Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соло́не — гідрологічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у межах Семенівського району Полтавської області, між селами Оболонь, Погребняки і Мирони, що на захід від смт Семенівки.
| 49°36′34″ пн. ш. 32°49′42″ сх. д. / 49.60972000002777804° пн. ш. 32.82861000002777274° сх. д.Координати: 49°36′34″ пн. ш. 32°49′42″ сх. д. / 49.60972000002777804° пн. ш. 32.82861000002777274° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування |  УкраїнаПолтавська область, Семенівський район |
| Найближче місто | смт Семенівка |
| Площа | 400 га |
| Засновано | 1982 р. |
| Оператор | Погребняківська сільська рада |
  Солоне (заказник) (Полтавська область) | |
Площа природоохоронної території 400 га. Статус присвоєно 1982 року. Перебуває у віданні: Погребняківська сільська рада.
Географічне розташування
Заказник розташований у заплаві річки Оболонь, неподалік від гирла Сули. Це межиріччя Сула — Псел, для якого характерні значні площі із засоленими ґрунтами, що зумовлено високим рівнем ґрунтових вод, насичених легкорозчинними солями, та зниженням рельєфу. Складається з ділянок галофільної та лучної рослинності навколо озера Солоного та в перезволожених зниженнях.
Структура заказника
Заказник є комплексним і складається з трьох частин:
- «Велике кільце». Це ділянка болота з суцільними чагарниками очерету і рогозу вузьколистого. Рогозово-камишові хащі є улюбленим місцем гніздування водоплавних птахів і нересту риби. Тут зростає комахоїдна рослина — пухирник звичайний, є водяний жовтець Ріона, ряска горбата.
- «Мале кільце». Тут зростає куга, яка відома ще як очерет озерний. У західній частині ділянки трапляються тризубець морський, ситник Жерара, солончакова айстра звичайна.
- «Бічний відріг». Ця ділянка примикає до «Великого кільця» і є солонцюватими луками. Серед рослинності домінує куга Табернемонтана. Тут трапляються регіонально рідкісні рослини — і .
Рослинні угруповання боліт
На більшій частині заказника розташовані . Навколо «Малого кільця» переважають угруповання куги озерної та Табернемонтана. А навколо «Великого кільця» — угруповання очерету звичайного, рогозу вузьколистого, які є природними біофільтрами. Рослинність представлена галофільними угрупованнями, які характерні для периферійних територій, і відносяться до класів справжньої та рослинності. Чимало з них є рідкісними або малопоширеними, тому перебувають під охороною. Це солонець звичайний, содник простертий, галіміона бородавчаста, . Вони здатні нагромаджувати хлориди і сульфати. Мокрі солончаки з найвищою концентрацією солей в ґрунті — це місця проростання солонцю звичайного, який має розгалужене м'ясисте стебло від зеленого до червонуватого кольору, редуковані листки. Таким чином відбулося пристосування до наявності високої частки солі в ґрунті. На території України такі умови сформувалися навколо лиманів.
У периферійній частині заказника невеликі території займає содник простертий із незначними домішками стелюшка середнього і солонцю звичайного. Галіміона бородавчаста представлена фрагментарно.
Галофільні гігрофільні види набули поширення в умовах підвищеної зволоженості. Це тризубець морський, лобода товстолиста, молочка приморська. Менш поширені в Полтавській області галофіти характерні для територій з меншою зволоженістю. Це , , полин сантонінський, . На підвищеннях ростуть переважно середньосолелюбні ситник Жерара, кермек південнобузький, покісниця розставлена.
На мілководді зрідка можна зустріти пухирник звичайний, ряску малу і горбату, жабурник звичайний, водяний жовтець Ріона, частуху злакоподібну.
Тваринний світ
Тварини водно-болотних екосистем
Тварини заказника є типовими представниками . Найбільшу кількість серед хребетних складають птахи: близько 62 видів, з яких 18 — . У весняний період значної кількості досягають погонич та очеретянки лучна і велика. На водоймах трапляються бугай, бугайчик, крижень, чирок-тріскунок, пастушок, курочка водяна, лиска, кобилочка солов'їна, крячок білощокий. Як кормовий біотоп болото використовують квак, чапля велика біла, чапля сіра. Набагато рідше трапляються чомга, курочка мала, чирок-свистунок, бекас.
Кількість видів птахів збільшується у сезон міграцій, тому на болоті можна побачити чимало рідкісних. Це чапля біла мала, лебідь-шипун, чернь червонодзьоба та чубата, гоголь, крохаль довгоносий, фіфі, мородунка, турухтан, дупель, грицик великий, крячок світлокрилий.
Водно-болотні ссавці представлені полівкою водяною. Із звірів трапляються кабан, лисиця, горностай, ласка.
Через високий вміст солей такі амфібії, як джерелянка червоночерева та жаба озерна, є малопоширеними. Найбільш ймовірно їх побачити тільки у другій половині весни, коли засоленість води знижується.
Тварини лучно-степових екосистем
37 видів хребетних представляють . Загалом тут трапляються 29 видів птахів, але тільки близько 10 з них — у період гніздування. На всій території є малочисельні популяції перепела, чайки, травника, жайворонка польового, чекана лугового, плиски жовтої. У сезон міграцій додаються боривітер звичайний, кібчик, луні лучний та польовий, голуб-синяк, сиворакша, чечевиця, просянка, вівсянка садова, орлан-білохвіст, журавель сірий, лежень, кроншнеп великий, дерихвіст степовий, сорокопуд сірий.
Найбільш типовими ссавцями є заєць-русак, полівка східноєвропейська. Дуже рідко можна побачити сліпака звичайного. У межах одного нерозораного кургану живе колонія ховраха крапчастого.
Через значну засолоність кількість видів земноводних та плазунів надзвичайно мала. Інколи трапляються тільки ропуха зелена, часничниця звичайна, ящірка прудка.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Байрак О.М. та ін. Еталони природи Полтавщини. Розповіді про заповідні території. - Полтава: Верстка. - 2003. - 212 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solo ne gidrologichnij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovanij u mezhah Semenivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti mizh selami Obolon Pogrebnyaki i Mironi sho na zahid vid smt Semenivki Solone zakaznik 49 36 34 pn sh 32 49 42 sh d 49 60972000002777804 pn sh 32 82861000002777274 sh d 49 60972000002777804 32 82861000002777274 Koordinati 49 36 34 pn sh 32 49 42 sh d 49 60972000002777804 pn sh 32 82861000002777274 sh d 49 60972000002777804 32 82861000002777274Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Poltavska oblast Semenivskij rajonNajblizhche misto smt SemenivkaPlosha 400 gaZasnovano 1982 r Operator Pogrebnyakivska silska radaSolone zakaznik Poltavska oblast U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Solone Plosha prirodoohoronnoyi teritoriyi 400 ga Status prisvoyeno 1982 roku Perebuvaye u vidanni Pogrebnyakivska silska rada Geografichne roztashuvannyaZakaznik roztashovanij u zaplavi richki Obolon nepodalik vid girla Suli Ce mezhirichchya Sula Psel dlya yakogo harakterni znachni ploshi iz zasolenimi gruntami sho zumovleno visokim rivnem gruntovih vod nasichenih legkorozchinnimi solyami ta znizhennyam relyefu Skladayetsya z dilyanok galofilnoyi ta luchnoyi roslinnosti navkolo ozera Solonogo ta v perezvolozhenih znizhennyah Struktura zakaznikaZakaznik ye kompleksnim i skladayetsya z troh chastin Velike kilce Ce dilyanka bolota z sucilnimi chagarnikami ocheretu i rogozu vuzkolistogo Rogozovo kamishovi hashi ye ulyublenim miscem gnizduvannya vodoplavnih ptahiv i nerestu ribi Tut zrostaye komahoyidna roslina puhirnik zvichajnij ye vodyanij zhovtec Riona ryaska gorbata Male kilce Tut zrostaye kuga yaka vidoma she yak ocheret ozernij U zahidnij chastini dilyanki traplyayutsya trizubec morskij sitnik Zherara solonchakova ajstra zvichajna Bichnij vidrig Cya dilyanka primikaye do Velikogo kilcya i ye soloncyuvatimi lukami Sered roslinnosti dominuye kuga Tabernemontana Tut traplyayutsya regionalno ridkisni roslini i Roslinni ugrupovannya bolitNa bilshij chastini zakaznika roztashovani Navkolo Malogo kilcya perevazhayut ugrupovannya kugi ozernoyi ta Tabernemontana A navkolo Velikogo kilcya ugrupovannya ocheretu zvichajnogo rogozu vuzkolistogo yaki ye prirodnimi biofiltrami Roslinnist predstavlena galofilnimi ugrupovannyami yaki harakterni dlya periferijnih teritorij i vidnosyatsya do klasiv spravzhnoyi ta roslinnosti Chimalo z nih ye ridkisnimi abo maloposhirenimi tomu perebuvayut pid ohoronoyu Ce solonec zvichajnij sodnik prostertij galimiona borodavchasta Voni zdatni nagromadzhuvati hloridi i sulfati Mokri solonchaki z najvishoyu koncentraciyeyu solej v grunti ce miscya prorostannya soloncyu zvichajnogo yakij maye rozgaluzhene m yasiste steblo vid zelenogo do chervonuvatogo koloru redukovani listki Takim chinom vidbulosya pristosuvannya do nayavnosti visokoyi chastki soli v grunti Na teritoriyi Ukrayini taki umovi sformuvalisya navkolo limaniv U periferijnij chastini zakaznika neveliki teritoriyi zajmaye sodnik prostertij iz neznachnimi domishkami stelyushka serednogo i soloncyu zvichajnogo Galimiona borodavchasta predstavlena fragmentarno Galofilni gigrofilni vidi nabuli poshirennya v umovah pidvishenoyi zvolozhenosti Ce trizubec morskij loboda tovstolista molochka primorska Mensh poshireni v Poltavskij oblasti galofiti harakterni dlya teritorij z menshoyu zvolozhenistyu Ce polin santoninskij Na pidvishennyah rostut perevazhno serednosolelyubni sitnik Zherara kermek pivdennobuzkij pokisnicya rozstavlena Na milkovoddi zridka mozhna zustriti puhirnik zvichajnij ryasku malu i gorbatu zhaburnik zvichajnij vodyanij zhovtec Riona chastuhu zlakopodibnu Tvarinnij svitTvarini vodno bolotnih ekosistem Tvarini zakaznika ye tipovimi predstavnikami Najbilshu kilkist sered hrebetnih skladayut ptahi blizko 62 vidiv z yakih 18 U vesnyanij period znachnoyi kilkosti dosyagayut pogonich ta ocheretyanki luchna i velika Na vodojmah traplyayutsya bugaj bugajchik krizhen chirok triskunok pastushok kurochka vodyana liska kobilochka solov yina kryachok biloshokij Yak kormovij biotop boloto vikoristovuyut kvak chaplya velika bila chaplya sira Nabagato ridshe traplyayutsya chomga kurochka mala chirok svistunok bekas Kilkist vidiv ptahiv zbilshuyetsya u sezon migracij tomu na boloti mozhna pobachiti chimalo ridkisnih Ce chaplya bila mala lebid shipun chern chervonodzoba ta chubata gogol krohal dovgonosij fifi morodunka turuhtan dupel gricik velikij kryachok svitlokrilij Vodno bolotni ssavci predstavleni polivkoyu vodyanoyu Iz zviriv traplyayutsya kaban lisicya gornostaj laska Cherez visokij vmist solej taki amfibiyi yak dzherelyanka chervonochereva ta zhaba ozerna ye maloposhirenimi Najbilsh jmovirno yih pobachiti tilki u drugij polovini vesni koli zasolenist vodi znizhuyetsya Tvarini luchno stepovih ekosistem 37 vidiv hrebetnih predstavlyayut Zagalom tut traplyayutsya 29 vidiv ptahiv ale tilki blizko 10 z nih u period gnizduvannya Na vsij teritoriyi ye malochiselni populyaciyi perepela chajki travnika zhajvoronka polovogo chekana lugovogo pliski zhovtoyi U sezon migracij dodayutsya boriviter zvichajnij kibchik luni luchnij ta polovij golub sinyak sivoraksha chechevicya prosyanka vivsyanka sadova orlan bilohvist zhuravel sirij lezhen kronshnep velikij derihvist stepovij sorokopud sirij Najbilsh tipovimi ssavcyami ye zayec rusak polivka shidnoyevropejska Duzhe ridko mozhna pobachiti slipaka zvichajnogo U mezhah odnogo nerozoranogo kurganu zhive koloniya hovraha krapchastogo Cherez znachnu zasolonist kilkist vidiv zemnovodnih ta plazuniv nadzvichajno mala Inkoli traplyayutsya tilki ropuha zelena chasnichnicya zvichajna yashirka prudka DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Bajrak O M ta in Etaloni prirodi Poltavshini Rozpovidi pro zapovidni teritoriyi Poltava Verstka 2003 212 s