Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жандармський ринок (нім. Gendarmenmarkt) — площа в центрі Берліна, вважається однією з найкрасивіших площ столиці Німеччини. Центр композиції площі утворює , який з півночі (на панорамному знімку праворуч) обрамлює Французька церква, а з півдня — Німецький собор.
Жандарменмаркт Німеччина | |
|---|---|
| нім. Gendarmenmarkt | |
 Німецький собор. 2005 | |
| Населений пункт | Берлін |
| Місцевість | Фрідріхштадт (район Берліна) Q1620888? Мітте |
| Назва на честь | d |
| Загальні відомості | |
| Координати | 52°30′48″ пн. ш. 13°23′35″ сх. д. / 52.51333° пн. ш. 13.39306° сх. д.Координати: 52°30′48″ пн. ш. 13°23′35″ сх. д. / 52.51333° пн. ш. 13.39306° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑16347 ·R (Мітте) |
| Мапа | |
 Жандарменмаркт у Вікісховищі | |
Історія
Площа з'явилася після 1688 року за проєктом Йоганна Арнольда Нерінга у складі передмістя Берліна , закладеного наприкінці XVII ст. за наказом курфюрста Фрідріха III, майбутнього короля Пруссії Фрідріха I. У цьому історичному кварталі оселилася велика частина французьких гугенотів, яким «Великий курфюрст» Фрідріх Вільгельм 1685 року гарантував у повному обсязі релігійну свободу та громадянські права.
Король Фрідріх I надав місце для будівництва церкви як лютеранській, так і реформованій французькій громаді. Обидві церкви, щоправда без веж, з'явилися після 1701 року.
Сучасний вигляд площа отримала за Фрідріха II після зведення в 1780-1785 роках двох однакових купольних веж за проєктом Карла фон Гонтарда. За зразок для них Фрідріх Великий узяв римську площу .
Площа була закладена як ринок і в XVII ст. носила назву «Лінденмаркт» (нім. Linden-Markt — «Липовий ринок»), в XVIII ст. до 1786 року — «Міттельмаркт» (нім. Mittelmarkt — «Середній ринок») або «Фрідріхштадтский ринок», а потім «Новий ринок». Свою нинішню назву площа отримала в 1799 році завдяки кірасирському полку «жандармів» (фр. gens d'armes) — елітної прусської кавалерії. Її стайні з'явилися на цьому місці за наказом «солдатського короля» Фрідріха Вільгельма I в 1736 році.
У 1773 році його син Фрідріх Великий наказав знести стайні й забудувати площу триповерховими будівлями по проєкту . Між двома церквами був побудований скромний французький театр комедії. В 1800-1802 роках на його місці з'явився новий Національний театр на 2000 місць. Це будинок, побудований за проєктом , згорів у 1817 році. Проєкт сучасної будівлі королівського драматичного театру, побудованого в 1821 році, а нині Концертного залу, належить Карлу Фрідріху Шинкелю.
Пам'ятник Шиллеру перед будівлею драматичного театру був створений . Перший камінь у його фундамент було урочисто закладено 10 листопада 1859 року з нагоди 100-річчя поета і драматурга. Сам пам'ятник був відкритий десятьма роками пізніше. З 1871 по 1936 роки ця частина Жандарменмаркт називалася «Шіллерплац» (нім. Schillerplatz).
Площа постраждала під час Другої світової війни, а в 1950 році була перейменована в «Площу академії» на честь 250-річчя Прусської академії наук, наступницею якої в 1946 році в Східній Німеччині стала Німецька академія наук.
2 жовтня 1990 року напередодні возз'єднання Німеччини тут відбулося останнє урочисте засідання уряду НДР під керівництвом Лотара де Мезьєра, і була виконана 9-та симфонія Бетховена.
Історичну назву було повернуто в 1991 році. На Жандарменмаркт знаходиться велика кількість ресторанів, магазинів і готелів.
Джерела
- Laurenz Demps: Der Gensd'armen-Markt. Gesicht und Geschichte eines Berliner Platzes. Henschel, Berlin 1987, .
- Laurenz Demps: Der schönste Platz Berlins. Der Gendarmenmarkt in Geschichte und Gegenwart. Henschel, Berlin 1993, .
- Die Bau- und Kunstdenkmale in der DDR. Berlin I, Seiten 212—218, Hrsg. Institut für Denkmalpflege im Henschelverlag, Berlin 1984
- Dietmar Schings: Schauplatz Gendarmenmarkt 1800—1848, Verlag Vorwerk 8, Berlin 2010
Посилання
- Gendarmenmarkt: Interaktives Panorama [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhandarmskij rinok nim Gendarmenmarkt plosha v centri Berlina vvazhayetsya odniyeyu z najkrasivishih plosh stolici Nimechchini Centr kompoziciyi ploshi utvoryuye yakij z pivnochi na panoramnomu znimku pravoruch obramlyuye Francuzka cerkva a z pivdnya Nimeckij sobor Zhandarmenmarkt Nimechchinanim GendarmenmarktNimeckij sobor 2005Naselenij punkt BerlinMiscevist Fridrihshtadt rajon Berlina Q1620888 MitteNazva na chest dZagalni vidomostiKoordinati 52 30 48 pn sh 13 23 35 sh d 52 51333 pn sh 13 39306 sh d 52 51333 13 39306 Koordinati 52 30 48 pn sh 13 23 35 sh d 52 51333 pn sh 13 39306 sh d 52 51333 13 39306Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap 16347 R Mitte Mapa Zhandarmenmarkt u Vikishovishi Nimeckij sobor i pravoruch IstoriyaPlosha z yavilasya pislya 1688 roku za proyektom Joganna Arnolda Neringa u skladi peredmistya Berlina zakladenogo naprikinci XVII st za nakazom kurfyursta Fridriha III majbutnogo korolya Prussiyi Fridriha I U comu istorichnomu kvartali oselilasya velika chastina francuzkih gugenotiv yakim Velikij kurfyurst Fridrih Vilgelm 1685 roku garantuvav u povnomu obsyazi religijnu svobodu ta gromadyanski prava Korol Fridrih I nadav misce dlya budivnictva cerkvi yak lyuteranskij tak i reformovanij francuzkij gromadi Obidvi cerkvi shopravda bez vezh z yavilisya pislya 1701 roku Suchasnij viglyad plosha otrimala za Fridriha II pislya zvedennya v 1780 1785 rokah dvoh odnakovih kupolnih vezh za proyektom Karla fon Gontarda Za zrazok dlya nih Fridrih Velikij uzyav rimsku ploshu Zhandarmenmarkt Korolivskij dramatichnij teatr i Francuzkij sobor 1900 Zhandarmenmarkt 1903 Poglyad na Zhandarmenmarkt i Nimeckij sobor z oglyadovogo majdanchika Francuzkogo soboru 2011 Plosha bula zakladena yak rinok i v XVII st nosila nazvu Lindenmarkt nim Linden Markt Lipovij rinok v XVIII st do 1786 roku Mittelmarkt nim Mittelmarkt Serednij rinok abo Fridrihshtadtskij rinok a potim Novij rinok Svoyu ninishnyu nazvu plosha otrimala v 1799 roci zavdyaki kirasirskomu polku zhandarmiv fr gens d armes elitnoyi prusskoyi kavaleriyi Yiyi stajni z yavilisya na comu misci za nakazom soldatskogo korolya Fridriha Vilgelma I v 1736 roci U 1773 roci jogo sin Fridrih Velikij nakazav znesti stajni j zabuduvati ploshu tripoverhovimi budivlyami po proyektu Mizh dvoma cerkvami buv pobudovanij skromnij francuzkij teatr komediyi V 1800 1802 rokah na jogo misci z yavivsya novij Nacionalnij teatr na 2000 misc Ce budinok pobudovanij za proyektom zgoriv u 1817 roci Proyekt suchasnoyi budivli korolivskogo dramatichnogo teatru pobudovanogo v 1821 roci a nini Koncertnogo zalu nalezhit Karlu Fridrihu Shinkelyu Pam yatnik Shilleru pered budivleyu dramatichnogo teatru buv stvorenij Pershij kamin u jogo fundament bulo urochisto zakladeno 10 listopada 1859 roku z nagodi 100 richchya poeta i dramaturga Sam pam yatnik buv vidkritij desyatma rokami piznishe Z 1871 po 1936 roki cya chastina Zhandarmenmarkt nazivalasya Shillerplac nim Schillerplatz Plosha postrazhdala pid chas Drugoyi svitovoyi vijni a v 1950 roci bula perejmenovana v Ploshu akademiyi na chest 250 richchya Prusskoyi akademiyi nauk nastupniceyu yakoyi v 1946 roci v Shidnij Nimechchini stala Nimecka akademiya nauk 2 zhovtnya 1990 roku naperedodni vozz yednannya Nimechchini tut vidbulosya ostannye urochiste zasidannya uryadu NDR pid kerivnictvom Lotara de Mezyera i bula vikonana 9 ta simfoniya Bethovena Istorichnu nazvu bulo povernuto v 1991 roci Na Zhandarmenmarkt znahoditsya velika kilkist restoraniv magaziniv i goteliv Panorama Zhandarmenmarkt Traven 2008DzherelaLaurenz Demps Der Gensd armen Markt Gesicht und Geschichte eines Berliner Platzes Henschel Berlin 1987 ISBN 3 362 00141 6 Laurenz Demps Der schonste Platz Berlins Der Gendarmenmarkt in Geschichte und Gegenwart Henschel Berlin 1993 ISBN 3 89487 012 5 Die Bau und Kunstdenkmale in der DDR Berlin I Seiten 212 218 Hrsg Institut fur Denkmalpflege im Henschelverlag Berlin 1984 Dietmar Schings Schauplatz Gendarmenmarkt 1800 1848 Verlag Vorwerk 8 Berlin 2010PosilannyaGendarmenmarkt Interaktives Panorama 30 serpnya 2011 u Wayback Machine