Чоловічі студії (Men's studies) — вивчення чоловіків і маскулінності у міждисциплінарному академічному полі, присвяченим темам, що стосуються чоловіків, маскулінності, фемінізму, гендеру та політики, економіки та громадського здоров'я.
Історія
Розвиток чоловічих студій, як академічної дисципліни, розпочався у 1970-тих роках, ці студії пов'язані з розвитком гендерних та феміністичних студій. Найвідомішими дослідниками, які працювали у напрямку чоловічих студій є: Майкл Кіммел, Дональдом Бел, Майкл Месснер, Джеф Херн, Ігор Кон. Фундаментальним поняттям, яке фігурує у чоловічих студіях є маскулінність. Маскулінність — це поняття, що означає соціально сконструйовані очікування стосовно поведінки чоловіків у певній культурі чи субкультурі в певний час.
Маскулінність
Маскулінність стосується не лише очікувань щодо поведінки чоловіків, а також переживань, уявлень та стилю соціальної взаємодії, які демонструють чоловіки. Акцент у чоловічих дослідження не на тому щоб шукати відмінності між чоловіками та жінками, а на відмінностях у середині групи чоловіків. Виходячи з такого акцентку, в аналізі був зроблений акцент на множинності маскулінностей на існуванні різних моделей маскулінності, які знаходяться в конфлікті.
Для більшості чоловіків головною референтною групою залишаються чоловіки і чоловічі спільноти, які служать еталоном для самооцінки і приналежність до яких підтверджує власну маскулінність. Тому розуміння механізму конструювання «нормативної маскулінності» можливе через групового габітусу, а не індивідуального. У сучасному західному світі існує код нормативної маскулінності, який дозволяє зрозуміти, що таке "маскулінність в головах " чи ідеальна модель. Майкл Кіммел узагальнив чоловічий код через такі девізи: «хлопчики не плачуть», «краще бути безрозсудним, ніж сумним», «приймай все як чоловік», «розмір має значення», «не зупиняйся, щоб уточнити напрям», «пай-хлопчики приходять до фінішу останніми», «дружба важливіше баб».
Парадигми маскулінності
Дослідники виділяють різні парадигми маскулінності, зокрема: біологічна, соціально-психологічна і постмодерністська. Прихильники біологічного детермінізму пояснюють поведінкові і психологічні відмінностей між чоловіками опираючись на теорії біологічного детермінізму, вони акцентують увагу на існування відповідних відмінностей між самцями і самками будь-якого біологічного виду.
Біологічні пояснення відмінностей між статями підживлювалися ідеями еволюційних теорій. З точки зору біологічного підходу у процесі еволюції існує статевий диморфізм, тобто розрізняються дві категорії людей — чоловіки та жінки. Чоловікам властиві фізична агресія, незалежність і інструментальний підхід до вирішення проблем. Жінкам властиві — пасивність, схильність до співпраці, емоційна залежність і схильність до турботи. Наукових доказів такої позиції не має, дослідження не підтверджують такі позиції. Характеристик, за якими чоловіки і жінки схожі більше ніж тих, за якими вони відмінні. Також біологічний детермінізм не бере до уваги того, що не всі народжуються «хлопчиками» або «дівчатками» адже можлива також ситуація коли індивід народжується «гермафродитом».
Соціально-психологічна теорія має повну назву — соціально-психологічна теорія «Я» ідентичності маскулінності. Ці два підходи мають як схожий підхід так і відмінності. Їх схожість полягає у тому, що вони роблять акцент на когнітивних процесах. Психологічні теоретики вважають, що соціальне пізнання сприяє формуванню у індивіда організованих схем, заснованих на категорії статі, але це не означає визнання існування біологічної ідентичності. Діти формують схеми і засвоюють сприйняття інших і себе самих за допомогою процесу соціалізації. Соціологічні теорії стверджують, що соціальні зв'язки, частиною яких є індивід, впливають на ті ролі, які він виконує по відношенню до інших людей (тобто визначаються ролями, виконуваними іншими людьми). Загальне уявлення про себе формується за допомогою того, що індивід бачить себе таким, яким, на його думку, бачать його інші, або за допомогою «прийняття ролі». «Ідентичність — це внутрішнє переживання, що складається з інтерналізованих знань і очікувань, пов'язаних з роллю» В той час як «Я» є більш стабільним конструктом, що розвиваються протягом життя, ідентичності часто змінюються в залежності від конкретних соціальних умов або контексту.
Постмодерністи висувають тезу про існування множинних маскулінностей, що конструюються і репрезентуються виключно у конкретному культурному контексті. У межах цих конструктивістських підходів маскулінність більше не трактують як єдину і постійну величину, розглядаючи її як рухливу та мінливу множинність.
Гендерний порядок у сучасному світі
У сучасному світі відбуваються глобальні зміни, зокрема це стосується і змін у гендерному порядку. Мова іде про руйнування традиційної системи розподілу праці та відносини влади між чоловіками та жінками. В період до індустріальних та індустріальних часів чоловіки та жінки завойовували прихильність один одного, суперником чоловіка був інший чоловік, а суперницею жінки інша жінка. Сьогодні ця ситуація змінилася, тепер чоловіки та жінки конкурують між собою у сфері суспільних відносин. Джерелом зміни, які ламають традиційний гендерний порядок більшою мірою є саме жінки, а не чоловіки. Так склалося через те, що загалом будь-які соціальні зміни здійснюються тими, хто в них зацікавлений і тими хто відчуває пригніченість. Відповідно саме жінки довгий час були позбавлені багатьох прав, які мали чоловіки і це ставило їх у позицію підпорядкування чоловіків. Основними тенденціями змін таких стосунків між чоловіками та жінками є:
1. Руйнування традиційного розподілу праці, послаблення поляризації між чоловіками та жінками у сфері зайнятості.
2. Жінки зрівнюються з чоловіками за рівнем освіти, від якого залежить як майбутня кар'єра жінок так і соціальні можливості
3. Чоловіки втрачають монополію на політичну владу, збільшується представництво жінок у владних структурах. Зокрема це пов'язано з тим що жінки отримали право голосу.
4. У сучасному шлюбі прослідковується зростання рівня рівноправ'я між чоловіком та жінкою.
5. Відбувається часткова руйнація в соціокультурних стереотипах маскулінності і фемінності. Багато соціально важливих рис вважаються гендерно-нейтральними.
6. Чоловіки орієнтуються не лише на свої групові очікування, а й на жіночі, зокрема у емоційній складовій.
7. Ускладнюються взаємостосунки між чоловіками, чоловічі стосунки продовжують залишатися ієрархічними та конкуруючими.
8. Відбувається вирівнювання чоловіків та жінок у сексуальних стосунках.
Маскулінні та фемінні культури
Хофстаде виділяє два типи культур у суспільстві — маскулінні та фемінні і вказує на їх значні відмінності, які стосуються не лише стосунків між статями. Ці дві різні культури мають відображення на тому як у суспільстві функціонують: школа, сім'я, політика робота, а також сексуальність. Акцент цього підходу не на відмінностях між індивідами, а на відмінностях між культурами.
Ціннісними орієнтаціями маскулінних культур є: оцінка особистих досягнень, високій соціальний статус є доказом успішності, демонстрація успіху підтримується суспільством, невдачі засуджуються, мислення переважно раціональне, у сімейних стосунках розподіл ролей базується на турботі про самоповагу.
Ціннісними орієнтаціями ремінної культури є: необхідність консенсусу, турбота про інших схвалюється суспільством, важливість почуття інших індивідів, високо цінується прояв скромності, мислення тяжіє до інтуїтивного, важливим є приналежність до певної групи.
Орієнтація на маскулінність чи фемінність часто є у межах однієї країни, тобто не існує культури яка має лише маскулінні чи фемінні ціннісні орієнтації. Такі два види ціннісних орієнтацій є історично зумовленими, але вони можуть змінювати у залежності від соціально-політичних обставин.
Криза маскулінності
Тетяна Бурейчак визначає панівне традиційне визначення гегемонної маскулінності, для якої характерне прагнення домінування, орієнтація на роботу, демонстрація фізичної переваги та брак емоційного компоненту.
Існує два поняття кризи «чоловіки у кризі», що є тим самим як криза ідентичності, та «криза маскулінності», яке є наслідком змін панівних соціальних уявлень про гегемонну маскулінність.
Т. Бурейчак виділяє такі три основні перспективи розуміння феномену кризи маскулінності — історичну, есенціалістську та критичну.
Історичний підхід
Історичний підхід розглядає кризу маскулінності як нове явище, що виникло з середини 19 століття спричинене соціальними змінами, зокрема, у сфері праці, сімейній сфері та соціальних канонах зовнішності мали найбільший вплив, що спричинило до внутрішніх протиріч у чоловіків, адже гегемонна маскулінність включає в себе такі характеристики, які суперечать сучасним змінам, що викликає фрустрацію та деструктивну поведінку. Підхід зосереджується на втраті ключових позицій чоловіків на яких вони домінували протягом довгого історичного періоду.
Есенціалістський підхід
Есенціалістський підхід базується на протилежному погляді до цього явища. Криза існувала завжди та має тенденцію актуалізуватися у певні історичні періоди. Гегемонна маскулінність має такі принципи дотримання яких(вдало та невдало) в багатьох випадках спричиняє деструктивну поведінку та депресивні настрої серед чоловіків. Е.Томсон та Дж. Плек виділяють три основних чинники за якими визначається традиційна структура рольових очікувань щодо чоловіків:
- Нормою статусу;
- Нормою твердості;
- Нормою антижіночності.
Кожен з них передбачає набір певних установок, яких має дотримуватися кожен «справжній» чоловік, але не у всіх це виходить, що призводить до відчуття фрустрації та невпевненості, проте дотримання цих установок має також ряд проблем, таких як проблеми з фізичним та з психічним здоров'ям.
Критичний підхід
І останній критичний підхід передбачає сумніви у існуванні цього феномену посилаючись на відсутність підстав актуалізувати це питання. Дж. МакІннес розглядає маскулінність як соціальний конструкт та винахід модерності, оскільки лише в цей історичний період сформувалися такі поняття як фемінність та маскулінність. Його пояснення ґрунтуються на тому, що маскулінність — це не властивість, не характерна риса і не аспект ідентичності індивідів, цей термін був створений для пояснення пануючого становища чоловіків. Він зазначав, що кінець маскулінності це відсутність асоціацій з цим поняттям влади. Заперечення кризи аргументуються тим, що підстав для кризи є небагато, адже чоловіки й надалі накопичують ресурси та владу більше ніж жінки.
Перші два підходи мають діалектичний характер, історичний підхід розглядає кризу як недостачу влади, а есенціалістський як її надлишок. Критичний підхід спирається на те, що це явище має мало спільного з реальністю.
На думку І.Кона гегемонна маскулінність передбачає собою прагнення чоловіка на досягнення «чогось». Це «щось» у кожному суспільстві відрізняється, але завжди високо цінується. Вивчаючи маскулінність існували думки, що існує лише недостача маскулінності (гіпомаскулінність), проте при детальнішому вивчені гіпермаскулінності виявилося, що в них існують протиріччя. Проблематика є в тому, що чоловіки відчувають стрес не тільки коли не можуть підтримувати ці стандарти, але й коли виконують цю «справжню» чоловічу роль. Автор наводить приклади в історичній перспективі як гегемонна маскулінність існувала з давніх часів, що підтверджує думку про її відтворення самим суспільством, а не тим що це є тільки природними особливостями чоловіків. В різних культурах є різні методи досягти цього ідеалу «справжнього» чоловіка, проте основний принцип гегемонної маскулінності складається в тому, що чоловіки прагнуть досягати успіхів, бути кращими від інших, зокрема інших чоловіків.
І. Кон вказує на те, що гегемона маскулінність не належить лише одному індивіду, а що вона є соціокультурним каноном на який орієнтуються чоловіки навіть коли їх певні особисті характеристик не відповідають цьому канону. Коли мова йде про чоловіче здоров'я варто брати до уваги, що чоловіки зважаючи на те, що вони схильні приховувати біль та заперечувати хвороби можуть довести їх до хронічних захворювань, адже стереотипно вони створюють образ сильного чоловіка-мачо якому не потрібна допомога. Також автор зазначає що гегемонна маскулінність має негативний вплив на чоловіків, коли мова йде про першість чоловіків у всьому, тобто у постійній погоні за першістю у чоловіків може посилюватись депресія та соціальна апатія.
Типи маскулінностей за Р. Коннел
Р.Коннелл пропонує розрізняти 4 типи маскулінностей: «гегемонна», «підпорядкована», «співучасницька» і «маргіналізована».
Гегемонна маскулінність (hegemonic masculinity)
Згідно Коннелл, гегемонна маскулінність є конфігурацією гендерної практики, яка втілює допустиму відповідь на питання легітимації патріархату, що гарантує панування чоловіків і підлегле становище жінок.
Гегемонна маскулінність не існує автономно від трьох інших типів маскулінностей. Стосовно трьох інших маскулінностей вона вибудовується як ідеал, недосяжний для більшості чоловіків.
Підпорядкована (залежна) маскулінність (subordinated masculinity)
У західній культурі прикладом підпорядкованої маскулінності є гомосексуальна маскулінність, що знаходиться під гнітом геґемонної моделі. Сексуальне бажання чоловіків, спрямоване на осіб однієї з ними статі, підриває інститут гетеросексуальності. Гетеросексуальное бажання підтримує задану структуру бінарних опозицій і відтворює систему владної ієрархії, з якої виключаються категорії, які виступають маргінальними в рамках офіційного дискурсу.
Співучасницька маскулінність (complicit masculinity)
Як було зазначено вище, гегемонна маскулінність є культурним ідеалом маскулінності. Співучасницька маскулінність є найбільш типовою формою прояву маскулінності, властивою для більшості чоловіків, що виражають конформне ставлення до пануючої нормативної маскулінності. Співучасницька маскулінність займає комфортну позицію знаходження в тіні гегемонної маскулінності, що дозволяє користуватися її плодами у вигляді так званого «патріархатного дивіденду». Згідно Коннелл, патріархальними дивідендами є привілеї, які добуваються чоловіками з глобального патріархатного гендерного порядку, котрий витісняє жінок на периферію функціонування гендерної системи. Патріархальні дивіденди конвертуються у престиж, успіх, повагу, матеріальні блага, фінансову незалежність, що базуються на існуючій між чоловіками і жінками нерівності.
Маргіналізована маскулінність (marginalized masculinity)
Якщо всі три описані вище типи маскулінностей (гегемонна, підпорядкована, співучасницька) визначені відносинами усередині гендерного порядку, то даний тип маскулінності конструюється на перетині гендеру з іншими структурами, такими як клас і раса. Маргіналізована маскулінність — це статус, який займає чоловік, за належністю до суспільно визначених нижчих шарів соціуму або етнічно стигматизованих груп, якими, наприклад, є афроамериканці, іммігранти, тощо.
Чоловічий рух
Men's Movement (укр. «Чоловічий рух») - це соціальний рух, що складається з груп і організацій чоловіків, їх союзників, які зосереджуються на гендерних питаннях. Незважаючи на термін «чоловічий рух», що передбачає єдиний, уніфікований рух, рух чоловіків — це фактично кілька рухів, які мають різні і часто протилежні цілі. Їхня діяльність охоплює проведення та підтримку громадських акцій, конференцій, допомогу цільовим групам, правозахисні акцій та інше. Можна виділити кілька основних напрямків чоловічих рухів: визвольний рух чоловіків, профеміністичний чоловічий рух, рух міфопоетичних чоловіків, рух за чоловічі права і рух християнських чоловіків. Рух існує переважно в західному світі і виник у 1960-х і 1970-х роках.
Профеміністичний чоловічий рух
Профеміністичний чоловічий рух виник з чоловічого визвольного руху в середині 1970-х років. Перша конференція профеміністичних проходила в Теннессі в 1975 році, була однією з перших організованих заходів профеміністських чоловіків у Сполучених Штатах. Профеміністичні чоловіки поставили під сумнів культурний ідеал традиційної маскулінності.
Вони часто стверджують, що соціальні очікування і норми змушують чоловіків до жорстких гендерних ролей, обмежують здатність чоловіків виражати себе, і обмежують їх вибір поведінці, що вважається соціально прийнятною для чоловіків. Більше того, профеміністичні чоловіки прагнуть знищити сексизм і дискримінацію жінок. Вони виступають разом з феміністками з різних питань, включаючи поправки щодо рівних прав, репродуктивні права, закони проти дискримінації зайнятості, доступний догляд за дітьми та припинення сексуального насильства щодо жінок. У більшості районів західного світу є про-феміністичні чоловічі групи. Діяльність про-феміністичних чоловічих груп включає виховну роботу з хлопчиками та з молодими чоловіками в школах, проведення семінарів із запобігань сексуальних домагань на робочих місцях, проведення громадсько-просвітницьких кампаній і консультування чоловіків-винуватців насильства.
Рух HeForShe (укр. «Він за Неї») або Рух ООН солідарності жінок за гендерну рівність (англ. UN Women Solidarity Movement for Gender Equality) — міжнародна кампанія із досягнення гендерної рівності та захисту прав жінок, започаткована організацією ООН-Жінки. Ця кампанія діє методом залучення хлопців і чоловіків як агентів змін, які борються проти негативних наслідків гендерної нерівності якої зазнають дівчата та жінки.
Рух за права чоловіків відійшов від чоловічого визвольного руху в середині-кінці 1970-х років. Він зосереджувався на питаннях сприйняття дискримінації та нерівності чоловіків. Рух за права чоловіків був залучений до різноманітних питань, пов'язаних з правом (включаючи сімейне право, батьківство, відтворення та домашнє насильство), державні послуги (включаючи освіту, військову службу та мережі соціальної безпеки). Науковці описували рух за права чоловіків або частини руху як негативну реакцію на фемінізм.
Претензії та заходи, пов'язані з рухом чоловічих прав, піддавалися критиці та були названі ненависними та насильницькими. У 2018 році Юридичний центр «Південна бідність» класифікував деякі групи прав чоловіків як частину ідеології ненависті під егідою патріархату і чоловічого панування. Рух і сектори руху були описані як зловмисні,, і сприйнятий недолік, який відчувають деякі чоловіки, стверджується, як часто через втрату права та привілеїв.
Рух за права батька є частиною руху за права людини. Його членів цікавлять, перш за все, питання, пов'язані з сімейним правом, включаючи опіку над дитиною та аліменти, які впливають на батьків та їх дітей.
Філософія чоловічих визвольних рухів критично відносяться до обмежень, які суспільство накладає на чоловіків. Активісти, як правило, симпатизують феміністським позиціям і дуже зацікавлені в деконструкції негативних аспектів чоловічої ідентичності та маскулінності, які не слугують для опису історій і життя всіх чоловіків. Визволення чоловіків не слід плутати з різними рухами, такими як рух за права людини, де деякі стверджують, що сучасний фемінізм зайшов занадто далеко, і додаткову увагу слід приділяти правам чоловіків. Чоловічий визвольний рух підкреслює шкоду, якої зазнають чоловіки через деякі негативні прояви «традиційної» маскулінності; рух за права чоловіків в основному пов'язаний з нерівним або несправедливим ставленням до чоловіків сучасних інституцій через, або, незважаючи на ці характерні риси традиційної маскулінності.
Рух міфопоетичних чоловіків
Рух міфопоетичних чоловіків — рух, основним об'єктом діяльності якого були самодопомога та проведення терапевтичних семінарів та відступів для чоловіків, які здійснювалися різними організаціями та авторами в Сполучених Штатах з початку 1980-х до 1990-х років. Термін міфопоетичний був придуманий професором Шепардом Блай, на відміну від терміну «Нью-ейдж чоловічий рух». Міфопоетичний рух прийняв загальний стиль психологічної самодопомоги, натхненний роботами , Роберта Джонсона, Джозефа Кемпбелла та інших. Метою цих заходів було сприяння більш глибокому розумінню сил (таких як індустріалізація), які впливають на роль чоловіків у сучасному суспільстві і як ці зміни впливають на поведінку, самосвідомість та ідентичність.
Групи, сформовані під час міфопоетичного руху чоловіків, зазвичай уникали політичної та соціальної пропаганди на користь терапевтичних семінарів та релігійних практик, часто виконуючи ритуали корінних американців, такі як гра на барабанах, співи та пітні ложі. Ці ритуали були організовані для сприяння особистому зростанню учасників (найчастіше чоловіків середнього класу, середнього віку) з наміром об'єднання духовно із втраченою чоловічою ідентичністю або внутрішнім «Я». Найбільш відомим текстом цього руху був Залізний Джон: книга про чоловіків поета Роберта Блай, який стверджував, що «чоловіча енергія» була розбавлена через сучасні соціальні інститути, такі як феміністичний рух, індустріалізація і відділення батька від сімейного життя через роботу поза домом. Блай закликав чоловіків відновити доіндустріальну концепцію маскулінності через духовне товариство з іншими чоловіками в зборах лише для чоловіків.
Іноді помилково називають просто чоловічим рухом, що набагато ширше, оскільки міфопоетичний рух найвідоміший через проведення ритуалів, що відбуваються під час їхніх зборів. Незважаючи на те, що на початку 1990-х років більшість перестали практикувати цей рух, він продовжується в проекті «ManKind» і підтримується деякими незалежними психологами або тими, хто проводить духовні практики.
Чоловічі рухи в Україні
В Україні теж виникають чоловічі рухи, метою яких є забезпечення гендерної рівності, опіка інститутом сім'ї, забезпечення відсутності насильства над жінками і тд. Як один із таких рухів — проект «Чоловіки проти насильства». Це інформаційна програма, направлена на подолання стереотипів щодо культури насильства та обговорення способів уникнення застосування фізичної сили проти інших осіб. Мета проекту — звернутися до чоловіків з приводу присутності насильства в нашому житті. Всі, хто хоче боротися з насильством, можуть приєднатися до нашого руху. Проект функціонує в межах Дніпра та області. Ініціатори планують поширювати в соцмережах відеоролики, в яких місцеві спортсмени закликатимуть чоловіків зупинити насильство.
Ще один варіант чоловічого руху в Україні — «Татошкола». Перші експериментальні групи для батьків-чоловіків почали формуватися у Вінниці ще на початку 2000-х років, але на регулярній основі перша Татошкола почала працювати в 2004 році на базі Вінницького пологового будинку № 2. Ця Тато-школа була створена у партнерстві та співпраці з Вінницькою громадською організацією «ОЛЕГ». Програма «Татусевої школи» має три напрямки: медичний, гендерний і юридичний. Якщо, засвоюючи медичний напрямок, чоловік дізнається про пологи і те, як на них і після них поводитись, то гендерний напрямок допоможе усвідомити роль жінки у сім'ї і запобігти насильству. А після консультації юриста татусь точно знатиме, як зареєструвати дитину, оформити до допомогу на неї та інше. Розібратись у собі, знати, як діяти у тій чи іншій ситуації, підтримати дружину, стати дбайливим батьком вінницьким чоловікам допомагають лікарі, психологи, юристи. Заняття проходять, в основному, в групах, але й в особистій розмові ніхто не відмовить. Наразі мережа «Тато-шкіл» працює у Київській, Кіровоградській, Львівській, Харківській, Тернопільській, Івано-Франківській, Полтавській, Житомирській та Донецькій областях.
Міжнародний союз мужніх татусів — громадська організація, яка на добровільних засадах об'єдную розлучених татів-інвалідів, що виховують дітей без рідної матері, а також дітей-інвалідів віком від 16 років з неповних сімей чоловіків-інвалідів. Даний рух акцентує свою увагу на применшенні ролі батька в країні, тому намагається протистояти таким процесам. Основні сфери в яких діє дана ГО — соціальна, консультаційно-юридична та інша допомога дітям.
Див. також
Примітки
- Бёрд Ш. Теоретизируя маскулинности: современные тенденции в социальных науках//Наслаждение быть мужчиной: западные теории маскулинности и постсоветские практики/ Под ред. Ш. Берд и С. Жеребкина. — СПб.: Алетейя, 2008. — С. 7-37.
- Кон И. С. Мужчина в меняющемся мире. М.: Время, 2009. С. 110.
- Kimmel М. Guyland: The Perilous World Where Boys Become Men, 2008
- Бурейчак Т. Погані часи для чоловіків? Соціологічні інтерпретації кризи маскулінності // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. — 2011. — № № 1. — С. 79-94.
- Thompson, E. H., & Pleck, J. H. (1986). The structure of male role norms. American Behavioral Scientist, 29(5), 531—543. http://dx.doi.org/10.1177/000276486029005003
- MacInnes J. The end of masculinity / J. MacInnes. . Buckingham: Open University Press, 1998. — 168 p.
- Connell R. W. Masculinities. Berkeley, CA.: University of California Press, 2005. 324 p.
- Асатурова Лариса Леонидовна Некоторые аспекты рассмотрения концепта «Маскулинность» // Гуманитарные, социально-экономические и общественные науки. 2014. № 12-1. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/nekotorye-aspekty-rassmotreniya-kontsepta-maskulinnost
- Flood, Michael (2007). «Men's Movement». In Flood, Michael; et al. International Encyclopedia of Men and Masculinities. Abingdon, UK; New York, N.Y.: Routledge. pp. 418—422.
- Messner, Michael A. (June 1998). «The limits of „The Male Sex Role“: an analysis of the men's liberation and men's rights movements' discourse». Gender & Society. 12 (3): 255—276
- Gavanas, Anna (2004). Fatherhood Politics in the United States: Masculinity, Sexuality, Race, and Marriage. Urbana: University of Illinois Press. p. 1996. .
- Wood, Julia T. (2008). «The Rhetorical Shaping of Gender: Men's Movements in America» (PDF). Gendered Lives: Communication, Gender, and Culture (8th ed.). Belmont, CA: Cengage Learning. pp. 82–103. .
- Kimmel, Michael; Aronson, Amy, eds. (2004). «Profeminist Men». Men and Masculinities: A Social, Cultural, and Historical Encyclopedia. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. pp. 634—635. .
- • Maddison, Sarah (1999). «Private Men, Public Anger: The Men's Rights Movement in Australia» (PDF). Journal of Interdisciplinary Gender Studies. 4(2): 39–52. Archived from the original (PDF) on 2013-10-20.
- • Doyle, Ciara (2004). «The Fathers' Rights Movement: Extending Patriarchal Control Beyond the Marital Family». In Herrman, Peter. Citizenship Revisited: Threats or Opportunities of Shifting Boundaries. New York: Nova Publishers. pp. 61–62. .
- • Flood, Michael (2005). «Men's Collective Struggles for Gender Justice: The Case of Antiviolence Activism». In Kimmel, Michael S.; Hearn, Jeff; Connell, Raewyn. Handbook of Studies on Men and Masculinities. Thousand Oaks: SAGE Publications. p. 459. .
- • Finocchiaro, Peter (March 29, 2011). «Is the men's rights movement growing?». Salon. Retrieved March 10, 2013.
- Goldwag, Arthur (May 15, 2012). «Hatewatch: Intelligence report article provokes fury among Men's Rights Activists». splcenter.org/hatewatch. Southern Poverty Law Center. Retrieved May 5, 2017.
- «Men's rights movement: why it is so controversial?». The Week. 19 February 2015. Retrieved 19 March 2019.
- Male Supremacy". Southern Poverty Law Center. Retrieved 2018-06-19.
- Russell-Kraft, Stephanie (4 April 2018). «The Rise of Male Supremacist Groups». The New Republic. Retrieved 19 March 2019
- Ruzankina, E.A. (2010). «Men's movements and male subjectivity». Anthropology & Archeology of Eurasia. 49 (1): 8–16. doi:10.2753/aae1061-1959490101.
- Dragiewicz, Molly (2011). Equality with a Vengeance: Men's Rights Groups, Battered Women, and Antifeminist Backlash. Northeastern University Press. .
- Hackman, Rose (September 5, 2016). «I didn't choose to be straight, white and male': are modern men the suffering sex?». The Guardian. Retrieved September 8, 2016.
- http://www.michaelmessner.org/wp-content/uploads/2015/10/Gender-Society-1998-MESSNER-255-76.pdf
- Gelfer, Joseph (2014). Numen, Old Men: Contemporary Masculine Spiritualities and the Problem of Patriarchy. Routledge. p. 16. ..
- Carroll, Bret, ed. (2003). American Masculinities: A Historical Encyclopedia. SAGE Publications. pp. 302–. .
- Cahill, Charlotte (2015). «Men's Movement». In Chapman, Roger; Ciment, James. Culture Wars in America: An Encyclopedia of Issues, Viewpoints and Voices, Volume 2 (2nd ed.). Routledge. p. 420. .
- Schwalbe, Michael (2007). «Mythopoetic Movement». In Flood, Michael; et al. International Encyclopedia of Men and Masculinities. Routledge. pp. 450—453. .
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - http://khpg.org/index.php?id=1524424758
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 15 квітня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - https://gurt.org.ua/news/recent/15403/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cholovichi studiyi Men s studies vivchennya cholovikiv i maskulinnosti u mizhdisciplinarnomu akademichnomu poli prisvyachenim temam sho stosuyutsya cholovikiv maskulinnosti feminizmu genderu ta politiki ekonomiki ta gromadskogo zdorov ya IstoriyaRozvitok cholovichih studij yak akademichnoyi disciplini rozpochavsya u 1970 tih rokah ci studiyi pov yazani z rozvitkom gendernih ta feministichnih studij Najvidomishimi doslidnikami yaki pracyuvali u napryamku cholovichih studij ye Majkl Kimmel Donaldom Bel Majkl Messner Dzhef Hern Igor Kon Fundamentalnim ponyattyam yake figuruye u cholovichih studiyah ye maskulinnist Maskulinnist ce ponyattya sho oznachaye socialno skonstrujovani ochikuvannya stosovno povedinki cholovikiv u pevnij kulturi chi subkulturi v pevnij chas MaskulinnistMaskulinnist stosuyetsya ne lishe ochikuvan shodo povedinki cholovikiv a takozh perezhivan uyavlen ta stilyu socialnoyi vzayemodiyi yaki demonstruyut choloviki Akcent u cholovichih doslidzhennya ne na tomu shob shukati vidminnosti mizh cholovikami ta zhinkami a na vidminnostyah u seredini grupi cholovikiv Vihodyachi z takogo akcentku v analizi buv zroblenij akcent na mnozhinnosti maskulinnostej na isnuvanni riznih modelej maskulinnosti yaki znahodyatsya v konflikti Dlya bilshosti cholovikiv golovnoyu referentnoyu grupoyu zalishayutsya choloviki i cholovichi spilnoti yaki sluzhat etalonom dlya samoocinki i prinalezhnist do yakih pidtverdzhuye vlasnu maskulinnist Tomu rozuminnya mehanizmu konstruyuvannya normativnoyi maskulinnosti mozhlive cherez grupovogo gabitusu a ne individualnogo U suchasnomu zahidnomu sviti isnuye kod normativnoyi maskulinnosti yakij dozvolyaye zrozumiti sho take maskulinnist v golovah chi idealna model Majkl Kimmel uzagalniv cholovichij kod cherez taki devizi hlopchiki ne plachut krashe buti bezrozsudnim nizh sumnim prijmaj vse yak cholovik rozmir maye znachennya ne zupinyajsya shob utochniti napryam paj hlopchiki prihodyat do finishu ostannimi druzhba vazhlivishe bab Paradigmi maskulinnostiDoslidniki vidilyayut rizni paradigmi maskulinnosti zokrema biologichna socialno psihologichna i postmodernistska Prihilniki biologichnogo determinizmu poyasnyuyut povedinkovi i psihologichni vidminnostej mizh cholovikami opirayuchis na teoriyi biologichnogo determinizmu voni akcentuyut uvagu na isnuvannya vidpovidnih vidminnostej mizh samcyami i samkami bud yakogo biologichnogo vidu Biologichni poyasnennya vidminnostej mizh statyami pidzhivlyuvalisya ideyami evolyucijnih teorij Z tochki zoru biologichnogo pidhodu u procesi evolyuciyi isnuye statevij dimorfizm tobto rozriznyayutsya dvi kategoriyi lyudej choloviki ta zhinki Cholovikam vlastivi fizichna agresiya nezalezhnist i instrumentalnij pidhid do virishennya problem Zhinkam vlastivi pasivnist shilnist do spivpraci emocijna zalezhnist i shilnist do turboti Naukovih dokaziv takoyi poziciyi ne maye doslidzhennya ne pidtverdzhuyut taki poziciyi Harakteristik za yakimi choloviki i zhinki shozhi bilshe nizh tih za yakimi voni vidminni Takozh biologichnij determinizm ne bere do uvagi togo sho ne vsi narodzhuyutsya hlopchikami abo divchatkami adzhe mozhliva takozh situaciya koli individ narodzhuyetsya germafroditom Socialno psihologichna teoriya maye povnu nazvu socialno psihologichna teoriya Ya identichnosti maskulinnosti Ci dva pidhodi mayut yak shozhij pidhid tak i vidminnosti Yih shozhist polyagaye u tomu sho voni roblyat akcent na kognitivnih procesah Psihologichni teoretiki vvazhayut sho socialne piznannya spriyaye formuvannyu u individa organizovanih shem zasnovanih na kategoriyi stati ale ce ne oznachaye viznannya isnuvannya biologichnoyi identichnosti Diti formuyut shemi i zasvoyuyut sprijnyattya inshih i sebe samih za dopomogoyu procesu socializaciyi Sociologichni teoriyi stverdzhuyut sho socialni zv yazki chastinoyu yakih ye individ vplivayut na ti roli yaki vin vikonuye po vidnoshennyu do inshih lyudej tobto viznachayutsya rolyami vikonuvanimi inshimi lyudmi Zagalne uyavlennya pro sebe formuyetsya za dopomogoyu togo sho individ bachit sebe takim yakim na jogo dumku bachat jogo inshi abo za dopomogoyu prijnyattya roli Identichnist ce vnutrishnye perezhivannya sho skladayetsya z internalizovanih znan i ochikuvan pov yazanih z rollyu V toj chas yak Ya ye bilsh stabilnim konstruktom sho rozvivayutsya protyagom zhittya identichnosti chasto zminyuyutsya v zalezhnosti vid konkretnih socialnih umov abo kontekstu Postmodernisti visuvayut tezu pro isnuvannya mnozhinnih maskulinnostej sho konstruyuyutsya i reprezentuyutsya viklyuchno u konkretnomu kulturnomu konteksti U mezhah cih konstruktivistskih pidhodiv maskulinnist bilshe ne traktuyut yak yedinu i postijnu velichinu rozglyadayuchi yiyi yak ruhlivu ta minlivu mnozhinnist Gendernij poryadok u suchasnomu svitiU suchasnomu sviti vidbuvayutsya globalni zmini zokrema ce stosuyetsya i zmin u gendernomu poryadku Mova ide pro rujnuvannya tradicijnoyi sistemi rozpodilu praci ta vidnosini vladi mizh cholovikami ta zhinkami V period do industrialnih ta industrialnih chasiv choloviki ta zhinki zavojovuvali prihilnist odin odnogo supernikom cholovika buv inshij cholovik a superniceyu zhinki insha zhinka Sogodni cya situaciya zminilasya teper choloviki ta zhinki konkuruyut mizh soboyu u sferi suspilnih vidnosin Dzherelom zmini yaki lamayut tradicijnij gendernij poryadok bilshoyu miroyu ye same zhinki a ne choloviki Tak sklalosya cherez te sho zagalom bud yaki socialni zmini zdijsnyuyutsya timi hto v nih zacikavlenij i timi hto vidchuvaye prignichenist Vidpovidno same zhinki dovgij chas buli pozbavleni bagatoh prav yaki mali choloviki i ce stavilo yih u poziciyu pidporyadkuvannya cholovikiv Osnovnimi tendenciyami zmin takih stosunkiv mizh cholovikami ta zhinkami ye 1 Rujnuvannya tradicijnogo rozpodilu praci poslablennya polyarizaciyi mizh cholovikami ta zhinkami u sferi zajnyatosti 2 Zhinki zrivnyuyutsya z cholovikami za rivnem osviti vid yakogo zalezhit yak majbutnya kar yera zhinok tak i socialni mozhlivosti 3 Choloviki vtrachayut monopoliyu na politichnu vladu zbilshuyetsya predstavnictvo zhinok u vladnih strukturah Zokrema ce pov yazano z tim sho zhinki otrimali pravo golosu 4 U suchasnomu shlyubi proslidkovuyetsya zrostannya rivnya rivnoprav ya mizh cholovikom ta zhinkoyu 5 Vidbuvayetsya chastkova rujnaciya v sociokulturnih stereotipah maskulinnosti i feminnosti Bagato socialno vazhlivih ris vvazhayutsya genderno nejtralnimi 6 Choloviki oriyentuyutsya ne lishe na svoyi grupovi ochikuvannya a j na zhinochi zokrema u emocijnij skladovij 7 Uskladnyuyutsya vzayemostosunki mizh cholovikami cholovichi stosunki prodovzhuyut zalishatisya iyerarhichnimi ta konkuruyuchimi 8 Vidbuvayetsya virivnyuvannya cholovikiv ta zhinok u seksualnih stosunkah Maskulinni ta feminni kulturiHofstade vidilyaye dva tipi kultur u suspilstvi maskulinni ta feminni i vkazuye na yih znachni vidminnosti yaki stosuyutsya ne lishe stosunkiv mizh statyami Ci dvi rizni kulturi mayut vidobrazhennya na tomu yak u suspilstvi funkcionuyut shkola sim ya politika robota a takozh seksualnist Akcent cogo pidhodu ne na vidminnostyah mizh individami a na vidminnostyah mizh kulturami Cinnisnimi oriyentaciyami maskulinnih kultur ye ocinka osobistih dosyagnen visokij socialnij status ye dokazom uspishnosti demonstraciya uspihu pidtrimuyetsya suspilstvom nevdachi zasudzhuyutsya mislennya perevazhno racionalne u simejnih stosunkah rozpodil rolej bazuyetsya na turboti pro samopovagu Cinnisnimi oriyentaciyami reminnoyi kulturi ye neobhidnist konsensusu turbota pro inshih shvalyuyetsya suspilstvom vazhlivist pochuttya inshih individiv visoko cinuyetsya proyav skromnosti mislennya tyazhiye do intuyitivnogo vazhlivim ye prinalezhnist do pevnoyi grupi Oriyentaciya na maskulinnist chi feminnist chasto ye u mezhah odniyeyi krayini tobto ne isnuye kulturi yaka maye lishe maskulinni chi feminni cinnisni oriyentaciyi Taki dva vidi cinnisnih oriyentacij ye istorichno zumovlenimi ale voni mozhut zminyuvati u zalezhnosti vid socialno politichnih obstavin Kriza maskulinnostiTetyana Burejchak viznachaye panivne tradicijne viznachennya gegemonnoyi maskulinnosti dlya yakoyi harakterne pragnennya dominuvannya oriyentaciya na robotu demonstraciya fizichnoyi perevagi ta brak emocijnogo komponentu Isnuye dva ponyattya krizi choloviki u krizi sho ye tim samim yak kriza identichnosti ta kriza maskulinnosti yake ye naslidkom zmin panivnih socialnih uyavlen pro gegemonnu maskulinnist T Burejchak vidilyaye taki tri osnovni perspektivi rozuminnya fenomenu krizi maskulinnosti istorichnu esencialistsku ta kritichnu Istorichnij pidhid Istorichnij pidhid rozglyadaye krizu maskulinnosti yak nove yavishe sho viniklo z seredini 19 stolittya sprichinene socialnimi zminami zokrema u sferi praci simejnij sferi ta socialnih kanonah zovnishnosti mali najbilshij vpliv sho sprichinilo do vnutrishnih protirich u cholovikiv adzhe gegemonna maskulinnist vklyuchaye v sebe taki harakteristiki yaki superechat suchasnim zminam sho viklikaye frustraciyu ta destruktivnu povedinku Pidhid zoseredzhuyetsya na vtrati klyuchovih pozicij cholovikiv na yakih voni dominuvali protyagom dovgogo istorichnogo periodu Esencialistskij pidhid Esencialistskij pidhid bazuyetsya na protilezhnomu poglyadi do cogo yavisha Kriza isnuvala zavzhdi ta maye tendenciyu aktualizuvatisya u pevni istorichni periodi Gegemonna maskulinnist maye taki principi dotrimannya yakih vdalo ta nevdalo v bagatoh vipadkah sprichinyaye destruktivnu povedinku ta depresivni nastroyi sered cholovikiv E Tomson ta Dzh Plek vidilyayut tri osnovnih chinniki za yakimi viznachayetsya tradicijna struktura rolovih ochikuvan shodo cholovikiv Normoyu statusu Normoyu tverdosti Normoyu antizhinochnosti Kozhen z nih peredbachaye nabir pevnih ustanovok yakih maye dotrimuvatisya kozhen spravzhnij cholovik ale ne u vsih ce vihodit sho prizvodit do vidchuttya frustraciyi ta nevpevnenosti prote dotrimannya cih ustanovok maye takozh ryad problem takih yak problemi z fizichnim ta z psihichnim zdorov yam Kritichnij pidhid I ostannij kritichnij pidhid peredbachaye sumnivi u isnuvanni cogo fenomenu posilayuchis na vidsutnist pidstav aktualizuvati ce pitannya Dzh MakInnes rozglyadaye maskulinnist yak socialnij konstrukt ta vinahid modernosti oskilki lishe v cej istorichnij period sformuvalisya taki ponyattya yak feminnist ta maskulinnist Jogo poyasnennya gruntuyutsya na tomu sho maskulinnist ce ne vlastivist ne harakterna risa i ne aspekt identichnosti individiv cej termin buv stvorenij dlya poyasnennya panuyuchogo stanovisha cholovikiv Vin zaznachav sho kinec maskulinnosti ce vidsutnist asociacij z cim ponyattyam vladi Zaperechennya krizi argumentuyutsya tim sho pidstav dlya krizi ye nebagato adzhe choloviki j nadali nakopichuyut resursi ta vladu bilshe nizh zhinki Pershi dva pidhodi mayut dialektichnij harakter istorichnij pidhid rozglyadaye krizu yak nedostachu vladi a esencialistskij yak yiyi nadlishok Kritichnij pidhid spirayetsya na te sho ce yavishe maye malo spilnogo z realnistyu Na dumku I Kona gegemonna maskulinnist peredbachaye soboyu pragnennya cholovika na dosyagnennya chogos Ce shos u kozhnomu suspilstvi vidriznyayetsya ale zavzhdi visoko cinuyetsya Vivchayuchi maskulinnist isnuvali dumki sho isnuye lishe nedostacha maskulinnosti gipomaskulinnist prote pri detalnishomu vivcheni gipermaskulinnosti viyavilosya sho v nih isnuyut protirichchya Problematika ye v tomu sho choloviki vidchuvayut stres ne tilki koli ne mozhut pidtrimuvati ci standarti ale j koli vikonuyut cyu spravzhnyu cholovichu rol Avtor navodit prikladi v istorichnij perspektivi yak gegemonna maskulinnist isnuvala z davnih chasiv sho pidtverdzhuye dumku pro yiyi vidtvorennya samim suspilstvom a ne tim sho ce ye tilki prirodnimi osoblivostyami cholovikiv V riznih kulturah ye rizni metodi dosyagti cogo idealu spravzhnogo cholovika prote osnovnij princip gegemonnoyi maskulinnosti skladayetsya v tomu sho choloviki pragnut dosyagati uspihiv buti krashimi vid inshih zokrema inshih cholovikiv I Kon vkazuye na te sho gegemona maskulinnist ne nalezhit lishe odnomu individu a sho vona ye sociokulturnim kanonom na yakij oriyentuyutsya choloviki navit koli yih pevni osobisti harakteristik ne vidpovidayut comu kanonu Koli mova jde pro choloviche zdorov ya varto brati do uvagi sho choloviki zvazhayuchi na te sho voni shilni prihovuvati bil ta zaperechuvati hvorobi mozhut dovesti yih do hronichnih zahvoryuvan adzhe stereotipno voni stvoryuyut obraz silnogo cholovika macho yakomu ne potribna dopomoga Takozh avtor zaznachaye sho gegemonna maskulinnist maye negativnij vpliv na cholovikiv koli mova jde pro pershist cholovikiv u vsomu tobto u postijnij pogoni za pershistyu u cholovikiv mozhe posilyuvatis depresiya ta socialna apatiya Tipi maskulinnostej za R KonnelR Konnell proponuye rozriznyati 4 tipi maskulinnostej gegemonna pidporyadkovana spivuchasnicka i marginalizovana Gegemonna maskulinnist hegemonic masculinity Zgidno Konnell gegemonna maskulinnist ye konfiguraciyeyu gendernoyi praktiki yaka vtilyuye dopustimu vidpovid na pitannya legitimaciyi patriarhatu sho garantuye panuvannya cholovikiv i pidlegle stanovishe zhinok Gegemonna maskulinnist ne isnuye avtonomno vid troh inshih tipiv maskulinnostej Stosovno troh inshih maskulinnostej vona vibudovuyetsya yak ideal nedosyazhnij dlya bilshosti cholovikiv Pidporyadkovana zalezhna maskulinnist subordinated masculinity U zahidnij kulturi prikladom pidporyadkovanoyi maskulinnosti ye gomoseksualna maskulinnist sho znahoditsya pid gnitom gegemonnoyi modeli Seksualne bazhannya cholovikiv spryamovane na osib odniyeyi z nimi stati pidrivaye institut geteroseksualnosti Geteroseksualnoe bazhannya pidtrimuye zadanu strukturu binarnih opozicij i vidtvoryuye sistemu vladnoyi iyerarhiyi z yakoyi viklyuchayutsya kategoriyi yaki vistupayut marginalnimi v ramkah oficijnogo diskursu Spivuchasnicka maskulinnist complicit masculinity Yak bulo zaznacheno vishe gegemonna maskulinnist ye kulturnim idealom maskulinnosti Spivuchasnicka maskulinnist ye najbilsh tipovoyu formoyu proyavu maskulinnosti vlastivoyu dlya bilshosti cholovikiv sho virazhayut konformne stavlennya do panuyuchoyi normativnoyi maskulinnosti Spivuchasnicka maskulinnist zajmaye komfortnu poziciyu znahodzhennya v tini gegemonnoyi maskulinnosti sho dozvolyaye koristuvatisya yiyi plodami u viglyadi tak zvanogo patriarhatnogo dividendu Zgidno Konnell patriarhalnimi dividendami ye privileyi yaki dobuvayutsya cholovikami z globalnogo patriarhatnogo gendernogo poryadku kotrij vitisnyaye zhinok na periferiyu funkcionuvannya gendernoyi sistemi Patriarhalni dividendi konvertuyutsya u prestizh uspih povagu materialni blaga finansovu nezalezhnist sho bazuyutsya na isnuyuchij mizh cholovikami i zhinkami nerivnosti Marginalizovana maskulinnist marginalized masculinity Yaksho vsi tri opisani vishe tipi maskulinnostej gegemonna pidporyadkovana spivuchasnicka viznacheni vidnosinami useredini gendernogo poryadku to danij tip maskulinnosti konstruyuyetsya na peretini genderu z inshimi strukturami takimi yak klas i rasa Marginalizovana maskulinnist ce status yakij zajmaye cholovik za nalezhnistyu do suspilno viznachenih nizhchih shariv sociumu abo etnichno stigmatizovanih grup yakimi napriklad ye afroamerikanci immigranti tosho Cholovichij ruhMen s Movement ukr Cholovichij ruh ce socialnij ruh sho skladayetsya z grup i organizacij cholovikiv yih soyuznikiv yaki zoseredzhuyutsya na gendernih pitannyah Nezvazhayuchi na termin cholovichij ruh sho peredbachaye yedinij unifikovanij ruh ruh cholovikiv ce faktichno kilka ruhiv yaki mayut rizni i chasto protilezhni cili Yihnya diyalnist ohoplyuye provedennya ta pidtrimku gromadskih akcij konferencij dopomogu cilovim grupam pravozahisni akcij ta inshe Mozhna vidiliti kilka osnovnih napryamkiv cholovichih ruhiv vizvolnij ruh cholovikiv profeministichnij cholovichij ruh ruh mifopoetichnih cholovikiv ruh za cholovichi prava i ruh hristiyanskih cholovikiv Ruh isnuye perevazhno v zahidnomu sviti i vinik u 1960 h i 1970 h rokah Profeministichnij cholovichij ruh Profeministichnij cholovichij ruh vinik z cholovichogo vizvolnogo ruhu v seredini 1970 h rokiv Persha konferenciya profeministichnih prohodila v Tennessi v 1975 roci bula odniyeyu z pershih organizovanih zahodiv profeministskih cholovikiv u Spoluchenih Shtatah Profeministichni choloviki postavili pid sumniv kulturnij ideal tradicijnoyi maskulinnosti Voni chasto stverdzhuyut sho socialni ochikuvannya i normi zmushuyut cholovikiv do zhorstkih gendernih rolej obmezhuyut zdatnist cholovikiv virazhati sebe i obmezhuyut yih vibir povedinci sho vvazhayetsya socialno prijnyatnoyu dlya cholovikiv Bilshe togo profeministichni choloviki pragnut znishiti seksizm i diskriminaciyu zhinok Voni vistupayut razom z feministkami z riznih pitan vklyuchayuchi popravki shodo rivnih prav reproduktivni prava zakoni proti diskriminaciyi zajnyatosti dostupnij doglyad za ditmi ta pripinennya seksualnogo nasilstva shodo zhinok U bilshosti rajoniv zahidnogo svitu ye pro feministichni cholovichi grupi Diyalnist pro feministichnih cholovichih grup vklyuchaye vihovnu robotu z hlopchikami ta z molodimi cholovikami v shkolah provedennya seminariv iz zapobigan seksualnih domagan na robochih miscyah provedennya gromadsko prosvitnickih kampanij i konsultuvannya cholovikiv vinuvatciv nasilstva Ruh HeForShe ukr Vin za Neyi abo Ruh OON solidarnosti zhinok za gendernu rivnist angl UN Women Solidarity Movement for Gender Equality mizhnarodna kampaniya iz dosyagnennya gendernoyi rivnosti ta zahistu prav zhinok zapochatkovana organizaciyeyu OON Zhinki Cya kampaniya diye metodom zaluchennya hlopciv i cholovikiv yak agentiv zmin yaki boryutsya proti negativnih naslidkiv gendernoyi nerivnosti yakoyi zaznayut divchata ta zhinki Ruh za prava cholovikiv Ruh za prava cholovikiv vidijshov vid cholovichogo vizvolnogo ruhu v seredini kinci 1970 h rokiv Vin zoseredzhuvavsya na pitannyah sprijnyattya diskriminaciyi ta nerivnosti cholovikiv Ruh za prava cholovikiv buv zaluchenij do riznomanitnih pitan pov yazanih z pravom vklyuchayuchi simejne pravo batkivstvo vidtvorennya ta domashnye nasilstvo derzhavni poslugi vklyuchayuchi osvitu vijskovu sluzhbu ta merezhi socialnoyi bezpeki Naukovci opisuvali ruh za prava cholovikiv abo chastini ruhu yak negativnu reakciyu na feminizm Pretenziyi ta zahodi pov yazani z ruhom cholovichih prav piddavalisya kritici ta buli nazvani nenavisnimi ta nasilnickimi U 2018 roci Yuridichnij centr Pivdenna bidnist klasifikuvav deyaki grupi prav cholovikiv yak chastinu ideologiyi nenavisti pid egidoyu patriarhatu i cholovichogo panuvannya Ruh i sektori ruhu buli opisani yak zlovmisni i sprijnyatij nedolik yakij vidchuvayut deyaki choloviki stverdzhuyetsya yak chasto cherez vtratu prava ta privileyiv Ruh za prava batka ye chastinoyu ruhu za prava lyudini Jogo chleniv cikavlyat persh za vse pitannya pov yazani z simejnim pravom vklyuchayuchi opiku nad ditinoyu ta alimenti yaki vplivayut na batkiv ta yih ditej Cholovichij vizvolnij ruh Filosofiya cholovichih vizvolnih ruhiv kritichno vidnosyatsya do obmezhen yaki suspilstvo nakladaye na cholovikiv Aktivisti yak pravilo simpatizuyut feministskim poziciyam i duzhe zacikavleni v dekonstrukciyi negativnih aspektiv cholovichoyi identichnosti ta maskulinnosti yaki ne sluguyut dlya opisu istorij i zhittya vsih cholovikiv Vizvolennya cholovikiv ne slid plutati z riznimi ruhami takimi yak ruh za prava lyudini de deyaki stverdzhuyut sho suchasnij feminizm zajshov zanadto daleko i dodatkovu uvagu slid pridilyati pravam cholovikiv Cholovichij vizvolnij ruh pidkreslyuye shkodu yakoyi zaznayut choloviki cherez deyaki negativni proyavi tradicijnoyi maskulinnosti ruh za prava cholovikiv v osnovnomu pov yazanij z nerivnim abo nespravedlivim stavlennyam do cholovikiv suchasnih institucij cherez abo nezvazhayuchi na ci harakterni risi tradicijnoyi maskulinnosti Ruh mifopoetichnih cholovikiv Ruh mifopoetichnih cholovikiv ruh osnovnim ob yektom diyalnosti yakogo buli samodopomoga ta provedennya terapevtichnih seminariv ta vidstupiv dlya cholovikiv yaki zdijsnyuvalisya riznimi organizaciyami ta avtorami v Spoluchenih Shtatah z pochatku 1980 h do 1990 h rokiv Termin mifopoetichnij buv pridumanij profesorom Shepardom Blaj na vidminu vid terminu Nyu ejdzh cholovichij ruh Mifopoetichnij ruh prijnyav zagalnij stil psihologichnoyi samodopomogi nathnennij robotami Roberta Dzhonsona Dzhozefa Kempbella ta inshih Metoyu cih zahodiv bulo spriyannya bilsh glibokomu rozuminnyu sil takih yak industrializaciya yaki vplivayut na rol cholovikiv u suchasnomu suspilstvi i yak ci zmini vplivayut na povedinku samosvidomist ta identichnist Grupi sformovani pid chas mifopoetichnogo ruhu cholovikiv zazvichaj unikali politichnoyi ta socialnoyi propagandi na korist terapevtichnih seminariv ta religijnih praktik chasto vikonuyuchi rituali korinnih amerikanciv taki yak gra na barabanah spivi ta pitni lozhi Ci rituali buli organizovani dlya spriyannya osobistomu zrostannyu uchasnikiv najchastishe cholovikiv serednogo klasu serednogo viku z namirom ob yednannya duhovno iz vtrachenoyu cholovichoyu identichnistyu abo vnutrishnim Ya Najbilsh vidomim tekstom cogo ruhu buv Zaliznij Dzhon kniga pro cholovikiv poeta Roberta Blaj yakij stverdzhuvav sho cholovicha energiya bula rozbavlena cherez suchasni socialni instituti taki yak feministichnij ruh industrializaciya i viddilennya batka vid simejnogo zhittya cherez robotu poza domom Blaj zaklikav cholovikiv vidnoviti doindustrialnu koncepciyu maskulinnosti cherez duhovne tovaristvo z inshimi cholovikami v zborah lishe dlya cholovikiv Inodi pomilkovo nazivayut prosto cholovichim ruhom sho nabagato shirshe oskilki mifopoetichnij ruh najvidomishij cherez provedennya ritualiv sho vidbuvayutsya pid chas yihnih zboriv Nezvazhayuchi na te sho na pochatku 1990 h rokiv bilshist perestali praktikuvati cej ruh vin prodovzhuyetsya v proekti ManKind i pidtrimuyetsya deyakimi nezalezhnimi psihologami abo timi hto provodit duhovni praktiki Cholovichi ruhi v UkrayiniV Ukrayini tezh vinikayut cholovichi ruhi metoyu yakih ye zabezpechennya gendernoyi rivnosti opika institutom sim yi zabezpechennya vidsutnosti nasilstva nad zhinkami i td Yak odin iz takih ruhiv proekt Choloviki proti nasilstva Ce informacijna programa napravlena na podolannya stereotipiv shodo kulturi nasilstva ta obgovorennya sposobiv uniknennya zastosuvannya fizichnoyi sili proti inshih osib Meta proektu zvernutisya do cholovikiv z privodu prisutnosti nasilstva v nashomu zhitti Vsi hto hoche borotisya z nasilstvom mozhut priyednatisya do nashogo ruhu Proekt funkcionuye v mezhah Dnipra ta oblasti Iniciatori planuyut poshiryuvati v socmerezhah videoroliki v yakih miscevi sportsmeni zaklikatimut cholovikiv zupiniti nasilstvo She odin variant cholovichogo ruhu v Ukrayini Tatoshkola Pershi eksperimentalni grupi dlya batkiv cholovikiv pochali formuvatisya u Vinnici she na pochatku 2000 h rokiv ale na regulyarnij osnovi persha Tatoshkola pochala pracyuvati v 2004 roci na bazi Vinnickogo pologovogo budinku 2 Cya Tato shkola bula stvorena u partnerstvi ta spivpraci z Vinnickoyu gromadskoyu organizaciyeyu OLEG Programa Tatusevoyi shkoli maye tri napryamki medichnij gendernij i yuridichnij Yaksho zasvoyuyuchi medichnij napryamok cholovik diznayetsya pro pologi i te yak na nih i pislya nih povoditis to gendernij napryamok dopomozhe usvidomiti rol zhinki u sim yi i zapobigti nasilstvu A pislya konsultaciyi yurista tatus tochno znatime yak zareyestruvati ditinu oformiti do dopomogu na neyi ta inshe Rozibratis u sobi znati yak diyati u tij chi inshij situaciyi pidtrimati druzhinu stati dbajlivim batkom vinnickim cholovikam dopomagayut likari psihologi yuristi Zanyattya prohodyat v osnovnomu v grupah ale j v osobistij rozmovi nihto ne vidmovit Narazi merezha Tato shkil pracyuye u Kiyivskij Kirovogradskij Lvivskij Harkivskij Ternopilskij Ivano Frankivskij Poltavskij Zhitomirskij ta Doneckij oblastyah Mizhnarodnij soyuz muzhnih tatusiv gromadska organizaciya yaka na dobrovilnih zasadah ob yednuyu rozluchenih tativ invalidiv sho vihovuyut ditej bez ridnoyi materi a takozh ditej invalidiv vikom vid 16 rokiv z nepovnih simej cholovikiv invalidiv Danij ruh akcentuye svoyu uvagu na primenshenni roli batka v krayini tomu namagayetsya protistoyati takim procesam Osnovni sferi v yakih diye dana GO socialna konsultacijno yuridichna ta insha dopomoga dityam Div takozhMaskulinnist Gender Feminizm Kvir studiyiPrimitki Byord Sh Teoretiziruya maskulinnosti sovremennye tendencii v socialnyh naukah Naslazhdenie byt muzhchinoj zapadnye teorii maskulinnosti i postsovetskie praktiki Pod red Sh Berd i S Zherebkina SPb Aletejya 2008 S 7 37 Kon I S Muzhchina v menyayushemsya mire M Vremya 2009 S 110 Kimmel M Guyland The Perilous World Where Boys Become Men 2008 Burejchak T Pogani chasi dlya cholovikiv Sociologichni interpretaciyi krizi maskulinnosti Sociologiya teoriya metodi marketing 2011 1 S 79 94 Thompson E H amp Pleck J H 1986 The structure of male role norms American Behavioral Scientist 29 5 531 543 http dx doi org 10 1177 000276486029005003 MacInnes J The end of masculinity J MacInnes Buckingham Open University Press 1998 168 p Connell R W Masculinities Berkeley CA University of California Press 2005 324 p Asaturova Larisa Leonidovna Nekotorye aspekty rassmotreniya koncepta Maskulinnost Gumanitarnye socialno ekonomicheskie i obshestvennye nauki 2014 12 1 URL https cyberleninka ru article n nekotorye aspekty rassmotreniya kontsepta maskulinnost Flood Michael 2007 Men s Movement In Flood Michael et al International Encyclopedia of Men and Masculinities Abingdon UK New York N Y Routledge pp 418 422 Messner Michael A June 1998 The limits of The Male Sex Role an analysis of the men s liberation and men s rights movements discourse Gender amp Society 12 3 255 276 Gavanas Anna 2004 Fatherhood Politics in the United States Masculinity Sexuality Race and Marriage Urbana University of Illinois Press p 1996 ISBN 978 0 252 02884 7 Wood Julia T 2008 The Rhetorical Shaping of Gender Men s Movements in America PDF Gendered Lives Communication Gender and Culture 8th ed Belmont CA Cengage Learning pp 82 103 ISBN 978 1 4282 2995 2 Kimmel Michael Aronson Amy eds 2004 Profeminist Men Men and Masculinities A Social Cultural and Historical Encyclopedia Santa Barbara CA ABC CLIO pp 634 635 ISBN 978 1 57607 774 0 Maddison Sarah 1999 Private Men Public Anger The Men s Rights Movement in Australia PDF Journal of Interdisciplinary Gender Studies 4 2 39 52 Archived from the original PDF on 2013 10 20 Doyle Ciara 2004 The Fathers Rights Movement Extending Patriarchal Control Beyond the Marital Family In Herrman Peter Citizenship Revisited Threats or Opportunities of Shifting Boundaries New York Nova Publishers pp 61 62 ISBN 978 1 59033 900 8 Flood Michael 2005 Men s Collective Struggles for Gender Justice The Case of Antiviolence Activism In Kimmel Michael S Hearn Jeff Connell Raewyn Handbook of Studies on Men and Masculinities Thousand Oaks SAGE Publications p 459 ISBN 978 0 7619 2369 5 Finocchiaro Peter March 29 2011 Is the men s rights movement growing Salon Retrieved March 10 2013 Goldwag Arthur May 15 2012 Hatewatch Intelligence report article provokes fury among Men s Rights Activists splcenter org hatewatch Southern Poverty Law Center Retrieved May 5 2017 Men s rights movement why it is so controversial The Week 19 February 2015 Retrieved 19 March 2019 Male Supremacy Southern Poverty Law Center Retrieved 2018 06 19 Russell Kraft Stephanie 4 April 2018 The Rise of Male Supremacist Groups The New Republic Retrieved 19 March 2019 Ruzankina E A 2010 Men s movements and male subjectivity Anthropology amp Archeology of Eurasia 49 1 8 16 doi 10 2753 aae1061 1959490101 Dragiewicz Molly 2011 Equality with a Vengeance Men s Rights Groups Battered Women and Antifeminist Backlash Northeastern University Press ISBN 9781555537562 Hackman Rose September 5 2016 I didn t choose to be straight white and male are modern men the suffering sex The Guardian Retrieved September 8 2016 http www michaelmessner org wp content uploads 2015 10 Gender Society 1998 MESSNER 255 76 pdf Gelfer Joseph 2014 Numen Old Men Contemporary Masculine Spiritualities and the Problem of Patriarchy Routledge p 16 ISBN 978 1 31 547843 2 Carroll Bret ed 2003 American Masculinities A Historical Encyclopedia SAGE Publications pp 302 ISBN 978 1 45 226571 1 Cahill Charlotte 2015 Men s Movement In Chapman Roger Ciment James Culture Wars in America An Encyclopedia of Issues Viewpoints and Voices Volume 2 2nd ed Routledge p 420 ISBN 978 1 31 747351 0 Schwalbe Michael 2007 Mythopoetic Movement In Flood Michael et al International Encyclopedia of Men and Masculinities Routledge pp 450 453 ISBN 978 1 13 431707 3 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2019 Procitovano 15 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http khpg org index php id 1524424758 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 15 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https gurt org ua news recent 15403