Vesica piscis фігура утворена перетином двох кіл з однаковим радіусом накладених так що коло одного знаходиться в центрі

Vesica piscis — фігура, утворена перетином двох кіл з однаковим радіусом, накладених так, що коло одного знаходиться в центрі іншого. У перекладі з латині означає риб'ячий пухир.

Іноді термін застосовується в ширшому сенсі для позначення лінзи як геометричної фігури.

Математичний опис

Математичне співвідношення висоти і ширини фігури рівне ${\sqrt {3}}$ чи 1,7320508. (якщо намалювати прямі лінії, що сполучають центри обох кіл і вершини фігури, вийдуть два рівносторонні трикутники). Дроби 265:153 = 1,7320261… і 1351:780 = 1,7320513… є найбільш близькими до цього значення раціональними числами. Архімед у праці Вимір кола користується цими дробами як верхньою і нижньою межею значення числа

${\tfrac {1351}{780}}>{\sqrt {3}}>{\tfrac {265}{153}}\,.$

У містицизмі

Vesica piscis в різні періоди історії була предметом містичних спекуляцій. У сакральній геометрії вважається основою квітки життя, деякі каббалісти вважають, що на основі vesica piscis побудовано Дерево життя. Прибічники деяких учень Нью-Ейдж ототожнюють її з йоні, і вважають символом жіночих геніталій..

Квітка Життя
Каббалістичне дерево життя

Один з дослідників вважає, що образ Vesica Piscis як сакрального знаку натхненний спостереженням сонячних затемнень. Древні єгиптяни використали цей образ у своїй сакральній геометрії. Архітектори і художники копіювали його у своїх роботах, виражаючи тим самим свої релігійні вірування. Цю традицію пронесли крізь віки масони.

Використання

Використовується в іконописі і в християнському мистецтві для позначення аури святого, яка називається мандорла.

Широко використовується у різних орнаментах.

Vesica piscis використовувалася як символ в масонстві, найбільш відоме вживання у нагрудних прикрасах під час церемоній. Вважалася також відповідною формою для печаток масонських лож.

ілюстрація з середньовічного манускрипту
барельєф ХІІІ ст.
Ісус Христос (фреска)
Емблема Гуама
Печатка Абатства
Мадонна з ангелами.
Джерело ^[en]

Див. також

Примітки

Weisstein, Eric W. Lens(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
Heath, Thomas Little (1897), The Works of Archimedes, Cambridge University, с. lxxvii , 50, процитовано 30 січня 2010
Barbara Walker, The Woman's Encyclopedia of Myths and Secrets (Harper San Francisco, 1983)
Kevin L. Gest, The Secrets of Solomon's Temple ().
Kathy Jones, The Goddess in Glastonbury (1990).
Margaret Starbird, Magdalene's Lost Legacy, Symbolic Numbers & Sacred Union.
Constance S. Rodriguez PhD, LCSW — Sacred Portals, Pathways to the Self ().
Nicholas R. Mann, The Sacred Geometry of Washington, D.C. p. 92 (Barnes & Noble, 2006)
Nicholas R. Mann, The Sacred Geometry of Washington, D.C., p. 92 (Barnes & Noble, 2006)
J. S. M. Ward, An Interpretation of Our Masonic Symbols, 1924, pp. 34-35.
Albert G. Mackey, Encyclopaedia of Freemasonry, 1921 ed., vol. 2, p. 827.
Shawn Eyer vesica piscis.php The Vesica Piscis and Freemasonry^{[недоступне посилання]}. Retrieved on 2009-04-18.

[1] Weisstein, Eric W. Lens(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.

[2] Heath, Thomas Little (1897), The Works of Archimedes, Cambridge University, с. lxxvii , 50, процитовано 30 січня 2010

[3] Barbara Walker, The Woman's Encyclopedia of Myths and Secrets (Harper San Francisco, 1983)

[4] Kevin L. Gest, The Secrets of Solomon's Temple ().

[5] Kathy Jones, The Goddess in Glastonbury (1990).

[6] Margaret Starbird, Magdalene's Lost Legacy, Symbolic Numbers & Sacred Union.

[7] Constance S. Rodriguez PhD, LCSW — Sacred Portals, Pathways to the Self ().

[8] Nicholas R. Mann, The Sacred Geometry of Washington, D.C. p. 92 (Barnes & Noble, 2006)

[9] Nicholas R. Mann, The Sacred Geometry of Washington, D.C., p. 92 (Barnes & Noble, 2006)

[10] J. S. M. Ward, An Interpretation of Our Masonic Symbols, 1924, pp. 34-35.

[11] Albert G. Mackey, Encyclopaedia of Freemasonry, 1921 ed., vol. 2, p. 827.

[12] Shawn Eyer vesica piscis.php The Vesica Piscis and Freemasonry^{[недоступне посилання]}. Retrieved on 2009-04-18.