Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Всесвітня виставка 1889 (фр. Exposition Universelle de 1889 фр. вимова: [ɛkspozisjɔ̃ ynivɛʁsɛl]) — всесвітня виставка, проходила в Парижі (Франція) з 6 травня по 31 жовтня 1889.
| Всесвітня виставка 1889 | |
|---|---|
|
| |
| 48°51′29″ пн. ш. 2°17′39″ сх. д. / 48.85833333002777579° пн. ш. 2.294166670028° сх. д.Координати: 48°51′29″ пн. ш. 2°17′39″ сх. д. / 48.85833333002777579° пн. ш. 2.294166670028° сх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Розташування | Париж |
| Тип | Expo |
  Всесвітня виставка 1889 Всесвітня виставка 1889 (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія
Виставка відбулася у рік 100-річчя штурму Бастилії — події, яка традиційно вважається символом початку Французької революції. На виставці була представлена реконструкція Бастилії і її околиць, внутрішній двір якої був покритий синьою стелею, прикрашеною геральдичною лілією, і використовувався як приміщення для балу і місця збору.
Зайняла територію загальною площею 0,96 км², у тому числі Марсове поле, Трокадеро, набережну д'Орсе, частину Сени і еспланаду Дому Інвалідів. Транспортом навколо виставки частково послужила декавілевська залізниця, яка прийняла 6 342 446 відвідувачів за шість місяців роботи.
Споруди
Головним символом виставки була Ейфелева вежа, спорудження якої було завершено в 1889 році і яка слугувала вхідною аркою на виставку. Вежа була побудована з пудлінгового заліза (різновида очищеного кованого заліза) і була розроблена Густавом Ейфелем. Сама виставка була організована на Марсовому полі в Парижі, яке вже було місцем Всесвітньої виставки 1867 року і також стало місцем виставки 1900 року.
Під час виставки ще незавершена Ейфелева вежа була вперше відкрита для відвідувачів. Учасники виставки отримали можливість піднятися на другий поверх. Робітники працювали всю ніч до відкриття виставки, щоб завершити необхідні роботи. Говорячи про робітників, М. Саллес (зять Ейфеля) зробив заяву про те, що «ні один солдат на полі бою не заслуговує кращої згадки, ніж ці скромні трудівники, які ніколи не ввійдуть в історію». Підніматися вище другого поверху було дозволено тільки технічному персоналу.
Не менш важливою спорудою, побудованою для виставки, була [en], створена за проектом архітектора Фердінанда Дютера та інженера Віктора Контаміна. Вона була повторно використана на виставці 1900 року, а потім знищена у 1910 році. 111-метрова галерея (або «машинний зал») охопила найдовший внутрішній простір у світі в той час, з використанням системи навісних арок, виготовлених зі сталі або заліза. Вибір будівельних матеріалів є спірним; за проектом будівля повинна була бути зі сталі, але насправді була побудована із заліза.
У десятому томі «Досліджень з історії будівельної інженерії» є стаття Джона Стемпера «Галерея машин на Паризькій всесвітній виставці 1889 року». У ній Стемпер стверджує:
 | Основним матеріалом конструкції споруди повинна була бути сталь, але на останній хвилині було вирішено використовувати залізо. У істориків архітектури щодо цього існує велика плутанина: більшість з них вважають, що споруда побудована із сталі, оскільки так писали журналісти до відкриття виставки. Вільям Уотсон — американський інженер, який написав докладну доповідь про виставку після її закриття — заявив, що ідея використовувати сталь була залишена через «коштовність і необхідність прискорити виконання робіт». Ціна заліза у 1889 році була на третину нижча за ціну на сталь. |  |
Існує докладний ілюстрований опис двох споруд виставки в британському журналі Engineering від 3 травня 1889 року. У подальшому матеріалі у випуску від 14 червня зроблено таке підсумовування:
| | …виставка буде відомою чотирма відмітними рисами. У першу чергу, своїми спорудами, особливо Ейфелевою вежею і машинним залом; по-друге, своєю колоніальною виставкою, яка вперше яскраво відзначає для французів, що вони є господарями земель за морем; по-третє, її будуть пам’ятати через велику колекцію військових матеріалів — на жаль, найбільш захоплюючу тему у наш час для урядів, якщо не для людей; і по-четверте, її будуть пам’ятати, з поважної причини багатьма, завдяки тій дивній манері, у якій представлені країни Південної Америки. | |
— c. 677 | ||
У випуску Engineering від 28 червня згадано велику модель Землі, створену Теодором Віллардом і Чарльзом Котаром. У випусках Engineering також зазначено, що того літа в Парижі були несезонні грози, які пошкодили навіси та оформлення виставки.
На виставці була також представлена будівля паризького архітектора Пьєра-Анрі Піка. Це була складна споруда із заліза і скла, прикрашена керамічною плиткою у візантійсько-єгипетсько-романському стилі. Після виставки споруда була відправлена у Фор-де-Франс і зібрана там; робота була завершена у 1893 році. У ній була створена бібліотека, названа на честь Віктора Шельшера — людини, яка очолила рух за скасування рабства на Мартиніці. Спочатку бібліотека Шельшера містила 10 тисяч книг, які Віктор Шельшер пожертвував острову. Сьогодні тут знаходиться понад 250 тисяч книг і етнографічний музей.
Розваги
«Село негрів», де були виставлені 400 людей, стали головною визначною пам'яткою.
14 травня 1889 Опера-Комік представила роботу, присвячену виставці: оперу Жуля Массне, яка залучала та розважала натовпи відвідувачів протягом більш ніж 50 вечорів, поки тривала виставка.
Центром уваги у французькій секції був імператорський алмаз — на той час найбільший діамант у світі.
Статистика
- Витрати: 41 500 000 франків
- Виручка: 49 500 000 франків
- Відвідувачей: 32 250 297
- Учасників: понад 61 722, з яких 55 % були французами
Див. також
Примітки
- L'Exposition de 1889 et la tour Eiffel, d'après les documents officiels. 1889. pp. 165—166
- . Andy Hart/SNCF Society. Архів оригіналу за 30 жовтня 2007. Процитовано 21 лютого 2008.
- . The New York Times. 19 травня 1889. с. Front Page. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
- Structural Iron and Steel, 1850—1900 by Robert Thorne
- John W. Stamper, The Galerie des Machines of the 1889 Paris world's fair
- Nicolas Bancel, Pascal Blanchard and Sandrine Lemaire Ces zoos humains de la République coloniale [ 5 квітня 2014 у Wayback Machine.]. Le Monde Diplomatique, August 2000: Pages 16, 17. Addapted from the book: Nicolas Bancel, Pascal Blanchard, Gilles Boëtsch, Eric Deroo et Sandrine Lemaire, Zoos humains. Au temps des exhibitions humaines, Paris, La Découverte-Poche, 2004.
- . The New York Times. 30 May 1897. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.
Джерела
- Eiffel's Tower by Jill Jonnes (Viking 2009)
- Engineering [Journal] 3 May 1889 (vol XLVII), London: Office for Advertisements and Publication, 1866- (ISN 0013-7782)
- Structural iron and steel, 1850-1900, edited by Robert Thorne; Aldershot, Hampshire, Great Britain; Burlington, Vt., USA: Ashgate/Variorum, c2000 ()
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня виставка 1889 |
- Library of Congress. Views of the Paris Exposition, 1889 [ 14 грудня 2011 у Wayback Machine.] (290 фотографій)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vsesvitnya vistavka 1889 fr Exposition Universelle de 1889 fr vimova ɛkspozisjɔ ynivɛʁsɛl vsesvitnya vistavka prohodila v Parizhi Franciya z 6 travnya po 31 zhovtnya 1889 Vsesvitnya vistavka 188948 51 29 pn sh 2 17 39 sh d 48 85833333002777579 pn sh 2 294166670028 sh d 48 85833333002777579 2 294166670028 Koordinati 48 51 29 pn sh 2 17 39 sh d 48 85833333002777579 pn sh 2 294166670028 sh d 48 85833333002777579 2 294166670028Krayina FranciyaRoztashuvannya ParizhTip ExpoVsesvitnya vistavka 1889Vsesvitnya vistavka 1889 Franciya Mediafajli u Vikishovishi Zagalnij viglyad ekspoziciyi Urodzhenci Vognyanoyi Zemli Argentinska Patagoniya privezeni do Parizha belgijskim kitobijnim pidpriyemcem Morisom Metrom dlya vistavki IstoriyaVistavka vidbulasya u rik 100 richchya shturmu Bastiliyi podiyi yaka tradicijno vvazhayetsya simvolom pochatku Francuzkoyi revolyuciyi Na vistavci bula predstavlena rekonstrukciya Bastiliyi i yiyi okolic vnutrishnij dvir yakoyi buv pokritij sinoyu steleyu prikrashenoyu geraldichnoyu liliyeyu i vikoristovuvavsya yak primishennya dlya balu i miscya zboru Zajnyala teritoriyu zagalnoyu plosheyu 0 96 km u tomu chisli Marsove pole Trokadero naberezhnu d Orse chastinu Seni i esplanadu Domu Invalidiv Transportom navkolo vistavki chastkovo posluzhila dekavilevska zaliznicya yaka prijnyala 6 342 446 vidviduvachiv za shist misyaciv roboti SporudiAerofotografiya vistavki u centri vhidna arka vidoma yak Ejfeleva vezha Golovnim simvolom vistavki bula Ejfeleva vezha sporudzhennya yakoyi bulo zaversheno v 1889 roci i yaka sluguvala vhidnoyu arkoyu na vistavku Vezha bula pobudovana z pudlingovogo zaliza riznovida ochishenogo kovanogo zaliza i bula rozroblena Gustavom Ejfelem Sama vistavka bula organizovana na Marsovomu poli v Parizhi yake vzhe bulo miscem Vsesvitnoyi vistavki 1867 roku i takozh stalo miscem vistavki 1900 roku Pid chas vistavki she nezavershena Ejfeleva vezha bula vpershe vidkrita dlya vidviduvachiv Uchasniki vistavki otrimali mozhlivist pidnyatisya na drugij poverh Robitniki pracyuvali vsyu nich do vidkrittya vistavki shob zavershiti neobhidni roboti Govoryachi pro robitnikiv M Salles zyat Ejfelya zrobiv zayavu pro te sho ni odin soldat na poli boyu ne zaslugovuye krashoyi zgadki nizh ci skromni trudivniki yaki nikoli ne vvijdut v istoriyu Pidnimatisya vishe drugogo poverhu bulo dozvoleno tilki tehnichnomu personalu Ne mensh vazhlivoyu sporudoyu pobudovanoyu dlya vistavki bula en stvorena za proektom arhitektora Ferdinanda Dyutera ta inzhenera Viktora Kontamina Vona bula povtorno vikoristana na vistavci 1900 roku a potim znishena u 1910 roci 111 metrova galereya abo mashinnij zal ohopila najdovshij vnutrishnij prostir u sviti v toj chas z vikoristannyam sistemi navisnih arok vigotovlenih zi stali abo zaliza Vibir budivelnih materialiv ye spirnim za proektom budivlya povinna bula buti zi stali ale naspravdi bula pobudovana iz zaliza Centralnij kupol galereyi mashin Tramvayi zupinyayutsya pered galereyeyu mashin U desyatomu tomi Doslidzhen z istoriyi budivelnoyi inzheneriyi ye stattya Dzhona Stempera Galereya mashin na Parizkij vsesvitnij vistavci 1889 roku U nij Stemper stverdzhuye Osnovnim materialom konstrukciyi sporudi povinna bula buti stal ale na ostannij hvilini bulo virisheno vikoristovuvati zalizo U istorikiv arhitekturi shodo cogo isnuye velika plutanina bilshist z nih vvazhayut sho sporuda pobudovana iz stali oskilki tak pisali zhurnalisti do vidkrittya vistavki Vilyam Uotson amerikanskij inzhener yakij napisav dokladnu dopovid pro vistavku pislya yiyi zakrittya zayaviv sho ideya vikoristovuvati stal bula zalishena cherez koshtovnist i neobhidnist priskoriti vikonannya robit Cina zaliza u 1889 roci bula na tretinu nizhcha za cinu na stal Isnuye dokladnij ilyustrovanij opis dvoh sporud vistavki v britanskomu zhurnali Engineering vid 3 travnya 1889 roku U podalshomu materiali u vipusku vid 14 chervnya zrobleno take pidsumovuvannya vistavka bude vidomoyu chotirma vidmitnimi risami U pershu chergu svoyimi sporudami osoblivo Ejfelevoyu vezheyu i mashinnim zalom po druge svoyeyu kolonialnoyu vistavkoyu yaka vpershe yaskravo vidznachaye dlya francuziv sho voni ye gospodaryami zemel za morem po tretye yiyi budut pam yatati cherez veliku kolekciyu vijskovih materialiv na zhal najbilsh zahoplyuyuchu temu u nash chas dlya uryadiv yaksho ne dlya lyudej i po chetverte yiyi budut pam yatati z povazhnoyi prichini bagatma zavdyaki tij divnij maneri u yakij predstavleni krayini Pivdennoyi Ameriki c 677 U vipusku Engineering vid 28 chervnya zgadano veliku model Zemli stvorenu Teodorom Villardom i Charlzom Kotarom U vipuskah Engineering takozh zaznacheno sho togo lita v Parizhi buli nesezonni grozi yaki poshkodili navisi ta oformlennya vistavki Shema vistavki Na vistavci bula takozh predstavlena budivlya parizkogo arhitektora Pyera Anri Pika Ce bula skladna sporuda iz zaliza i skla prikrashena keramichnoyu plitkoyu u vizantijsko yegipetsko romanskomu stili Pislya vistavki sporuda bula vidpravlena u For de Frans i zibrana tam robota bula zavershena u 1893 roci U nij bula stvorena biblioteka nazvana na chest Viktora Shelshera lyudini yaka ocholila ruh za skasuvannya rabstva na Martinici Spochatku biblioteka Shelshera mistila 10 tisyach knig yaki Viktor Shelsher pozhertvuvav ostrovu Sogodni tut znahoditsya ponad 250 tisyach knig i etnografichnij muzej Rozvagi Selo negriv de buli vistavleni 400 lyudej stali golovnoyu viznachnoyu pam yatkoyu 14 travnya 1889 Opera Komik predstavila robotu prisvyachenu vistavci operu Zhulya Massne yaka zaluchala ta rozvazhala natovpi vidviduvachiv protyagom bilsh nizh 50 vechoriv poki trivala vistavka Centrom uvagi u francuzkij sekciyi buv imperatorskij almaz na toj chas najbilshij diamant u sviti StatistikaVitrati 41 500 000 frankiv Viruchka 49 500 000 frankiv Vidviduvachej 32 250 297 Uchasnikiv ponad 61 722 z yakih 55 buli francuzamiDiv takozhBashta film 1928 PrimitkiL Exposition de 1889 et la tour Eiffel d apres les documents officiels 1889 pp 165 166 Andy Hart SNCF Society Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2007 Procitovano 21 lyutogo 2008 The New York Times 19 travnya 1889 s Front Page Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 1 grudnya 2009 Structural Iron and Steel 1850 1900 by Robert Thorne John W Stamper The Galerie des Machines of the 1889 Paris world s fair Nicolas Bancel Pascal Blanchard and Sandrine Lemaire Ces zoos humains de la Republique coloniale 5 kvitnya 2014 u Wayback Machine Le Monde Diplomatique August 2000 Pages 16 17 Addapted from the book Nicolas Bancel Pascal Blanchard Gilles Boetsch Eric Deroo et Sandrine Lemaire Zoos humains Au temps des exhibitions humaines Paris La Decouverte Poche 2004 The New York Times 30 May 1897 Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2011 DzherelaEiffel s Tower by Jill Jonnes Viking 2009 Engineering Journal 3 May 1889 vol XLVII London Office for Advertisements and Publication 1866 ISN 0013 7782 Structural iron and steel 1850 1900 edited by Robert Thorne Aldershot Hampshire Great Britain Burlington Vt USA Ashgate Variorum c2000 ISBN 0 86078 759 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vsesvitnya vistavka 1889 Library of Congress Views of the Paris Exposition 1889 14 grudnya 2011 u Wayback Machine 290 fotografij