Орв'єто (італ. Orvieto) — муніципалітет в Італії, у регіоні Умбрія, провінція Терні, у давнину — самостійне місто-держава.
Орв'єто Orvieto | ||
---|---|---|
Комуна | ||
| ||
Країна | Італія | |
Регіон | Умбрія | |
Провінція | Терні | |
Код ISTAT | 055023 | |
Поштові індекси | 05018 | |
Телефонний код | 0763 | |
Координати | 42°43′00″ пн. ш. 12°06′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 12.10000° сх. д.Координати: 42°43′00″ пн. ш. 12°06′00″ сх. д. / 42.71667° пн. ш. 12.10000° сх. д. | |
Висота | 325 м.н.р.м. | |
Площа | 281,16 км² | |
Населення | 19 461 (01-01-2023) | |
Густота | 69,22 ос./км² | |
Розміщення | ||
| ||
Мапа | ||
Влада | ||
Мер | Roberta Tardani (9-6-2019) | |
Офіційна сторінка |
Орв'єто розташований на відстані близько 100 км на північ від Рима, 50 км на південний захід від Перуджі, 50 км на захід від Терні.
Населення — 20 735 осіб (2014). Щорічний фестиваль відбувається 19 березня. Покровитель — Святий Йосип.
Історія
Поселення на високій туфовій скелі, що панує над усією навколишньою долиною, виникло не пізніше VII ст. до н. е.. Його мешканцями були етруски, що дали місту назву .
Велцна грала провідну роль у союзі дваднадцяти етруських міст-держав. Тут знаходився храм , у якому на свята і наради збиралися представники усіх етруських громад. Ще одне святилище — богині було відоме тим, що в його мур кожного року забивався цвях. Етруски вважали, що коли для нових цвяхів не залишиться місця — їхній народ зникне. Велцна мала потужні мури, які частково збереглися і досі. Етруський некрополь відомий зараз під назвою Туфове розп'яття (італ. Crocefisso di Tufo). Воду до міста постачали з глибокого колодязя (італ. Pozzo della Cava) глибиною 36 метрів.
У 392 р. до н. е. мешканці Велцни вперше зіткнулися з римлянами, зазнали від них поразки і змушені були сплачувати данину. Після придушення етруського повстання на початку III ст. до н. е. Велцна залишалася єдиним незалежним містом Етрурії. Її мури вважалися нездоланними. Але спалахнули заворушення в самому місті. Врешті решт владу у Велцні у 265 р. до н. е. захопили раби. Вцілілі громадяни змушені були звернутися до римлян по допомогу. Вояки консула здобули місто, але владу колишнім громадянам не повернули. Поселення було вщент зруйноване, а його мешканців поселили в іншому місці — на рівніні, біля озера. Оскільки римляни називали Велцну Вольсиніями, то й нове місто отримало ім'я Вольсинії Нові або ж просто Вольсинії.
Життя на місці колишньої Велцни відновилося наприкінці античності, коли жити на відкритій рівнині знову стало небезпечно. Пагорб из етруськими руїнами іменувалі «старим містом» (лат. Urbs Vetus), тож і поселення отримало врешті трохи переінакшену назву Орв'єто. Роль міста зросла після того, як до нього з менш захищеної Больсени була перенесена резиденція єпископа. У V ст. римлян змінили готи, потім Італію відвоювали візантійці, а їм на зміну прийшли лангобарди.
Лангобардські герцоги контролювали Орв'єто до X ст., коли місто здобуло самоврядування. Наприкінці сторіччя Орв'єто відвідав папа Бенедикт VII разом з небожем . Останній згодом оселися у місті і в 1016 р. став його консулом. З 1201 р. міцеве самоврядування очолив подеста. За наказом Адріана IV місто було оточене мурами. Водночас саме за в цей час в Орв'єто особливого поширення набуває вчення патаренів, симпатики яких навіть очолили місцеве самоврядування. Це викликало невдоволення Іннокентія III, який у 1199 р. спрямував до міста . Паренцо був вбитий, і після цього рух патаренів в Орв'єто був придушений з надзвичайною жорстокістю — тож надалі жодного опору владі пап міські мешканці чинити не наважувалися. Григорій IX навіть заснував у місті богословську школу.
Папа Урбан IV обрав Орв'єто для церемонії свого сходження на престол і почав будівництво у місті папського палацу. Щоправда будівництво завершилося вже після його смерті, тож першим мешканцем палацу став Григорій X. У 1290 р. за розпорядженням папи Мартина IV в Орв'єто почали зводити собор. Миколай IV перевіз до міста усю курію і був обраний мешанцями Орв'єто подеста та народним капітаном. Подеста став і народжений в Орв'єто Боніфацій VIII, який подарував рідному місту… власну статую для встановлення на міських воротах. Після його смерті, щоправда, розпочався «авіньйонський полон пап» і Орв'єто почало занепадати.
У 1527 р. в Орв'єто переховувався Климент VII. Щоб місто могло витримати облогу, за проектом був збудований грандіозний глибиною 53 метри із подвійними сходами і 72 віконцями.
Демографія
Населення за роками:
Станом на 1 січня 2023 року в муніципалітеті офіційно проживало 1789 іноземців з 77 країн, серед них 616 громадян країн Євросоюзу та 188 громадян України.
Сусідні муніципалітети
Особи, пов'язані з містом
- Мікеле Санмікелі (1484—1559), фортифікатор і архітектор доби відродження
Галерея зображень
- Площа Республіки
- Стародавній район Cava
- Катедральний собор (Дуомо), фасад
- Загальний вигляд собору
- В соборі
- Колодязь Святого Патрика
- Храм Бельведер
- Музей Клаудіо Фаїна
- Краєвид біля Орв'єто
- Орв'єто
Див. також
Примітки
- Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- . ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- Наведено за італійською вікіпедією (30.05.2024).
- Resident population by sex, municipality and citizenship [Постійне населення за статтю, муніципалітетом і громадянством] (англ.) . ISTAT. Процитовано 12 червня 2024.
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orv yeto ital Orvieto municipalitet v Italiyi u regioni Umbriya provinciya Terni u davninu samostijne misto derzhava Orv yeto OrvietoKomunaKrayina ItaliyaRegion UmbriyaProvinciya TerniKod ISTAT 055023Poshtovi indeksi 05018Telefonnij kod 0763Koordinati 42 43 00 pn sh 12 06 00 sh d 42 71667 pn sh 12 10000 sh d 42 71667 12 10000 Koordinati 42 43 00 pn sh 12 06 00 sh d 42 71667 pn sh 12 10000 sh d 42 71667 12 10000Visota 325 m n r m Plosha 281 16 km Naselennya 19 461 01 01 2023 Gustota 69 22 os km Rozmishennya MapaVladaMer Roberta Tardani 9 6 2019 Oficijna storinka Orv yeto roztashovanij na vidstani blizko 100 km na pivnich vid Rima 50 km na pivdennij zahid vid Perudzhi 50 km na zahid vid Terni Naselennya 20 735 osib 2014 Shorichnij festival vidbuvayetsya 19 bereznya Pokrovitel Svyatij Josip IstoriyaPoselennya na visokij tufovij skeli sho panuye nad usiyeyu navkolishnoyu dolinoyu viniklo ne piznishe VII st do n e Jogo meshkancyami buli etruski sho dali mistu nazvu Velcna grala providnu rol u soyuzi dvadnadcyati etruskih mist derzhav Tut znahodivsya hram u yakomu na svyata i naradi zbiralisya predstavniki usih etruskih gromad She odne svyatilishe bogini bulo vidome tim sho v jogo mur kozhnogo roku zabivavsya cvyah Etruski vvazhali sho koli dlya novih cvyahiv ne zalishitsya miscya yihnij narod znikne Velcna mala potuzhni muri yaki chastkovo zbereglisya i dosi Etruskij nekropol vidomij zaraz pid nazvoyu Tufove rozp yattya ital Crocefisso di Tufo Vodu do mista postachali z glibokogo kolodyazya ital Pozzo della Cava glibinoyu 36 metriv U 392 r do n e meshkanci Velcni vpershe zitknulisya z rimlyanami zaznali vid nih porazki i zmusheni buli splachuvati daninu Pislya pridushennya etruskogo povstannya na pochatku III st do n e Velcna zalishalasya yedinim nezalezhnim mistom Etruriyi Yiyi muri vvazhalisya nezdolannimi Ale spalahnuli zavorushennya v samomu misti Vreshti resht vladu u Velcni u 265 r do n e zahopili rabi Vcilili gromadyani zmusheni buli zvernutisya do rimlyan po dopomogu Voyaki konsula zdobuli misto ale vladu kolishnim gromadyanam ne povernuli Poselennya bulo vshent zrujnovane a jogo meshkanciv poselili v inshomu misci na rivnini bilya ozera Oskilki rimlyani nazivali Velcnu Volsiniyami to j nove misto otrimalo im ya Volsiniyi Novi abo zh prosto Volsiniyi Zhittya na misci kolishnoyi Velcni vidnovilosya naprikinci antichnosti koli zhiti na vidkritij rivnini znovu stalo nebezpechno Pagorb iz etruskimi ruyinami imenuvali starim mistom lat Urbs Vetus tozh i poselennya otrimalo vreshti trohi pereinakshenu nazvu Orv yeto Rol mista zrosla pislya togo yak do nogo z mensh zahishenoyi Bolseni bula perenesena rezidenciya yepiskopa U V st rimlyan zminili goti potim Italiyu vidvoyuvali vizantijci a yim na zminu prijshli langobardi Sobor Orv yeto Langobardski gercogi kontrolyuvali Orv yeto do X st koli misto zdobulo samovryaduvannya Naprikinci storichchya Orv yeto vidvidav papa Benedikt VII razom z nebozhem Ostannij zgodom oselisya u misti i v 1016 r stav jogo konsulom Z 1201 r miceve samovryaduvannya ocholiv podesta Za nakazom Adriana IV misto bulo otochene murami Vodnochas same za v cej chas v Orv yeto osoblivogo poshirennya nabuvaye vchennya patareniv simpatiki yakih navit ocholili misceve samovryaduvannya Ce viklikalo nevdovolennya Innokentiya III yakij u 1199 r spryamuvav do mista Parenco buv vbitij i pislya cogo ruh patareniv v Orv yeto buv pridushenij z nadzvichajnoyu zhorstokistyu tozh nadali zhodnogo oporu vladi pap miski meshkanci chiniti ne navazhuvalisya Grigorij IX navit zasnuvav u misti bogoslovsku shkolu Kolodyaz Svyatogo Patrika v Orviyeto Papa Urban IV obrav Orv yeto dlya ceremoniyi svogo shodzhennya na prestol i pochav budivnictvo u misti papskogo palacu Shopravda budivnictvo zavershilosya vzhe pislya jogo smerti tozh pershim meshkancem palacu stav Grigorij X U 1290 r za rozporyadzhennyam papi Martina IV v Orv yeto pochali zvoditi sobor Mikolaj IV pereviz do mista usyu kuriyu i buv obranij meshancyami Orv yeto podesta ta narodnim kapitanom Podesta stav i narodzhenij v Orv yeto Bonifacij VIII yakij podaruvav ridnomu mistu vlasnu statuyu dlya vstanovlennya na miskih vorotah Pislya jogo smerti shopravda rozpochavsya avinjonskij polon pap i Orv yeto pochalo zanepadati U 1527 r v Orv yeto perehovuvavsya Kliment VII Shob misto moglo vitrimati oblogu za proektom buv zbudovanij grandioznij glibinoyu 53 metri iz podvijnimi shodami i 72 vikoncyami DemografiyaNaselennya za rokami Stanom na 1 sichnya 2023 roku v municipaliteti oficijno prozhivalo 1789 inozemciv z 77 krayin sered nih 616 gromadyan krayin Yevrosoyuzu ta 188 gromadyan Ukrayini Susidni municipalitetiAllerona Banoredzho Baski Bolsena Kastel Dzhordzho Kastel Viskardo Kastiljone in Teverina Chivitella d Alyano Fikulle Lubriano Montekko Porano San Venanco TodiOsobi pov yazani z mistomMikele Sanmikeli 1484 1559 fortifikator i arhitektor dobi vidrodzhennyaGalereya zobrazhenPlosha Respubliki Starodavnij rajon Cava Katedralnij sobor Duomo fasad Zagalnij viglyad soboru V sobori Kolodyaz Svyatogo Patrika Hram Belveder Muzej Klaudio Fayina Krayevid bilya Orv yeto Orv yetoDiv takozhSpisok municipalitetiv provinciyi TerniPrimitkiFizichni vidstani ta napryamki rozrahovani za koordinatami municipalitetiv ISTAT Arhiv originalu za 26 chervnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2014 ital Navedeno za italijskoyu vikipediyeyu 30 05 2024 Resident population by sex municipality and citizenship Postijne naselennya za stattyu municipalitetom i gromadyanstvom angl ISTAT Procitovano 12 chervnya 2024 Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi