Всеросі йські устано вчі збо ри рос Всероссийское учредительное собрание за тогочасним правописом Всеросійське Учредител

Всеросі́йські устано́вчі збо́ри (рос. Всероссийское учредительное собрание; за тогочасним правописом: Всеросійське Учредительне зібрання) — виборна представницька установа (Установчі збори), на яку різними політичними силами Російської республіки покладалось завдання остаточного вирішення питання про державний устрій Росії після ліквідації монархії.

Всеросійські установчі збори
рос. Всероссийское учредительное собрание

Двоголовий орел, який залишався де-юре гербом Росії до 10 липня 1918 року. Ніколи офіційно не використовувався до розпуску Установчих зборів.

Загальна інформація:

Юрисдикція:

Російська Демократична Федеративна Республіка

Тип:

Установчі збори

Дата заснування:

1917

Дата ліквідації:

1918

Попередник:

^[ru]

Наступник:

ВЦВК
^[ru]

^[ru]

^[ru]
(ВЦВК та з'їзд рад також де факто правили Росією після Жовтневого перевороту

Структура:

Депутатів:

767

Політичні
групи:

ПСР (374)

     РСДРП(б) (180)
     УПСР (81)
     Автономісти та Федералісти (25)
     КДП (24)
     (22)
     Алаш-орда (12)
     УСДРП (11)
     Мусават (10)
     Дашнакцутюн (9)
     Інші (8)
     ТНСП (5)
     (4)
     Праві (1)

Голова:

Віктор Михайлович Чернов (Соціалісти-революціонери)

Вибори:

Останні вибори:

25 листопада 1917 року

Виборча система:

Пропорційна

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всеросійські установчі збори

З ідеєю Установчих зборів Тимчасовий уряд пов'язував сподівання на стабілізацію — в своїх інтересах — політичної обстановки, зміцнення своєї влади. Водночас, вказуючи на перспективу Установчих зборів, уряд О. Ф. Керенського всіляко зволікав з відповіддю про автономію України.

Вибори до установчих зборів

Ще після жовтневого перевороту, коли владу фактично захопили більшовики, було вирішено все-таки проводити вибори до Всеросійський Установчих Зборів, як це і було заплановано Тимчасовим урядом. По Росії більшовики отримали 22% голосів, в Україні — 10,5.

Перебіг

Установчі збори були скликані 5 січня 1918 року, в умовах, коли владу у Петрограді вже захопили більшовики, яким вдалося очолити проведення Другого Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів і утворити пробільшовицький уряд — Раду народних комісарів Російської республіки.

О 10 годині 5 січня 1918 року Установчі Збори розпочали роботу.

Першим питанням, на якому почався конфлікт, було питання про те, хто ж відкриє збори? Однак незважаючи на конфліктність, роботу збори все-таки розпочали.

Більшовики, які були в меншості, запропонували прийняти програмний документ «Декларація прав трудящих і експлуатованих». Отримавши відмову, вони залишили залу засідань, давши вказівку охороні випускати всіх охочих, але назад вже нікого не впускати.

Установчі збори прийняли Резолюцію про демократичний мир .

Збори пропрацювали до самого ранку наступного дня, коли начальник охорони Железняков попросив: «Панове, розходьтеся! Варта втомилася!» («Господа, расходитесь! Караул устал!»).

Цього ж дня, вже 6 січня 1918 року, більшовицький уряд оголосив про розпуск представницьких Всеросійських установчих зборів, які, по-суті, проіснували лише добу.

До розпуску Зборів Росія ще мала альтернативу свого розвитку: або Ради, або нова Конституція, після ж розпуску ця альтернатива була втрачена і країна почала скочуватися до громадянської війни.

Див. також

Примітки

Перший Універсал Української Центральної Ради
Резолюция о демократическом мире, принятая всероссийским учредительным собранием 5/18 января 1918 года.— В кн.: Ключников Ю.В., Сабанин А.В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— С. 110.

Джерела

В. Ф. Верстюк. Всеросійські установчі збори [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: У 10 т.— Т. 1 : А—В./ Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.— К.: Наук. думка, 2003.— С. 647—648.
Годъ русской революциіи (1917—1918 г.г.): Сборникъ статей / А. Н. Бахъ, М. В. Вишнякъ, Ф. А. Даниловъ, А. А. Мининъ, О. С. Миноръ, А. А. Николаевъ, Г. К. Покровскій, Д. С. Розенблюмъ, В. В. Рудневъ, Г. А. Сандомирскій, В. Ф. Сахаровъ, Н. В. Святицкій, П. Н. Фабричный, Б. Н. Черенковъ, В. М. Черновъ. — Московское издательство «Земля и Воля», 1918.— 233 с.

Посилання

Установчі збори в Росії [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Перший Універсал Української Центральної Ради

[2] Резолюция о демократическом мире, принятая всероссийским учредительным собранием 5/18 января 1918 года.— В кн.: Ключников Ю.В., Сабанин А.В. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Ч. 2. От империалистической войны до снятия блокады с Советской России.— М.: Литиздат НКИД, 1926.— С. 110.