Оборона Шипки — це одна з найвідоміших та ключових подій російсько-турецької війни 1877—1878 рр., у ході якої перемогли російські та болгарські війська.
Оборона Шипки | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Російсько-турецька війна (1877—1878) | |||||||
Пам'ятник «Оборона Шипки» | |||||||
Координати: 42°46′00″ пн. ш. 25°19′00″ сх. д. / 42.766667000027773326565° пн. ш. 25.316667000027777589821° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Російська імперія Болгарське ополчення | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Микола Столетов Федір Радецький | Сулейман-паша | ||||||
Військові сили | |||||||
6 000 російських військ, 7 500 болгарських ополченців 26 гармат | 30 000 чоловік 48 гармат | ||||||
Втрати | |||||||
Понад 2500 загиблих та поранених | Понад 6000 загиблих та поранених |
Оборона
7 (19) липня російські війська після боїв зайняли перевал як стратегічно важливий пункт, адже Шипка забезпечувала найкоротший шлях до Стамбулу.
Невдовзі до Балкан було перекинуто армію Сулеймана-паші, цим османське командування намагалося здійснити контрнаступ по російських частинах і вибити їх за Дунай, звідки вони й прийшли. Сулейман-паша наказав османським військам (понад 27 тис. чол. та 48 гармат) зайняти Шипкинський перевал. На шляху краще озброєної та чисельнішої османської армії був лише російсько-болгарський загін під командуванням генерала М. Г. Столєтова (близько 4, 8 тис. солдатів та 27 гармати).
9(21) серпня османські солдати почали лобову атаку в південній частині перевалу, а саме в районі гори св. Миколи. Невдовзі до російського загону Столєтова підтягнулося підкріплення (7 тис. чол. та 28 гармат). Османські війська були відбиті та зазнали великих втрат.
10 (22) серпня османи почали нову атаку. Вони охопили перевал півкільцем, а наступного дня почали штурм з трьох боків. Однак і цей штурм завдав лише значних втрат для османської сторони. З російсько-болгарської сторони загинуло 1400 чол., що було величезною втратою для набагато меншого за чисельністю загону Столєтова та В. Ф. Дерожінського.
Увечері 11 (23) та вранці 12 (24) серпня до російських військ надійшло підкріплення генерала М. І. Драгомирова (9 тис. осіб). Воно блискавично атакувало ворога, частини якого вже майже зайняли перевал, та відкинуло його. Також поступово прибували частини 16-го стрілецького батальйону під командуванням генерала Ф. Ф. Радецького.
До 14 (26) серпня російська війська намагалися оволодіти висотами, які знаходилися на заході від перевалу. Проте атаки ці були безуспішними, окрім боїв, які відбулися з 21 серпня по 26, в ході яких османські війська втратили багато живої сили. Пізніше Сулейман-паша навіть був засуджений військовим судом Османської імперії за «невміле керівництво» військами.
Та все ж на фронті склалася патова ситуація.
В січні 1878 року закінчилася героїчна п'ятимісячна оборона «Шипкінського сидіння». Перемогли в ній російські солдати та болгарські ополченці.
Втрати
Втрати Російської імперії становили до 3,5 тис. осіб. Болгарських захисників Шипки загинуло близько 500 осіб. Османів, за найменшими підрахунками, 6,6 тис. чол.
Наслідки
Завдяки тому, що російські війська швидко захопили Шипкинський перевал, османське командування втратило важливий стратегічний пункт. Згодом це стало однією з причин поразки Османської імперії в цій війні.
Галерея
- «Шипка. Оборона Орлиного гнізда солдатами 36-го Орловського і 35-го Брянського піхотного полків та болгарськими ополченцями в серпні 1877 р.» Художник А. Попов. 1892 р.
- «Шипка-Шейново. Скобелев під Шипкою». В. В. Верещагін
- На Шипці все спокійно. Картина В. Верещагіна
Див. також
Посилання
- Велика радянська енциклопедія. Шипкинський перевал.[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
- (рос.)
- (рос.)
- Оборона Шипки. 7 (19) июля — 28 декабря 1877 (11 января 1878) года [ 14 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Болгарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oborona Shipki ce odna z najvidomishih ta klyuchovih podij rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr u hodi yakoyi peremogli rosijski ta bolgarski vijska Oborona Shipki Rosijsko turecka vijna 1877 1878 Pam yatnik Oborona Shipki Pam yatnik Oborona Shipki Koordinati 42 46 00 pn sh 25 19 00 sh d 42 766667000027773326565 pn sh 25 316667000027777589821 sh d 42 766667000027773326565 25 316667000027777589821 Data 21 26 serpnya 1877 roku Misce Shipkinskij pereval Bolgariya Rezultat Peremoga rosijskoyi armiyi Storoni Rosijska imperiya Bolgarske opolchennya Osmanska imperiya Komanduvachi Mikola Stoletov Fedir Radeckij Sulejman pasha Vijskovi sili 6 000 rosijskih vijsk 7 500 bolgarskih opolchenciv 26 garmat 30 000 cholovik 48 garmat Vtrati Ponad 2500 zagiblih ta poranenih Ponad 6000 zagiblih ta poranenihOborona7 19 lipnya rosijski vijska pislya boyiv zajnyali pereval yak strategichno vazhlivij punkt adzhe Shipka zabezpechuvala najkorotshij shlyah do Stambulu Nevdovzi do Balkan bulo perekinuto armiyu Sulejmana pashi cim osmanske komanduvannya namagalosya zdijsniti kontrnastup po rosijskih chastinah i vibiti yih za Dunaj zvidki voni j prijshli Sulejman pasha nakazav osmanskim vijskam ponad 27 tis chol ta 48 garmat zajnyati Shipkinskij pereval Na shlyahu krashe ozbroyenoyi ta chiselnishoyi osmanskoyi armiyi buv lishe rosijsko bolgarskij zagin pid komanduvannyam generala M G Stolyetova blizko 4 8 tis soldativ ta 27 garmati 9 21 serpnya osmanski soldati pochali lobovu ataku v pivdennij chastini perevalu a same v rajoni gori sv Mikoli Nevdovzi do rosijskogo zagonu Stolyetova pidtyagnulosya pidkriplennya 7 tis chol ta 28 garmat Osmanski vijska buli vidbiti ta zaznali velikih vtrat 10 22 serpnya osmani pochali novu ataku Voni ohopili pereval pivkilcem a nastupnogo dnya pochali shturm z troh bokiv Odnak i cej shturm zavdav lishe znachnih vtrat dlya osmanskoyi storoni Z rosijsko bolgarskoyi storoni zaginulo 1400 chol sho bulo velicheznoyu vtratoyu dlya nabagato menshogo za chiselnistyu zagonu Stolyetova ta V F Derozhinskogo Uvecheri 11 23 ta vranci 12 24 serpnya do rosijskih vijsk nadijshlo pidkriplennya generala M I Dragomirova 9 tis osib Vono bliskavichno atakuvalo voroga chastini yakogo vzhe majzhe zajnyali pereval ta vidkinulo jogo Takozh postupovo pribuvali chastini 16 go strileckogo bataljonu pid komanduvannyam generala F F Radeckogo Do 14 26 serpnya rosijska vijska namagalisya ovoloditi visotami yaki znahodilisya na zahodi vid perevalu Prote ataki ci buli bezuspishnimi okrim boyiv yaki vidbulisya z 21 serpnya po 26 v hodi yakih osmanski vijska vtratili bagato zhivoyi sili Piznishe Sulejman pasha navit buv zasudzhenij vijskovim sudom Osmanskoyi imperiyi za nevmile kerivnictvo vijskami Ta vse zh na fronti sklalasya patova situaciya V sichni 1878 roku zakinchilasya geroyichna p yatimisyachna oborona Shipkinskogo sidinnya Peremogli v nij rosijski soldati ta bolgarski opolchenci VtratiVtrati Rosijskoyi imperiyi stanovili do 3 5 tis osib Bolgarskih zahisnikiv Shipki zaginulo blizko 500 osib Osmaniv za najmenshimi pidrahunkami 6 6 tis chol NaslidkiZavdyaki tomu sho rosijski vijska shvidko zahopili Shipkinskij pereval osmanske komanduvannya vtratilo vazhlivij strategichnij punkt Zgodom ce stalo odniyeyu z prichin porazki Osmanskoyi imperiyi v cij vijni Galereya Shipka Oborona Orlinogo gnizda soldatami 36 go Orlovskogo i 35 go Bryanskogo pihotnogo polkiv ta bolgarskimi opolchencyami v serpni 1877 r Hudozhnik A Popov 1892 r Shipka Shejnovo Skobelev pid Shipkoyu V V Vereshagin Na Shipci vse spokijno Kartina V VereshaginaDiv takozhRosijsko turecka vijna 1877 1878 Radeckij Fedir Fedorovich Shipkinskij pereval Shipka gora PosilannyaVelika radyanska enciklopediya Shipkinskij pereval nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros ros ros Oborona Shipki 7 19 iyulya 28 dekabrya 1877 11 yanvarya 1878 goda 14 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Bolgariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi