Маскаренські острови (англ. Mascarene Islands) — острови, розташовані у західній частині Індійського океану поблизу Африки, за 700 км на схід від Мадагаскару. Загальна площа близько 4,5 тис. км². Складаються з островів Маврикій (2,04 тис. км²), Реюньйон (2,5 тис. км²), Родригес (0,1 тис. км²) та скель Каргадос-Карахос.
Історія
Рання колоніальна історія островів відзначалася їх послідовним підкоренням різними європейськими державами - португальці, голландці, французи та британці правили деякими або всіма островами.
Близько 1507 року дослідник Діогу Фернандіш Перейра відкрив Маврикій частину островів архіпелагу. У 1538 році португалець Діогу Родрігіш відкрив острів Родрігес, який був названий на його честь і дав назву архіпелагу вж островів Маскаренські острова на честь португальського мореплавця і віце-короля Португальської Індії Педру де Машкареньяша.
Територія залишалася під номінальним португальським правлінням, поки Етьєн де Флакур не прибув з французькою морською ескадрою і не заволодів островами в 1649 році. З 4 червня 1735 р. по 23 березня 1746 р. єдина колонія Французьких Маскаренських островів під керівництвом одного генерал-губернатора включала острів Іль-де-Франс (тепер Маврикій), Іль-Бурбон (Реюньйон) і Сешельські острови. 14 липня 1767 року острови стали колонією французької корони, яка все ще управлялась одним генерал-губернатором. З 3 лютого 1803 року до 2 вересня 1810 року французька колонія Indes-Orientales під керівництвом генерал-капітана (фр. capitaine général) включала Реюньйон і (номінально) Сейшельські острови.
Геологія
На островах на давніх архейських породах залягають вулканічні породи. Найвища точка — діючий щитовий вулкан Пітон-де-ла-Фурнез (2631 м) на острові Реюньйон.
Клімат
Середня річна температура — близько 25 °C. Переважає клімат вологих тропічних лісів, особливо багато опадів на східному узбережжі (до 3500 мм). Рік у рік спостерігаються великі коливання кількості опадів.
Флора
Природна рослинність, яка має тропічний характер, у значній частині знищена людиною і витиснута завезеними рослинами, переважно цукровою тростиною. Флора Реюньйону характеризується численністю папоротей (до 240 видів), серед яких зустрічаються і деревоподібні. Для місцевих дощових лісів характерні також з незвичайно міцною деревиною, та . Дерева піднімаються до 1300 м висоти над рівнем моря і тільки вічнозелена добирається до 2000 м.
Фауна
Фауна Маскаренських островів дуже ендемічна і має різко виявлений острівний характер. Зовсім недавно знищено велетенські черепахи (†Cylindraspis peltastes) і птах дронт (додо) (†Pezophaps solitaria).
Населення
На островах, станом на 2007 рік, живе близько 2 млн чоловік (мулати, індуси, китайці, французи, англійці та інші). Головне місто і порт Маврикію — Порт-Луї; головне місто Реюньйону — Сен-Дені.
Див. також
Література
- Бєлозоров С. Т. Африка. — К.:Радянська школа, 1957.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маскаренські острови |
- (англ.) Маскаренські ліси [ 15 червня 2006 у Wayback Machine.] на сайті Всесвітнього фонду дикої природи.
Це незавершена стаття з географії Маврикію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Реюньйону. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Auguste Toussaint: History of the Indian Ocean. University of Chicago Press 1966, S. 109.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maskarenski ostrovi angl Mascarene Islands ostrovi roztashovani u zahidnij chastini Indijskogo okeanu poblizu Afriki za 700 km na shid vid Madagaskaru Zagalna plosha blizko 4 5 tis km Skladayutsya z ostroviv Mavrikij 2 04 tis km Reyunjon 2 5 tis km Rodriges 0 1 tis km ta skel Kargados Karahos Suputnikovij znimok Reyunjonu livoruch ta Mavrikiyu pravoruch IstoriyaRannya kolonialna istoriya ostroviv vidznachalasya yih poslidovnim pidkorennyam riznimi yevropejskimi derzhavami portugalci gollandci francuzi ta britanci pravili deyakimi abo vsima ostrovami Blizko 1507 roku doslidnik Diogu Fernandish Perejra vidkriv Mavrikij chastinu ostroviv arhipelagu U 1538 roci portugalec Diogu Rodrigish vidkriv ostriv Rodriges yakij buv nazvanij na jogo chest i dav nazvu arhipelagu vzh ostroviv Maskarenski ostrova na chest portugalskogo moreplavcya i vice korolya Portugalskoyi Indiyi Pedru de Mashkarenyasha Teritoriya zalishalasya pid nominalnim portugalskim pravlinnyam poki Etyen de Flakur ne pribuv z francuzkoyu morskoyu eskadroyu i ne zavolodiv ostrovami v 1649 roci Z 4 chervnya 1735 r po 23 bereznya 1746 r yedina koloniya Francuzkih Maskarenskih ostroviv pid kerivnictvom odnogo general gubernatora vklyuchala ostriv Il de Frans teper Mavrikij Il Burbon Reyunjon i Seshelski ostrovi 14 lipnya 1767 roku ostrovi stali koloniyeyu francuzkoyi koroni yaka vse she upravlyalas odnim general gubernatorom Z 3 lyutogo 1803 roku do 2 veresnya 1810 roku francuzka koloniya Indes Orientales pid kerivnictvom general kapitana fr capitaine general vklyuchala Reyunjon i nominalno Sejshelski ostrovi GeologiyaPiton de la Furnez Na ostrovah na davnih arhejskih porodah zalyagayut vulkanichni porodi Najvisha tochka diyuchij shitovij vulkan Piton de la Furnez 2631 m na ostrovi Reyunjon KlimatSerednya richna temperatura blizko 25 C Perevazhaye klimat vologih tropichnih lisiv osoblivo bagato opadiv na shidnomu uzberezhzhi do 3500 mm Rik u rik sposterigayutsya veliki kolivannya kilkosti opadiv FloraUzberezhzhya Rodrigesa Prirodna roslinnist yaka maye tropichnij harakter u znachnij chastini znishena lyudinoyu i vitisnuta zavezenimi roslinami perevazhno cukrovoyu trostinoyu Flora Reyunjonu harakterizuyetsya chislennistyu paporotej do 240 vidiv sered yakih zustrichayutsya i derevopodibni Dlya miscevih doshovih lisiv harakterni takozh z nezvichajno micnoyu derevinoyu ta Dereva pidnimayutsya do 1300 m visoti nad rivnem morya i tilki vichnozelena dobirayetsya do 2000 m FaunaFauna Maskarenskih ostroviv duzhe endemichna i maye rizko viyavlenij ostrivnij harakter Zovsim nedavno znisheno veletenski cherepahi Cylindraspis peltastes i ptah dront dodo Pezophaps solitaria NaselennyaPort Luyi Na ostrovah stanom na 2007 rik zhive blizko 2 mln cholovik mulati indusi kitajci francuzi anglijci ta inshi Golovne misto i port Mavrikiyu Port Luyi golovne misto Reyunjonu Sen Deni Div takozhMavrikij ReyunjonLiteraturaByelozorov S T Afrika K Radyanska shkola 1957 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maskarenski ostrovi angl Maskarenski lisi 15 chervnya 2006 u Wayback Machine na sajti Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi Ce nezavershena stattya z geografiyi Mavrikiyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Reyunjonu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Auguste Toussaint History of the Indian Ocean University of Chicago Press 1966 S 109