Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віктор Євгенович Гу́сєв (нар. 2 травня 1918, Маріуполь — пом. 12 січня 2002, Санкт-Петербург) — російський фольклорист, етнограф, літературознавець; доктор історичних наук з 1966 року, професор з 1971 року, дійсний член з 1994 року. Член з 1972 року, член Спілки фольклористів Югославії з 1972 року, почесний член Польського етнографічного товариства з 1974 року, член бюро наукової ради Академії наук СРСР з комплексної проблеми «Історія світової літератури» з 1974 року, член наукової ради Академії наук СРСР з комплексних проблем славістики та балканознавства з 1975 року, член ради з вивчення та поширення слов'янськоъ культури при ЮНЕСКО та ради по координації науково-дослідних робіт в галузі мистецтвознавства та керування мистецтвами, культурою в з 1977 року, член бюро Всесоюзної комісії з народної музичної творчості при Спілці композиторів СРСР з 1977 року, почесний член Товариства гуслярів і поетів Чорногорії з 1988 року. з 1979 року.
| Гусєв Віктор Євгенович | |
|---|---|
| Народився | 2 травня 1918[1] Маріуполь, Катеринославська губернія, Російська СФРР |
| Помер | 12 січня 2002 (83 роки) або 2002[1] Санкт-Петербург, Росія |
| Країна |  СРСР Росія[1] |
| Діяльність | фольклорист, русист, славіст, викладач університету, етнолог |
| Alma mater | d (1936) Московський інститут філософії, літератури, історії (1941) |
| Галузь | фольклористика[2], русистика[2], слов'янознавство[2] і етнологія[2] |
| Заклад | Російський державний інститут сценічних мистецтв |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1966) |
| Вчителі | d Бернштейн Самуїл Борисович d Гудзій Микола Каленикович Соколов Юрій Матвійович і Померанцева Ерна Василівна |
| Відомі учні | Глінкіна Лідія Андріївна d |
| Партія | ВКП(б) |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
Біографія
Народився 2 травня 1918 року в місті Маріуполі (нині Донецька область, Україна). Упродовж 1932—1936 років навчався у по класу фортепіано; у 1936—1937 роках — на математичному факультеті в Московському державному університеті; у 1937—1941 роках — в Московському інституті філософії, літератури та історії імені Миколи Чернишевского. Серед його викладачів були зокрема , Самуїл Бернштейн, , Микола Гудзій, Юрій Соколов, Ерна Померанцева.
9 липня 1941 року добровольцем пішов до Червоної армії. Брав участь у німецько-радянській війні, зокрема в обороні Москви, битві на Курській дузі, боях 3-го Білоруського фронту; закінчив війну в Польщі. Член ВКП(б) з 1943 року. Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (1 серпня 1986), медалями «За оборону Москви», «За відвагу».
Протягом 1946—1955 років у завідував кафедрою літератури, викладав фольклор і давньоруську мову, історію російської критики. Одночасно у 1947—1955 роках очолював фольклорно-етнографічні експедиції по Південному Уралу; протягом 1948—1950 років очолював Челябінську обласну організацію письменників; у 1954—1955 роках входив до редакційної колегії альманаху «Південний Урал».
У 1953 році в Інституті етнології та антропології АН СРСР захистив кандидатську дисертацію на тему «Російські революційні демонрати про народну поезію», 1961 року там же — докторську дисертацію на тему «Марксизм в Росії та вивчення культури народних мас».
У 1955—1969 роках — вчений секретар і старший науковий співробітник сектору народного мистецтва Інституту російської літератури АН СРСР у Ленінграді; очолював комплексні експедиції до Костромської області РРФСР та Гомельської області Білоруської РСР. Одночасно у 1958—1963 роках був заступником координаційної комісії у справах народної творчості Академії наук СРСР. У 1969—1980 роках — проректор з наукової роботи Ленінградського інституту театру, музики та кінематографії, завідував створеною ним секцією фольклору науково-дослідного відділу цього ж інституту; з 1971 року — професор кафедри філософії та естетики. У 1982—2002 роках — президент міжнародної комісії з слов'янського фольклору при Міжнародному комітеті славістів. Помер у Санкт-Петербурзі 12 січня 2002 року.
Діяльність
Автор досліджень з фольклористики, зокрема порівняльного вивчення слов'янських культур, слов'янської обрядовості, сучасного фольклору слов'янських народів, історії слов'ян, фольклору та етнографії, народного театру, теорії народної культури. Опублікував понад 400 наукових праць, у тому числі 9 монографій. Серед робіт:
- Марксизм и русская фольклористика конца 19 — начала 20-го века. Москва; Ленинград, 1961;
- Іван Франко — теоретик фольклору // НТЕ. 1965. № 4;
- Эстетика фольклора. Ленинград, 1967;
- Взаимосвязи русской вертепной драмы с белорусской и украинской // Славянский фольклор. Москва, 1972;
- Славянские партизанские песни. Ленинград, 1979;
- Русский фольклорный театр 18 — начала 20 века: Учебное пособие. Ленинград, 1980;
- Фольклорно-драматическое творчество восточно-славянских народов // Фольклорный театр народов СССР. Москва, 1985;
- Восточнославянский фольклор: Словянские научные и народные терминологии. Минск, 1993 (у співавторстві).
Входив до складу редакційних колегій журналу «Російська література» (Санкт-Петербург, 1958-63), щорічників «Русский фольклор» (Санкт-Петербург, 1958-69) і «Гуманітарій» (Санкт-Петербург, 1994—2002), журналу «Жива старовина» (Москва, 1994—2002).
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- Гусев Виктор Евгеньевич / Челябинская область. [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Гусев Виктор Евгеньевич / Отечественные этнографы и антропологи. ХХ век.(рос.)
- Память народа. [ 20 квітня 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Г. А. Нудьга. Гусєв Віктор Євгенович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 525. — 536 с. — .;
- Н. І. Моісеєнко. Гусєв Віктор Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viktor Yevgenovich Gu syev nar 2 travnya 1918 Mariupol pom 12 sichnya 2002 Sankt Peterburg rosijskij folklorist etnograf literaturoznavec doktor istorichnih nauk z 1966 roku profesor z 1971 roku dijsnij chlen z 1994 roku Chlen z 1972 roku chlen Spilki folkloristiv Yugoslaviyi z 1972 roku pochesnij chlen Polskogo etnografichnogo tovaristva z 1974 roku chlen byuro naukovoyi radi Akademiyi nauk SRSR z kompleksnoyi problemi Istoriya svitovoyi literaturi z 1974 roku chlen naukovoyi radi Akademiyi nauk SRSR z kompleksnih problem slavistiki ta balkanoznavstva z 1975 roku chlen radi z vivchennya ta poshirennya slov yansko kulturi pri YuNESKO ta radi po koordinaciyi naukovo doslidnih robit v galuzi mistectvoznavstva ta keruvannya mistectvami kulturoyu v z 1977 roku chlen byuro Vsesoyuznoyi komisiyi z narodnoyi muzichnoyi tvorchosti pri Spilci kompozitoriv SRSR z 1977 roku pochesnij chlen Tovaristva guslyariv i poetiv Chornogoriyi z 1988 roku z 1979 roku Gusyev Viktor YevgenovichNarodivsya 2 travnya 1918 1918 05 02 1 Mariupol Katerinoslavska guberniya Rosijska SFRRPomer 12 sichnya 2002 2002 01 12 83 roki abo 2002 1 Sankt Peterburg RosiyaKrayina SRSR Rosiya 1 Diyalnist folklorist rusist slavist vikladach universitetu etnologAlma mater d 1936 Moskovskij institut filosofiyi literaturi istoriyi 1941 Galuz folkloristika 2 rusistika 2 slov yanoznavstvo 2 i etnologiya 2 Zaklad Rosijskij derzhavnij institut scenichnih mistectvVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih nauk 1966 Vchiteli d Bernshtejn Samuyil Borisovich d Gudzij Mikola Kalenikovich Sokolov Yurij Matvijovich i Pomeranceva Erna VasilivnaVidomi uchni Glinkina Lidiya Andriyivna dPartiya VKP b Vijna nimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Gusyev BiografiyaNarodivsya 2 travnya 1918 roku v misti Mariupoli nini Donecka oblast Ukrayina Uprodovzh 1932 1936 rokiv navchavsya u po klasu fortepiano u 1936 1937 rokah na matematichnomu fakulteti v Moskovskomu derzhavnomu universiteti u 1937 1941 rokah v Moskovskomu instituti filosofiyi literaturi ta istoriyi imeni Mikoli Chernishevskogo Sered jogo vikladachiv buli zokrema Samuyil Bernshtejn Mikola Gudzij Yurij Sokolov Erna Pomeranceva 9 lipnya 1941 roku dobrovolcem pishov do Chervonoyi armiyi Brav uchast u nimecko radyanskij vijni zokrema v oboroni Moskvi bitvi na Kurskij duzi boyah 3 go Biloruskogo frontu zakinchiv vijnu v Polshi Chlen VKP b z 1943 roku Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya 1 serpnya 1986 medalyami Za oboronu Moskvi Za vidvagu Protyagom 1946 1955 rokiv u zaviduvav kafedroyu literaturi vikladav folklor i davnorusku movu istoriyu rosijskoyi kritiki Odnochasno u 1947 1955 rokah ocholyuvav folklorno etnografichni ekspediciyi po Pivdennomu Uralu protyagom 1948 1950 rokiv ocholyuvav Chelyabinsku oblasnu organizaciyu pismennikiv u 1954 1955 rokah vhodiv do redakcijnoyi kolegiyi almanahu Pivdennij Ural U 1953 roci v Instituti etnologiyi ta antropologiyi AN SRSR zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Rosijski revolyucijni demonrati pro narodnu poeziyu 1961 roku tam zhe doktorsku disertaciyu na temu Marksizm v Rosiyi ta vivchennya kulturi narodnih mas U 1955 1969 rokah vchenij sekretar i starshij naukovij spivrobitnik sektoru narodnogo mistectva Institutu rosijskoyi literaturi AN SRSR u Leningradi ocholyuvav kompleksni ekspediciyi do Kostromskoyi oblasti RRFSR ta Gomelskoyi oblasti Biloruskoyi RSR Odnochasno u 1958 1963 rokah buv zastupnikom koordinacijnoyi komisiyi u spravah narodnoyi tvorchosti Akademiyi nauk SRSR U 1969 1980 rokah prorektor z naukovoyi roboti Leningradskogo institutu teatru muziki ta kinematografiyi zaviduvav stvorenoyu nim sekciyeyu folkloru naukovo doslidnogo viddilu cogo zh institutu z 1971 roku profesor kafedri filosofiyi ta estetiki U 1982 2002 rokah prezident mizhnarodnoyi komisiyi z slov yanskogo folkloru pri Mizhnarodnomu komiteti slavistiv Pomer u Sankt Peterburzi 12 sichnya 2002 roku DiyalnistAvtor doslidzhen z folkloristiki zokrema porivnyalnogo vivchennya slov yanskih kultur slov yanskoyi obryadovosti suchasnogo folkloru slov yanskih narodiv istoriyi slov yan folkloru ta etnografiyi narodnogo teatru teoriyi narodnoyi kulturi Opublikuvav ponad 400 naukovih prac u tomu chisli 9 monografij Sered robit Marksizm i russkaya folkloristika konca 19 nachala 20 go veka Moskva Leningrad 1961 Ivan Franko teoretik folkloru NTE 1965 4 Estetika folklora Leningrad 1967 Vzaimosvyazi russkoj vertepnoj dramy s belorusskoj i ukrainskoj Slavyanskij folklor Moskva 1972 Slavyanskie partizanskie pesni Leningrad 1979 Russkij folklornyj teatr 18 nachala 20 veka Uchebnoe posobie Leningrad 1980 Folklorno dramaticheskoe tvorchestvo vostochno slavyanskih narodov Folklornyj teatr narodov SSSR Moskva 1985 Vostochnoslavyanskij folklor Slovyanskie nauchnye i narodnye terminologii Minsk 1993 u spivavtorstvi Vhodiv do skladu redakcijnih kolegij zhurnalu Rosijska literatura Sankt Peterburg 1958 63 shorichnikiv Russkij folklor Sankt Peterburg 1958 69 i Gumanitarij Sankt Peterburg 1994 2002 zhurnalu Zhiva starovina Moskva 1994 2002 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Gusev Viktor Evgenevich Chelyabinskaya oblast 27 bereznya 2019 u Wayback Machine ros Gusev Viktor Evgenevich Otechestvennye etnografy i antropologi HH vek ros Pamyat naroda 20 kvitnya 2022 u Wayback Machine ros LiteraturaG A Nudga Gusyev Viktor Yevgenovich Ukrayinska literaturna enciklopediya u 3 t vidp red I O Dzeverin K Golovna redakciya URE 1988 T 1 A G S 525 536 s ISBN 5 88500 003 4 N I Moiseyenko Gusyev Viktor Yevgenovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2006 T 6 Go Gyu 712 s ISBN 966 02 3966 1