Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мали́й Кавка́з (азерб. Kiçik Qafqaz, вірм. Փոքր Կովկաս, груз. მცირე კავკასიონი), гірська система в Закавказзі, що простягається майже паралельно Великому Кавказу, відділена від нього Колхидською і Куранською низовинами і охоплює з півночі й північного сходу Вірменське нагір'я. Найвища точка — гора Гямиш (3724 м), хребет Муровдаг.
Малий Кавказ | ||||
 | ||||
| Країни | Грузія, Азербайджан, Вірменія, Іран | |||
|---|---|---|---|---|
| Межі | Великий Кавказ | |||
| Найвища точка | ||||
| - висота | 3724 м | |||
 Зображення Великого і Малого Кавказу з супутника | ||||
 Малий Кавказ у Вікісховищі | ||||
Загальна характеристика
До системи Малого Кавказу входять, змінюючи один одного по простяганню, складчасті хребти Месхетський, Тріалетський, Сомхетський, Мургузький, Шахдагський, Муровдаг, Карабаський, які утворюють пологу дугу, звернену опуклою стороною на північний схід. На північному схилі переважають в низькогір'ях на заході — лісові ландшафти вологих субтропіків, на сході — субтропічні ландшафти ксерофітних лісів і чагарників, в середньогір'ях — гірсько-лісові, на гребенях хребтів — гірсько-лугові. На південному схилі — здебільшого степи з рідколіссям і чагарниками, зливаються зі степовими ландшафтами Вірменського нагір'я.
Орографія
На формуванні нинішньої орографії Малого Кавказу позначилася ерозія, і головна роль при цьому належала воді. Опади змили пухкі частинки і створили постійний резерв підземних вод. наповнилися водою та утворилися озера і потужна мережа проточних вод — річки.
У Малого Кавказу чотири основних водозбори — Кура й Аракс для 90 % всієї гірсько-долинної системи, а для решти 10 %, розташованих на захід від вододілу Чорного і Каспійського морів — Ріоні і Чорох, а також кілька незначних річечок, що впадають у Чорне море між гирлами останніх. Як раз внутрішня частина цього водозбору між названими річками, які утворюють в плані ромб, і є Малий Кавказ. Як і в інших гірсько-долинних системах, від головного вододільного хребта Малого Кавказу відгалужується безліч тупикових відрогів або хребтів, які відходять під прямим або гострим кутом. Усі вони — результат діяльності поверхневих вод, які стікали в усі сторони від вищих вододільних точок західного і східного піднесень південного острова в локальні водозбори. При цьому найвищі вершини Малого Кавказу опинилися поза лінією головного вододільного хребта.
На Малому Кавказі єдиний чотиритисячник — Арагац (4090 м) завершує південний тупиковий однойменний відрог. Вершини понад 3800 м розташувалися на південному кінці найдовшого хребта — Зангезурського (, , , ), а вищі 3700 м — на Мровдагському тупиковому хребті — Гямиш (3724 м). У самому ж головному вододільному хребті Малого Кавказу найвища точка — маловідома (3616 м), розташована на стику хребтів і Делідагського.
Від Великого Кавказу відрізняється відсутністю головного осьового хребта, меншими абсолютними висотами вершин (не більше 4000 м), значно менш різким розчленуванням і незначними проявами сучасного зледеніння.
Протяжність — близько 600 км.
Клімат
На формування клімату Малого Кавказу крім географічного положення впливають ще шість місцевих факторів:
- наявність заслону (Головний вододільний хребет Великого Кавказу) від північних потоків повітря;
- пом'якшувальний морський вплив на клімат західної третини МК;
- пригальмовуючий вплив поперечного чорноморсько-каспійського вододілу в Закавказзі на поширення морського клімату на каспійський басейн МК;
- відсутність морського впливу Каспію на МК;
- тенденції континентальності, що накладаються прилеглим закордонним високогір'ям на східну половину МК;
- висотна зональність, особливо в західній, середній і східній частинах МК.
Ці чинники зумовили поділ клімату МК на шість типів:
- У чорноморському басейні МК — субтропічний вологий з кількістю опадів від 800 до 2000 мм на рік (до 2500 мм на схилах Месхетського хребта).
- У грузинській частині долини Кури — субтропічний помірний з кількістю опадів від 500 до 800 мм на рік.
- У вірменській частині МК — субтропічний сухий з кількістю опадів від 400 до 600 мм на рік.
- В азербайджанському степовому межиріччі Кури і Араксу — континентальний з кількістю опадів від 200 до 400 мм на рік.
- Середньогірський — континентальний з кількістю опадів від 500 до 800 мм на рік.
- Гірсько-тундровий — на висотах від 2000 м і вище з кількістю опадів від 700 до 1600 мм в рік.
Літо в регіонах перших чотирьох типів клімату жарке, в останніх двох — помірно тепле. Середня температура липня в першому регіоні 25°, у другому і третьому — 22°, в четвертому — 26°, у п'ятому — 20°, в шостому — 10°. Зима в перших п'яти регіонах м'яка, в шостому сувора, тундрова, на 4-6 місяців. Середня температура січня в першому регіоні +4°, у наступних чотирьох до мінус −6°, в шостому, а також на сході історико-етнографічної області Самцхе (Ахалкалакський і Богданівський райони Грузії, званої за суворість тут клімату «Грузинської Сибіром») нижче −10°.
Сніговий покрив має стійкий характер лише в середньогір'ї і у високогір'ї, але товщина його різна. На висотах понад 2000 м у межах Грузії товщина сніжного покриву становить не менше 100 см (в «Грузинському Сибіру» до 200 см), в долинах Вірменії та західного Азербайджану — 20-50 см, а на гірських хребтах до 200 см. На висотах понад 2000 м сніг лежить з листопада по травень, вище 2300 м — з жовтня по червень, і перевали в цей час року закриті, якщо через них не лежить автодорога, на якій ведуться регулярні снігоочисні роботи.
Безморозний період триває в передгір'ях чорноморського басейну понад 350 днів у році, в грузинській частині долини Кури — 340—350, у степовій азербайджанській частині долин Кури і Араксу — 300, в долинах Вірменії — 250, в грузинському середньогір'ї — 170, у вірменському і в азербайджанському середньогір'ї — 180 днів.
Заледеніння на МК незначне. Тому льодовики не є важливим джерелом живлення річок.
Флора
На північному схилі переважають: на заході — лісові ландшафти вологих субтропіків, на сході — субтропічні ландшафти ксерофітних лісів і чагарників, в середньогір'ї — гірсько-лісові, на гребенях хребтів — гірсько-лугові. На південному схилі — здебільшого степи з рідколіссям і чагарниками, зливаються зі степовими ландшафтами Вірменського нагір'я. Ліси хвойні й широколистяні.
Хребти
До системи Малого Кавказа входять, змінюючи один одного по простиранню, складчасті хребти, які утворюють пологу дугу, звернену опуклою стороною до північного сходу.
- Аджаро-Імеретинський хребет
- Тріалетський хребет
- Месхетський хребет
- Сомхетський хребет
- Севанський хребет (Шахдагський)
- Мургузький хребет
- Мравський хребет (Муровдаг)
- Карабаський хребет (південно-східним органічним продовженням Карабаського є Талиські гори)
Нагір'я
У пізньому міоцені значні площі в центральній частині Малого Кавказу були охоплені потужним наземним вулканізмом, який створив , Карабаське вулканічне нагор'я з низкою великихстратовулканів (Арагац і ін.). Вулканічна діяльність тривала до голоцену включно.
Фотогалерея
Див. також
Примітки
- БСЭ [1] [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела
- Анохин Г. И. Малый Кавказ. — М.: Физкультура и спорт, 1981. [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Геологическая энциклопедия. Ст. «Кавказ» [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali j Kavka z azerb Kicik Qafqaz virm Փոքր Կովկաս gruz მცირე კავკასიონი girska sistema v Zakavkazzi sho prostyagayetsya majzhe paralelno Velikomu Kavkazu viddilena vid nogo Kolhidskoyu i Kuranskoyu nizovinami i ohoplyuye z pivnochi j pivnichnogo shodu Virmenske nagir ya Najvisha tochka gora Gyamish 3724 m hrebet Murovdag Malij KavkazKrayini Gruziya Azerbajdzhan Virmeniya IranMezhi Velikij KavkazNajvisha tochka visota 3724 mZobrazhennya Velikogo i Malogo Kavkazu z suputnikaZobrazhennya Velikogo i Malogo Kavkazu z suputnika Malij Kavkaz u VikishovishiZagalna harakteristikaDo sistemi Malogo Kavkazu vhodyat zminyuyuchi odin odnogo po prostyagannyu skladchasti hrebti Meshetskij Trialetskij Somhetskij Murguzkij Shahdagskij Murovdag Karabaskij yaki utvoryuyut pologu dugu zvernenu opukloyu storonoyu na pivnichnij shid Na pivnichnomu shili perevazhayut v nizkogir yah na zahodi lisovi landshafti vologih subtropikiv na shodi subtropichni landshafti kserofitnih lisiv i chagarnikiv v serednogir yah girsko lisovi na grebenyah hrebtiv girsko lugovi Na pivdennomu shili zdebilshogo stepi z ridkolissyam i chagarnikami zlivayutsya zi stepovimi landshaftami Virmenskogo nagir ya OrografiyaNa formuvanni ninishnoyi orografiyi Malogo Kavkazu poznachilasya eroziya i golovna rol pri comu nalezhala vodi Opadi zmili puhki chastinki i stvorili postijnij rezerv pidzemnih vod napovnilisya vodoyu ta utvorilisya ozera i potuzhna merezha protochnih vod richki U Malogo Kavkazu chotiri osnovnih vodozbori Kura j Araks dlya 90 vsiyeyi girsko dolinnoyi sistemi a dlya reshti 10 roztashovanih na zahid vid vododilu Chornogo i Kaspijskogo moriv Rioni i Choroh a takozh kilka neznachnih richechok sho vpadayut u Chorne more mizh girlami ostannih Yak raz vnutrishnya chastina cogo vodozboru mizh nazvanimi richkami yaki utvoryuyut v plani romb i ye Malij Kavkaz Yak i v inshih girsko dolinnih sistemah vid golovnogo vododilnogo hrebta Malogo Kavkazu vidgaluzhuyetsya bezlich tupikovih vidrogiv abo hrebtiv yaki vidhodyat pid pryamim abo gostrim kutom Usi voni rezultat diyalnosti poverhnevih vod yaki stikali v usi storoni vid vishih vododilnih tochok zahidnogo i shidnogo pidnesen pivdennogo ostrova v lokalni vodozbori Pri comu najvishi vershini Malogo Kavkazu opinilisya poza liniyeyu golovnogo vododilnogo hrebta Na Malomu Kavkazi yedinij chotiritisyachnik Aragac 4090 m zavershuye pivdennij tupikovij odnojmennij vidrog Vershini ponad 3800 m roztashuvalisya na pivdennomu kinci najdovshogo hrebta Zangezurskogo a vishi 3700 m na Mrovdagskomu tupikovomu hrebti Gyamish 3724 m U samomu zh golovnomu vododilnomu hrebti Malogo Kavkazu najvisha tochka malovidoma 3616 m roztashovana na stiku hrebtiv i Delidagskogo Vid Velikogo Kavkazu vidriznyayetsya vidsutnistyu golovnogo osovogo hrebta menshimi absolyutnimi visotami vershin ne bilshe 4000 m znachno mensh rizkim rozchlenuvannyam i neznachnimi proyavami suchasnogo zledeninnya Protyazhnist blizko 600 km KlimatNa formuvannya klimatu Malogo Kavkazu krim geografichnogo polozhennya vplivayut she shist miscevih faktoriv nayavnist zaslonu Golovnij vododilnij hrebet Velikogo Kavkazu vid pivnichnih potokiv povitrya pom yakshuvalnij morskij vpliv na klimat zahidnoyi tretini MK prigalmovuyuchij vpliv poperechnogo chornomorsko kaspijskogo vododilu v Zakavkazzi na poshirennya morskogo klimatu na kaspijskij basejn MK vidsutnist morskogo vplivu Kaspiyu na MK tendenciyi kontinentalnosti sho nakladayutsya prileglim zakordonnim visokogir yam na shidnu polovinu MK visotna zonalnist osoblivo v zahidnij serednij i shidnij chastinah MK Ci chinniki zumovili podil klimatu MK na shist tipiv U chornomorskomu basejni MK subtropichnij vologij z kilkistyu opadiv vid 800 do 2000 mm na rik do 2500 mm na shilah Meshetskogo hrebta U gruzinskij chastini dolini Kuri subtropichnij pomirnij z kilkistyu opadiv vid 500 do 800 mm na rik U virmenskij chastini MK subtropichnij suhij z kilkistyu opadiv vid 400 do 600 mm na rik V azerbajdzhanskomu stepovomu mezhirichchi Kuri i Araksu kontinentalnij z kilkistyu opadiv vid 200 do 400 mm na rik Serednogirskij kontinentalnij z kilkistyu opadiv vid 500 do 800 mm na rik Girsko tundrovij na visotah vid 2000 m i vishe z kilkistyu opadiv vid 700 do 1600 mm v rik Lito v regionah pershih chotiroh tipiv klimatu zharke v ostannih dvoh pomirno teple Serednya temperatura lipnya v pershomu regioni 25 u drugomu i tretomu 22 v chetvertomu 26 u p yatomu 20 v shostomu 10 Zima v pershih p yati regionah m yaka v shostomu suvora tundrova na 4 6 misyaciv Serednya temperatura sichnya v pershomu regioni 4 u nastupnih chotiroh do minus 6 v shostomu a takozh na shodi istoriko etnografichnoyi oblasti Samche Ahalkalakskij i Bogdanivskij rajoni Gruziyi zvanoyi za suvorist tut klimatu Gruzinskoyi Sibirom nizhche 10 Snigovij pokriv maye stijkij harakter lishe v serednogir yi i u visokogir yi ale tovshina jogo rizna Na visotah ponad 2000 m u mezhah Gruziyi tovshina snizhnogo pokrivu stanovit ne menshe 100 sm v Gruzinskomu Sibiru do 200 sm v dolinah Virmeniyi ta zahidnogo Azerbajdzhanu 20 50 sm a na girskih hrebtah do 200 sm Na visotah ponad 2000 m snig lezhit z listopada po traven vishe 2300 m z zhovtnya po cherven i perevali v cej chas roku zakriti yaksho cherez nih ne lezhit avtodoroga na yakij vedutsya regulyarni snigoochisni roboti Bezmoroznij period trivaye v peredgir yah chornomorskogo basejnu ponad 350 dniv u roci v gruzinskij chastini dolini Kuri 340 350 u stepovij azerbajdzhanskij chastini dolin Kuri i Araksu 300 v dolinah Virmeniyi 250 v gruzinskomu serednogir yi 170 u virmenskomu i v azerbajdzhanskomu serednogir yi 180 dniv Zaledeninnya na MK neznachne Tomu lodoviki ne ye vazhlivim dzherelom zhivlennya richok FloraNa pivnichnomu shili perevazhayut na zahodi lisovi landshafti vologih subtropikiv na shodi subtropichni landshafti kserofitnih lisiv i chagarnikiv v serednogir yi girsko lisovi na grebenyah hrebtiv girsko lugovi Na pivdennomu shili zdebilshogo stepi z ridkolissyam i chagarnikami zlivayutsya zi stepovimi landshaftami Virmenskogo nagir ya Lisi hvojni j shirokolistyani HrebtiDo sistemi Malogo Kavkaza vhodyat zminyuyuchi odin odnogo po prostirannyu skladchasti hrebti yaki utvoryuyut pologu dugu zvernenu opukloyu storonoyu do pivnichnogo shodu Adzharo Imeretinskij hrebet Trialetskij hrebet Meshetskij hrebet Somhetskij hrebet Sevanskij hrebet Shahdagskij Murguzkij hrebet Mravskij hrebet Murovdag Karabaskij hrebet pivdenno shidnim organichnim prodovzhennyam Karabaskogo ye Taliski gori Nagir yaU piznomu mioceni znachni ploshi v centralnij chastini Malogo Kavkazu buli ohopleni potuzhnim nazemnim vulkanizmom yakij stvoriv Karabaske vulkanichne nagor ya z nizkoyu velikihstratovulkaniv Aragac i in Vulkanichna diyalnist trivala do golocenu vklyuchno FotogalereyaDiv takozhIstoriya vidobutku midiPrimitkiBSE 1 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine DzherelaAnohin G I Malyj Kavkaz M Fizkultura i sport 1981 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Geologicheskaya enciklopediya St Kavkaz 27 veresnya 2013 u Wayback Machine