Максиміліан Адольф Отто Зіґфрід Шмелінг нім Maximillian Adolph Otto Siegfried Schmeling 28 вересня 1905 Кляйн Лукков 2 л

Максиміліан Адольф Отто Зіґфрід Шмелінг (нім. Maximillian Adolph Otto Siegfried Schmeling; 28 вересня 1905, Кляйн-Лукков — 2 лютого 2005, Венцендорф) — німецький боксер-важковаговик, чемпіон світу в суперважкій вазі з 1930 по 1932 рік. Отримав 56 перемог у 70 професійних поєдинках, з них 40 нокаутом.

Макс Шмелінг

Загальна інформація

Повне ім'я

Максиміліан Адольф Отто Зіґфрід Шмелінг

Прізвисько

Чорний Улан Рейну

Громадянство

Веймарська республіка

Третій Рейх,

Німеччина

Народився

28 вересня 1905

Кляйн-Лукков

Помер

2 лютого 2005 (99 років)

Венцендорф

Поховання

Стійка

Зріст

185 см

Розмах рук

193 см

Нагороди

Командор ордена За заслуги перед ФРН

Нагрудний знак парашутиста люфтваффе

Професіональна кар'єра

Перший бій

2 серпня 1924

Останній бій

31 жовтня 1948

Боїв

70

Перемог

56

Перемог нокаутом

40

Поразок

10

Нічиїх

4

Біографія

Макс Шмелінг народився у невеликому північнонімецькому місті Кляйн-Лукков 28 вересня 1905 в сім'ї керманича човна. У ранньому дитинстві разом з родиною переїхав до Гамбургу. З юних років почав цікавитися боксом, у 1924 завоював перші титули спочатку в любительському, а потім і в професійному боксі. У 1926 переїхав до Берліна, у 1928 завоював перше місце в німецькому важкому дивізіоні. 18 червня 1936 на стадіоні «Янкі», що в Нью-Йорку, тоді вже колишній чемпіон світу Макс Шмелінг вперше зустрівся на рингу з американським боксером Джо Луїсом на прізвисько «Коричневий Бомбардувальник». Цей поєдинок став помітною подією того часу. Джо Луїс вважався беззаперечним фаворитом, однак, незважаючи на всі прогнози, Шмелінг здобув переконливу перемогу над своїм суперником, відправивши його в нокаут. Джо Луїс болісно сприйняв свою поразку, так само болісно її сприйняли його співвітчизники, оскільки в США та Німеччині цей двобій уособлював також протистояння двох політичних систем — демократії та нацистського режиму. Міністр пропаганди Німеччини Йозеф Геббельс трактував перемогу Шмелінга над Луїсом як загальну перевагу європеоїдної раси над негроїдною, а сам Шмелінг після цього став кумиром своїх співвітчизників. 22 червня 1938 на тому самому стадіоні «Янкі» відбувся поєдинок-реванш між Максом Шмелінгом та Джо Луїсом, який, на відміну від двобою 1936 року, завершився блискавичною перемогою останнього. В результаті цієї поразки Шмелінг втратив свою популярність.

Ще за часів Веймарської республіки Макс Шмелінг почав підтримувати таємні відносини з американцем єврейського походження Джо Якобсом, який згодом став його промоутером. Саме Якобс посприяв проведенню всіх важливих боксерських поєдинків з участю Шмелінга у США. Однак після приходу до влади нацистів міністр спорту Німеччини почав вимагати, щоб Шмелінг більше часу проводив у себе на батьківщині, проте боксер ігнорував його вимоги. За словами Шмелінга, саме Джо Якобс допоміг йому знову стати чемпіоном світу у важкій вазі.

Після початку Другої світової війни, у 1940 року Шмелінг був призваний до парашутно-десантного полку. Однак вже навесні 1941 року, під час висадки десанту на території острова Крит, він був важко поранений, після чого його звільнили з армії. У січні 1947 року отримав дозвіл від американської окупаційної адміністрації в Німеччині на участь у професійних боксерських поєдинках. У жовтні 1948 року Шмелінг провів свій останній двобій, після цього його боксерська кар'єра завершилася. З 1952 року вів успішну підприємницьку діяльність.

У 1971 році був нагороджений вищим орденом Німеччини — Великим федеральним хрестом «За заслуги». У 1977 році видана книга спогадів Макса Шмелінга, у якій головною подією в житті він називає той самий програшний двобій з Джо Луїсом 1938 року. Був також пожиттєво оголошений Спілкою німецьких спортивних журналістів «спортсменом номер один у Німеччині».

Макс Шмелінг помер 2 лютого 2005, на сотому році життя.

Особисте життя

З 1933 по 1987 був одружений з кіноакторкою Анною Ондра, уродженкою міста Тарнів. Вона продовжувала зніматися в кіно й після їхнього одруження. Остання кінострічка з її участю датована 1951 роком.

Політичні переконання

Незважаючи на прихильність з боку Адольфа Гітлера та Йозефа Геббельса, Макс Шмелінг був противником політики націонал-соціалізму, в тому числі стосовно євреїв. Хоча в 1930-х роках у США боксер твердо асоціювався з нацистською Німеччиною, сам він не був членом НСДАП та жодного разу не брав участі у злочинах нацистів. Під час «Кришталевої ночі» врятував від загибелі дітей свого друга, єврея за національністю Давида Левіна, однак цей факт біографії Шмелінга тривалий час залишався невідомим.

У кінематографі

У 2002 році було знято спільний американо-німецький драматичний фільм ^[en]», який базується на історії реальних поєдинків і взаємовідносин Макса Шмелінга і Джо Луїса.

У 2010 році було знято спільний німецько-хорватський фільм «Макс Шмелінг: Боєць Рейху» (нім. Max Schmeling), який базується на фактах з біографії боксера. Бюджет кінострічки склав 7 мільйонів доларів. Прем'єрний показ її відбувся 30 червня 2010 року.

Фільмографія

Liebe im Ring (1929/30)
Vorspeisen gefällig? (1933)
Knock-out. Ein junges Mädchen — ein junger Mann (1934/35)
Schmeling gegen Hamas (1935)
Max Schmelings Sieg — Ein deutscher Sieg (Kulturfilm)
Es leuchten die Sterne (1937/38)
Das große Spiel (1941/42)
Keine Angst vor großen Tieren (1953)
Die Zürcher Verlobung (1956/57)
Glücksspirale (1972)

Поєдинки


Дата	Суперник	Місце проведення поєдинку	Результат
2 серпня 1924	Ганс Кзапп	Дюссельдорф	Перемога
19 вересня 1924	Генрі ван дер Вівер	Колон	Перемога
20 вересня 1924	Віллі Луїс	Дуйсбург	Перемога
4 жовтня 1924	Гаррі «Роккі» Найт	Колон	Перемога
10 жовтня 1924	Макс Дікман	Берлін	Поразка
31 жовтня 1924	Фред Гаммер	Колон	Перемога
4 грудня 1924	Ганс Броєр	Колон	Перемога
7 грудня 1924	Батлінг Матар	Дюссельдорф	Перемога
17 грудня 1924	Ріхард Гартіг	Берлін	Перемога
26 грудня 1924	Джиммі Лайгет-старший	Колон	Перемога
18 січня 1925	Джонні Кладтс	Колон	Перемога
20 січня 1925	Джо Мелінг	Берлін	Перемога
1 березня 1925	Леон Рендол	Колон	Перемога
15 березня 1925	Альфред Бейкер	Колон	Перемога
3 квітня 1925	Джиммі Лайгет-старший	Берлін	Нічия
28 квітня 1925	Фред Хаммер	Бонн	Перемога
9 травня 1925	Джек Тейлор	Колон	Поразка
13 червня 1925	Леон Рендол	Брюссель	Нічия
28 серпня 1925	Ларрі Гейнс	Колон	Поразка
8 листопада 1925	Рене Компер	Колон	Перемога
12 лютого 1926	Макс Дікман	Берлін	Нічия
19 березня 1926	Віллі Луїс	Колон	Перемога
13 липня 1926	Август Вонгер	Берлін	Перемога
24 серпня 1926	Макс Дікман	Берлін	Перемога
1 жовтня 1926	Герман ван Гоф	Берлін	Перемога
7 січня 1927	Джек Стенлі	Берлін	Перемога
23 січня 1927	Луїс Вілмс	Вроцлав	Перемога
4 лютого 1927	Джо Мелінг	Дрезден	Перемога
12 березня 1927	Леон Себіло	Дортмунд	Перемога
8 квітня 1927	Френсіс Чарльз	Берлін	Перемога
26 квітня 1927	Стенлі Глен	Гамбург	Перемога
8 травня 1927	Роберт Ларсен	Франкфурт	Перемога
17 травня 1927	Рауль Пейло	Гамбург	Перемога
19 червня 1927	Фернан Деларж	Дортмунд	Перемога
1 серпня 1927	Джек Тейлор	Гамбург	Перемога
7 серпня 1927	Віллем Вестброек	Ессен	Перемога
2 вересня 1927	Роберт Ларсен	Берлін	Перемога
2 жовтня 1927	Луї Клемен	Дортмунд	Перемога
6 листопада 1927	Гайн Домгерген	Лейпциг	Перемога
2 грудня 1927	Гіпсі Деніелс	Берлін	Перемога
6 січня 1928	Мішель Бональя	Берлін	Перемога
25 лютого 1928	Гіпсі Деніелс	Франкфурт	Поразка
11 березня 1928	Тед Мур	Дортмунд	Перемога
4 квітня 1928	Франц Дінер	Берлін	Перемога
23 листопада 1928	Джо Монте	Нью-Йорк	Перемога
4 січня 1929	Джо Секайра	Нью-Йорк	Перемога
21 січня 1929	П'єтро Коррі	Нью-Джерсі	Перемога
1 лютого 1929	Джонні Ріско	Нью-Йорк	Перемога
27 червня 1929	Пауліно Узкудун	Нью-Йорк	Перемога
12 червня 1930	Джек Шаркі	Нью-Йорк	Перемога
3 липня 1931	Янг Стріблінг	Клівленд	Перемога
21 червня 1932	Джек Шаркі	Нью-Йорк	Поразка
26 вересня 1932	Міккі Вокер	Нью-Йорк	Перемога
8 червня 1933	Макс Баер	Нью-Йорк	Поразка
13 лютого 1934	Стів Гамас	Філадельфія	Поразка
13 травня 1934	Пауліно Узкудун	Барселона	Нічия
26 серпня 1934	Вальтер Нойзель	Гамбург	Перемога
10 березня 1935	Стів Гамас	Гамбург	Перемога
7 липня 1935	Пауліно Узкудун	Берлін	Перемога
19 червня 1936	Джо Луїс	Нью-Йорк	Перемога
13 грудня 1937	Гаррі Томас	Нью-Йорк	Перемога
30 січня 1938	Бен Фурд	Гамбург	Перемога
16 квітня 1938	Стів Дудас	Гамбург	Перемога
22 червня 1938	Джо Луїс	Нью-Йорк	Поразка
2 липня 1939	Адольф Гойзер	Штутгарт	Перемога
28 вересня 1947	Вернер Фольмер	Франкфурт	Перемога
7 грудня 1947	Ганс Йоахім Дрегештайн	Гамбург	Перемога
23 травня 1948	Вальтер Нойзель	Гамбург	Поразка
2 жовтня 1948	Ганс Йоахім Дрегештайн	Кіль	Перемога
31 жовтня 1948	Ріхард Фоґт	Берлін	Поразка

Нагороди

Золота стрічка Спортивної преси (1929)
Почесний громадянин міст Лос-Анджелес, Лас-Вегас, (1936) і громади (28 вересня 2004)
Знак парашутиста Німеччини
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1971)
Бамбі — нагороджений двічі (1990, 1999)
Занесений в Міжнародний боксерський зал слави (1992)
Почесний член Австрійської федерації боксу
Почесна медаль Німецької пожежної служби
Золота спортивна піраміда (2005; посмертно)
Занесений до Залу слави німецького спорту (2006; посмертно)

Вшанування

У 1936 році на Імперському спортивному полі (сьогодні — Олімпійський парк) в Берліні була встановлена статуя «Кулачний боєць», прообразом якої став Шмелінг.
У 2005 році вийшла серія поштових марок із зображенням Шмелінга з нагоди 100-річчя з дня його народження.
У 2005 році сенат Гамбурга заснував Медаль Макса Шмелінга, котра вручається підприємствам, які підтримують волонтерську діяльність.

Бібліографія

Mein Leben — meine Kämpfe. Grethlein, Leipzig, Zürich 1930
8–9–aus. Ullstein, Berlin 1957
Ich boxte mich durchs Leben. Franckh, Stuttgart 1967
Erinnerungen. Ullstein, Berlin 1982, ISBN 3-550-07473-5
Erinnerungen. Hörbuch. Mattscheibe Media, 2008

Література

Prominente ohne Maske — Drittes Reich, FZ-Verlag 1998,
Walter Mixa / Reinhold Michels: Selbstverständlich katholisch!, Sankt Ulrich, Augsburg 2005,

Посилання

Евгений Беркович (Германия). Парадоксы Макса Шмелинга (рос.) [ 9 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Макс Шмелінг — біографія (англ.) [ 25 червня 2013 у Wayback Machine.]
Макс Шмелинг: Боец Рейха — сайт Кинопоиск (рос.) [ 19 липня 2013 у Wayback Machine.]
Max Schmeling (2010) — сайт IMDb (англ.) [ 5 грудня 2013 у Wayback Machine.]