Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Суковсько-дзедзицька культура (нім. Sukow-Dziedzice-Gruppe; пол. Kultura Sukow-Dziedzice) — ранньосередньовічна лехітська археологічна культура західних слов'ян, що утворилася в наслідку взаємодії венедів пшеворської культури і слов'ян празької культури в межиріччі Ельби та Вісли (територія західної Польщі і північно-східної Німеччини) у V—VII сторіччі, на південь від Балтійського моря.
| Суковсько-дзедзицька культура | |
 | |
| Наступник | Фельдберґська культура |
|---|---|
 Суковсько-дзедзицька культура у Вікісховищі | |
Названа на честь найбільше вивчених археологічних пам'яток, що відносяться до даної археологічної культури — у селищі Дзедзице в Польському Помор'ї й городища , що належить зараз Німеччині (Мекленбург-Передня Померанія).
Ранні достовірні слов'янські археологічні культури, що виникли на основі київської в V столітті н. е., і їх розповсюдження на захід і південь Європи. Розселення слов'ян в VI столітті н. е. виходить за межі археологічних культур, бо археологічні культури у регіонах частих міграцій з часів палеоліту часто мають технологічний і поліетнічний характер.
Характерні особливості
Знахідки кераміки є найстарішими слов'янськими гончарними виробами у регіоні, домінують у слов'янському періоді VI—VII століття, тобто коли слов'янські культури в цьому регіоні вперше були помітні. Однотонна кераміка виявляється навіть в більш пізні століття. З VIII століття виникає прикрашена кераміка. Має елементи, що свідчать про міжкультурний обмін та запозичення, що сприяло формуванню особливої культурної групи «суковсько-дзедзицької», поряд зі слов'янськими рисами простежується деякий вплив місцевої німецької культури.
Особливостями суковсько-дзедзицької культури, якими її пам'ятники відрізняються від інших пам'ятників, що оточують її, в першу чергу слов'янської празько-корчаківської є:
- Своєрідна неорнаментована ліпна кераміка, у рідкісних випадках має прості хвилясті або нігтьові візерунки. Представлена у вигляді двох типів горщиків (перший — має розширення у верхній частині посудини, широке горло і вузьке днище, другий — має біконічну форму й згладжений перехід між верхньою та нижньою частинами посудини) і у вигляді мисок.
- З колоди наземні житла, переважно житла зрубні з келехоподібною формою підпідлоги, долівки. Ями заповнені ґрунтом, залишками опалювальних пристроїв й викидами. Розміри ям від 2×1,5 м до 3,1 х 1,9 метри, що відрізняє їх від традиційних слов'янських землянок.
Поселення суковсько-дзедзицької культури є неукріпленими селищами на берегах водойм, одноповерхові. Наприкінці VI ст. — початку VII століття активно з'являється спорудження укріпленого городища.
Спадщина культури
Вплив і своєрідність суковсько-дзедзицької культури проявляється аж до X—XII століть, коли на його території поширилися специфічні прикраси — скроневі кільця поморського типу VIII—XII століття:
- Фельдберґська культура — починаючи з VII століття, на частині території, займаній суковсько-дзедзицькою культурою паралельно розвивається привнесена ззовні новими хвилями слов'янської міграції союзу лютичів;
- (з кінця VII ст. — початку VIII століття), характерна для регіону розселення ободритів, що відрізняється керамікою виготовленою на гончарному крузі;
- і культури поморян (VII ст. — першої половини IX століття), що мають значну подібність за характером кераміки з фельдберґською;
- культури, що виділяються на основі керамік бардиського і волинського типів VIII ст. — першої половини IX століття, що прийшли на зміну голанчській та кендзінській;
- культура кераміки щецинського типу (середина IX ст. — 70-ті роки Х століття);
- культура кераміки швелюбського типу (з Х ст.);
- культура новгородських сопок (VII—IX століть).
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з історії Німеччини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Київську Русь. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з етнології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Див. також
Примітки
- Седов В. В. Суковско-дзедзицкая (лехитская) группа // Славяне в раннем средневековье. — Москва : Научно-производительное благотворительное общество "Фонд археологии", 1995. — С. 40 — 67. — . з джерела 29 вересня 2008 (рос.)
- Валентин Седов, член-корреспондент РАН. Великое переселение (російською) . Российский исторический иллюстрированный журнал «Родина». Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 3 июля 2008. (рос.)
- Ареали позначені на картах згідно книги (компіляція) - Седова В. В., «Славяне в раннем средневековье», 1995 г.
- Andrzej Buko, Archeologia Polski wczesnośredniowiecznej, Warszawa 2006, s. 79, (пол.)
- Алексеев С. В., «История славян в V—VIII веках [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]». Том 2. Аварика. — ГЛАВА ВТОРАЯ. СЛАВЯНЕ ПОСЛЕ ПРИХОДА АВАР, 2011 г. (рос.)
- С. А. Кириллин. Северная основа русского народа (російська) . Журнал «Континент - Россия» №17. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 3 июля 2008 г.. (рос.)
- Седов Валентин Васильевич - академик, заведующий отделом Института археологии РАН. Этногенез ранних славян (російська) . , том 73, № 7, с. 594-605 (2003). Заслушано в ноябре 2002 г. на заседании Президиума РАН. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 3 июля 2008. (рос.)
Джерела
- Joachim Herrmann: Die Slawen in Deutschland. Geschichte und Kultur der Slawischen Stämme westlich von Oder und Neiße vom 6. bis 12. Jahrhundert. Akademie-Verlag, Berlin, 1985. (S. 27) (нім.)
- Dulinicz M., (2005): Slawische Keramik, in: RGA Bd. 29, S. 88 ff. (нім.)
- Lüdtke, H & Schietzel, K (2001): Handbuch zur mittelalterlichen Keramik in Nordeuropa, Bd. 1, S. 234 ff. (нім.)
Посилання
- Алексеев С. В., «История славян в V—VIII веках [ 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]». Том 2. Аварика. — ГЛАВА ВТОРАЯ. СЛАВЯНЕ ПОСЛЕ ПРИХОДА АВАР, 2011 г. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sukovsko dzedzicka kultura nim Sukow Dziedzice Gruppe pol Kultura Sukow Dziedzice rannoserednovichna lehitska arheologichna kultura zahidnih slov yan sho utvorilasya v naslidku vzayemodiyi venediv pshevorskoyi kulturi i slov yan prazkoyi kulturi v mezhirichchi Elbi ta Visli teritoriya zahidnoyi Polshi i pivnichno shidnoyi Nimechchini u V VII storichchi na pivden vid Baltijskogo morya Sukovsko dzedzicka kultura NastupnikFeldbergska kultura Sukovsko dzedzicka kultura u Vikishovishi Nazvana na chest najbilshe vivchenih arheologichnih pam yatok sho vidnosyatsya do danoyi arheologichnoyi kulturi u selishi Dzedzice v Polskomu Pomor yi j gorodisha sho nalezhit zaraz Nimechchini Meklenburg Perednya Pomeraniya Ranni dostovirni slov yanski arheologichni kulturi sho vinikli na osnovi kiyivskoyi v V stolitti n e i yih rozpovsyudzhennya na zahid i pivden Yevropi Rozselennya slov yan v VI stolitti n e vihodit za mezhi arheologichnih kultur bo arheologichni kulturi u regionah chastih migracij z chasiv paleolitu chasto mayut tehnologichnij i polietnichnij harakter Harakterni osoblivostiSukovo dzedzicka kultura 6 7 stolittya Znahidki keramiki ye najstarishimi slov yanskimi goncharnimi virobami u regioni dominuyut u slov yanskomu periodi VI VII stolittya tobto koli slov yanski kulturi v comu regioni vpershe buli pomitni Odnotonna keramika viyavlyayetsya navit v bilsh pizni stolittya Z VIII stolittya vinikaye prikrashena keramika Maye elementi sho svidchat pro mizhkulturnij obmin ta zapozichennya sho spriyalo formuvannyu osoblivoyi kulturnoyi grupi sukovsko dzedzickoyi poryad zi slov yanskimi risami prostezhuyetsya deyakij vpliv miscevoyi nimeckoyi kulturi Osoblivostyami sukovsko dzedzickoyi kulturi yakimi yiyi pam yatniki vidriznyayutsya vid inshih pam yatnikiv sho otochuyut yiyi v pershu chergu slov yanskoyi prazko korchakivskoyi ye Svoyeridna neornamentovana lipna keramika u ridkisnih vipadkah maye prosti hvilyasti abo nigtovi vizerunki Predstavlena u viglyadi dvoh tipiv gorshikiv pershij maye rozshirennya u verhnij chastini posudini shiroke gorlo i vuzke dnishe drugij maye bikonichnu formu j zgladzhenij perehid mizh verhnoyu ta nizhnoyu chastinami posudini i u viglyadi misok Z kolodi nazemni zhitla perevazhno zhitla zrubni z kelehopodibnoyu formoyu pidpidlogi dolivki Yami zapovneni gruntom zalishkami opalyuvalnih pristroyiv j vikidami Rozmiri yam vid 2 1 5 m do 3 1 h 1 9 metri sho vidriznyaye yih vid tradicijnih slov yanskih zemlyanok Poselennya sukovsko dzedzickoyi kulturi ye neukriplenimi selishami na beregah vodojm odnopoverhovi Naprikinci VI st pochatku VII stolittya aktivno z yavlyayetsya sporudzhennya ukriplenogo gorodisha Spadshina kulturiVpliv i svoyeridnist sukovsko dzedzickoyi kulturi proyavlyayetsya azh do X XII stolit koli na jogo teritoriyi poshirilisya specifichni prikrasi skronevi kilcya pomorskogo tipu VIII XII stolittya Feldbergska kultura pochinayuchi z VII stolittya na chastini teritoriyi zajmanij sukovsko dzedzickoyu kulturoyu paralelno rozvivayetsya privnesena zzovni novimi hvilyami slov yanskoyi migraciyi soyuzu lyutichiv z kincya VII st pochatku VIII stolittya harakterna dlya regionu rozselennya obodritiv sho vidriznyayetsya keramikoyu vigotovlenoyu na goncharnomu kruzi i kulturi pomoryan VII st pershoyi polovini IX stolittya sho mayut znachnu podibnist za harakterom keramiki z feldbergskoyu kulturi sho vidilyayutsya na osnovi keramik bardiskogo i volinskogo tipiv VIII st pershoyi polovini IX stolittya sho prijshli na zminu golanchskij ta kendzinskij kultura keramiki shecinskogo tipu seredina IX st 70 ti roki H stolittya kultura keramiki shvelyubskogo tipu z H st kultura novgorodskih sopok VII IX stolit Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Nimechchini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Kiyivsku Rus Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Div takozhPrabatkivshina slov yan Polabski slov yani UkriPrimitkiSedov V V Sukovsko dzedzickaya lehitskaya gruppa Slavyane v rannem srednevekove Moskva Nauchno proizvoditelnoe blagotvoritelnoe obshestvo Fond arheologii 1995 S 40 67 ISBN 5 87059 021 3 z dzherela 29 veresnya 2008 ros Valentin Sedov chlen korrespondent RAN Velikoe pereselenie rosijskoyu Rossijskij istoricheskij illyustrirovannyj zhurnal Rodina Arhiv originalu za 21 lyutogo 2012 Procitovano 3 iyulya 2008 ros Areali poznacheni na kartah zgidno knigi kompilyaciya Sedova V V Slavyane v rannem srednevekove 1995 g Andrzej Buko Archeologia Polski wczesnosredniowiecznej Warszawa 2006 s 79 ISBN 978 83 7436 096 8 pol Alekseev S V Istoriya slavyan v V VIII vekah 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Tom 2 Avarika GLAVA VTORAYa SLAVYaNE POSLE PRIHODA AVAR 2011 g ros S A Kirillin Severnaya osnova russkogo naroda rosijska Zhurnal Kontinent Rossiya 17 Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 3 iyulya 2008 g ros Sedov Valentin Vasilevich akademik zaveduyushij otdelom Instituta arheologii RAN Etnogenez rannih slavyan rosijska tom 73 7 s 594 605 2003 Zaslushano v noyabre 2002 g na zasedanii Prezidiuma RAN Arhiv originalu za 10 bereznya 2012 Procitovano 3 iyulya 2008 ros DzherelaJoachim Herrmann Die Slawen in Deutschland Geschichte und Kultur der Slawischen Stamme westlich von Oder und Neisse vom 6 bis 12 Jahrhundert Akademie Verlag Berlin 1985 S 27 nim Dulinicz M 2005 Slawische Keramik in RGA Bd 29 S 88 ff nim Ludtke H amp Schietzel K 2001 Handbuch zur mittelalterlichen Keramik in Nordeuropa Bd 1 S 234 ff nim PosilannyaAlekseev S V Istoriya slavyan v V VIII vekah 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Tom 2 Avarika GLAVA VTORAYa SLAVYaNE POSLE PRIHODA AVAR 2011 g ros