Сліпак подільський (Spalax zemni) — вид роду сліпак (Spalax) родини сліпакові (Spalacidae). Ендемік Правобережної України. Відносно дрібний рослиноїдний солітарний землерий.
Сліпак подільський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Сліпакові (Spalacidae) |
Рід: | Сліпак (Spalax) |
Вид: | Сліпак подільський (S. zemni) |
Біноміальна назва | |
Spalax zemni Erxleben, 1777 | |
Синоніми | |
Spalax podolicus Trouessart, 1897 |
Етимологія
Видовий епітет виводять з російського “земной”. Проте, оскільки типовою місцевістю опису виду є Тернопільщина, яка у 1777 році була під владою Речі Посполитої, це твердження виглядає некоректним. Зокрема Палас при описі виду Spalax microphthalmus у 1811 році вказував: російська назва слепец (нім. Slepez), українська — зінське щеня (нім. Sinskoe Stschenae), польська — нім. Zemni.
Опис
Довжина тіла до 24 см, хвіст майже не помітний — до 3 см. Маса тіла до 290 г. Пристосований до підземного способу життя: тулуб валькуватий із короткими міцними кінцівками, голова клиноподібна, сплощена, з жорсткими шкіряними кантами по боках, вушна раковина відсутня, очі сховані під шкірою. Завжди помітні різці, ізольовані від ротової порожнини внутрішніми виростами губ. Хутро густе й м'яке, забарвлення — від світло-палевого до бурого.
Від близького виду — сліпака східного (Spalax microphthalmus) — відрізняється меншими розмірами, світлішим загальним забарвленням, а також будовою черепу: 1) довжина носових кісток значно менша спільної довжини лобних і тім'яних кісток; 2) задні кінці носових кісток притуплені й не утворюють вилчастого роздвоєння; 3) лінії лобно-носового і лобно-передщелепного швів утворюють дугу з вершиною, направленою вперед.
Поширення
В Україні — Правобережні Степ, Лісостеп і південна частина широколистянолісової зони, де зустрічається досить спорадично.
У Запорізькій області східною межею ареалу виду є р. Дніпро. У північній частині Запорізького Правобережжя є звичайним видом ссавців долин всіх річок і великих балок з прилеглими плакорними ділянками; на південь від р. Нижня Хортиця зустрічається рідко. Входить до складу фауни Національного заповідника «Хортиця» (острівна популяція).
Спосіб життя
Основним середовищем проживання цього виду є незайманий степ з прилеглими суходільнолучними ділянками. Також може жити біля доріг, у лісосмугах, сільськогосподарських угіддях, а нещодавно був знайдений на колишніх військових полігонах. Не уникає піщаних ґрунтів.
Високоспеціалізований землерий, ходи прокладає за допомогою добре розвинутих різців. Живе поодинці в норах складної будови: горизонтальні ходи розташовані на глибині 13–21 см, вертикальні (до 2,75 м) — ведуть до житлових і гніздових камер, комор для запасання корму і віднірків різного призначення.
Активний протягом року і в зимову сплячку не впадає. Майже все життя проводить під землею. На поверхні з'являється дуже рідко і тільки в нічний час, у сутінках і рано вранці.
Харчування мало вивчене, але за даними з південної та південно-східної частин ареалу харчується підземними частинами люцерни, цикорію, берізки, мальви і саджанців дерев (дуб, шовковиця, акація та ін.).
Самиця раз на рік у лютому чи на початку березня народжує 1—5 малят.
Заходи охорони
Вид як вразливий занесено до Червоного списку МСОП і Європейського Червоного списку, а також Червоної книги України (категорія: недостатньо відомий вид).
Чисельність виду зменшується через зменшення територій, придатних для існування, знищення як шкідника сільського господарства, а також високу мозаїчність поселень, що неодмінно призводить до інбридингу.
У Запорізькій області охороняється в Національному заповіднику «Хортиця» та ряді природно-заповідних об'єктів Запорізького Правобережжя, зокрема в ландшафтних заказниках «Верхів'я балки Кайдацька», «Балка Малишевська», «Томаківський» та ін.
Вид, можливо, охороняється також у національному природному парку «Подільські Товтри».
Значення
У природних екосистемах відіграє важливу роль в ґрунтотвірних процесах, зокрема у перемішуванні, зволоженні, аерації та гуміфікації ґрунту. Нори сліпака використовуються багатьма видами тварин в якості сховищ, у тому числі зимувальних.
При значній чисельності може наносити відчутну шкоду, перешкоджаючи механізованій обробці ґрунту, збору врожаю і сіножаті в сільськогосподарських угіддях, а також харчуючись коренеплодами картоплі і буряків на городах.
Див. також
Примітки
- Sheehan, M.J. Word Parts Dictionary: Standard and Reverse Listings of Prefixes, Suffixes, Roots and Combining Forms, 2d ed. — McFarland & Company, 2000. — С. 140. — .
- Wilson D.E., Reeder D.M. (ed.) Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed). — Johns Hopkins University Press. — 2005.
- Загороднюк И.В. Обзор рецентных таксонов Muroidea (Mammalia), описанных с территории Украины (1777–1990) // Вестник зоологии. — 1992. — № 2. — С. 39–48.
- Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків фауни України і суміжних країн // Наук. вісник Ужгородського ун-ту. — Серія: Біологія. — Вип. 26. — 2009. — С. 13—26
- Рідкісні рослини, тварини, гриби і лишайники Запорізької області : навч. посібник / В. І. Петроченко, В. І. Шелегеда, О. В. Жаков [та ін.]; за ред. В. І. Петроченка. — Запоріжжя : Поліграф, 2005. — 224 с. (с. 182)
- Петроченко В. І. Теріофауна Національного заповідника «Хортиця» // Природа острова Хортиця : колективна монографія / [за ред. С. Г. Охрименко]. — Запоріжжя : Дніпровський металург, 2016. — Вип. 2. — С. 191—198
- Фауна України. Охоронні категорії : довідник. / За ред. О. В. Годлевської, Г. В. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (С. 27)
- Червона книга Дніпропетровської області / Під ред. О. Є. Пахомова]. — Дніпропетровськ : ТОВ «Новий друк», 2011. — 488 с. (С. 428)
- Булахов В. Л., Пахомов О. Є. Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Ссавці. — Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2006. — 356 с. (С. 141)
Джерела
- Tsytsulina, K., Formozov, N., Zagorodnyuk, I. & Sheftel, B. 2008. Spalax zemni. In: IUCN 2012
- Сліпак подільський в ЧКУ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slipak podilskij Spalax zemni vid rodu slipak Spalax rodini slipakovi Spalacidae Endemik Pravoberezhnoyi Ukrayini Vidnosno dribnij roslinoyidnij solitarnij zemlerij Slipak podilskij Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Slipakovi Spalacidae Rid Slipak Spalax Vid Slipak podilskij S zemni Binomialna nazva Spalax zemni Erxleben 1777 Sinonimi Spalax podolicus Trouessart 1897 Spalax polonicus Mehely 1909EtimologiyaVidovij epitet vivodyat z rosijskogo zemnoj Prote oskilki tipovoyu miscevistyu opisu vidu ye Ternopilshina yaka u 1777 roci bula pid vladoyu Rechi Pospolitoyi ce tverdzhennya viglyadaye nekorektnim Zokrema Palas pri opisi vidu Spalax microphthalmus u 1811 roci vkazuvav rosijska nazva slepec nim Slepez ukrayinska zinske shenya nim Sinskoe Stschenae polska nim Zemni OpisCherep slipaka podilskogo Dovzhina tila do 24 sm hvist majzhe ne pomitnij do 3 sm Masa tila do 290 g Pristosovanij do pidzemnogo sposobu zhittya tulub valkuvatij iz korotkimi micnimi kincivkami golova klinopodibna sploshena z zhorstkimi shkiryanimi kantami po bokah vushna rakovina vidsutnya ochi shovani pid shkiroyu Zavzhdi pomitni rizci izolovani vid rotovoyi porozhnini vnutrishnimi virostami gub Hutro guste j m yake zabarvlennya vid svitlo palevogo do burogo Vid blizkogo vidu slipaka shidnogo Spalax microphthalmus vidriznyayetsya menshimi rozmirami svitlishim zagalnim zabarvlennyam a takozh budovoyu cherepu 1 dovzhina nosovih kistok znachno mensha spilnoyi dovzhini lobnih i tim yanih kistok 2 zadni kinci nosovih kistok pritupleni j ne utvoryuyut vilchastogo rozdvoyennya 3 liniyi lobno nosovogo i lobno peredshelepnogo shviv utvoryuyut dugu z vershinoyu napravlenoyu vpered PoshirennyaV Ukrayini Pravoberezhni Step Lisostep i pivdenna chastina shirokolistyanolisovoyi zoni de zustrichayetsya dosit sporadichno U Zaporizkij oblasti shidnoyu mezheyu arealu vidu ye r Dnipro U pivnichnij chastini Zaporizkogo Pravoberezhzhya ye zvichajnim vidom ssavciv dolin vsih richok i velikih balok z prileglimi plakornimi dilyankami na pivden vid r Nizhnya Horticya zustrichayetsya ridko Vhodit do skladu fauni Nacionalnogo zapovidnika Horticya ostrivna populyaciya Sposib zhittyaOsnovnim seredovishem prozhivannya cogo vidu ye nezajmanij step z prileglimi suhodilnoluchnimi dilyankami Takozh mozhe zhiti bilya dorig u lisosmugah silskogospodarskih ugiddyah a neshodavno buv znajdenij na kolishnih vijskovih poligonah Ne unikaye pishanih gruntiv Visokospecializovanij zemlerij hodi prokladaye za dopomogoyu dobre rozvinutih rizciv Zhive poodinci v norah skladnoyi budovi gorizontalni hodi roztashovani na glibini 13 21 sm vertikalni do 2 75 m vedut do zhitlovih i gnizdovih kamer komor dlya zapasannya kormu i vidnirkiv riznogo priznachennya Aktivnij protyagom roku i v zimovu splyachku ne vpadaye Majzhe vse zhittya provodit pid zemleyu Na poverhni z yavlyayetsya duzhe ridko i tilki v nichnij chas u sutinkah i rano vranci Harchuvannya malo vivchene ale za danimi z pivdennoyi ta pivdenno shidnoyi chastin arealu harchuyetsya pidzemnimi chastinami lyucerni cikoriyu berizki malvi i sadzhanciv derev dub shovkovicya akaciya ta in Samicya raz na rik u lyutomu chi na pochatku bereznya narodzhuye 1 5 malyat Zahodi ohoroniVid yak vrazlivij zaneseno do Chervonogo spisku MSOP i Yevropejskogo Chervonogo spisku a takozh Chervonoyi knigi Ukrayini kategoriya nedostatno vidomij vid Chiselnist vidu zmenshuyetsya cherez zmenshennya teritorij pridatnih dlya isnuvannya znishennya yak shkidnika silskogo gospodarstva a takozh visoku mozayichnist poselen sho neodminno prizvodit do inbridingu U Zaporizkij oblasti ohoronyayetsya v Nacionalnomu zapovidniku Horticya ta ryadi prirodno zapovidnih ob yektiv Zaporizkogo Pravoberezhzhya zokrema v landshaftnih zakaznikah Verhiv ya balki Kajdacka Balka Malishevska Tomakivskij ta in Vid mozhlivo ohoronyayetsya takozh u nacionalnomu prirodnomu parku Podilski Tovtri ZnachennyaSlidi zemlerijnoyi diyalnosti slipaka podilskogo U prirodnih ekosistemah vidigraye vazhlivu rol v gruntotvirnih procesah zokrema u peremishuvanni zvolozhenni aeraciyi ta gumifikaciyi gruntu Nori slipaka vikoristovuyutsya bagatma vidami tvarin v yakosti shovish u tomu chisli zimuvalnih Pri znachnij chiselnosti mozhe nanositi vidchutnu shkodu pereshkodzhayuchi mehanizovanij obrobci gruntu zboru vrozhayu i sinozhati v silskogospodarskih ugiddyah a takozh harchuyuchis koreneplodami kartopli i buryakiv na gorodah Div takozhSlipakovi SlipakPrimitkiSheehan M J Word Parts Dictionary Standard and Reverse Listings of Prefixes Suffixes Roots and Combining Forms 2d ed McFarland amp Company 2000 S 140 ISBN 078643564X Wilson D E Reeder D M ed Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference 3rd ed Johns Hopkins University Press 2005 Zagorodnyuk I V Obzor recentnyh taksonov Muroidea Mammalia opisannyh s territorii Ukrainy 1777 1990 Vestnik zoologii 1992 2 S 39 48 Korobchenko M Zagorodnyuk I Taksonomiya ta rivni diferenciaciyi slipakiv fauni Ukrayini i sumizhnih krayin Nauk visnik Uzhgorodskogo un tu Seriya Biologiya Vip 26 2009 S 13 26 Ridkisni roslini tvarini gribi i lishajniki Zaporizkoyi oblasti navch posibnik V I Petrochenko V I Shelegeda O V Zhakov ta in za red V I Petrochenka Zaporizhzhya Poligraf 2005 224 s s 182 Petrochenko V I Teriofauna Nacionalnogo zapovidnika Horticya Priroda ostrova Horticya kolektivna monografiya za red S G Ohrimenko Zaporizhzhya Dniprovskij metalurg 2016 Vip 2 S 191 198 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O V Godlevskoyi G V Fesenka Kiyiv 2010 80 s S 27 Chervona kniga Dnipropetrovskoyi oblasti Pid red O Ye Pahomova Dnipropetrovsk TOV Novij druk 2011 488 s S 428 Bulahov V L Pahomov O Ye Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ssavci Dnipropetrovsk Vid vo Dnipropetr un tu 2006 356 s S 141 DzherelaTsytsulina K Formozov N Zagorodnyuk I amp Sheftel B 2008 Spalax zemni In IUCN 2012 Slipak podilskij vChKU