Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лієпайський театр латис Liepājas teātris найстаріший професійний латвійський драматичний театр заснований 1907 року у Лі

Лієпайський театр

Лієпайський театр

Лієпайський театр (латис. Liepājas teātris) — найстаріший професійний латвійський драматичний театр, заснований 1907 року у Лієпаї. Назви театру до 1998 року: Лієпайський латиський театр (1907—1919), Лієпайський новий театр (1919—1934), Лієпайська міська драма і опера (1934—1940), Лієпайський міський театр (1941—1942), Лієпайська міська опера і драма (1942—1944), Державний лієпайський музично-драматичний театр (1945—1950 і 1957—1962), Державний лієпайський драматичний театр (1950-——1957), Державний лієпайський театр (1962—1998). Розташований на вул. Театру, 4.

Лієпайський театр
image
56°30′35″ пн. ш. 21°00′53″ сх. д. / 56.509904700028° пн. ш. 21.01488410002777840° сх. д. / 56.509904700028; 21.01488410002777840Координати: 56°30′35″ пн. ш. 21°00′53″ сх. д. / 56.509904700028° пн. ш. 21.01488410002777840° сх. д. / 56.509904700028; 21.01488410002777840
Країна image Латвія
Місто
Лієпая
Тип театр
Відкрито 1907
Оф. відкриття 1907[1]
liepajasteatris.lv
Ідентифікатори і посилання
EUTA theatre ID 2769

Історія театру

У 1906 року група цінителів театрального мистецтва заснувала Лієпайське латвійське драматичне суспільство для організації в місті Лієпаї постійних театральних вистав. Приміщення для уявлень знаходилося в будинку товариства на вулиці Суворова, 2. Спочатку в трупі було задіяно 19 осіб. Директором театру став лікар Е. Екштейн, один з членів ініціативної групи. Першою постановкою нового театру стала п'єса А. П. Чехова «Дядя Ваня».

Починаючи з сезону 1912/1913 в театрі почали ставити музичні спектаклі. Під час першої світової війни театр не функціонував. У 1918 року театр переїхав в недавно збудовану архітектором К. Штандманісом в стилі неокласицизму пафосне будівля, що призначалася спочатку для Лієпайського німецького театру.

У 1934 році відбулося об'єднання з Лієпайської оперою і створилася унікальна для історії латвійського театру ситуація, коли на одній сцені були сусідами представники всіх жанрів — драми, мюзиклу, оперети, опери і балету. Оперна трупа користувалася творчої підтримкою працівників Національної опери. Після 1945 частина оперного колективу перейшла на роботу в Державний театр опери та балету Латвійської РСР, Театр музичної комедії і Латвійську державну філармонію. З 1950 року музична частина була ліквідована і театр залишився лише драматичним.

У різні роки в театрі грали актори: Волдемарс Акуратерс, Рудольф Балтайсвілкс, Ріхард Белта, Іза Біне, Інтс Буранс, Евалд Валтерс, Яніс Грантіньш, Хелга Данцберга, Инара Калнарая, Анта Клінтс, Яніс Мелдеріс, Арнольд Мілбертс, Улдіс Пуцитіс, Дзідра Рітенберга, Зігрід Стунгуре, Лоліта Цаука.

Працювали режисери: Арійс Гейкінс, Ольґертс Дункерс, Дж. Дж. Джілінджер, Ольгерт Кродерс, Арнолдс Лініньш, Карліс Марсонс.

Головні режисери та художні керівники театру

Обрані постановки

Сайт

  • Офіційний сайт Лієпайського театру [ 15 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

  1. Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
    d:Track:Q12021673d:Track:Q43003820
  2. Liepājas teātris // Latvijas Enciklopēdija. — Rīga: SIA «Valērija Belokoņa izdevniecība», 2007. — . (латис.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Liyepajskij teatr latis Liepajas teatris najstarishij profesijnij latvijskij dramatichnij teatr zasnovanij 1907 roku u Liyepayi Nazvi teatru do 1998 roku Liyepajskij latiskij teatr 1907 1919 Liyepajskij novij teatr 1919 1934 Liyepajska miska drama i opera 1934 1940 Liyepajskij miskij teatr 1941 1942 Liyepajska miska opera i drama 1942 1944 Derzhavnij liyepajskij muzichno dramatichnij teatr 1945 1950 i 1957 1962 Derzhavnij liyepajskij dramatichnij teatr 1950 1957 Derzhavnij liyepajskij teatr 1962 1998 Roztashovanij na vul Teatru 4 Liyepajskij teatr 56 30 35 pn sh 21 00 53 sh d 56 509904700028 pn sh 21 01488410002777840 sh d 56 509904700028 21 01488410002777840 Koordinati 56 30 35 pn sh 21 00 53 sh d 56 509904700028 pn sh 21 01488410002777840 sh d 56 509904700028 21 01488410002777840 Krayina LatviyaMisto LiyepayaTip teatrVidkrito 1907Of vidkrittya 1907 1 liepajasteatris lvIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 2769Istoriya teatruU 1906 roku grupa ciniteliv teatralnogo mistectva zasnuvala Liyepajske latvijske dramatichne suspilstvo dlya organizaciyi v misti Liyepayi postijnih teatralnih vistav Primishennya dlya uyavlen znahodilosya v budinku tovaristva na vulici Suvorova 2 Spochatku v trupi bulo zadiyano 19 osib Direktorom teatru stav likar E Ekshtejn odin z chleniv iniciativnoyi grupi Pershoyu postanovkoyu novogo teatru stala p yesa A P Chehova Dyadya Vanya Pochinayuchi z sezonu 1912 1913 v teatri pochali staviti muzichni spektakli Pid chas pershoyi svitovoyi vijni teatr ne funkcionuvav U 1918 roku teatr pereyihav v nedavno zbudovanu arhitektorom K Shtandmanisom v stili neoklasicizmu pafosne budivlya sho priznachalasya spochatku dlya Liyepajskogo nimeckogo teatru U 1934 roci vidbulosya ob yednannya z Liyepajskoyi operoyu i stvorilasya unikalna dlya istoriyi latvijskogo teatru situaciya koli na odnij sceni buli susidami predstavniki vsih zhanriv drami myuziklu opereti operi i baletu Operna trupa koristuvalasya tvorchoyi pidtrimkoyu pracivnikiv Nacionalnoyi operi Pislya 1945 chastina opernogo kolektivu perejshla na robotu v Derzhavnij teatr operi ta baletu Latvijskoyi RSR Teatr muzichnoyi komediyi i Latvijsku derzhavnu filarmoniyu Z 1950 roku muzichna chastina bula likvidovana i teatr zalishivsya lishe dramatichnim U rizni roki v teatri grali aktori Voldemars Akuraters Rudolf Baltajsvilks Rihard Belta Iza Bine Ints Burans Evald Valters Yanis Grantinsh Helga Dancberga Inara Kalnaraya Anta Klints Yanis Melderis Arnold Milberts Uldis Pucitis Dzidra Ritenberga Zigrid Stungure Lolita Cauka Pracyuvali rezhiseri Arijs Gejkins Olgerts Dunkers Dzh Dzh Dzhilindzher Olgert Kroders Arnolds Lininsh Karlis Marsons Golovni rezhiseri ta hudozhni kerivniki teatruT Podniyeks 1908 1914 O Muceniece 1918 1921 A Zommers 1921 1926 F Rode 1926 1934 V Silinieks 1936 1940 Zh Brasla 1950 1953 N Murnieks 1953 1959 A Miglej 1968 1974 O Kroders 1975 1989 H Laukshtejn 1989 1996 Ya Bartkevich 1996 2004 R Atkochun 2005 2007 M Ejhe 2009 Obrani postanovki1929 Trejmejtenes A Vilner i H Rejgerta na muziku Franca Shuberta 1931 Zemlya lyubovi Yanisa Akuratersa 1932 Viktoriya i yiyi gusar Pala Abrahama 1932 Dama z kameliyami Oleksandra Dyuma sina 1949 Mirandolina Karlo Goldoni 1949 Sin ribalki za romanom Vilisa Lacisa 1950 Bagato galasu z nichogo Vilyama Shekspira 1956 Dni kravciv v Silmachah Rudolfa Blaumanisa 1968 Princ i zhebrak za romanom Marka Tvena 1971 Stariki na zbiranni hmelyu myuzikl Vratislava Blazheka i Ladislava Rihmana 1972 Angeli pekla inscenuvannya povisti Borisa Vasilyeva A zori tut tihi 1972 Lyubov pid v yazami Yudzhina O Nila 1972 Ribalski rozpovidi E Ansona 1973 Chetvertij hrebec abo Shahraj mimovoli Martti Larni 1973 Roza Bernd Gerharta Gauptmana 1974 Lyalkovij dim Genrika Ibsena 1974 Z kohanimi ne rozluchajtesya Oleksandra Volodina 1974 Prodavec doshu N Richarda Nesha 1975 Zlij duh Rudolfa Blaumanisa 1975 Shist starih div i odin cholovik Otara Ioseliani 1976 Nasha nova vchitelka Georgiya Polonskogo 1978 Geda Gabler Genrika Ibsena 1979 Nichna serenada M Lengiyel 1979 Saga pro Forsajtiv za tvorami Dzhona Golsuorsi 1979 Diki lyudi Ekaba Yanshevskogo 1980 Zimova kazka Vilyama Shekspira 1980 De pereverten E Uollesa 1981 Energijni lyudi Vasilya Shukshina 1982 Shist malenkih barabanshikiv Adolfsa Alunana 1983 Divitsya hto prijshov Volodimira Arro 1984 Vindzorski nasmishnici Vilyama Shekspira 1985 Ajya Yanisa Yaunsudrabinya 1985 Tretye slovo Alehandro Kasona 1985 Shalenij baron Bunduls Ya Zejbolta 1986 Batkivshina Yakoba Yanshevskogo 1987 Zemlya zelena Andriya Upita 1989 Odruzhennya Putri Dauki K Ievinsha 1990 Kodzhinskie perepalki Karlo Goldoni 1990 Neskinchenna nich Robera Toma za romanom Agati Kristi 1996 Liliom Ferenca Molnara 2000 Vihor odruzhennya Yakoba Yanshevskogo 2005 Krishtaleva tufelka Tamari Gabbe SajtOficijnij sajt Liyepajskogo teatru 15 grudnya 2021 u Wayback Machine ros PrimitkiYevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Liepajas teatris Latvijas Enciklopedija Riga SIA Valerija Belokona izdevnieciba 2007 ISBN 9984 9482 0 X latis

Дата публікації:
Топ