Гасанріз азерб Həsənriz село у Кельаджарському районі Азербайджану Село розташоване за 40 км на захід від райцентру Март

Гасанріз (азерб. Həsənriz) — село у Кельаджарському районі Азербайджану. Село розташоване за 40 км на захід від райцентру Мартакерту, за 6 км на схід від села Ґетаван, за 6 км на захід від села Заґлік та за 3 км північніше впадання річки Трту у Сарсанське водосховище.

Гасанріз

азерб. Həsənriz (29 грудня 1992)
азерб. Aterk

Координати 40°09′47″ пн. ш. 46°31′04″ сх. д. / 40.16305555558333396° пн. ш. 46.5177777778055557° сх. д.Координати: 40°09′47″ пн. ш. 46°31′04″ сх. д. / 40.16305555558333396° пн. ш. 46.5177777778055557° сх. д.

Країна	Азербайджан Азербайджан
Адмінодиниця	Кельбаджарський район Агдеринський район Агдеринський район
Висота центру	1120 м
Населення	1531 осіб (2005)^[1]
Часовий пояс
GeoNames	587137
OSM	↑11821490 ·R (Кельбаджарський район, Агдеринський район, Агдеринський район)

Гасанріз

Гасанріз (Азербайджан)

Гасанріз у Вікісховищі

Карабаська війна

4 липня 1992 населення села Атерк було депортовано. 4 серпня село перейшло під контроль вірменських військ, але потім знову повернулося під контроль азербайджанських військ, що утримували його до початку 1993 року. У 1993 році село знову перейшло під контроль вірмен, і населення поступово стало повертатися. З травня 1993 року почала працювати школа.

Атерк дуже сильно постраждав під час війни, так як саме в районі сіл Сарсанського гідровузла відбувалися вирішальні бої Літнього наступу азербайджанських військ, у ході яких добровольчі формування, ополчення довколишніх сіл і підоспілі Сили Самооборони НКР змогли зупинити просування частин регулярної армії Азербайджанської Республіки. 25 червня 1992, після падіння Шаумяна, у селі Атерк на базі загонів самооборони сіл району було сформовано партизанський загін «Егнікнер» (вірм. Եղնիկներ).

Видатні уродженці

Бенік Миколайович Арутюнян — вірменський діяч медицини
Сурен Алешаєвич Арутюнян — начальник управління Міністерства Оборони Республіки Вірменії

Пам'ятки

В селі розташована церква Сурб Аствацацін 17 ст., церква Сурб Ншана — середньовіччя, монастир «Мсіс» 12-13 ст., каплиця-гробниця 12-13 ст., хачкар 13 ст., маслобійня — середньовіччя, каплиця «Астхаблур» — середньовіччя, селище 12-13 ст. та фортеця 19-20 ст.

Джерела

World Gazetteer^{[недоступне посилання]} — World-Gazetteer.com(англ.)
Population of Nagorno-Karabakh Republic (2005) [ 2 березня 2011 у Wayback Machine.](вірм.)(англ.)(рос.)

Примітки

http://census.stat-nkr.am/nkr/1-5.pdf
Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 червня 2022.
Карабахский бартер: девять БТРов за Наполеона
. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 16 січня 2011.
Карабахский конфликт^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Правда и боль карабахской войны^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Темный Лес в Горах^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[[http://census.stat-nkr.am/nkr/1-5.pdf_http://census.stat-nkr.am/nkr/1-5.pdf]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://census.stat-nkr.am/nkr/1-5.pdf

[2] Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 червня 2022.

[3] Карабахский бартер: девять БТРов за Наполеона

[4] . Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 16 січня 2011.

[5] Карабахский конфликт^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[6] Правда и боль карабахской войны^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[7] Темный Лес в Горах^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[1]