Євген Миколайович Ла́зарев (рос. Евгений Николаевич Лазарев; 31 березня 1937 Мінськ, БРСР, СРСР — 18 листопада 2016, селище Новий, Московська область, Росія) — радянський, російський та американський актор театру і кіно, Народний артист РРФСР. Театральний режисер і педагог, професор Школи кіномистецтв Університету Південної Каліфорнії.
Євген Лазарев | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Євген Миколайович Лазарєв | |||
Народився | 31 березня 1937 Мінськ, СРСР | |||
Помер | 18 листопада 2016 (79 років) Новий, Росія | |||
Поховання | Ніколо-Архангельський цвинтар | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, телеактор, театральний режисер | |||
Alma mater | Школа-студія МХАТ (1959) | |||
Заклад | Університет Південної Каліфорнії | |||
Роки діяльності | 1959—2016 | |||
IMDb | nm0493738 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
|
Життєпис
Євген Лазарєв народився в Мінську. Рано залишився без батька. Під час війни пережив в Мінську німецьку окупацію.
У 1959 році закінчив Школу-студію МХАТ (курс Віктора Станіцина). Разом з Євгеном Лазарєвим на курсі школи-студії навчалися Олександр Лазарєв, Анатолій Ромашин, Тетяна Лаврова, Альберт Філозов, В'ячеслав Невинний й інші згодом відомі актори.
З 1959 року — актор Ризького театру російської драми, з 1961 року — актор академічного театру ім. В. Маяковського.
У 1984 році Євген Лазарєв стає головним режисером Театру на Малій Бронній, незабаром переходить до Театру імені Моссовєта.
У 1990-ті роки Євген Лазарєв переїжджає до США, жив і працював у Лос-Анджелесі. Багато знімався в американському кіно і серіалах, викладав в університетах і театральних школах США, ставив спектаклі. З 2009 року як професор викладав режисерський курс в Школі кіномистецтв Університету Південної Каліфорнії. Член Американської гільдії акторів.
Вдова — акторка Анна Андріївна Обручева (нар. 1938), син — актор театру Російської армії Микола Лазарєв (нар. 1970).
Помер 18 листопада 2016 року в Центральному військовому госпіталі імені Вишневського в Московській області. Причиною смерті стала зупинка серця. Похорон відбувся в сімейному склепі на Ніколо-Архангельському кладовищі.
Фільмографія
- 1959: «Василь Суриков» — Василь Суриков
- 1961: «Довгий день» — Петро
- 1961: «Чортова дюжина» — пасажир
- 1963: «Тиша» — Аркадій Уваров
- 1969: «Злочин і кара» — Зосімов
- 1971-72: «День за днем» — Борис
- 1972: «Бій після перемоги» — зрадник-латиш
- 1973: «Сімнадцять миттєвостей весни» — Ємельянов, розвідник
- 1975: «Трактирниця» — кавалер Ріпафратта
- 1976: «По вовчому сліду» — Григорій Котовський
- 1977: «Ходіння по муках» — князь Лобанов-Ростовський
- 1980: «Особливо важливе завдання» — Олександр Демченко
- 1980: «Одного разу двадцять років потому» — телеведучий
- 1980: «Атланти і каріатиди» — Максим Ефтихійович Карнач
- 1981: «Слідство ведуть ЗнаТоКі». Справа № 16 «З життя фруктів» — Володимир Тарасович Васькін, начальник цеху
- 1982: «Батьки і діди» — Микола
- 1982: «Приватне життя» — Віктор Сергійович Петелін
- 1982: «Через Гобі і Хінган» — Іванов
- 1983: «Біля небезпечної межі» — Саша Савченко
- 1983: «За синіми ночами» — Володя
- 1987: «У Криму не завжди літо» — Максиміліан Волошин
- 1988: «Шуліки здобутком не діляться»
- 1988: «Об'єктивні обставини»
- 1989: «Щасливчик» — Савелій Рудольфович
- 1990: «Футболіст» — Георгій Станіславович
- 1990: «Ворог народу — Бухарін» — Андрій Вишинський
- 1991: «Зустрінемося на Таїті» — «Безвухий»
- 1992: — Андрій Вишинський
- 1992: — Микола Антонов
- 1997: — Президент Росії Карпов
- 2001-02: «Убивча сила» — Альохін
- 2001: «Шпигунка» — доктор Крешник
- 2002: «Ціна страху» — генерал Дубінін
- 2002: «Швидка допомога» — Іво Гутер
- 2003: «Дюплекс» — сантехнік
- 2005: «Збройовий барон» — генерал Дмитро Волков
- 2005: «Турецький гамбіт» — імператор Олександр II
- 2009: «Рожева пантера 2» — Папа Римський
- 2010: «Залізна людина 2» — Антон Ванко
- 2010: «Руслан» — бармен
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lazarev Yevgen Mikolajovich La zarev ros Evgenij Nikolaevich Lazarev 31 bereznya 1937 Minsk BRSR SRSR 18 listopada 2016 selishe Novij Moskovska oblast Rosiya radyanskij rosijskij ta amerikanskij aktor teatru i kino Narodnij artist RRFSR Teatralnij rezhiser i pedagog profesor Shkoli kinomistectv Universitetu Pivdennoyi Kaliforniyi Yevgen LazarevIm ya pri narodzhenni Yevgen Mikolajovich LazaryevNarodivsya 31 bereznya 1937 1937 03 31 Minsk SRSRPomer 18 listopada 2016 2016 11 18 79 rokiv Novij Rosiya zupinka sercyaPohovannya Nikolo Arhangelskij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktor teleaktor teatralnij rezhiserAlma mater Shkola studiya MHAT 1959 Zaklad Universitet Pivdennoyi KaliforniyiRoki diyalnosti 1959 2016IMDb nm0493738 Nagorodi ta premiyi nikolaylazarev ru enl enl1 htmlZhittyepisYevgen Lazaryev narodivsya v Minsku Rano zalishivsya bez batka Pid chas vijni perezhiv v Minsku nimecku okupaciyu U 1959 roci zakinchiv Shkolu studiyu MHAT kurs Viktora Stanicina Razom z Yevgenom Lazaryevim na kursi shkoli studiyi navchalisya Oleksandr Lazaryev Anatolij Romashin Tetyana Lavrova Albert Filozov V yacheslav Nevinnij j inshi zgodom vidomi aktori Z 1959 roku aktor Rizkogo teatru rosijskoyi drami z 1961 roku aktor akademichnogo teatru im V Mayakovskogo U 1984 roci Yevgen Lazaryev staye golovnim rezhiserom Teatru na Malij Bronnij nezabarom perehodit do Teatru imeni Mossovyeta U 1990 ti roki Yevgen Lazaryev pereyizhdzhaye do SShA zhiv i pracyuvav u Los Andzhelesi Bagato znimavsya v amerikanskomu kino i serialah vikladav v universitetah i teatralnih shkolah SShA staviv spektakli Z 2009 roku yak profesor vikladav rezhiserskij kurs v Shkoli kinomistectv Universitetu Pivdennoyi Kaliforniyi Chlen Amerikanskoyi gildiyi aktoriv Vdova aktorka Anna Andriyivna Obrucheva nar 1938 sin aktor teatru Rosijskoyi armiyi Mikola Lazaryev nar 1970 Pomer 18 listopada 2016 roku v Centralnomu vijskovomu gospitali imeni Vishnevskogo v Moskovskij oblasti Prichinoyu smerti stala zupinka sercya Pohoron vidbuvsya v simejnomu sklepi na Nikolo Arhangelskomu kladovishi Filmografiya1959 Vasil Surikov Vasil Surikov 1961 Dovgij den Petro 1961 Chortova dyuzhina pasazhir 1963 Tisha Arkadij Uvarov 1969 Zlochin i kara Zosimov 1971 72 Den za dnem Boris 1972 Bij pislya peremogi zradnik latish 1973 Simnadcyat mittyevostej vesni Yemelyanov rozvidnik 1975 Traktirnicya kavaler Ripafratta 1976 Po vovchomu slidu Grigorij Kotovskij 1977 Hodinnya po mukah knyaz Lobanov Rostovskij 1980 Osoblivo vazhlive zavdannya Oleksandr Demchenko 1980 Odnogo razu dvadcyat rokiv potomu televeduchij 1980 Atlanti i kariatidi Maksim Eftihijovich Karnach 1981 Slidstvo vedut ZnaToKi Sprava 16 Z zhittya fruktiv Volodimir Tarasovich Vaskin nachalnik cehu 1982 Batki i didi Mikola 1982 Privatne zhittya Viktor Sergijovich Petelin 1982 Cherez Gobi i Hingan Ivanov 1983 Bilya nebezpechnoyi mezhi Sasha Savchenko 1983 Za sinimi nochami Volodya 1987 U Krimu ne zavzhdi lito Maksimilian Voloshin 1988 Shuliki zdobutkom ne dilyatsya 1988 Ob yektivni obstavini 1989 Shaslivchik Savelij Rudolfovich 1990 Futbolist Georgij Stanislavovich 1990 Vorog narodu Buharin Andrij Vishinskij 1991 Zustrinemosya na Tayiti Bezvuhij 1992 Andrij Vishinskij 1992 Mikola Antonov 1997 Prezident Rosiyi Karpov 2001 02 Ubivcha sila Alohin 2001 Shpigunka doktor Kreshnik 2002 Cina strahu general Dubinin 2002 Shvidka dopomoga Ivo Guter 2003 Dyupleks santehnik 2005 Zbrojovij baron general Dmitro Volkov 2005 Tureckij gambit imperator Oleksandr II 2009 Rozheva pantera 2 Papa Rimskij 2010 Zalizna lyudina 2 Anton Vanko 2010 Ruslan barmenPosilannya