Мари́ (туркм. Mary) — третє за розміром місто Туркменістану. Розташоване у великій оазі посередині пустелі Каракуми. Адміністративний центр Марийського велаяту.
Мари Mary | |
---|---|
Головна соборна мечеть — Гурбангули Ходжи | |
Основні дані | |
Країна | Туркменістан |
Велаят | Марийський |
Етрап | |
Засноване | 1884 |
Населення | 126 141 осіб (2010) |
Часовий пояс | |
Поштові індекси | 745400 |
Телефонний код | +993-522 |
Географічні координати | 37°36′00″ пн. ш. 61°50′00″ сх. д. / 37.60000° пн. ш. 61.83333° сх. д.Координати: 37°36′00″ пн. ш. 61°50′00″ сх. д. / 37.60000° пн. ш. 61.83333° сх. д. |
Назва мешканців | марійці, марієць, марійка |
Місцева влада | |
Хяким | Какагельди Гурбанов |
Карта | |
Мари | |
Мари у Вікісховищі |
Історія
Мари було засновано у 1884 році як російський військово-адміністративний центр за 30 кілометрів від стародавнього Мерва (до 1937 року Мари називали Мервом). Тепер це найбільший центр бавовницької області, великий транспортний вузол і головний центр газової промисловості країни — головного джерела доходів Туркменістану.
Географія
Мари — місто серед пустелі Каракуми, яке розташоване поруч з Каракумським каналом.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30.6 °C (87.1 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.4 °С (38.1 °F).
Клімат Мари | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | 3,4 | 5,3 | 11,1 | 18,3 | 23,7 | 28,5 | 30,6 | 28,1 | 22,8 | 16,1 | 10,6 | 5,9 | 17 |
Норма опадів, мм | 23 | 17.2 | 26.3 | 24.4 | 11.1 | 0.4 | 0 | 0.1 | 0.8 | 5.4 | 12.2 | 19.4 | 140.3 |
Днів з опадами | 7,2 | 6,9 | 8,1 | 6,2 | 3,7 | 0,4 | 0,1 | 0,1 | 0,4 | 2,6 | 3,6 | 6,8 | 46,1 |
Вологість повітря, % | 69.9 | 66 | 60.3 | 53.2 | 39.5 | 29.3 | 26.7 | 27.1 | 32.8 | 44.3 | 55.7 | 68 | 47.7 |
Джерело: Weatherbase |
Населення
За даними перепису населення в 1989 року чисельність жителів міста Мари становила 92 290 осіб, в 1998 році — 94 000 осіб. У 2005 році чисельність населення Мари збільшилась до 100 тисяч, а в 2010 вже становила — 126 141 осіб. За етнічною ознакою місто Мари заселено здебільшого туркменами, татарами, вірменами.
Культура
У місті є Музей історії з великою колекцією археологічних знахідок, туркменських килимів, національної сукні, срібла.
Визначні пам'ятки
Кілька городищ, що були столицями стародавнього Мерва у різні тисячоріччя, складають заповідну історико-архітектурну зону «Байрамали», що знаходиться під охороною держави. Серед них пам'ятники: Султан-кала (IX—XII століття), Гяур-кала (III століття до н. е. — VIII—IX століття н. е.), Ерк-кала (I століття до н. е.), Абдуллахан-кала (XV століття) і Байрамаліхан-кала (XVIII століття). Безумовно, найголовнішою визначною пам'яткою Мерва є мавзолей султана Санджара (1118—1157).
Відомі особистості
У поселенні народилися:
- Агаджан Бабаєв (* 1929) — туркменський географ, фахівець із вивчення та освоювання пустель.
- Камбаров Аки Анатолійович (1975—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.
- Сапарлиєв Хидир Мухамметбердиєвич (* 1958) — туркменський державний діяч, дипломат.
Галерея
Готель Моргуш | Палац Рухиєт |
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 30 січня 2015.
- Какагельди Гурбанов вибраний муром міста Мари [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.) (рос.)
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 10 серпня 2020.
- Перепис населення 1989 [ 2012-01-18 у Wayback Machine.], Demoscope Weekly, № 625—626, 1–25 січня 2015 (Туркменская ССР) (рос.)
Посилання
- Мари // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Ахалтекинская лошадь [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Відео про Мари [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari turkm Mary tretye za rozmirom misto Turkmenistanu Roztashovane u velikij oazi poseredini pusteli Karakumi Administrativnij centr Marijskogo velayatu Mari MaryGolovna soborna mechet Gurbanguli HodzhiGolovna soborna mechet Gurbanguli HodzhiOsnovni daniKrayina TurkmenistanVelayat MarijskijEtrapZasnovane 1884Naselennya 126 141 osib 2010 Chasovij poyas UTC 5Poshtovi indeksi 745400Telefonnij kod 993 522Geografichni koordinati 37 36 00 pn sh 61 50 00 sh d 37 60000 pn sh 61 83333 sh d 37 60000 61 83333 Koordinati 37 36 00 pn sh 61 50 00 sh d 37 60000 pn sh 61 83333 sh d 37 60000 61 83333Nazva meshkanciv marijci mariyec marijkaMisceva vladaHyakim Kakageldi GurbanovKartaMariMari u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mari znachennya IstoriyaMari bulo zasnovano u 1884 roci yak rosijskij vijskovo administrativnij centr za 30 kilometriv vid starodavnogo Merva do 1937 roku Mari nazivali Mervom Teper ce najbilshij centr bavovnickoyi oblasti velikij transportnij vuzol i golovnij centr gazovoyi promislovosti krayini golovnogo dzherela dohodiv Turkmenistanu GeografiyaMari misto sered pusteli Karakumi yake roztashovane poruch z Karakumskim kanalom Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih stepiv Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 30 6 C 87 1 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 3 4 S 38 1 F Klimat MariPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednya temperatura C 3 4 5 3 11 1 18 3 23 7 28 5 30 6 28 1 22 8 16 1 10 6 5 9 17Norma opadiv mm 23 17 2 26 3 24 4 11 1 0 4 0 0 1 0 8 5 4 12 2 19 4 140 3Dniv z opadami 7 2 6 9 8 1 6 2 3 7 0 4 0 1 0 1 0 4 2 6 3 6 6 8 46 1Vologist povitrya 69 9 66 60 3 53 2 39 5 29 3 26 7 27 1 32 8 44 3 55 7 68 47 7Dzherelo WeatherbaseNaselennyaZa danimi perepisu naselennya v 1989 roku chiselnist zhiteliv mista Mari stanovila 92 290 osib v 1998 roci 94 000 osib U 2005 roci chiselnist naselennya Mari zbilshilas do 100 tisyach a v 2010 vzhe stanovila 126 141 osib Za etnichnoyu oznakoyu misto Mari zaseleno zdebilshogo turkmenami tatarami virmenami KulturaU misti ye Muzej istoriyi z velikoyu kolekciyeyu arheologichnih znahidok turkmenskih kilimiv nacionalnoyi sukni sribla Viznachni pam yatkiKilka gorodish sho buli stolicyami starodavnogo Merva u rizni tisyachorichchya skladayut zapovidnu istoriko arhitekturnu zonu Bajramali sho znahoditsya pid ohoronoyu derzhavi Sered nih pam yatniki Sultan kala IX XII stolittya Gyaur kala III stolittya do n e VIII IX stolittya n e Erk kala I stolittya do n e Abdullahan kala XV stolittya i Bajramalihan kala XVIII stolittya Bezumovno najgolovnishoyu viznachnoyu pam yatkoyu Merva ye mavzolej sultana Sandzhara 1118 1157 Vidomi osobistostiU poselenni narodilisya Agadzhan Babayev 1929 turkmenskij geograf fahivec iz vivchennya ta osvoyuvannya pustel Kambarov Aki Anatolijovich 1975 2014 starshina Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2017 Saparliyev Hidir Muhammetberdiyevich 1958 turkmenskij derzhavnij diyach diplomat GalereyaGotel Morgush Palac Ruhiyet MuzejPrimitki Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 30 sichnya 2015 Kakageldi Gurbanov vibranij murom mista Mari 23 sichnya 2021 u Wayback Machine angl ros Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 10 serpnya 2020 Perepis naselennya 1989 2012 01 18 u Wayback Machine Demoscope Weekly 625 626 1 25 sichnya 2015 Turkmenskaya SSR ros PosilannyaMari Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ahaltekinskaya loshad 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Video pro Mari 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine