Мікаел Чамчян (вірм. Միքայել Չամչյան, 4 грудня 1738 — 30 листопада 1823) — вірменський історик і мовознавець.
Мікаел Чамчян | |
---|---|
вірм. Միքայել Չամչյան | |
Народився | 4 (15) грудня 1738[1] Константинополь[1] |
Помер | 30 листопада (12 грудня) 1823[1] (84 роки) Константинополь[1] |
Національність | вірмени[1] |
Діяльність | історик, граматик, мовознавець, богослов, педагог |
Alma mater | Q21699245? |
Галузь | історія |
Мікаел Чамчян у Вікісховищі |
Біографія
Мікаел Чамчян народився в Стамбулі. З раннього дитинства він виявив неабиякі здібності. У 23 роки він приїхав у Венецію і вступив до Конгрегації [ru]. Незабаром після цього він у званні архімандрита (вардапета) вирушив місіонером в Халеб, а потім в Басру. Повернувшись у 1774 р. у Венецію, Чамчян присвятив себе педагогічній та науковій діяльності. У 1796 р. Мікаел Чамчян був направлений Конгрегацією в Стамбул, де й залишався до кінця життя. Помер він у 1825 р. Перу М. Чамчяна належить багато праць, в основному релігійного характеру. Серед них виділяється його десятитомна праця, присвячена тлумаченням псалмів Давида. У 1779 р. був виданий його підручник граматики вірменської мови.
Праці
Особливе місце в його творчості займає тритомний твір «Історія Вірменії з початку світобудови до року Господнього 1784», який доктор історичних наук С. Погосян назвав «шедевром літературної і наукової діяльності Мікаела Чамчяна та вірменської історіографії XVIII століття». При написанні своєї праці М. Чамчян використовував не лише греко-римські джерела, але й численні пам'ятні записи — ішатакарани, наявні у вірменських середньовічних рукописах. Перший том твору охоплює період від виникнення вірменського народу до падіння династії Аршакідів. Зазначимо, що, на думку М. Чамчяна, жоден народ не має про своє походження та ранній період своєї історії таких достовірних відомостей, як вірмени. У другому томі висвітлюється період панування сасанідського Ірану, арабського панування і правління династії Багратидів. Велике місце тут приділяється відновленню у Вірменії державності. Третій том присвячений історії Кілікійської держави, а також положенню вірменського народу, який страждав у XVI - XVII ст. від панування Османської імперії та Ірану. В кінці XVIII ст. «Історія Вірменії» була видана у Венеції, у 80-х роках XX ст. твір М. Чамчяна було видано Єреванським державним університетом.
Див. також
- Armenian Soviet Encyclopedia, vol. 8 — Т. 8. — С. 663–664.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikael Chamchyan virm Միքայել Չամչյան 4 grudnya 1738 30 listopada 1823 virmenskij istorik i movoznavec Mikael Chamchyanvirm Միքայել ՉամչյանNarodivsya 4 15 grudnya 1738 1 Konstantinopol 1 Pomer 30 listopada 12 grudnya 1823 1 84 roki Konstantinopol 1 Nacionalnist virmeni 1 Diyalnist istorik gramatik movoznavec bogoslov pedagogAlma mater Q21699245 Galuz istoriya Mikael Chamchyan u VikishovishiBiografiyaMikael Chamchyan narodivsya v Stambuli Z rannogo ditinstva vin viyaviv neabiyaki zdibnosti U 23 roki vin priyihav u Veneciyu i vstupiv do Kongregaciyi ru Nezabarom pislya cogo vin u zvanni arhimandrita vardapeta virushiv misionerom v Haleb a potim v Basru Povernuvshis u 1774 r u Veneciyu Chamchyan prisvyativ sebe pedagogichnij ta naukovij diyalnosti U 1796 r Mikael Chamchyan buv napravlenij Kongregaciyeyu v Stambul de j zalishavsya do kincya zhittya Pomer vin u 1825 r Peru M Chamchyana nalezhit bagato prac v osnovnomu religijnogo harakteru Sered nih vidilyayetsya jogo desyatitomna pracya prisvyachena tlumachennyam psalmiv Davida U 1779 r buv vidanij jogo pidruchnik gramatiki virmenskoyi movi PraciOsoblive misce v jogo tvorchosti zajmaye tritomnij tvir Istoriya Virmeniyi z pochatku svitobudovi do roku Gospodnogo 1784 yakij doktor istorichnih nauk S Pogosyan nazvav shedevrom literaturnoyi i naukovoyi diyalnosti Mikaela Chamchyana ta virmenskoyi istoriografiyi XVIII stolittya Pri napisanni svoyeyi praci M Chamchyan vikoristovuvav ne lishe greko rimski dzherela ale j chislenni pam yatni zapisi ishatakarani nayavni u virmenskih serednovichnih rukopisah Pershij tom tvoru ohoplyuye period vid viniknennya virmenskogo narodu do padinnya dinastiyi Arshakidiv Zaznachimo sho na dumku M Chamchyana zhoden narod ne maye pro svoye pohodzhennya ta rannij period svoyeyi istoriyi takih dostovirnih vidomostej yak virmeni U drugomu tomi visvitlyuyetsya period panuvannya sasanidskogo Iranu arabskogo panuvannya i pravlinnya dinastiyi Bagratidiv Velike misce tut pridilyayetsya vidnovlennyu u Virmeniyi derzhavnosti Tretij tom prisvyachenij istoriyi Kilikijskoyi derzhavi a takozh polozhennyu virmenskogo narodu yakij strazhdav u XVI XVII st vid panuvannya Osmanskoyi imperiyi ta Iranu V kinci XVIII st Istoriya Virmeniyi bula vidana u Veneciyi u 80 h rokah XX st tvir M Chamchyana bulo vidano Yerevanskim derzhavnim universitetom Div takozhIstoriya virmenskoyi lingvistiki Armenian Soviet Encyclopedia vol 8 T 8 S 663 664 d Track Q2657718d Track Q124737635