Ти́лявка — село в Україні, у Шумській міській громаді Кременецького району Тернопільської області.
село Тилявка | |
---|---|
Вулиця в с Тилявка | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький район |
Громада | Шумська міська громада |
Облікова картка | Тилявка |
Основні дані | |
Засноване | 1545 |
Перша згадка | 21 липня 1545 (479 років) року |
Населення | 532 |
Територія | 4.680 км² |
Площа | 44,635 км² |
Поштовий індекс | 47124 |
Телефонний код | +380 3558 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д.Координати: 50°07′40″ пн. ш. 25°54′36″ сх. д. / 50.12778° пн. ш. 25.91000° сх. д. |
Водойми | річка Тилява або Шопінка |
Відстань до районного центру | 15 км |
Відстань до залізничної станції | Кременець км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47100, Тернопільська обл., Кременецький р-н., м. Шумськ, вул Українська, 59 Вебсайт села Тилявка |
Карта | |
Тилявка | |
Тилявка | |
Мапа | |
Тилявка у Вікісховищі |
Населення — 532 осіб (2016).
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту і підкарпатської культури шнурової кераміки.
Перша писемна згадка — 21 липня 1545 року як Тенівка.
Тилявка належала до Крем'янецького повіту Білокриницької волості. За текстом ревізії Крем‘янецького замку у 1545 році село належало князю Матвію Четвертинському. В XVII ст. Тилявка належала до князів Вишневецьких, а пізніше до Ходкевичів, а на початку ХІХ ст. належало до францисканського римо-католицького монастиря в Крем'янці. У 1860 році побував в Тилявці й описав її околиці відомий російський дослідник Азії M.M. Пржевальский. Пізніше на північній окраїні села з’явилася хата-читальня, церковно-приходська школа, шинок і магазин. Таким чином була започаткована нинішня центральна вулиця села.
У 1793 році збудована дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. У 1890 році у Тилявці відкрили церковно-приходську школу. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада. У 1903–1904 навчальному році в школі навчались 36 хлопчиків і 2 дівчинки.
У 1861 році в Тилявці побував мандрівник, географ та дослідник Микола Пржевальський (1839–1888) й описав це у «Спогадах мисливця» і в «Автобіографічному оповіданні».
Тилявка розбудовувалась і зростала територіально на початку ХХ ст. За переписом 1911 р. 330 десятин належало до великої земельної власності. 1913 р. у селі виник куток Дерманка, де поселилися десять сімей вихідців з Дермані на Рівненщині, які купили землю у поміщика Феофіла Петрова, котрий виїжджав на постійне проживання за кордон. До Тилявки тоді переселилася сім’я письменника Самчука Уласа, якому тоді виповнилося 8 років. Під час другої хвилі переселення у 1926 році до Тилявки прибули ще чотири сім’ї.
За Ризьким мирним договором 1921 року, Західно-українські землі увійшли до складу Польської держави. Колонізаторська політика поляків пагубно відбилась на національно-культурному розвитку селян, зокрема нової генерації. У цей період у Тилявці з’являються «Просвіта», «Кооперативи», де гуртувалася сільська молодь. Про це докладно описує Улас Самчук у своїй трилогії «Волинь» та у романі «Юність Василя Шеремети».
Влітку 1943 року, здійснюючи Карпатський рейд, через Тилявку проходили загони партизанського з'єднання С.А. Ковпака. У Другій Світовій війні брали участь 157 жителів села, 62 з них загинуло, 67 нагороджено орденами й медалями СРСР.
Після завершення війни у 1948 році в Тилявці створюються колгосп імені Фрунзе. Тотальне кооперування призвело до різного падіння життєвого рівня селян, яке змушене мігрувати у південні області України на заробітки.
У 1951 році в Тилявці функціонувала спочатку семирічна, а потім восьмирічна школа, яка в 1973 році була реорганізована у середню загальноосвітню школу. З 1963 року директором школи призначено Бойчука М.З, який домігся реорганізувати її у десятирічку. Після чергової освітньої реформи 1967 року школі було встановлено статус «Середня загальноосвітня школа продовженого дня», сформовано сім груп продовженого дня. При школі працював гуртожиток для учнів із віддалених сіл: Башківці, Угорськ, Стіжок, Жолобки, проживало близько 50 учнів, які забезпечувалися безкоштовним харчуванням.
У жовтні 1994 році із Торонто долітературно-меморіального музею ім. Уласа Самчука завітала доктор геронтологічних наук Євгенія Пастернак – куратор музею-архіву Уласа Самчука у Торонто у супроводі Київських літературознавців, зокрема, віце-прем’єр міністра, академіка Миколи Жулинського. Через два місяці до Тилявки були доставлені із Канадського музею-архіву меморіальні речі митця та його власна книгозбірня, що нараховувала майже тисячу книг. Цей безцінний літературно-мистецький скарб був упорядкований Тернопільським художником дизайнером Богданом Бошко. У 2005 році біля школи встановили погруддя Уласа Самчука.
В 1988 році було збудовано і введено в експлуатацію нове трьохповерхове приміщення школи, яке досі функціонує. У 1992 році Тилявську середню школу реорганізовано у загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Шумської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Шумського району, село увійшло до складу Кременецького району.
Релігія
Хресто-Воздвиженська церква (дерев'яна) збудована у 1793 році, а 1938 році на місці дерев'яної збудували муровану церкву. Зберігаються копії метричних книг, починаючи з 1773 року. У Тилявці була церковно-приходська школа, яку відкрили у 1890 році. Спочатку вона була розташована у пристосованих приміщеннях, а в 1900 році збудовано нову школу, кошти на яку виділила Єпархіальна Училищна Рада.
Пам'ятки
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1988).
Встановлено пам'ятний хрест на честь Незалежності України (1993), пам'ятні таблиці на будинку, де мешкав Улас Самчук (1992), на приміщенні школи.
У 20 лютого 2005 році біля школи відкрито погруддя У. Самчука.
Соціальна сфера
Працюють Тилявський НВК, школа, клуб, бібліотека, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, Літературно-меморіальний музей Уласа Самчука (від 1993), торговельний заклад.
Відомі люди
Народилися
- Данилевич Віктор Климентійович (1898-1962(1963)) — український археолог, етнограф.
Проживали і працювали
- видатний український письменник Улас Самчук,
- український поет Григорій Радошівський.
- вчителював український письменник, громадський діяч Лазорко Йосафат Васильович.
- польський письменник полеміст Гуго Коллонтай.
Світлини
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
- Пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні село Тилявка
- Пам'ятний хрест на честь Незалежності України
- Ставок в селі Тилявка
- Ставок у селі Тилявка
- Вид на село Тилявка
- Пам'ятник Уласу Самчуку у селі Тилявка біля школи
- Річка Тилява
- Тилявський НВК
- Церква Воздвиження Чесного Хреста
- Церква Воздвиження Чесного Хреста
- Колаж село Тилявка
Примітки
- ТИЛЯВКА | Шумська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 30 травня 2024.
- ТИЛЯВКА | Шумська громада | Тернопільська область. Тернопільщина (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 30 травня 2024.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Регіональний інформаційний портал Тернопільщина
- Фото Смоляка Віктора
- Відео про село Тилявка
- Олександр Горобець Хто там "На білому коні"?
Література
- М. Бесараб, В. Уніят. Тилявка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 442.
- Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 370 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti lyavka selo v Ukrayini u Shumskij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo Tilyavka Vulicya v s TilyavkaVulicya v s Tilyavka Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Shumska miska gromada Oblikova kartka Tilyavka Osnovni dani Zasnovane 1545 Persha zgadka 21 lipnya 1545 479 rokiv roku Naselennya 532 Teritoriya 4 680 km Plosha 44 635 km Poshtovij indeks 47124 Telefonnij kod 380 3558 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 07 40 pn sh 25 54 36 sh d 50 12778 pn sh 25 91000 sh d 50 12778 25 91000 Koordinati 50 07 40 pn sh 25 54 36 sh d 50 12778 pn sh 25 91000 sh d 50 12778 25 91000 Vodojmi richka Tilyava abo Shopinka Vidstan do rajonnogo centru 15 km Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi Kremenec km Misceva vlada Adresa radi 47100 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Shumsk vul Ukrayinska 59 Vebsajt sela Tilyavka Karta Tilyavka Tilyavka Mapa Tilyavka u Vikishovishi Naselennya 532 osib 2016 IstoriyaPoblizu sela viyavleno arheologichni pam yatki piznogo paleolitu i pidkarpatskoyi kulturi shnurovoyi keramiki Persha pisemna zgadka 21 lipnya 1545 roku yak Tenivka Tilyavka nalezhala do Krem yaneckogo povitu Bilokrinickoyi volosti Za tekstom reviziyi Krem yaneckogo zamku u 1545 roci selo nalezhalo knyazyu Matviyu Chetvertinskomu V XVII st Tilyavka nalezhala do knyaziv Vishneveckih a piznishe do Hodkevichiv a na pochatku HIH st nalezhalo do franciskanskogo rimo katolickogo monastirya v Krem yanci U 1860 roci pobuvav v Tilyavci j opisav yiyi okolici vidomij rosijskij doslidnik Aziyi M M Przhevalskij Piznishe na pivnichnij okrayini sela z yavilasya hata chitalnya cerkovno prihodska shkola shinok i magazin Takim chinom bula zapochatkovana ninishnya centralna vulicya sela U 1793 roci zbudovana derev yana cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta a 1938 roci na misci derev yanoyi zbuduvali murovanu cerkvu U 1890 roci u Tilyavci vidkrili cerkovno prihodsku shkolu Spochatku vona bula roztashovana u pristosovanih primishennyah a v 1900 roci zbudovano novu shkolu koshti na yaku vidilila Yeparhialna Uchilishna Rada U 1903 1904 navchalnomu roci v shkoli navchalis 36 hlopchikiv i 2 divchinki U 1861 roci v Tilyavci pobuvav mandrivnik geograf ta doslidnik Mikola Przhevalskij 1839 1888 j opisav ce u Spogadah mislivcya i v Avtobiografichnomu opovidanni Tilyavka rozbudovuvalas i zrostala teritorialno na pochatku HH st Za perepisom 1911 r 330 desyatin nalezhalo do velikoyi zemelnoyi vlasnosti 1913 r u seli vinik kutok Dermanka de poselilisya desyat simej vihidciv z Dermani na Rivnenshini yaki kupili zemlyu u pomishika Feofila Petrova kotrij viyizhdzhav na postijne prozhivannya za kordon Do Tilyavki todi pereselilasya sim ya pismennika Samchuka Ulasa yakomu todi vipovnilosya 8 rokiv Pid chas drugoyi hvili pereselennya u 1926 roci do Tilyavki pribuli she chotiri sim yi Za Rizkim mirnim dogovorom 1921 roku Zahidno ukrayinski zemli uvijshli do skladu Polskoyi derzhavi Kolonizatorska politika polyakiv pagubno vidbilas na nacionalno kulturnomu rozvitku selyan zokrema novoyi generaciyi U cej period u Tilyavci z yavlyayutsya Prosvita Kooperativi de gurtuvalasya silska molod Pro ce dokladno opisuye Ulas Samchuk u svoyij trilogiyi Volin ta u romani Yunist Vasilya Sheremeti Vlitku 1943 roku zdijsnyuyuchi Karpatskij rejd cherez Tilyavku prohodili zagoni partizanskogo z yednannya S A Kovpaka U Drugij Svitovij vijni brali uchast 157 zhiteliv sela 62 z nih zaginulo 67 nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR Pislya zavershennya vijni u 1948 roci v Tilyavci stvoryuyutsya kolgosp imeni Frunze Totalne kooperuvannya prizvelo do riznogo padinnya zhittyevogo rivnya selyan yake zmushene migruvati u pivdenni oblasti Ukrayini na zarobitki U 1951 roci v Tilyavci funkcionuvala spochatku semirichna a potim vosmirichna shkola yaka v 1973 roci bula reorganizovana u serednyu zagalnoosvitnyu shkolu Z 1963 roku direktorom shkoli priznacheno Bojchuka M Z yakij domigsya reorganizuvati yiyi u desyatirichku Pislya chergovoyi osvitnoyi reformi 1967 roku shkoli bulo vstanovleno status Serednya zagalnoosvitnya shkola prodovzhenogo dnya sformovano sim grup prodovzhenogo dnya Pri shkoli pracyuvav gurtozhitok dlya uchniv iz viddalenih sil Bashkivci Ugorsk Stizhok Zholobki prozhivalo blizko 50 uchniv yaki zabezpechuvalisya bezkoshtovnim harchuvannyam U zhovtni 1994 roci iz Toronto doliteraturno memorialnogo muzeyu im Ulasa Samchuka zavitala doktor gerontologichnih nauk Yevgeniya Pasternak kurator muzeyu arhivu Ulasa Samchuka u Toronto u suprovodi Kiyivskih literaturoznavciv zokrema vice prem yer ministra akademika Mikoli Zhulinskogo Cherez dva misyaci do Tilyavki buli dostavleni iz Kanadskogo muzeyu arhivu memorialni rechi mitcya ta jogo vlasna knigozbirnya sho narahovuvala majzhe tisyachu knig Cej bezcinnij literaturno misteckij skarb buv uporyadkovanij Ternopilskim hudozhnikom dizajnerom Bogdanom Boshko U 2005 roci bilya shkoli vstanovili pogruddya Ulasa Samchuka V 1988 roci bulo zbudovano i vvedeno v ekspluataciyu nove trohpoverhove primishennya shkoli yake dosi funkcionuye U 1992 roci Tilyavsku serednyu shkolu reorganizovano u zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Shumskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Shumskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu ReligiyaCerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Hresto Vozdvizhenska cerkva derev yana zbudovana u 1793 roci a 1938 roci na misci derev yanoyi zbuduvali murovanu cerkvu Zberigayutsya kopiyi metrichnih knig pochinayuchi z 1773 roku U Tilyavci bula cerkovno prihodska shkola yaku vidkrili u 1890 roci Spochatku vona bula roztashovana u pristosovanih primishennyah a v 1900 roci zbudovano novu shkolu koshti na yaku vidilila Yeparhialna Uchilishna Rada Pam yatkiPam yatnik Ulasovi Samchuku Sporudzheno pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1988 Vstanovleno pam yatnij hrest na chest Nezalezhnosti Ukrayini 1993 pam yatni tablici na budinku de meshkav Ulas Samchuk 1992 na primishenni shkoli U 20 lyutogo 2005 roci bilya shkoli vidkrito pogruddya U Samchuka Socialna sferaPracyuyut Tilyavskij NVK shkola klub biblioteka likarska ambulatoriya viddilennya zv yazku Literaturno memorialnij muzej Ulasa Samchuka vid 1993 torgovelnij zaklad Vidomi lyudiNarodilisya Danilevich Viktor Klimentijovich 1898 1962 1963 ukrayinskij arheolog etnograf Prozhivali i pracyuvali vidatnij ukrayinskij pismennik Ulas Samchuk ukrayinskij poet Grigorij Radoshivskij vchitelyuvav ukrayinskij pismennik gromadskij diyach Lazorko Josafat Vasilovich polskij pismennik polemist Gugo Kollontaj SvitliniPam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni Pam yatnik voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni selo Tilyavka Pam yatnij hrest na chest Nezalezhnosti Ukrayini Stavok v seli Tilyavka Stavok u seli Tilyavka Vid na selo Tilyavka Pam yatnik Ulasu Samchuku u seli Tilyavka bilya shkoli Richka Tilyava Tilyavskij NVK Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Kolazh selo TilyavkaPrimitkiTILYaVKA Shumska gromada Ternopilska oblast Ternopilshina ukr 9 lipnya 2019 Procitovano 30 travnya 2024 TILYaVKA Shumska gromada Ternopilska oblast Ternopilshina ukr 9 lipnya 2019 Procitovano 30 travnya 2024 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 9 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv DzherelaRegionalnij informacijnij portal Ternopilshina Foto Smolyaka Viktora Video pro selo Tilyavka Oleksandr Gorobec Hto tam Na bilomu koni LiteraturaM Besarab V Uniyat Tilyavka Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 442 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Ternopilska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 370 s Portal Ternopilshina