Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Заводськи́й райо́н — адміністративний район Запоріжжя, утворений 23 травня 1969 року Указом Президії Верховної Ради УРСР шляхом виділення з території Орджонікідзевського району. Назва походить від слова «завод», що вказує на основне джерело роботи мешканців району. Житлова частина району в повсякденному мовленні вживається як Павло-Кічкас.
| Заводський район | ||||
|---|---|---|---|---|
 Райони Запоріжжя: 1. Олександрівський 2. Заводський 3. Комунарський 4. Дніпровський 5. Вознесенівський 6. Хортицький 7. Шевченківський | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна | |||
| Місто: | Запоріжжя | |||
| Утворений: | 23 травня 1969 (55 років) | |||
| Населення: | 51 076 осіб (1 травня 2015)[1] | |||
| Площа: | 56 км² | |||
| Густота населення: | 952,7 осіб/км² | |||
| Географічні координати: | 47°53′46″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 47.8961111111387723° пн. ш. 35.15361111113877257° сх. д.Координати: 47°53′46″ пн. ш. 35°09′13″ сх. д. / 47.8961111111387723° пн. ш. 35.15361111113877257° сх. д. | |||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 69067, м. Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, 56 | |||
| Вебсторінка: | Заводська районна рада, Офіційний вебсайт Заводської РДА | |||
| Голова РДА: | Баєв Андрій Іванович | |||
| Мапа | ||||
| | ||||
Історія
Існує декілька варіантів тлумачення слова «Кічкас»: від тюркського «кис-каш» — «короткий, найбільш короткий», що, вочевидь, використовувалось для характеристики переправи, розташованої нижче порогів; від тюркського «коч-коч» — «проходи, йди».
У IX—I століттях до н. е. в цій місцевості були перші поселення на схилах балки Осокорової та Кічкаської, курганні поховання скіфів та сарматів.
Х століттям н. е. існує опис Крарійської переправи на Шляху «із варяг у греки» (Костянтин Багрянородний), яка пізніше перейменована в Кічкаську.
У XVII— XVIII століттях тут розташовувалися редути Війська Запорозького, які захищали Кічкаську переправу та верф.
Наприкінці XVIII століття, після ліквідації Запорозької Січі (1775) землі між балками Осокоровою та Кічкаською потрапили в рангову дачу Павла Потьомкіна; вперше згадується Слобода Кічкас або Кічка в гирлі Кічкаської балки.
З 1789 року на цій території розташовувалася колонія менонітів переселенців Ейнлаге» біля Кічкасу.
У 1798 році Павло-Кічкас був володінням Еммануїла Івановича Марка, який став на початку XIX століття на чолі дворянства міста Олександрівськ.
Станом на 1858 рік в селі Павло-Кічкас нараховувалось 413 селян та 33 подвір'їв, а вже на початку XIX століття — 1263 селянина у 165 подвір'ях, працювало 3 млина та кузня.
У 1904–1908 рокпх завершено будівництво Кічкаського моста, який був зведений за проєктом інженера Ф. В. Лата на місці Кічкаської переправи. Міст мав єдину арку, протяжністю 336 м та найбільшим на той час у Європі прольот завдовжки 190 м.
Впродовж 1904–1919 років на території сучасного річкового порту знаходився курорт Александрабад, заснований німцем Нібуром. Санаторій мав власні водогін, електростанцію, центральне опалення. В околицях на скелі була встановлена гранітна скульптура Тараса Бульби за авторства олександрівського майстра Якова Лібмана. Біля цієї скелі на березі Дніпра була печера, яку називали печерою Тараса Бульби. У 1919 році санаторій зруйновано місцевими анархистами із загону Марусі Нікіфорової.
У 1927—1928 роках розпочато будівництво Дніпровської ГЕС та комплексу чорної і кольорової металургії — Дніпрокомбінату.
У 1927–1937 роках будівельники Дніпровської ГЕС та металургійного комплексу мешкали у 10 та 11-му (Павло-Кічкас) та 7—9-х робочих селищах.
З відкриттям Дніпровської ГЕС у 1932 році затоплені водами Дніпра балки Осокорова і Кічкаська, а також сільце Павло-Кічкас, внаслідок чого утворений півострів з робочим селищем на ньому.
У 1932—1937 роках розрочався випуск продукції підрозділами Дніпрокомбіната — заводами «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь», алюмінієвим, електродним, феросплавним, коксохімічним, вогнетривким, титано-магнієвим комбінатом та іншими.
Через німецько-радянську війну, у серпні-вересні 1941 року відбулася евакуація підприємств району.
З 1943 по 1955 роки — відродження металургійного комплексу, забудова району дво- та триповерховими будинками.
У 1954 році відкрито трамвайний рух, який сполучив район з центральною частиною міста.
23 травня 1969 року — Указом Президії Верховної Ради Української РСР в місті Запоріжжя утворений Заводський район, який був виділений з території Орджонікідзевського району (з 19 лютого 2016 року — Вознесенівський район). До складу нового району увійшли Павло-Кічкас, Запоріжжя-Ліве, 11-й і 13-й селища, промислові майданчики заводів навколо металургійного комбінату «Запоріжсталь».
Новий район по-швидкому намагалися долучити до цивілізації. На Павло-Кічкасі «Запоріжсталь» розпочала будувати їдальню на 240 місць (витрати склали на той час 200 тис. карбованців). На перших поверхах житлових будинків відкрили пиріжкові, бульйонні, кулінарії. Титано-магнієвий комбінат збудував стадіон «Титан», а на вулиці Соціалістичній побудований двоповерховий дитячий плавальний басейн. Було відкрито АТС на 10 тисяч номерів. На вулицях Орджонікідзе, Алмазній і Посадочній були побудовані житлові будинки. Створено сквер з алей, які вимостили плиткою. Прокладено другу гілку Південного шосе: встановлені опори і прокладений двосторонній кабель для пуску тролейбусів (відкритий тролейбусний маршрут № 4), а також споруджено другу смугу для транспорту по вулиці Діагональне шосе та розширено .
Населення
Населення — 53 355 осіб. За даними останнього перепису 72,7 %& населення становили українці, 23 % — росіяни. Максимальна чисельність населення в районі спостерігалась у 1970-х роках, після чого почала зменшуватись:
| Рік | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2006 | 2008 | 2010 | 2011 | 2016 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чисельність, тис. осіб | 74,796 | 75,125 | 72,757 | 60,945 | 57,567 | 55,352 | 53,321 | 53,081 | 50,6 |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Доля |
|---|---|---|
| Українська | 26 131 | 43,27 % |
| Російська | 32 962 | 54,58 % |
| Інше | 1 297 | 2,15 % |
| Разом | 60 390 | 100,00 % |
Загальні відомості
До району увійшли житловий масив Павло-Кічкас, село Запоріжжя-Ліве, вул. Скворцова та село Підпорожнянка.
Площа району становить 56 км². Межує із Дніпровським, Вознесенівським та Шевченківським районами.
Загальна площа вулиць та провулків району понад 1,1 млн м², з них 0,94 млн м² з асфальто-бетонним покриттям. Загальна довжина автошляхів становить 285,6 км, автомобільних — 177,3 км. Довжина вулиць, що мають зовнішнє освітлення — 220,5 км. Водопровідна мережа становить — 335 км, каналізаційна — 72 км, вулична теплова мережа — понад 44 км. Довжина газопроводу високого тиску становить 48 км.
Транспорт
Транспортна мережа в Заводському районі налічує: 1 трамвайний маршрут (№ 16), 18 автобусних маршрутів (№ 13, 14, 16, 26, 29, 32, 34, 34А, 41, 51, 54, 56, 57, 70, 73, 74, 83, 86), 1 річкову лінію. Раніше курсували ще 6 трамвайних маршрутів (№ 2, 4, 5, 6, 7 та 8) та тролейбусні маршрути № 10 і 13, які нині скасовані (лінія тролейбусного маршруту № 13 демонтована на початку 2023 року).
Трамвайний маршрут обслуговує комунальне підприємство «Запоріжелектротранс», автобусні — ВАТ «ЗАТП-12329», приватні підприємства «АвтоКічкас» та МТК «Супутник-Лайн», ТОВ «Запоріжавтомотор».
В районі розташована вузлова сортувальна станція залізнична станція Запоріжжя-Ліве Запорізької дирекції Придніпровської залізниці, вагонне депо «Запоріжжя-Ліве», ЗАТ «Підприємство промислового залізничного транспорту».
Промисловість
Станом на 1 липня 2010 року в районі нараховуються підприємств усіх форм власності — 1376, на яких працює близько 49 600 осіб, приватних підприємців налічується 3589 осіб
В районі зосереджена більшість великих промислових підприємств міста, зокрема алюмінієвий комбінат, Запоріжсталь, «Запоріжкокс», Дніпроспецсталь, ВАТ «Запорізький завод феросплавів», ВАТ «Запоріжвогнетрив», ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та інші, завдяки чому район і отримав свою назву. До складу району входить також житловий масив Павло-Кічкас, історія якого пов'язана Кічкаською переправою, відомою ще з давніх часів.
Соціальна сфера
В районі розташовані 11 середніх загальноосвітніх шкіл, 13 дитячих дошкільних навчальних закладів, 2 школи-інтерната, 3 професійно-фахоаого ліцея.
Також діють: 2 Палаци культури, Будинок дитячої та юнацької творчості, включно з кімнатою школяра «Надія», 26 гуртків технічної творчості Клубу дитячої технічної творчості ПК «Металургів» ВАТ «Запоріжсталь», дитяча музична школа, 2 бібліотеки, народний молодіжний театр «Борисфен».
До складу фізкультурно-оздоровчого комплексу входить 7 окремих спортивних споруд: фізкультурно-оздоровчий комплекс та спортивний майданчик зі штучним покриттям, плавальний басейн, зал боксу та шейпінгу, стадіон «Титан», підлітковий оздоровчий комплекс, зала атлетичної гімнастики «Здоров'я», дитячо-юнацька спортивна школа № 11.
Політичне життя
Вибори до Верховної Ради (2014)
Район відноситья до 75 округу . Станом на 22 вересня 2014 від округу балотуватимуться: висуванець від Блоку Порошенко лідер Запорізького Майдану Артюшенко Ігор та самовисуванці Віктор Кириленко, Наталя Колодій, Олександр Богуслаєв
Галерея
-
![image]()
Краєвид на річковий порт та промислову зону з Дніпра -
![image]()
Панорама «Запоріжсталі»
Примітки
- http://www.zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/gor_Exp_dem_1383.pdf
- Соціально-економічний і політичний паспорт Заводського району. meria.zp.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 20 серпня 2011.
- {{Cite web|title=100 років тому на околиці Запоріжжя позбавлялися від подагри та жіночих хвороб|https://verge.zp.ua/2018/11/сто-лет-назад-на-окраине-запорожья-изб/ [ 27 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.
- . meria.zp.ua. Архів оригіналу за 22 травня 2006. Процитовано 18 червня 2022.
{{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|publishdate=() - В. П. Головешко (18.01.2011). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 02.03.2012. Процитовано 20.08.2011.
- В. П. Головешко (15.07.2011). (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області. Архів оригіналу (PDF) за 07.03.2012. Процитовано 20.08.2011.
- Головешко В. П. (23.02.2016). Чисельність населення м. Запоріжжя. Експрес-випуск (PDF). Головне управління статистики у Запорізькій області.
{{}}:|archive-date=вимагає|archive-url=()[недоступне посилання з травня 2019] - . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
Джерела
- . — Запоріжжя : Дике Поле, 2009.
Посилання
- Заводський район на Google. Maps
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zavodskij rajon Zavodski j rajo n administrativnij rajon Zaporizhzhya utvorenij 23 travnya 1969 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR shlyahom vidilennya z teritoriyi Ordzhonikidzevskogo rajonu Nazva pohodit vid slova zavod sho vkazuye na osnovne dzherelo roboti meshkanciv rajonu Zhitlova chastina rajonu v povsyakdennomu movlenni vzhivayetsya yak Pavlo Kichkas Zavodskij rajon Rajoni Zaporizhzhya 1 Oleksandrivskij 2 Zavodskij 3 Komunarskij 4 Dniprovskij 5 Voznesenivskij 6 Hortickij 7 Shevchenkivskij Osnovni daniKrayina UkrayinaMisto ZaporizhzhyaUtvorenij 23 travnya 1969 55 rokiv Naselennya 51 076 osib 1 travnya 2015 1 Plosha 56 km Gustota naselennya 952 7 osib km Geografichni koordinati 47 53 46 pn sh 35 09 13 sh d 47 8961111111387723 pn sh 35 15361111113877257 sh d 47 8961111111387723 35 15361111113877257 Koordinati 47 53 46 pn sh 35 09 13 sh d 47 8961111111387723 pn sh 35 15361111113877257 sh d 47 8961111111387723 35 15361111113877257 Rajonna vlada Adresa administraciyi 69067 m Zaporizhzhya vulicya Lizi Chajkinoyi 56Vebstorinka Zavodska rajonna rada Oficijnij vebsajt Zavodskoyi RDAGolova RDA Bayev Andrij Ivanovich MapaIstoriyaIsnuye dekilka variantiv tlumachennya slova Kichkas vid tyurkskogo kis kash korotkij najbilsh korotkij sho vochevid vikoristovuvalos dlya harakteristiki perepravi roztashovanoyi nizhche porogiv vid tyurkskogo koch koch prohodi jdi U IX I stolittyah do n e v cij miscevosti buli pershi poselennya na shilah balki Osokorovoyi ta Kichkaskoyi kurganni pohovannya skifiv ta sarmativ H stolittyam n e isnuye opis Krarijskoyi perepravi na Shlyahu iz varyag u greki Kostyantin Bagryanorodnij yaka piznishe perejmenovana v Kichkasku U XVII XVIII stolittyah tut roztashovuvalisya reduti Vijska Zaporozkogo yaki zahishali Kichkasku perepravu ta verf Naprikinci XVIII stolittya pislya likvidaciyi Zaporozkoyi Sichi 1775 zemli mizh balkami Osokorovoyu ta Kichkaskoyu potrapili v rangovu dachu Pavla Potomkina vpershe zgaduyetsya Sloboda Kichkas abo Kichka v girli Kichkaskoyi balki Z 1789 roku na cij teritoriyi roztashovuvalasya koloniya menonitiv pereselenciv Ejnlage bilya Kichkasu U 1798 roci Pavlo Kichkas buv volodinnyam Emmanuyila Ivanovicha Marka yakij stav na pochatku XIX stolittya na choli dvoryanstva mista Oleksandrivsk Stanom na 1858 rik v seli Pavlo Kichkas narahovuvalos 413 selyan ta 33 podvir yiv a vzhe na pochatku XIX stolittya 1263 selyanina u 165 podvir yah pracyuvalo 3 mlina ta kuznya U 1904 1908 rokph zaversheno budivnictvo Kichkaskogo mosta yakij buv zvedenij za proyektom inzhenera F V Lata na misci Kichkaskoyi perepravi Mist mav yedinu arku protyazhnistyu 336 m ta najbilshim na toj chas u Yevropi prolot zavdovzhki 190 m Vprodovzh 1904 1919 rokiv na teritoriyi suchasnogo richkovogo portu znahodivsya kurort Aleksandrabad zasnovanij nimcem Niburom Sanatorij mav vlasni vodogin elektrostanciyu centralne opalennya V okolicyah na skeli bula vstanovlena granitna skulptura Tarasa Bulbi za avtorstva oleksandrivskogo majstra Yakova Libmana Bilya ciyeyi skeli na berezi Dnipra bula pechera yaku nazivali pecheroyu Tarasa Bulbi U 1919 roci sanatorij zrujnovano miscevimi anarhistami iz zagonu Marusi Nikiforovoyi U 1927 1928 rokah rozpochato budivnictvo Dniprovskoyi GES ta kompleksu chornoyi i kolorovoyi metalurgiyi Dniprokombinatu U 1927 1937 rokah budivelniki Dniprovskoyi GES ta metalurgijnogo kompleksu meshkali u 10 ta 11 mu Pavlo Kichkas ta 7 9 h robochih selishah Z vidkrittyam Dniprovskoyi GES u 1932 roci zatopleni vodami Dnipra balki Osokorova i Kichkaska a takozh silce Pavlo Kichkas vnaslidok chogo utvorenij pivostriv z robochim selishem na nomu U 1932 1937 rokah rozrochavsya vipusk produkciyi pidrozdilami Dniprokombinata zavodami Dniprospecstal Zaporizhstal alyuminiyevim elektrodnim ferosplavnim koksohimichnim vognetrivkim titano magniyevim kombinatom ta inshimi Cherez nimecko radyansku vijnu u serpni veresni 1941 roku vidbulasya evakuaciya pidpriyemstv rajonu Z 1943 po 1955 roki vidrodzhennya metalurgijnogo kompleksu zabudova rajonu dvo ta tripoverhovimi budinkami U 1954 roci vidkrito tramvajnij ruh yakij spoluchiv rajon z centralnoyu chastinoyu mista 23 travnya 1969 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR v misti Zaporizhzhya utvorenij Zavodskij rajon yakij buv vidilenij z teritoriyi Ordzhonikidzevskogo rajonu z 19 lyutogo 2016 roku Voznesenivskij rajon Do skladu novogo rajonu uvijshli Pavlo Kichkas Zaporizhzhya Live 11 j i 13 j selisha promislovi majdanchiki zavodiv navkolo metalurgijnogo kombinatu Zaporizhstal Novij rajon po shvidkomu namagalisya doluchiti do civilizaciyi Na Pavlo Kichkasi Zaporizhstal rozpochala buduvati yidalnyu na 240 misc vitrati sklali na toj chas 200 tis karbovanciv Na pershih poverhah zhitlovih budinkiv vidkrili pirizhkovi buljonni kulinariyi Titano magniyevij kombinat zbuduvav stadion Titan a na vulici Socialistichnij pobudovanij dvopoverhovij dityachij plavalnij basejn Bulo vidkrito ATS na 10 tisyach nomeriv Na vulicyah Ordzhonikidze Almaznij i Posadochnij buli pobudovani zhitlovi budinki Stvoreno skver z alej yaki vimostili plitkoyu Prokladeno drugu gilku Pivdennogo shose vstanovleni opori i prokladenij dvostoronnij kabel dlya pusku trolejbusiv vidkritij trolejbusnij marshrut 4 a takozh sporudzheno drugu smugu dlya transportu po vulici Diagonalne shose ta rozshireno NaselennyaNaselennya 53 355 osib Za danimi ostannogo perepisu 72 7 amp naselennya stanovili ukrayinci 23 rosiyani Maksimalna chiselnist naselennya v rajoni sposterigalas u 1970 h rokah pislya chogo pochala zmenshuvatis Rik 1970 1979 1989 2001 2006 2008 2010 2011 2016 Chiselnist tis osib 74 796 75 125 72 757 60 945 57 567 55 352 53 321 53 081 50 6 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Chiselnist osib Dolya Ukrayinska 26 131 43 27 Rosijska 32 962 54 58 Inshe 1 297 2 15 Razom 60 390 100 00 Zagalni vidomostiDo rajonu uvijshli zhitlovij masiv Pavlo Kichkas selo Zaporizhzhya Live vul Skvorcova ta selo Pidporozhnyanka Plosha rajonu stanovit 56 km Mezhuye iz Dniprovskim Voznesenivskim ta Shevchenkivskim rajonami Zagalna plosha vulic ta provulkiv rajonu ponad 1 1 mln m z nih 0 94 mln m z asfalto betonnim pokrittyam Zagalna dovzhina avtoshlyahiv stanovit 285 6 km avtomobilnih 177 3 km Dovzhina vulic sho mayut zovnishnye osvitlennya 220 5 km Vodoprovidna merezha stanovit 335 km kanalizacijna 72 km vulichna teplova merezha ponad 44 km Dovzhina gazoprovodu visokogo tisku stanovit 48 km TransportTransportna merezha v Zavodskomu rajoni nalichuye 1 tramvajnij marshrut 16 18 avtobusnih marshrutiv 13 14 16 26 29 32 34 34A 41 51 54 56 57 70 73 74 83 86 1 richkovu liniyu Ranishe kursuvali she 6 tramvajnih marshrutiv 2 4 5 6 7 ta 8 ta trolejbusni marshruti 10 i 13 yaki nini skasovani liniya trolejbusnogo marshrutu 13 demontovana na pochatku 2023 roku Tramvajnij marshrut obslugovuye komunalne pidpriyemstvo Zaporizhelektrotrans avtobusni VAT ZATP 12329 privatni pidpriyemstva AvtoKichkas ta MTK Suputnik Lajn TOV Zaporizhavtomotor V rajoni roztashovana vuzlova sortuvalna stanciya zaliznichna stanciya Zaporizhzhya Live Zaporizkoyi direkciyi Pridniprovskoyi zaliznici vagonne depo Zaporizhzhya Live ZAT Pidpriyemstvo promislovogo zaliznichnogo transportu PromislovistStanom na 1 lipnya 2010 roku v rajoni narahovuyutsya pidpriyemstv usih form vlasnosti 1376 na yakih pracyuye blizko 49 600 osib privatnih pidpriyemciv nalichuyetsya 3589 osib V rajoni zoseredzhena bilshist velikih promislovih pidpriyemstv mista zokrema alyuminiyevij kombinat Zaporizhstal Zaporizhkoks Dniprospecstal VAT Zaporizkij zavod ferosplaviv VAT Zaporizhvognetriv VAT Zaporizkij staleprokatnij zavod KP Zaporizkij titano magniyevij kombinat ta inshi zavdyaki chomu rajon i otrimav svoyu nazvu Do skladu rajonu vhodit takozh zhitlovij masiv Pavlo Kichkas istoriya yakogo pov yazana Kichkaskoyu perepravoyu vidomoyu she z davnih chasiv Socialna sferaV rajoni roztashovani 11 serednih zagalnoosvitnih shkil 13 dityachih doshkilnih navchalnih zakladiv 2 shkoli internata 3 profesijno fahoaogo liceya Takozh diyut 2 Palaci kulturi Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti vklyuchno z kimnatoyu shkolyara Nadiya 26 gurtkiv tehnichnoyi tvorchosti Klubu dityachoyi tehnichnoyi tvorchosti PK Metalurgiv VAT Zaporizhstal dityacha muzichna shkola 2 biblioteki narodnij molodizhnij teatr Borisfen Do skladu fizkulturno ozdorovchogo kompleksu vhodit 7 okremih sportivnih sporud fizkulturno ozdorovchij kompleks ta sportivnij majdanchik zi shtuchnim pokrittyam plavalnij basejn zal boksu ta shejpingu stadion Titan pidlitkovij ozdorovchij kompleks zala atletichnoyi gimnastiki Zdorov ya dityacho yunacka sportivna shkola 11 Politichne zhittyaVibori do Verhovnoyi Radi 2014 Rajon vidnositya do 75 okrugu Stanom na 22 veresnya 2014 vid okrugu balotuvatimutsya visuvanec vid Bloku Poroshenko lider Zaporizkogo Majdanu Artyushenko Igor ta samovisuvanci Viktor Kirilenko Natalya Kolodij Oleksandr BoguslayevGalereyaKrayevid na richkovij port ta promislovu zonu z Dnipra Panorama Zaporizhstali Primitkihttp www zp ukrstat gov ua images stories gor Exp dem 1383 pdf Socialno ekonomichnij i politichnij pasport Zavodskogo rajonu meria zp ua Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 20 serpnya 2011 Cite web title 100 rokiv tomu na okolici Zaporizhzhya pozbavlyalisya vid podagri ta zhinochih hvorob https verge zp ua 2018 11 sto let nazad na okraine zaporozhya izb 27 serpnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 23 lipnya 2011 Procitovano 20 serpnya 2011 meria zp ua Arhiv originalu za 22 travnya 2006 Procitovano 18 chervnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr publishdate dovidka V P Goloveshko 18 01 2011 Chiselnist naselennya m Zaporizhzhya Ekspres vipusk PDF Golovne upravlinnya statistiki u Zaporizkij oblasti Arhiv originalu PDF za 02 03 2012 Procitovano 20 08 2011 V P Goloveshko 15 07 2011 PDF Golovne upravlinnya statistiki u Zaporizkij oblasti Arhiv originalu PDF za 07 03 2012 Procitovano 20 08 2011 Goloveshko V P 23 02 2016 Chiselnist naselennya m Zaporizhzhya Ekspres vipusk PDF Golovne upravlinnya statistiki u Zaporizkij oblasti a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka nedostupne posilannya z travnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 1 zhovtnya 2014 Dzherela Zaporizhzhya Dike Pole 2009 PosilannyaZavodskij rajon na Google Maps