Григор Орлик

Григор Орлик (фр. Pierre Grégoire d’Orlick de la Ziska, 5 листопада 1702, Батурин, Гетьманщина — грудень 1759, Париж, Франція) — син Пилипа Орлика, довірена особа Станіслава Лещинського, військовий діяч і агент дипломатичної служби на службі в короля Франції Людовика XV.

Григор Орлик
Орлик в битві під Бергеном, 1759 рік. Гравюра Йозефа Еразма Беллінга
Народився	5 листопада 1702(1702-11-05) або 1702^[1] Батурин, Гетьманщина
Помер	Ймовірно: Грудень 1759 року Ймовірно: Париж, Франція
Поховання	Ймовірно: Париж, Франція
Країна	Гетьманщина  Франція
Діяльність	дипломат, офіцер
Alma mater	Лундський університет
Знання мов	французька, руська і польська
Заклад	Таємниця короля
Посада	посол
Батько	Пилип Орлик
Мати	Ганна Герцик
Чухліб Т. Пилип Орлик. Київ, 2008. 64 с. Русский биографический словарь. // Режим доступу: http://www.rulex.ru/01040070.htm [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Родовод. //Режим доступу: http://ru.rodovid.org/wk/Запись:268468 [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] Дмитришин І. Григорій Орлик або Козацька нація у французькій дипломатії. К: Темпора, 2019. 498 с. Дмитришин І. Пилип Орлик — польський патріот? // Od Kijova do Rzymu. Bialostok, 2012. — С. 359—368. Григір Орлик — ад'ютант його величності короля Франції Людовика XV. // Горобець В., Чух-ліб Т. Незнайома Кліо: таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба/ Ред. В. Смолій. — К. : «Наукова думка», 2004. — 311 с. Олещенко Та. Лицар і український патріот // Лазорський Микола. «Патріот. Григор Орлик (1702—1759)»: іст. оповід. / М. Лазорський; упорядкув. та передм. Т. Олещенко. — К. : ДП «Видавничий дім „Персонал“, 2009. 344 с. — (Бібліотека української героїки; вип. 6) Archives du ministere des affaires etrangeres de France. Correspondance politique. Sous-serie Turqie. Vol. 86, fol. 401V [Minute de l'expedition de Fleury a Villeneuve, Marly, le 25 Janvier 1733] // Ададуров В. В. Украинский казак службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика.// Французкий ежегодник, 2014. Par Philipp Portelance. " Au service d'un autre roi ": Les troupes étrangères allemandes au service du royaume de France (1740—1763). Université de Montréal. 2018, p.48 'Auszug der neuesten Weltgeschichte : auf das Jahr .... 1760' - Viewer | MDZ. www.digitale-sammlungen.de. Процитовано 25 вересня 2023. texte, Société d'histoire de la Lorraine et du Musée lorrain Auteur du; texte, Palais des ducs de Lorraine-Musée lorrain (Nancy) Auteur du (1926). Mémoires de la Société d'archéologie lorraine. Gallica (FR) . Процитовано 26 вересня 2023. Там само. Марусик Т. Міф і правда про графа Григорія Орлика. // Радіо Свобода. — Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/933853.html [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] Ададуров В. В. Украинский казак службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика. // Французкий ежегодник, 2014. Григір Орлик. Син вождя української нації.// Україна молода. Режим доступу: https://umoloda.kyiv.ua/number/663/186/24061/ [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.] За свободу козацької нації, в ім'я спокою Європи. — Тиждень, № 1(321) від 9.01.2014. Режим доступу: https://tyzhden.ua/Society/98523 [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] Литовченко Т. «Орлі, син Орлика». Харків: «Фоліо», 2010. 282 с. Лазорський Микола. «Патріот. Григор Орлик (1702—1759)»: іст.оповід. / М. Лазорський; упорядкув. та передм. Т. Олещенко. — Київ: ДП "Видавничий дім «Персонал», 2009. 344 с. — (Бібліотека української героїки; вип. 6) Корсак І. Ф. Гетьманич Орлик: Художньо-документальна повість. — Луцьк : «Твердиня», 2006. — 124 с. Джерела та література Чухліб Т. В. Орлик Григорій [ 20 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 635. — . Archives du ministere des affaires etrangeres de France. Correspondance politique. Sous-serie Turqie. Vol. 83, fol. 66r [[Expedition de Villeneuve a Chauvelin, Constantinople, le 7 septembre et 1^er octobre 1731]] // Ададуров В. В. Украинский казак службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика.// Французкий ежегодник, 2014. Archives du ministere des affaires etrangeres de France. Correspondance politique. Sous-serie Turqie. Vol. 247v-247r, 288v-288r [Expedition de Villeneuve a Chauvelin, Constantinople, le 7 septembre et 1^er octobre 1731] // Ададуров В. В. Украинский казак службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика.// Французкий ежегодник, 2014. Archives du ministere des affaires etrangeres de France. Correspondance politique. Sous-serie Turqie. Vol. 86, fol. 401V [Minute de l'expedition de Fleury a Villeneuve, Marly, le 25 Janvier 1733] // Ададуров В. В. Украинский казак службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика.// Французкий ежегодник, 2014. Ададуров В. Украинский казак на службе Людовика XV или польский шляхтич на службе двух королей: Документальная деконструкция исследования Илька Борщака о деятельности Петра-Григория Орлика.// Французкий ежегодник, 2014. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. Генерал-поручник Людовика XV (1742—1759). — Нью-Йорк: «Червона Калина», 1972. — 222 с. Григір Орлик — ад'ютант його величності короля Франції Людовика XV. // Горобець В., Чухліб Т. Незнайома Кліо: таємниці, казуси і курйози української історії. Козацька доба / Ред. В. Смолій. Київ: «Наукова думка», 2004. 311 с. Дмитришин Ірина. Пилип Орлик — польський патріот? // Od Kijova do Rzymu. Bialostok, 2012. — С. 359—368. Корсак Іван. Гетьманич Орлик: Художньо-документальна повість. — Луцьк: «Твердиня», 2006. — 124 с. Литовченко Тимур. «Орлі, син Орлика». — Харків: «Фоліо», 2010. 282 с. Олещенко Тетяна. Лицар і український патріот. // Лазорський Микола. «Патріот. Григор Орлик (1702—1759)»: іст. оповід. / М. Лазорський; упорядкув. та передм. Т. Олещенко. — К. : ДП "Видавничий дім «Персонал», 2009. 344 с. — (Бібліотека української героїки; вип. 6) Чухліб Тарас. Пилип Орлик. — К., 2008. 64 с. Дмитришин І. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії. К: Темпора, 2019. 498 с. В. І. Головченко. Орлик Григорій Пилипович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. Посилання Орлик Григорій (Григір) Пилипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.61 Орлик Григор // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1240-1241. — 1000 екз. Григір Орлик. Син вождя української нації.// Україна молода [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.]. Марусик Тарас. Міф і правда про графа Григорія Орлика. // Радіо Свобода. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] . Родовод [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Русский биографический словарь^[недоступне посилання з липня 2019]. Маршал Франції — український гетьманич [ 30 січня 2018 у Wayback Machine.] Дмитришин І. Григорій Орлик, або Козацька нація у французькій дипломатії. К: Темпора, 2019. 498 с. Похресник Мазепи: Україна була віссю життя дипломата Григорія Орлика у Франції — Україна молода № 52 від 14.05.2019  Дробязко Н. М. До історії роду Пилипа Орлика / Н. М. Дробязко. // Сіверщина в історії України. Глухів — Київ, — 2019. Чечель Л. Збережена пам'ять: орден Меча Григорія Орлика прибув із Талліна до Батурина // Україна Молода. 31.01.2020. Режим доступу: https://www.umoloda.kyiv.ua/number/3560/196/142815/ [ 25 липня 2020 у Wayback Machine.] Забіян М. Дозвіл на копію Ордена Меча для Батурина давав шведський король. 13.02.2020. Режим доступу: https://www.gorod.cn.ua/news/gorod-i-region/112431-dozvil-na-kopiyu-ordena-mecha-dlja-baturina-davav-shvedskii-korol.html [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] Довгайчук Ю. Григорій Орлик повернувся до Батурина. 24.05.2019. Режим доступу: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/grygoriy-orlyk-povernuvsya-do-baturyna [ 17 серпня 2021 у Wayback Machine.] Григорій Орлик: актуальність батуринської геополітики XVIII ст. для сучасної Європи // Особливий погляд («5 канал»). Режим доступу: https://novynarnia.com/2019/10/22/grigoriy-orlik-aktualnist-baturinskoyi-geopolitiki-XViii-st-dlya-suchasnoyi-yevropi/ [ 24 вересня 2021 у Wayback Machine.]