Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Шарлатова чума» — постапокаліптичний фантастичний роман, написаний Джеком Лондоном 1910 року та вперше опублікований в The London Magazine 1912 року.
 | |
| Автор | Джек Лондон |
|---|---|
| Країна | Сполучені Штати |
| Мова | англ. |
| Жанр | наукова фантастика |
| Видавництво | Macmillan |
| Видано | 1912 |
| Тип носія | друк |
| У «Гутенберзі» | 21970 |
Сюжет
Історія відбувається в 2073 році, через шістдесят років після неконтрольованої епідемії «шарлатової смерті» (заголовок українською мовою походить від одної з назв червоногарячого кольору), яка знелюдила планету. Джеймс Сміт є одним з тих, хто пережив епідемію, і все ще залишається живим у районі Сан-Франциско, він подорожує зі своїми онуками Едвіном, Ху-Ху та Заячою Губою. Його онуки — юнаки, які живуть як мисливці-збирачі та скотарі у майже безлюдному світі. Їх розум обмежений, їхня англійська мова спрощена та збідніла. Едвін просить Сміта, якого вони називають «Гренсер», розповісти їм про хворобу, яку по черзі називають «шарлатовою чумою», «шарлатовою смертю» або «червоною смертю».
Сміт розповідає історію свого життя до епідемії, коли він був викладачем англійської мови. Його світ був сильно розшарованим, повнота влади належала кільком родинам капіталістів. Добробут цих родин і їх обслуги (включно з викладачами та науковцями, як Сміт) забезпечували пригноблені робітники, котрим їх оплата за працю дозволяла хіба що не помирати від голоду. У 2013 році, через рік після того, як «Морган П'ятий був призначений президентом Сполучених Штатів Радою Магнатів», з'явилася і миттєво поширилася хвороба. Зараження призводило до пришвидшеного серцебиття та гарячки, однак першим помітним симптомом було почервоніння: тіло хворого, особливо обличчя, ставало червоногарячим, далі слідували судоми, заніміння, смерть. Хвороба вбивала своїх жертв за 15—90 хв після перших симптомів. В перші дні її поширення в Лондоні тамтешній уряд цензурував новини про неї, тож людство занадто пізно почало боротьбу з хворобою.
До того, як обриваються всі комунікації з рештою світу, Сміт дізнається, що в Німеччині створена вакцина проти хвороби. Однак принаймні Сполученим Штатам вона вже не здатна допомогти. Епідемія охоплює великі міста, їх жителі в паніці тікають у передмістя та все більш віддалені території, поширюючи інфекцію. Побачивши крах порядку, що гнобив їх, пролетарі починають заворушення. Сміт описує картини епідемії та хаосу, в яких гине цивілізація. Виживальники вбивають одне одного через ресурси або ради задоволення. Він з групою колег марно намагається ізолюватись і перечекати проблему в будівлях Університету, потім вони вирушають в сільську місцевість.
На сторінках роману Джек Лондон моделює не лише злами в поведінці людей в умовах катастрофи, але й зміну ландшафтів, рослин і домашніх тварин, що під тиском природного добору повертаються до своїх первісних диких форм.
Незабаром вся група Сміта вимирає, і він залишається єдиним, хто вижив, імовірно, завдяки природному імунітету. Його супроводжують шетландський поні та дві колі, разом вони долають майже триста кілометрів на схід. І три роки Сміт самотньо живе в шикарному готелі в долині Йосеміті, де знаходить великі запаси провізії та вчиться полювати. Зрештою, туга за людьми повертає його в район Сан-Франциско, де він виявляє кількадесят вижилих, розділених на сімейні групи на чолі з бігменами. Абсолютну більшість з них складають недавні пролетарі та неосвічені фермери. На всьому західному узбережжі США відомо до чотирьохсот людей, а про решту світу нема жодних звісток. Практично всі досягнення недавньої цивілізації (включно з металургією та лічбою понад 10, наприклад), втрачені.
Сміт ностальгічно згадує про якість їжі, велелюдні міста, соціальний устрій, свою роботу та технології до чуми. Розуміючи, що його час спливає, він намагається донести цінність знань своїм онукам, попереджає щодо небезпек мракобісся. Однак вони, виховані в дикості, не виправдовують його надій. Двоє з них лише сміються зі старого, а найрозумніший з трьох планує використати знання задля залякування та підкорення інших. Сміт розмірковує вголос про цивілізаційні та космологічні проблеми, змушуючи своїх простуватих онуків гадати, що старий помалу божеволіє.
Історія публікації
Роман був написаний 1910 р., але вийшов друком лише в серії публікацій у Лондонському журналі за травень — червень 1912 р. Окремою книгою твір був надрукований Макмілланом 1915 року.
Лондон опублікував «Шарлатову чуму» на етапі кар'єри, який біографи та критики вважають «професійним занепадом» (з вересня 1912 р. по травень 1916 р.) У цей період він припинив писати коротку прозу та перейшов до більш розлогих творів, серед яких «The Abysmal Brute» (1913), «Джон Барлейкорн» (1913), «Бунт на Ельсінорі» (1914), «Міжзоряний мандрівник» (1915) тощо.
У лютому 1949 року роман передрукували в номері журналу . Читачів вразило те, що Лондон, здається, передбачив тривоги атомної ери.
Частково Джек Лондон надихався новелою Едгара Аллана По «Маска Червоної смерті» 1842 року, хоча описані в творах хвороби мають відмінності. Історії По та Лондона належать до жанру апокаліптичної фантастики зі всесвітньою чумою, що знищує людство, інші приклади якого: «Остання людина» Мері Шеллі (1826), (1949), «Штам Андромеди» Майкла Крайтона (1969) і «Протистояння» Стівена Кінга (1978).
Цікавинки
З 2020 року, під час пандемії COVID-19 багато оглядачів вказали на схожість із нею описаної Лондоном хвороби та її соціальних наслідків, особливо цікаво, що на час створення книги світ не був настільки пов'язаний подорожами, як сьогодні.
Посилання
- The Scarlet Plague у проєкті «Гутенберг»
- The Science Fiction Century, David G. Hartwell. [ 27 вересня 2021 у Wayback Machine.] Discusses «Last man on Earth» subgenre.
Примітки
- ; Back to the future again; November 10, 2008
- Reesman, Jeanne Campbell. Jack London's Racial Lives: A Critical Biography. Athens, GA: University of Georgia Press, 2009: 267.
- London, Jack (1949). «The Scarlet Plage». Famous Fantastic Mysteries, v. 10, n. 3, pp. 93-118. Retrieval on May 4, 2020.
- John Hay, London's Sci-Fi Finale, The Oxford Handbook of Jack London, ed. Jay Williams (Oxford UP, 2017), 369.
- Hammond, J. R. An Edgar Allan Poe Companion: A Guide to the Short Stories, Romances and Essays. London: The Macmillan Press Ltd, 1981: 78.
- Rosen, Elizabeth K. Apocalyptic Transformation: Apocalypse and the Postmodern Imagination. Lanham, Maryland: Lexington Books, 2008: 69.
- Matthews, Joe (13 квітня 2020). . . . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharlatova chuma postapokaliptichnij fantastichnij roman napisanij Dzhekom Londonom 1910 roku ta vpershe opublikovanij v The London Magazine 1912 roku The Scarlet Plague Avtor Dzhek LondonKrayina Spolucheni ShtatiMova angl Zhanr naukova fantastikaVidavnictvo MacmillanVidano 1912Tip nosiya drukU Gutenberzi 21970SyuzhetIstoriya vidbuvayetsya v 2073 roci cherez shistdesyat rokiv pislya nekontrolovanoyi epidemiyi sharlatovoyi smerti zagolovok ukrayinskoyu movoyu pohodit vid odnoyi z nazv chervonogaryachogo koloru yaka znelyudila planetu Dzhejms Smit ye odnim z tih hto perezhiv epidemiyu i vse she zalishayetsya zhivim u rajoni San Francisko vin podorozhuye zi svoyimi onukami Edvinom Hu Hu ta Zayachoyu Guboyu Jogo onuki yunaki yaki zhivut yak mislivci zbirachi ta skotari u majzhe bezlyudnomu sviti Yih rozum obmezhenij yihnya anglijska mova sproshena ta zbidnila Edvin prosit Smita yakogo voni nazivayut Grenser rozpovisti yim pro hvorobu yaku po cherzi nazivayut sharlatovoyu chumoyu sharlatovoyu smertyu abo chervonoyu smertyu Smit rozpovidaye istoriyu svogo zhittya do epidemiyi koli vin buv vikladachem anglijskoyi movi Jogo svit buv silno rozsharovanim povnota vladi nalezhala kilkom rodinam kapitalistiv Dobrobut cih rodin i yih obslugi vklyuchno z vikladachami ta naukovcyami yak Smit zabezpechuvali prignobleni robitniki kotrim yih oplata za pracyu dozvolyala hiba sho ne pomirati vid golodu U 2013 roci cherez rik pislya togo yak Morgan P yatij buv priznachenij prezidentom Spoluchenih Shtativ Radoyu Magnativ z yavilasya i mittyevo poshirilasya hvoroba Zarazhennya prizvodilo do prishvidshenogo sercebittya ta garyachki odnak pershim pomitnim simptomom bulo pochervoninnya tilo hvorogo osoblivo oblichchya stavalo chervonogaryachim dali sliduvali sudomi zaniminnya smert Hvoroba vbivala svoyih zhertv za 15 90 hv pislya pershih simptomiv V pershi dni yiyi poshirennya v Londoni tamteshnij uryad cenzuruvav novini pro neyi tozh lyudstvo zanadto pizno pochalo borotbu z hvoroboyu Do togo yak obrivayutsya vsi komunikaciyi z reshtoyu svitu Smit diznayetsya sho v Nimechchini stvorena vakcina proti hvorobi Odnak prinajmni Spoluchenim Shtatam vona vzhe ne zdatna dopomogti Epidemiya ohoplyuye veliki mista yih zhiteli v panici tikayut u peredmistya ta vse bilsh viddaleni teritoriyi poshiryuyuchi infekciyu Pobachivshi krah poryadku sho gnobiv yih proletari pochinayut zavorushennya Smit opisuye kartini epidemiyi ta haosu v yakih gine civilizaciya Vizhivalniki vbivayut odne odnogo cherez resursi abo radi zadovolennya Vin z grupoyu koleg marno namagayetsya izolyuvatis i perechekati problemu v budivlyah Universitetu potim voni virushayut v silsku miscevist Na storinkah romanu Dzhek London modelyuye ne lishe zlami v povedinci lyudej v umovah katastrofi ale j zminu landshaftiv roslin i domashnih tvarin sho pid tiskom prirodnogo doboru povertayutsya do svoyih pervisnih dikih form Nezabarom vsya grupa Smita vimiraye i vin zalishayetsya yedinim hto vizhiv imovirno zavdyaki prirodnomu imunitetu Jogo suprovodzhuyut shetlandskij poni ta dvi koli razom voni dolayut majzhe trista kilometriv na shid I tri roki Smit samotno zhive v shikarnomu goteli v dolini Josemiti de znahodit veliki zapasi proviziyi ta vchitsya polyuvati Zreshtoyu tuga za lyudmi povertaye jogo v rajon San Francisko de vin viyavlyaye kilkadesyat vizhilih rozdilenih na simejni grupi na choli z bigmenami Absolyutnu bilshist z nih skladayut nedavni proletari ta neosvicheni fermeri Na vsomu zahidnomu uzberezhzhi SShA vidomo do chotirohsot lyudej a pro reshtu svitu nema zhodnih zvistok Praktichno vsi dosyagnennya nedavnoyi civilizaciyi vklyuchno z metalurgiyeyu ta lichboyu ponad 10 napriklad vtracheni Smit nostalgichno zgaduye pro yakist yizhi velelyudni mista socialnij ustrij svoyu robotu ta tehnologiyi do chumi Rozumiyuchi sho jogo chas splivaye vin namagayetsya donesti cinnist znan svoyim onukam poperedzhaye shodo nebezpek mrakobissya Odnak voni vihovani v dikosti ne vipravdovuyut jogo nadij Dvoye z nih lishe smiyutsya zi starogo a najrozumnishij z troh planuye vikoristati znannya zadlya zalyakuvannya ta pidkorennya inshih Smit rozmirkovuye vgolos pro civilizacijni ta kosmologichni problemi zmushuyuchi svoyih prostuvatih onukiv gadati sho starij pomalu bozhevoliye Istoriya publikaciyi sharlatova chuma bula peredrukovana u lyutomu 1949 roku u nomeri Znameniti fantastichni tayemnici Roman buv napisanij 1910 r ale vijshov drukom lishe v seriyi publikacij u Londonskomu zhurnali za traven cherven 1912 r Okremoyu knigoyu tvir buv nadrukovanij Makmillanom 1915 roku London opublikuvav Sharlatovu chumu na etapi kar yeri yakij biografi ta kritiki vvazhayut profesijnim zanepadom z veresnya 1912 r po traven 1916 r U cej period vin pripiniv pisati korotku prozu ta perejshov do bilsh rozlogih tvoriv sered yakih The Abysmal Brute 1913 Dzhon Barlejkorn 1913 Bunt na Elsinori 1914 Mizhzoryanij mandrivnik 1915 tosho U lyutomu 1949 roku roman peredrukuvali v nomeri zhurnalu Chitachiv vrazilo te sho London zdayetsya peredbachiv trivogi atomnoyi eri Chastkovo Dzhek London nadihavsya noveloyu Edgara Allana Po Maska Chervonoyi smerti 1842 roku hocha opisani v tvorah hvorobi mayut vidminnosti Istoriyi Po ta Londona nalezhat do zhanru apokaliptichnoyi fantastiki zi vsesvitnoyu chumoyu sho znishuye lyudstvo inshi prikladi yakogo Ostannya lyudina Meri Shelli 1826 1949 Shtam Andromedi Majkla Krajtona 1969 i Protistoyannya Stivena Kinga 1978 CikavinkiZ 2020 roku pid chas pandemiyi COVID 19 bagato oglyadachiv vkazali na shozhist iz neyu opisanoyi Londonom hvorobi ta yiyi socialnih naslidkiv osoblivo cikavo sho na chas stvorennya knigi svit ne buv nastilki pov yazanij podorozhami yak sogodni PosilannyaThe Scarlet Plague u proyekti Gutenberg The Science Fiction Century David G Hartwell 27 veresnya 2021 u Wayback Machine Discusses Last man on Earth subgenre Primitki Back to the future again November 10 2008 Reesman Jeanne Campbell Jack London s Racial Lives A Critical Biography Athens GA University of Georgia Press 2009 267 ISBN 978 0 8203 2789 1 London Jack 1949 The Scarlet Plage Famous Fantastic Mysteries v 10 n 3 pp 93 118 Retrieval on May 4 2020 John Hay London s Sci Fi Finale The Oxford Handbook of Jack London ed Jay Williams Oxford UP 2017 369 ISBN 9780199315178 Hammond J R An Edgar Allan Poe Companion A Guide to the Short Stories Romances and Essays London The Macmillan Press Ltd 1981 78 ISBN 978 1 349 05027 7 Rosen Elizabeth K Apocalyptic Transformation Apocalypse and the Postmodern Imagination Lanham Maryland Lexington Books 2008 69 ISBN 978 0 7391 1790 3 Matthews Joe 13 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2020 Procitovano 3 lipnya 2020