Pseudomonadaceae Колонії P aeruginosa на агарі Біологічна класифікація Домен Бактерії Bacteria Тип Протеобактерії Proteo

Pseudomonadaceae

Колонії P. aeruginosa на агарі

Біологічна класифікація

Домен:	Бактерії (Bacteria)
Тип:	Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас:	Gamma Proteobacteria
Ряд:	Pseudomonadales
Родина:	Pseudomonadaceae Winslow et al., 1917

Genera

Посилання

Вікісховище:	Pseudomonadaceae
Віківиди:	Pseudomonadaceae
EOL:	326
ITIS:	73
NCBI:	135621

Pseudomonadaceae — родина бактерій, ряду що Pseudomonadales за сучасною класифікацією містить 10 родів, у тому числі представників колишньої родини Azotobacteriaceae; її типовим родин є Pseudomonas.

Історія дослідження і опису

Pseudomonas або pseudomonad дослівно означає «помилкова одиниця» та походить від дав.-гр. ψευδο — «помилковий» та μονος — «одиниця», останній термін у формі monad — «монада» виник на зарі мікробіології та посилався на всі одноклітинні організми. через виключну поширеність в природі, представники родини були відкриті одними з перших бактерій в історії, а створена для них загальна назва Pseudomonas була визначена в 1894 році досить неточно, ак рід грам-негативних паличкоподібних бактерій з полярними джгутиками. Скоро після цього до роду було занесено велике число нових штамів бактерій, які ізолювалися з різноманітних природних ніш. Пізніші методи аналізу, проте, привели до рекласифікації переважної більшості цих штамів.

Pseudomonas aeruginosa широко визнаний як опортуністичний патоген із помітним клінічним значенням.

У 2000 році був повністю секвенований геном одного з видів родини — Pseudomonas aeruginosa штаму PAO1, а пізніше — Pseudomonas putida KT2440 (2002), Pf-5 (2005), P. fluorescens PfO-1 і L48. Також були секвеновані кілька патоварів , в тому числі патовар tomato DC3000 (2003), патовар syringae B728a (2005) і патовар phaseolica 1448A (2005).

Визначні характеристики

Позитивні на оксидазу (мають фермент цитохром-c-оксидазу)
Нездатні до анаеробного дихання
Багато видів здатні метаболізувати глюкозу за допомогою шляху Ентера-Дудорофа, що використовує ферменти 6-фосфогліцеральдегід-дегідрогеназу та альдолазу
Мають полярні джгутики, що надають їм можливість рухатися
Багато видів продукують похідні флюоресцентного пігменту флюоресцеїну/піовердину.

Наявність оксидази, полярні джгутики та нездатність до анаеробного дихання історично були ознаками, за якими родину відрізняли від родини Enterobacteriaceae.

Посилання

Rediers H, Vanderleyden J, De Mot R (2004). Azotobacter vinelandii: a Pseudomonas in disguise?. Microbiology. 150 (Pt 5): 1117—9. doi:10.1099/mic.0.27096-0. PMID 15133068.
Skerman, McGowan and Sneath (editors): Approved Lists of Bacterial Names. Int. J. Syst. Bacteriol., 1980, 30, 225—420.
Cornelis P (editor). (2008). (вид. 1st). Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-19-6 . Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 14 січня 2009.
Meyer J (2000). Pyoverdines: pigments, siderophores and potential taxonomic markers of fluorescent Pseudomonas species. Arch Microbiol. 174 (3): 135—42. doi:10.1007/s002030000188. PMID 11041343.
Krieg, N.R. (Ed.) (1984) Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, Volume 1. Williams & Wilkins.

Це незавершена стаття з бактеріології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Rediers_2004-1] Rediers H, Vanderleyden J, De Mot R (2004). Azotobacter vinelandii: a Pseudomonas in disguise?. Microbiology. 150 (Pt 5): 1117—9. doi:10.1099/mic.0.27096-0. PMID 15133068.

[2] Skerman, McGowan and Sneath (editors): Approved Lists of Bacterial Names. Int. J. Syst. Bacteriol., 1980, 30, 225—420.

[Cornelis-3] Cornelis P (editor). (2008). (вид. 1st). Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-19-6 . Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 14 січня 2009.

[Meyer_2000-4] Meyer J (2000). Pyoverdines: pigments, siderophores and potential taxonomic markers of fluorescent Pseudomonas species. Arch Microbiol. 174 (3): 135—42. doi:10.1007/s002030000188. PMID 11041343.

[5] Krieg, N.R. (Ed.) (1984) Bergey's Manual of Systematic Bacteriology, Volume 1. Williams & Wilkins.