Перепілка | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець японської перепілки (Coturnix japonica) | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Роди | ||||||||||||
Це поліфілетична група, лише окремі роди родини входять до неї |
Пе́репел (самка: перепі́лка, перепели́ця) — збірна назва кількох родів родини фазанових (Phasianidae). Назва «перепілка» також застосовується до деяких представників токрових (Odontophoridae) Нового Світу. Це зазвичай невеликі пухкі сухопутні птахи, харчуються насінням, але інколи полюють на комах та подібних дрібних тварин. Гніздяться на землі та зазвичай здатні лише до нетривалого польоту, проте деякі види, такі як звичайна та японська перепілки, перелітні, здатні долати великі відстані. Багато видів вирощуються людиною, особливо японська перепілка, здатна відкладати велику кількість яєць. Галузь птахівництва, що займається вирощуванням перепілок, називається перепільництвом.
Опис
Загалом перепілки — одні з найменших представників ряду куроподібних, їх маса становить 90-130 г, довжина тіла — 16-20 см.
Спосіб життя
Дика перепілка веде винятково наземний спосіб життя і майже ніколи не піднімається на крило, віддаючи перевагу швидкій втечі від ворогів чи переховуванню від них в густій і високій рослинності. Трав'янистий покрив для перепілок — надійний захист від пернатих хижаків. Вони намагаються не залишати ці місця навіть на короткий час. Літає перепілка дуже швидко і низько над землею, часто махаючи крилами та плануючи перед посадкою. При добуванні корму порпається в землі, розкидаючи й розгрібаючи її дзьобом і ногами, охоче купається в пилюці. На дерева перепілка не сідає.
Забарвлення
Життя перепілок у густому трав'янистому покриві наклало відбиток на зовнішність й звички цих птахів. Верх у перепілки жовтувато-бурий зі світлими й темними цятками, черевце — жовтувато-біле. Забарвлення перепілки явно маскувальне — помітити її на землі майже неможливо. Самець має подовжені коричневі пера на шиї і темно-бурі груди. У самок пера на шиї світліші, а груди сірі з чорними плямами. Крім того, у дорослих самців дзьоб темніший, ніж у самок, а над клоакою добре проглядається залоза рожевого кольору. При натисненні на неї виділяється пінистий секрет білого кольору. У самок клоакальна залоза відсутня, а шкіра навколо клоаки має темніший відтінок.
Ареал
Розповсюдження дикої перепілки дуже широке — майже вся територія Євразії, Північна та Південна Африка. Перепілка — єдиний справжній перелітний вид серед наших курячих. Лише в Південній Африці та на Мадагаскарі вона веде осілий спосіб життя. Навесні перепілка прилітає на місця гніздування в числі останніх перелітних птахів — у квітні-травні, а на півночі ареалу навіть у червні.
Парування та гніздування
Перепели не утворюють постійних пар, і самці спаровуються з будь-якою самкою. У цей час нерідко поміж самцями відбуваються жорстокі бійки за володіння самкою. Своє гніздо ці птахи влаштовують в невеликій ямці на землі, вистилаючи його сухими травинками, зрідка окремими пір'їнками квочки. У кладці зазвичай буває 8-20 буруватих яєць з чорно-бурими пляминками. Насиджує яйця сама самка протягом 15—17 днів після відкладання останнього яйця. Самець не бере ніякої участі ані в насиджуванні, ані у вихованні пташенят. Пташенята викльовуються з яєць густо опушені. Як тільки вони обсохнуть, виводок залишає гніздо. Пташенята дуже швидко ростуть і у віці 35—40 днів досягають розмірів дорослої птиці. Восени перепілки, готуючись до перельоту, швидко набирають вагу. Переліт для перепілок — дуже важко дається, тому що його дальність дуже велика.
Вони без приземлення летять на зимівлю через Чорне і Середземне моря.
Види
- Рід Coturnix
- Японська перепілка (Coturnix japonica)
- Звичайна перепілка (Coturnix coturnix)
- (Coturnix delegorguei)
- (Coturnix coromandelica)
- (Coturnix pectoralis)
- (Coturnix ypsilophora)
- Китайська або азійська блакитна перепілка (Coturnix chinensis)
- (Coturnix adansonii)
- Рід Anurophasis
- Сніжна гірська перепілка (Anurophasis monorthonyx)
- Рід Perdicula
- (Perdicula asiatica)
- (Perdicula argoondah)
- (Perdicula erythrorhyncha)
- (Perdicula manipurensis)
- Рід Ophrysia
- Гімалайська перепілка (Ophrysia superciliosa) — під критичною загрозою або вимерла
Див. також
Література
- Екологічні особливості популяцій перепела (Coturnix coturnix L.) в Україні (щільність, чисельність, міграції, охорона) : [монографія] / Яненко В. О., Серебряков В. В. ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. - Вінниця : Нілан, 2015. - 195 с. : рис., табл. -
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perepilka Samec yaponskoyi perepilki Coturnix japonica Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rodi Ce polifiletichna grupa lishe okremi rodi rodini vhodyat do neyi Coturnix Anurophasis Perdicula Ophrysia Pe repel samka perepi lka perepeli cya zbirna nazva kilkoh rodiv rodini fazanovih Phasianidae Nazva perepilka takozh zastosovuyetsya do deyakih predstavnikiv tokrovih Odontophoridae Novogo Svitu Ce zazvichaj neveliki puhki suhoputni ptahi harchuyutsya nasinnyam ale inkoli polyuyut na komah ta podibnih dribnih tvarin Gnizdyatsya na zemli ta zazvichaj zdatni lishe do netrivalogo polotu prote deyaki vidi taki yak zvichajna ta yaponska perepilki perelitni zdatni dolati veliki vidstani Bagato vidiv viroshuyutsya lyudinoyu osoblivo yaponska perepilka zdatna vidkladati veliku kilkist yayec Galuz ptahivnictva sho zajmayetsya viroshuvannyam perepilok nazivayetsya perepilnictvom OpisZagalom perepilki odni z najmenshih predstavnikiv ryadu kuropodibnih yih masa stanovit 90 130 g dovzhina tila 16 20 sm Sposib zhittyaDika perepilka vede vinyatkovo nazemnij sposib zhittya i majzhe nikoli ne pidnimayetsya na krilo viddayuchi perevagu shvidkij vtechi vid vorogiv chi perehovuvannyu vid nih v gustij i visokij roslinnosti Trav yanistij pokriv dlya perepilok nadijnij zahist vid pernatih hizhakiv Voni namagayutsya ne zalishati ci miscya navit na korotkij chas Litaye perepilka duzhe shvidko i nizko nad zemleyu chasto mahayuchi krilami ta planuyuchi pered posadkoyu Pri dobuvanni kormu porpayetsya v zemli rozkidayuchi j rozgribayuchi yiyi dzobom i nogami ohoche kupayetsya v pilyuci Na dereva perepilka ne sidaye ZabarvlennyaZhittya perepilok u gustomu trav yanistomu pokrivi naklalo vidbitok na zovnishnist j zvichki cih ptahiv Verh u perepilki zhovtuvato burij zi svitlimi j temnimi cyatkami cherevce zhovtuvato bile Zabarvlennya perepilki yavno maskuvalne pomititi yiyi na zemli majzhe nemozhlivo Samec maye podovzheni korichnevi pera na shiyi i temno buri grudi U samok pera na shiyi svitlishi a grudi siri z chornimi plyamami Krim togo u doroslih samciv dzob temnishij nizh u samok a nad kloakoyu dobre proglyadayetsya zaloza rozhevogo koloru Pri natisnenni na neyi vidilyayetsya pinistij sekret bilogo koloru U samok kloakalna zaloza vidsutnya a shkira navkolo kloaki maye temnishij vidtinok ArealRozpovsyudzhennya dikoyi perepilki duzhe shiroke majzhe vsya teritoriya Yevraziyi Pivnichna ta Pivdenna Afrika Perepilka yedinij spravzhnij perelitnij vid sered nashih kuryachih Lishe v Pivdennij Africi ta na Madagaskari vona vede osilij sposib zhittya Navesni perepilka prilitaye na miscya gnizduvannya v chisli ostannih perelitnih ptahiv u kvitni travni a na pivnochi arealu navit u chervni Paruvannya ta gnizduvannyaPerepeli ne utvoryuyut postijnih par i samci sparovuyutsya z bud yakoyu samkoyu U cej chas neridko pomizh samcyami vidbuvayutsya zhorstoki bijki za volodinnya samkoyu Svoye gnizdo ci ptahi vlashtovuyut v nevelikij yamci na zemli vistilayuchi jogo suhimi travinkami zridka okremimi pir yinkami kvochki U kladci zazvichaj buvaye 8 20 buruvatih yayec z chorno burimi plyaminkami Nasidzhuye yajcya sama samka protyagom 15 17 dniv pislya vidkladannya ostannogo yajcya Samec ne bere niyakoyi uchasti ani v nasidzhuvanni ani u vihovanni ptashenyat Ptashenyata viklovuyutsya z yayec gusto opusheni Yak tilki voni obsohnut vivodok zalishaye gnizdo Ptashenyata duzhe shvidko rostut i u vici 35 40 dniv dosyagayut rozmiriv dorosloyi ptici Voseni perepilki gotuyuchis do perelotu shvidko nabirayut vagu Perelit dlya perepilok duzhe vazhko dayetsya tomu sho jogo dalnist duzhe velika Voni bez prizemlennya letyat na zimivlyu cherez Chorne i Seredzemne morya VidiRid Coturnix Yaponska perepilka Coturnix japonica Zvichajna perepilka Coturnix coturnix Coturnix delegorguei Coturnix coromandelica Coturnix pectoralis Coturnix ypsilophora Kitajska abo azijska blakitna perepilka Coturnix chinensis Coturnix adansonii Rid Anurophasis Snizhna girska perepilka Anurophasis monorthonyx Rid Perdicula Perdicula asiatica Perdicula argoondah Perdicula erythrorhyncha Perdicula manipurensis Rid Ophrysia Gimalajska perepilka Ophrysia superciliosa pid kritichnoyu zagrozoyu abo vimerlaDiv takozhKuripki Tokrovi Perepilnictvo Perepilka prizvishe LiteraturaEkologichni osoblivosti populyacij perepela Coturnix coturnix L v Ukrayini shilnist chiselnist migraciyi ohorona monografiya Yanenko V O Serebryakov V V Kiyiv nac un t im T G Shevchenka Vinnicya Nilan 2015 195 s ris tabl ISBN 978 966 924 124 5 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi