Секта Сінґон

Секта Сінґон (яп. 真言宗 — "Секта істинного слова") — японська школа ваджраянського буддизму, засновником якої був монах Кукай.

Секта Сінґон
Дата створення / заснування	9 століття
Названо на честь	Mantra^[d]
Засновник	Кукай
Країна	Японія
Розташування штаб-квартири	^d
Секта Сінґон у Вікісховищі

Історія

Тантричний буддизм у Китаї

Японська школа Сінґон-сю постала з тантричного, або як його інколи називають, езотеричного буддизму. Перший проповідник цього буддизму (кит. 密宗, мі-цзун) у Китаї був індійський монах Шубхакарасімха (637—735). Він переклав "Махавайрочана-Сутру" з санскриту на китайську мову за допомогою свого учня Ісіня (683—727). Ваджрабодхі (яп. 金剛智, конґоті; 671—741) переклав інший канонічний текст — "Ваджрасекхара-Сутру". Його учнем став Амогхаваджра (705—774), спадкоємцем якого був Хуйко (746—805). Саме у останнього проходив стажування японський монах Кукай.

Діяльність Кукая

Кукай провів у китайській імперії Тан два роки — з 804 по 806. За цей період він вивчав тантра і отримав ординацію від китайських ченців. До Японії Кукай привіз чималу кількість тестів і зображень. Він розробив власне вчення, яка було пов'язане із буддою Вайрочана (Махавайрочана Татхагата; яп. 大日如来, дайніті ньораі).

Роком заснування школи Сінґон-сю вважається 816 рік, коли Кукай звів на горі Коя . 823 року було засновано столичний , із завершенням будівництва якого влада визнала існування нової школи.

Після смерті Кукая виникло чимало сінґонських монастирів і храмів, які незважаючи на спільність вчення і доктрин, мали широку автономію в управлінні. У середині періоду Хей'ан це призвело до "боротьби за патріаршество" між общинами і Конґобудзі яка закінчилася перемогою останнього.

Вчення

Див. також

• Компон-дайто

Джерела та література

Секта Сінґон // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .