Виноробство в Чилі — виноробна промисловість американської країни Чилі. Чилійські вина відносять до вин Нового світу.
Чилі має довгу історію виноградарства для свого регіону. Вона починається в XVI столітті під час колонізації Америки іспанськими конкістадорами, які привезли з собою лозу Vitis vinifera. У середині XIX століття привезено такі сорти французького винограду як Каберне Совіньйон, Мерло, Карменер і Каберне Фран. Сучасне виноробство почалося в 1980-х із початком використання для витримки вина та ємкостей з неіржавної сталі для ферментації. Протягом десяти років, від 1995 до 2005 року, кількість виноробів зросла від 12 до 70. Як наслідок, разом зі зростанням виробництва вина зріс і обсяг його експорту.
Одним із головних факторів, що вплинули на зростання ринку винної продукції, є те, що протягом кінця XX століття багато французьких родин іммігрували до Чилі. Французи прищепили та поширили винну культуру та естетичний смак серед місцевих чилійців, розширивши їхні знання про вино.
За обсягом експортованої винної продукції Чилі займає п'яте місце у світі, і сьоме за об'ємом вироблюваного вина. Клімат описують як середній між Каліфорнією та Францією. Найпоширенішими сортами винограду є Каберне Совіньйон, Мерло та Карменер. Чилі вдалося уникнути філоксери, а це означає, що чилійські виноградники не потребують [ru].
Клімат та географія
На карті Чилі має довгу вузьку форму. На клімат впливають Анди на сході країни та Тихий океан на заході. Виноградники розташовуються на протяжності понад 1200 км від регіону Атакама до Біобіо. Клімат у північних регіонах сухий та спекотний, на противагу прохолодному та вологому клімату на півдні[].
У Центральній долині на околицях Сантьяго клімат сухий, з 38 мм опадів і невисоким ризиком інею у весняний період. Близькість Анд впливає на добові коливання температури, створюючи відносно велику різницю температур вдень та вночі, підтримуючи рівень кислотності в ягодах.
Розвинені виноробні регіони використовують зрошення. Для постачання виноградників водою іригаційні системи беруть талу воду зі снігових шапок в Андах. У регіонах, що розвиваються, на півдні не бракує опадів, проте власникам виноградників доводиться враховувати низку інших факторів, таких як Перуанська течія в Тихому океані, яка може накрити виноградник холодним повітрям[].
Історія
Лозу європейського винограду справжнього привезли в Чилі іспанські конкістадори та місіонери близько 1554 року. Місцева легенда свідчить, що конкістадор [es] сам посадив перші виноградні лози. Лози, найпевніш, узято зі створених іспанцями виноградників, посаджених у Перу, де був «звичайний чорний виноград», який Ернан Кортес привіз до Мексики 1520 року. Цей сорт став родоначальником винограду Pais — найпоширенішого сорту винограду в Чилі аж до XXI століття. Єзуїтські священики культивували ці ранні виноградники, використовуючи вино для святкування Євхаристії. Згідно з чилійським істориком кінця XVI століття Алонсо де Овальє, повсюдно були поширені такі сорти винограду як «звичайний чорний виноград», Мускатель, Torontel, Albilho і Моллар.
Закон про виноробство
Закон, що визначає межі виноробних регіонів, вимоги до складу, якості та маркування прийнято 1995 року. Система має назву Denominaciones de Origen (DO) і описує чотири рівні:
- Регіони — найбільші, переважно повторюють адміністративний поділ країни у напрямку «північ-південь», поділені на підрегіони
- Атакама (Atacama)
- Кокімбо (Coquimbo)
- Аконкагуа (Aconcagua)
- Центральна Долина (Central Valley)
- Південний (Southern)
- Астраль (Austral)
- Підрегіони — зазвичай носять назви річок, що йдуть зі сходу на захід, ці назви найчастіше зустрічаються на етикетках; розділені на дрібніші зони
- Зони — можуть ділитися на області
- Області — найдрібніші
2011 року додано поділ у напрямку «захід-схід»: Узбережжя (Costa), Міжгір'я (Entre Cordilleras), Анди (Andes). Такий уточнювальний поділ пов'язаний з тим, що в більшості виноробних регіонів, клімат і ґрунт змінюються від високогір'я на сході (Анди), далі через долину до берега океану, що відбивається на якості, смаку та ціні вина. На винній етикетці можна зустріти як Maipo, так і Maipo Andes.
Для того, щоб мати право вказати ім'я регіону (будь-якого рівня), вино має бути виготовлене як мінімум на 75 % з винограду, вирощеного в цьому регіоні. Якщо ж вино призначене для експорту до Європейського Союзу (ЄС), то не менше 85 %. Також, щоб вказати назву сорту винограду, його має бути у вині не менше 75 % (85 % для експорту в ЄС). При цьому мінімальний вміст алкоголю має бути не менше 11,5 %.
Винороби можуть зазначати на етикетці додаткові терміни, що характеризують якість вина:
- Superior — використовується на розсуд винороба
- Reserva або Reserva Especial — мінімальна кількість алкоголю 12 %
- Reserva Privada або Gran Reserva — мінімальна кількість алкоголю 12,5 %, червоні вина витримані в дубі не менше 6 місяців
Примітки
- Wines from Chile. appalachianvintner.com/. 4 June 2009. Процитовано 17 May 2020.
- OIV press report October 2015.
- K. MacNeil The Wine Bible pg 836—843 Workman Publishing 2001
- T. Stevenson «The Sotheby's Wine Encyclopedia» pg 543—546 Dorling Kindersley 2005
- H. Johnson & J. Robinson The World Atlas of Wine pg 297—299 Mitchell Beazley Publishing 2005
- J. Robinson (ed) «The Oxford Companion to Wine» Third Edition pg 163—167 Oxford University Press 2006
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinorobstvo v Chili vinorobna promislovist amerikanskoyi krayini Chili Chilijski vina vidnosyat do vin Novogo svitu Chervonim Starodavnye Chili v mezhah Generalnogo kapitanstva Chili kolonialnoyi epohi najbilshogo vinorobnogo rajonu sogodni Chilijski vina Chili Krayevid chilijskih vinogradnikiv u peredgir yi And Chili maye dovgu istoriyu vinogradarstva dlya svogo regionu Vona pochinayetsya v XVI stolitti pid chas kolonizaciyi Ameriki ispanskimi konkistadorami yaki privezli z soboyu lozu Vitis vinifera U seredini XIX stolittya privezeno taki sorti francuzkogo vinogradu yak Kaberne Sovinjon Merlo Karmener i Kaberne Fran Suchasne vinorobstvo pochalosya v 1980 h iz pochatkom vikoristannya dlya vitrimki vina ta yemkostej z neirzhavnoyi stali dlya fermentaciyi Protyagom desyati rokiv vid 1995 do 2005 roku kilkist vinorobiv zrosla vid 12 do 70 Yak naslidok razom zi zrostannyam virobnictva vina zris i obsyag jogo eksportu Odnim iz golovnih faktoriv sho vplinuli na zrostannya rinku vinnoyi produkciyi ye te sho protyagom kincya XX stolittya bagato francuzkih rodin immigruvali do Chili Francuzi prishepili ta poshirili vinnu kulturu ta estetichnij smak sered miscevih chilijciv rozshirivshi yihni znannya pro vino Za obsyagom eksportovanoyi vinnoyi produkciyi Chili zajmaye p yate misce u sviti i some za ob yemom viroblyuvanogo vina Klimat opisuyut yak serednij mizh Kaliforniyeyu ta Franciyeyu Najposhirenishimi sortami vinogradu ye Kaberne Sovinjon Merlo ta Karmener Chili vdalosya uniknuti filokseri a ce oznachaye sho chilijski vinogradniki ne potrebuyut ru Topografichna mapa z poznachenimi vinorobnimi regionami krayini Klimat ta geografiyaNa karti Chili maye dovgu vuzku formu Na klimat vplivayut Andi na shodi krayini ta Tihij okean na zahodi Vinogradniki roztashovuyutsya na protyazhnosti ponad 1200 km vid regionu Atakama do Biobio Klimat u pivnichnih regionah suhij ta spekotnij na protivagu proholodnomu ta vologomu klimatu na pivdni dzherelo U Centralnij dolini na okolicyah Santyago klimat suhij z 38 mm opadiv i nevisokim rizikom ineyu u vesnyanij period Blizkist And vplivaye na dobovi kolivannya temperaturi stvoryuyuchi vidnosno veliku riznicyu temperatur vden ta vnochi pidtrimuyuchi riven kislotnosti v yagodah Rozvineni vinorobni regioni vikoristovuyut zroshennya Dlya postachannya vinogradnikiv vodoyu irigacijni sistemi berut talu vodu zi snigovih shapok v Andah U regionah sho rozvivayutsya na pivdni ne brakuye opadiv prote vlasnikam vinogradnikiv dovoditsya vrahovuvati nizku inshih faktoriv takih yak Peruanska techiya v Tihomu okeani yaka mozhe nakriti vinogradnik holodnim povitryam dzherelo IstoriyaKartina 1889 Pedro Liri zobrazhuye zasnuvannya Santyago konkistadorami Zahopivshi zemlyu ispanci privezli iz soboyu vinogradnu lozu Lozu yevropejskogo vinogradu spravzhnogo privezli v Chili ispanski konkistadori ta misioneri blizko 1554 roku Misceva legenda svidchit sho konkistador es sam posadiv pershi vinogradni lozi Lozi najpevnish uzyato zi stvorenih ispancyami vinogradnikiv posadzhenih u Peru de buv zvichajnij chornij vinograd yakij Ernan Kortes priviz do Meksiki 1520 roku Cej sort stav rodonachalnikom vinogradu Pais najposhirenishogo sortu vinogradu v Chili azh do XXI stolittya Yezuyitski svyasheniki kultivuvali ci ranni vinogradniki vikoristovuyuchi vino dlya svyatkuvannya Yevharistiyi Zgidno z chilijskim istorikom kincya XVI stolittya Alonso de Ovalye povsyudno buli poshireni taki sorti vinogradu yak zvichajnij chornij vinograd Muskatel Torontel Albilho i Mollar Zakon pro vinorobstvoZakon sho viznachaye mezhi vinorobnih regioniv vimogi do skladu yakosti ta markuvannya prijnyato 1995 roku Sistema maye nazvu Denominaciones de Origen DO i opisuye chotiri rivni Regioni najbilshi perevazhno povtoryuyut administrativnij podil krayini u napryamku pivnich pivden podileni na pidregioni Atakama Atacama Kokimbo Coquimbo Akonkagua Aconcagua Centralna Dolina Central Valley Pivdennij Southern Astral Austral Pidregioni zazvichaj nosyat nazvi richok sho jdut zi shodu na zahid ci nazvi najchastishe zustrichayutsya na etiketkah rozdileni na dribnishi zoni Zoni mozhut dilitisya na oblasti Oblasti najdribnishi 2011 roku dodano podil u napryamku zahid shid Uzberezhzhya Costa Mizhgir ya Entre Cordilleras Andi Andes Takij utochnyuvalnij podil pov yazanij z tim sho v bilshosti vinorobnih regioniv klimat i grunt zminyuyutsya vid visokogir ya na shodi Andi dali cherez dolinu do berega okeanu sho vidbivayetsya na yakosti smaku ta cini vina Na vinnij etiketci mozhna zustriti yak Maipo tak i Maipo Andes Dlya togo shob mati pravo vkazati im ya regionu bud yakogo rivnya vino maye buti vigotovlene yak minimum na 75 z vinogradu viroshenogo v comu regioni Yaksho zh vino priznachene dlya eksportu do Yevropejskogo Soyuzu YeS to ne menshe 85 Takozh shob vkazati nazvu sortu vinogradu jogo maye buti u vini ne menshe 75 85 dlya eksportu v YeS Pri comu minimalnij vmist alkogolyu maye buti ne menshe 11 5 Vinorobi mozhut zaznachati na etiketci dodatkovi termini sho harakterizuyut yakist vina Superior vikoristovuyetsya na rozsud vinoroba Reserva abo Reserva Especial minimalna kilkist alkogolyu 12 Reserva Privada abo Gran Reserva minimalna kilkist alkogolyu 12 5 chervoni vina vitrimani v dubi ne menshe 6 misyacivPrimitkiWines from Chile appalachianvintner com 4 June 2009 Procitovano 17 May 2020 OIV press report October 2015 K MacNeil The Wine Bible pg 836 843 Workman Publishing 2001 ISBN 1 56305 434 5 T Stevenson The Sotheby s Wine Encyclopedia pg 543 546 Dorling Kindersley 2005 ISBN 0 7566 1324 8 H Johnson amp J Robinson The World Atlas of Wine pg 297 299 Mitchell Beazley Publishing 2005 ISBN 1 84000 332 4 J Robinson ed The Oxford Companion to Wine Third Edition pg 163 167 Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 860990 6