Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пісістра́т (грец. Πεισίστρατος; VI ст. до н. е. — 527 або 528 до н. е.) — афінський тиран, правив з 561 по 527 рік до н. е. (з перервами).
| Пісістрат | |
|---|---|
| дав.-гр. Πεισίστρατος | |
 | |
| Народився | 6 століття до н. е.[1] або 600 до н. е. Афіни |
| Помер | 527 до н. е.[1] Афіни |
| Країна | Стародавні Афіни |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | давньогрецька |
| Рід | d |
| Батько | Гіппократ[d] |
| Родичі | Солон |
| У шлюбі з | d, d і Тимонасса |
| Діти | Гіппій (тиран), Гіппарх і d |
| Нагороди | d (532 до н. е.) |
| |
Біографія
Син , народився в Афінах близько 602 року до н. е. Він був представником знатної родини, що зводила своє походження до іммігрантів з царського роду Нелеїдів, що втекли з Пілоса в Аттику під час дорійського вторгнення. Старший син царя Нестора, Пісістрат, і вважався далеким предком афінського тирана. В молоді роки відзначився як полководець у війні з містом Мегари. У 560 р., спираючись на діакріїв (жителів гірських районів Аттики), здійснив в Афінах державний переворот і встановив режим одноособового правління — тиранію, яка з перервами тривала до самої його смерті.
Тиранія Пісістрата
Перша тиранія Пісістрата (560—555 рр.) тривала п'ять років. У 555 р. він був повалений своїми політичними противниками: Лікургом, вождем (жителів аттичних рівнин) і Мегаклом, вождем параліїв (жителів узбережжя). Лікург і Мегакл змусили його вийти з Афін. Перебуваючи у вигнанні, Пісістрат навербував наймане військо і в 550 р. знову захопив владу в Афінах.
Друга тиранія Пісістрата (550—549 рр.) була нетривалою. Після вторинного відмови від влади він протягом десяти років був відсутній в Афінах. У 538 р., заручившись підтримкою Лигдама, тирана з острова Наксос, Пісістрат знову напав на Афіни і в третій раз захопив владу. Третя його тиранія тривала одинадцять років.
У роки свого правління Пісістрат залишив недоторканими закони Солона, правда, на вищі державні посади він призначав своїх прихильників. У 532 році до н. е. його квадрига виграла Олімпійські ігри.
Громадська діяльність
Проводив політику в інтересах селянства і торгово-ремісничих верств демосу, проти родової знаті. Роздавав сільській бідноті землі, конфісковані у евпатридів, організував державний кредит на пільгових умовах. Велике громадське будівництво за Пісістрата забезпечувало роботою бідноту. Були встановлені державні допомоги інвалідам війни.
При ньому в Афінах був введений ряд нових культів і свят. Він прагнув зробити Афіни великим релігійним центром, що викликало ворожість Дельф. Наділив селян ділянками з конфіскованих земель аристократії не тільки в Аттиці, але і на Саламіні, на Лемносі й в інших володіннях Афін, причому він вжив заходів до того, щоб земля знову не зосереджувалась у руках багачів. Він щедро видає селянам із казенних сум позички і кошти на покупку худоби, інвентарю і знарядь, потрібних для господарства і на необхідні витрати.
Завдяки розширенню розробок Лаврійських рудників і захоплених Пісістратом срібних та золотих Пангейських рудників розпочата чеканка державної монети — тетрадрахми Пісістрата. За правління Пісістрата було створене й наймане військо. Незважаючи на широке коло державних нововведень, зберігалася конституція Солона, щоправда посадовці були замінені прихильниками Пісістрата.
Культура
Пісістрат, як і багато інших тиранів, протегував мистецтву та культурі. Він наказав ретельно записати творіння Гомера, які до нього існували лише в усній формі. Також Пісістрат затіяв першу грандіозну будівельну програму в Афінах. Вулиці міста були прикрашені статуями і фонтанами. На Акрополі було розпочато будову першого Парфенона (саме цей храм згодом був зруйнований персами), а, також, було розпочато будівництво Храму Зевса Олімпійського У часи Пісістрата вперше були зроблені театральні постановки; поет Фесп набрався сміливості і написав для свята на честь бога Діоніса уривки, в яких хор вступав лише іноді, а окремі персонажі співали і танцювали по одному. За наказом Пісістрата було споруджено перший дерев'яний театр на південному схилі Акрополя.
В період його правління Афіни перетворилися на культурний центр Греції: споруджені храми Афіни Паллади та Аполлона Піфійского на Акрополі, Деметри — в Елефсіні, побудовані Новий ринок, водопровід-еннеакрунос (служив аж до 18 ст.), продовжувалося будівництво гавані Пірей.
Зовнішня політика
Спираючись на багатство Афін, приступив до проведення активної зовнішньої політики, метою якої було поширення впливу афінського поліса у всій Греції. У 565 р. до н. е. приєднав до Афін острів Саламін і тимчасово окупував Нісею, домігшись повалення у Мегарах демократії і встановлення «поміркованої» олігархії. Одразу після повернення до влади організував військову експедицію до Наксоса, де була встановлена тиранія союзника Пісістрата — Лігдаміса. Захопив на азійському березі Геллеспонта, де утвердив при владі свого побічного сина (від аргоської аристократки Тимонасси).
Примітки
- Starr C. G. Encyclopædia Britannica
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1935.
- Любкер Ф. Pisistratus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1051–1052.
- Любкер Ф. Hippias // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 630.
- Аристотель. Афінська політія, VII, 17
- Бузескул В. П. История афинской демократии. СПб., 1909.
Джерела
- Русская национальная философия
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pisistra t grec Peisistratos VI st do n e 527 abo 528 do n e afinskij tiran praviv z 561 po 527 rik do n e z perervami Pisistratdav gr PeisistratosNarodivsya 6 stolittya do n e 1 abo 600 do n e AfiniPomer 527 do n e 1 AfiniKrayina Starodavni AfiniDiyalnist politikZnannya mov davnogreckaRid dBatko Gippokrat d Rodichi SolonU shlyubi z d d i TimonassaDiti Gippij tiran Gipparh i dNagorodi d 532 do n e Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin narodivsya v Afinah blizko 602 roku do n e Vin buv predstavnikom znatnoyi rodini sho zvodila svoye pohodzhennya do immigrantiv z carskogo rodu Neleyidiv sho vtekli z Pilosa v Attiku pid chas dorijskogo vtorgnennya Starshij sin carya Nestora Pisistrat i vvazhavsya dalekim predkom afinskogo tirana V molodi roki vidznachivsya yak polkovodec u vijni z mistom Megari U 560 r spirayuchis na diakriyiv zhiteliv girskih rajoniv Attiki zdijsniv v Afinah derzhavnij perevorot i vstanoviv rezhim odnoosobovogo pravlinnya tiraniyu yaka z perervami trivala do samoyi jogo smerti Tiraniya PisistrataPersha tiraniya Pisistrata 560 555 rr trivala p yat rokiv U 555 r vin buv povalenij svoyimi politichnimi protivnikami Likurgom vozhdem zhiteliv attichnih rivnin i Megaklom vozhdem paraliyiv zhiteliv uzberezhzhya Likurg i Megakl zmusili jogo vijti z Afin Perebuvayuchi u vignanni Pisistrat naverbuvav najmane vijsko i v 550 r znovu zahopiv vladu v Afinah Druga tiraniya Pisistrata 550 549 rr bula netrivaloyu Pislya vtorinnogo vidmovi vid vladi vin protyagom desyati rokiv buv vidsutnij v Afinah U 538 r zaruchivshis pidtrimkoyu Ligdama tirana z ostrova Naksos Pisistrat znovu napav na Afini i v tretij raz zahopiv vladu Tretya jogo tiraniya trivala odinadcyat rokiv U roki svogo pravlinnya Pisistrat zalishiv nedotorkanimi zakoni Solona pravda na vishi derzhavni posadi vin priznachav svoyih prihilnikiv U 532 roci do n e jogo kvadriga vigrala Olimpijski igri Gromadska diyalnistProvodiv politiku v interesah selyanstva i torgovo remisnichih verstv demosu proti rodovoyi znati Rozdavav silskij bidnoti zemli konfiskovani u evpatridiv organizuvav derzhavnij kredit na pilgovih umovah Velike gromadske budivnictvo za Pisistrata zabezpechuvalo robotoyu bidnotu Buli vstanovleni derzhavni dopomogi invalidam vijni Pri nomu v Afinah buv vvedenij ryad novih kultiv i svyat Vin pragnuv zrobiti Afini velikim religijnim centrom sho viklikalo vorozhist Delf Nadiliv selyan dilyankami z konfiskovanih zemel aristokratiyi ne tilki v Attici ale i na Salamini na Lemnosi j v inshih volodinnyah Afin prichomu vin vzhiv zahodiv do togo shob zemlya znovu ne zoseredzhuvalas u rukah bagachiv Vin shedro vidaye selyanam iz kazennih sum pozichki i koshti na pokupku hudobi inventaryu i znaryad potribnih dlya gospodarstva i na neobhidni vitrati Zavdyaki rozshirennyu rozrobok Lavrijskih rudnikiv i zahoplenih Pisistratom sribnih ta zolotih Pangejskih rudnikiv rozpochata chekanka derzhavnoyi moneti tetradrahmi Pisistrata Za pravlinnya Pisistrata bulo stvorene j najmane vijsko Nezvazhayuchi na shiroke kolo derzhavnih novovveden zberigalasya konstituciya Solona shopravda posadovci buli zamineni prihilnikami Pisistrata KulturaPisistrat yak i bagato inshih tiraniv proteguvav mistectvu ta kulturi Vin nakazav retelno zapisati tvorinnya Gomera yaki do nogo isnuvali lishe v usnij formi Takozh Pisistrat zatiyav pershu grandioznu budivelnu programu v Afinah Vulici mista buli prikrasheni statuyami i fontanami Na Akropoli bulo rozpochato budovu pershogo Parfenona same cej hram zgodom buv zrujnovanij persami a takozh bulo rozpochato budivnictvo Hramu Zevsa Olimpijskogo U chasi Pisistrata vpershe buli zrobleni teatralni postanovki poet Fesp nabravsya smilivosti i napisav dlya svyata na chest boga Dionisa urivki v yakih hor vstupav lishe inodi a okremi personazhi spivali i tancyuvali po odnomu Za nakazom Pisistrata bulo sporudzheno pershij derev yanij teatr na pivdennomu shili Akropolya V period jogo pravlinnya Afini peretvorilisya na kulturnij centr Greciyi sporudzheni hrami Afini Palladi ta Apollona Pifijskogo na Akropoli Demetri v Elefsini pobudovani Novij rinok vodoprovid enneakrunos sluzhiv azh do 18 st prodovzhuvalosya budivnictvo gavani Pirej Zovnishnya politikaSpirayuchis na bagatstvo Afin pristupiv do provedennya aktivnoyi zovnishnoyi politiki metoyu yakoyi bulo poshirennya vplivu afinskogo polisa u vsij Greciyi U 565 r do n e priyednav do Afin ostriv Salamin i timchasovo okupuvav Niseyu domigshis povalennya u Megarah demokratiyi i vstanovlennya pomirkovanoyi oligarhiyi Odrazu pislya povernennya do vladi organizuvav vijskovu ekspediciyu do Naksosa de bula vstanovlena tiraniya soyuznika Pisistrata Ligdamisa Zahopiv na azijskomu berezi Gellesponta de utverdiv pri vladi svogo pobichnogo sina vid argoskoyi aristokratki Timonassi PrimitkiStarr C G Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 autori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1935 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Lyubker F Pisistratus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1051 1052 d Track Q4249594d Track Q45259451d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Hippias Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 630 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q1459210d Track Q45176048 Aristotel Afinska politiya VII 17 Buzeskul V P Istoriya afinskoj demokratii SPb 1909 DzherelaRusskaya nacionalnaya filosofiyaPosilannya