editorial Galaxia s 188 287 Arhiv originalu za 17 chervnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2018 DzherelaBravo Lozano Millan 1999 Camino de Santiago Inolvidable Leon Everest ISBN 84 241 3905 4 Carro Otero Xose 1997 Santiago de Compostela publisher Everest ISBN 84 241 3625 X Chamorro Lamas Manuel Gonzalez Victoriano Regal Bernardo 1997 Rutas romanicas en Galicia 1 Ediciones Encuentro ISBN 84 7490 411 0 Fraguas Fraguas Antonio 2004 publisher Galaxia s 20 ISBN 978 84 8288 704 3 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2018 Fuertes Dominguez Gregorio 1969 Guia de Santiago sus monumentos su arte Deposito Legal C 325 1969 El Eco Franciscano Garcia Iglesias Jose Manuel 1993 A catedral de Santiago A Idade Moderna Galician Xuntanxa ISBN 8486614694 Garrido Torres Carlos 2000 Las Guias visuales de Espana Galicia Deposito legal B 18469 El Pais Gomez Moreno Maria Elena 1947 Mil Joyas del Arte Espanol Piezas selectas Monumentos magistrales Tomo primero Antiguedad y Edad Media Barcelona Instituto Gallach Navascues Palacio Pedro Sarthou Carreres Carlos 1997 Catedrales de Espana Edicion especial para el Banco Bilbao Vizcaya Madrid ISBN 84 239 7645 9 OCLC 249825366 Otero Pedrayo Ramon 1965 vid 4ª publisher Galaxia s 351ff Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2018 Portela Silva E 2003 Universidad de Santiago de Compostela ISBN 8497501373 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2018 Sanmartin Juan R 1984 O Botafumeiro Parametric pumping in the Middle Ages American Journal of Physics 52 10 937 945 doi 10 1119 1 13798 Vaqueiro Vitor 1998 Galician Galaxia ISBN 8482882058 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Vazquez Varela J M Yzquierdo Perrin R Garcia Iglesias J M Castro A 1996 100 obras mestras da arte galega Galician Nigra Arte ISBN 84 87709 50 8 Villa Amil y Castro Jose 1866 Impr de Soto Freire Arhiv originalu za 27 travnya 2016 Procitovano 28 bereznya 2018 Turner Jane 1996 Macmillan Publishers Ltd ISBN 0 19 517068 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor Santyago Oficijnij sajt soboru 22 listopada 2020 u Wayback Machine Santiago de Compostela SPAIN 8 kvitnya 2018 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl

Дата публікації:
Топ