Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Янніс Психаріс (грец. Γιάννης Ψυχάρης; * 15 травня 1854, Одеса,— † 29 вересня 1929, Париж) — грецький письменник та мовознавець, чільна постать в боротьбі за обстоювання дімотікі як основної мови грецької художньої та ділової літератури.
Біографічна канва
Народився в Одесі — визначному осередку грецької діаспори. До шести років спілкувався російською, потім французькою. В дитинстві мешкав у Константинополі. Вивчав право у Бонні. 1869 року переїхав до Франції, в університеті Сорбонни спеціалізувався в області латинської філології. Після закінчення університету став професором філології. Займався візантійською та новогрецькою філологією, вивчав новогрецькі діалекти. Мав широкі зв'язки з французькою інтелектуальною елітою: був приятелем Віктора Гюґо та Шарля Леконт де Ліля, зятем Ернеста Ренана.
Враження від своєї мандрівки до Константинополя та Греції виклав у творі «Моя подорож» (грец. «Το ταξίδι μου»), який став поворотним пунктом у запеклій боротьбі грецьких науковців, літераторів та можновладців навколо мовного питання.
Боротьба за народну мову
Психаріс є ключовою фігурою у процесі ствердження дімотікі замість кафаревуси як літературної мови. В той період (вісімдесяті роки XIX століття) в красному письменстві представники Іонічної школи, які писали дімотикою, поступилися Афінській школі, більш архаїчній і віддаленій від народу як в мовному, так і в тематичному відношенні; офіційною ж мовою тоді теж була архаїчна й малозрозуміла кафаревуса. Психаріс стверджував, що давньогрецька мова (яку обстоювали прихильники кафаревуси) тільки тому й збереглася в сучасних йому умовах як більш-менш жива, що зазнала змін. Він пропонував наблизити давньогрецьку мову до розмовної шляхом природних змін на фонетичному та морфологічному рівнях. Важливо також і те, що Психаріс ясно усвідомлював: літературну мову треба створювати, а не просто взяти за основу той чи інший діалект; треба виробити таку літературну норму, яка була б зрозуміла носіям усіх грецьких діалектів, одночасно відкидаючи маргінальні й малопоширені мовні явища окремих діалектів. Щодо мовної ситуації, яка склалася в Греції, Психаріс запровадив термін «диглосія» — двомовність.
Дуже важливим в аспекті теорії був «двобій» дімотікіста Психаріса з першим грецьким ученим-мовознавцем Георгіосом Хадзидакісом, який обстоював кафаревусу. Систематичний виклад своїх думок з мовного питання Психаріс зробив у згаданій книзі «Моя подорож», яка на довший час стала маніфестом та дороговказом дімотікістів. Після виходу друком «Моєї подорожі» Психаріс перетворився на лідера руху за ствердження народної мови не лише в літературі, а й у громадському та політичному житті. Враження від мандрівки в цій книжці густо перемежовуються з ґрунтовними міркуваннями про грецьку мову та її діалекти; при цьому автор наводить безліч конкретних лексичних, морфологічних та фразеологічних прикладів, створюючи винятковий у своїй синтетичності текст, у якому нерозривно пов'язані науковість, ліричність, філософічність. У власне авторському тексті він з лінгвістичною точністю скрізь використовує лише народну мову, подаючи приклад іншим літераторам.
Своєю діяльністю Психаріс загострив мовне питання, закликав до розширення прав дімотікі, здобув широку підтримку серед грецьких інтелектуалів.
Літературна творчість
Крім «Моєї подорожі», яка не тільки стала потужним каталізатором руху за впровадження народної мови до новогрецького красного письменства, але й відзначалася неабиякими власне художніми достоїнствами, Психаріс написав ще багато прозаїчних творів. 1891 року вийшла його книга «Троянди та яблука» («Ρόδα και μήλα»), далі — романи «Мрії Яннаріса» («Το όνειρο του Γιαννίρη», 1897), «Життя та кохання в усамітненні. Історія нового Робінзона» («Ζωή κι αγάπη στη μοναξιά. Τα ιστορικα ενος καινουργιου Ρωμπινσωνα», 1904), «Недужа служниця» («Η άρρωστη δούλα», 1907), «Два брати» («Τα δυο αδέρφια», 1911), «Агні» («Αγνή», 1913), «Дві троянди» («Τα δυο τριαντάφυλλα», 1914). Його драматургічний доробок зібрано у томі «Грецький театр» («Για το Ρωμαικο θεατρο», 1901).
Янніс Психаріс писав також вірші в прозі.
Уривки з книги «Моя подорож» переклала українською (опубліковані в антології «Новогрецька література» 2008 року).
 | Моє життя належить Франції. Тим, ким я є, завдячую Франції. Я люблю її, як матір чи як батьківщину. Я став її сином у час нещастя й смутку, то як мені її не обожнювати? Але народився я греком і забути того не можу, я маю зобов’язання й перед Грецією. Я хотів показати їй це. Та оскільки не можу прислужитися їй у війні, то принаймні воюватиму за нашу національну мову. Нація, щоб стати нацією, потребує двох речей: розширити свої кордони і створити власну писемність. Якщо вона покаже, що знає, чого варта її народна мова, і якщо не буде соромитися цієї мови, тоді ми побачимо, що вона справді є нацією. Вона має розширити не лише географічні кордони, а й кордони мислення. Саме за ці кордони я веду боротьбу. |  |
— Янніс Психаріс, Моя подорож | ||
Джерела
- Новогрецька література. Антологія. Київ: Українська енциклопедія імені М. П. Бажана, 2008, с. 7, 19.
- Яннис Мочос. Психарис, Иоаннис // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1971, т. 6, стлб. 65.
- Димитрис Спатис. Греческая новая литература // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1964, т. 2, стлб. 354-355.
- С. Б. Ильинская. Греческая литература // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1983, т. 7, с. 530.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yannis Psiharis grec Giannhs PSyxarhs 15 travnya 1854 Odesa 29 veresnya 1929 Parizh greckij pismennik ta movoznavec chilna postat v borotbi za obstoyuvannya dimotiki yak osnovnoyi movi greckoyi hudozhnoyi ta dilovoyi literaturi Yannis PsiharisBiografichna kanvaNarodivsya v Odesi viznachnomu oseredku greckoyi diaspori Do shesti rokiv spilkuvavsya rosijskoyu potim francuzkoyu V ditinstvi meshkav u Konstantinopoli Vivchav pravo u Bonni 1869 roku pereyihav do Franciyi v universiteti Sorbonni specializuvavsya v oblasti latinskoyi filologiyi Pislya zakinchennya universitetu stav profesorom filologiyi Zajmavsya vizantijskoyu ta novogreckoyu filologiyeyu vivchav novogrecki dialekti Mav shiroki zv yazki z francuzkoyu intelektualnoyu elitoyu buv priyatelem Viktora Gyugo ta Sharlya Lekont de Lilya zyatem Ernesta Renana Vrazhennya vid svoyeyi mandrivki do Konstantinopolya ta Greciyi viklav u tvori Moya podorozh grec To ta3idi moy yakij stav povorotnim punktom u zapeklij borotbi greckih naukovciv literatoriv ta mozhnovladciv navkolo movnogo pitannya Borotba za narodnu movuPsiharis ye klyuchovoyu figuroyu u procesi stverdzhennya dimotiki zamist kafarevusi yak literaturnoyi movi V toj period visimdesyati roki XIX stolittya v krasnomu pismenstvi predstavniki Ionichnoyi shkoli yaki pisali dimotikoyu postupilisya Afinskij shkoli bilsh arhayichnij i viddalenij vid narodu yak v movnomu tak i v tematichnomu vidnoshenni oficijnoyu zh movoyu todi tezh bula arhayichna j malozrozumila kafarevusa Psiharis stverdzhuvav sho davnogrecka mova yaku obstoyuvali prihilniki kafarevusi tilki tomu j zbereglasya v suchasnih jomu umovah yak bilsh mensh zhiva sho zaznala zmin Vin proponuvav nabliziti davnogrecku movu do rozmovnoyi shlyahom prirodnih zmin na fonetichnomu ta morfologichnomu rivnyah Vazhlivo takozh i te sho Psiharis yasno usvidomlyuvav literaturnu movu treba stvoryuvati a ne prosto vzyati za osnovu toj chi inshij dialekt treba virobiti taku literaturnu normu yaka bula b zrozumila nosiyam usih greckih dialektiv odnochasno vidkidayuchi marginalni j maloposhireni movni yavisha okremih dialektiv Shodo movnoyi situaciyi yaka sklalasya v Greciyi Psiharis zaprovadiv termin diglosiya dvomovnist Duzhe vazhlivim v aspekti teoriyi buv dvobij dimotikista Psiharisa z pershim greckim uchenim movoznavcem Georgiosom Hadzidakisom yakij obstoyuvav kafarevusu Sistematichnij viklad svoyih dumok z movnogo pitannya Psiharis zrobiv u zgadanij knizi Moya podorozh yaka na dovshij chas stala manifestom ta dorogovkazom dimotikistiv Pislya vihodu drukom Moyeyi podorozhi Psiharis peretvorivsya na lidera ruhu za stverdzhennya narodnoyi movi ne lishe v literaturi a j u gromadskomu ta politichnomu zhitti Vrazhennya vid mandrivki v cij knizhci gusto peremezhovuyutsya z gruntovnimi mirkuvannyami pro grecku movu ta yiyi dialekti pri comu avtor navodit bezlich konkretnih leksichnih morfologichnih ta frazeologichnih prikladiv stvoryuyuchi vinyatkovij u svoyij sintetichnosti tekst u yakomu nerozrivno pov yazani naukovist lirichnist filosofichnist U vlasne avtorskomu teksti vin z lingvistichnoyu tochnistyu skriz vikoristovuye lishe narodnu movu podayuchi priklad inshim literatoram Svoyeyu diyalnistyu Psiharis zagostriv movne pitannya zaklikav do rozshirennya prav dimotiki zdobuv shiroku pidtrimku sered greckih intelektualiv Literaturna tvorchistKrim Moyeyi podorozhi yaka ne tilki stala potuzhnim katalizatorom ruhu za vprovadzhennya narodnoyi movi do novogreckogo krasnogo pismenstva ale j vidznachalasya neabiyakimi vlasne hudozhnimi dostoyinstvami Psiharis napisav she bagato prozayichnih tvoriv 1891 roku vijshla jogo kniga Troyandi ta yabluka Roda kai mhla dali romani Mriyi Yannarisa To oneiro toy Giannirh 1897 Zhittya ta kohannya v usamitnenni Istoriya novogo Robinzona Zwh ki agaph sth mona3ia Ta istorika enos kainoyrgioy Rwmpinswna 1904 Neduzha sluzhnicya H arrwsth doyla 1907 Dva brati Ta dyo aderfia 1911 Agni Agnh 1913 Dvi troyandi Ta dyo triantafylla 1914 Jogo dramaturgichnij dorobok zibrano u tomi Greckij teatr Gia to Rwmaiko 8eatro 1901 Yannis Psiharis pisav takozh virshi v prozi Urivki z knigi Moya podorozh pereklala ukrayinskoyu opublikovani v antologiyi Novogrecka literatura 2008 roku Moye zhittya nalezhit Franciyi Tim kim ya ye zavdyachuyu Franciyi Ya lyublyu yiyi yak matir chi yak batkivshinu Ya stav yiyi sinom u chas neshastya j smutku to yak meni yiyi ne obozhnyuvati Ale narodivsya ya grekom i zabuti togo ne mozhu ya mayu zobov yazannya j pered Greciyeyu Ya hotiv pokazati yij ce Ta oskilki ne mozhu prisluzhitisya yij u vijni to prinajmni voyuvatimu za nashu nacionalnu movu Naciya shob stati naciyeyu potrebuye dvoh rechej rozshiriti svoyi kordoni i stvoriti vlasnu pisemnist Yaksho vona pokazhe sho znaye chogo varta yiyi narodna mova i yaksho ne bude soromitisya ciyeyi movi todi mi pobachimo sho vona spravdi ye naciyeyu Vona maye rozshiriti ne lishe geografichni kordoni a j kordoni mislennya Same za ci kordoni ya vedu borotbu Yannis Psiharis Moya podorozhDzherelaNovogrecka literatura Antologiya Kiyiv Ukrayinska enciklopediya imeni M P Bazhana 2008 s 7 19 Yannis Mochos Psiharis Ioannis Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 t 6 stlb 65 Dimitris Spatis Grecheskaya novaya literatura Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1964 t 2 stlb 354 355 S B Ilinskaya Grecheskaya literatura Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1983 t 7 s 530