Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Астрономічні інструменти

Астрономічні інструменти
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (Травень 2012)

Астрономі́чні інструме́нти — прилади для спостереження космічних тіл. Ці спостереження провадять для визначення положень тіл на небесній сфері, їхніх розмірів, швидкості руху в просторі, хімічного складу і фізичного стану. Залежно від характеру спостережень і бажаної точності застосовують астрономічні інструменти різних конструкцій і розмірів.

image
Квадрант

За принципом утворення зображення спостережуваного світила астрономічні інструменти поділяються на рефлектори і рефрактори;

  • за метою спостереження: астрометричні і астрофізичні;
  • за способом спостереження: візуальні, фотографічні і фотоелектричні;
  • за розмірами: переносні (експедиційні) і фундаментальні;
  • за способом монтажу: інструменти на азимутальній і паралактичній установках, меридіанні інструменти та інструменти з нерухомою трубою.

Астрономічні інструменти на азимутальній установці здебільшого є астрометричними візуальними приладами (, , зенітний телескоп, астролябія тощо). Типовим астрономічним інструментом цієї групи є універсальний інструмент. На основі його (тринозі) монтується вертикальна вісь з вилкою для горизонтальної осі. Посередині або на кінці горизонтальної осі розміщена труба (невеликий рефрактор). За допомогою трьох гвинтів триногу нівелюють так, щоб вертикальна вісь її була точно вертикальною, тоді горизонтальна вісь лежатиме в площині горизонту, а труба при обертанні навколо горизонтальної осі рухатиметься в площині вертикала. Правильність нівелювання контролюють точними рівнями. Універсальний інструмент має два однакові (вертикальний і горизонтальний) круги, на які нанесено поділки на градуси і частки градуса.

За допомогою вертикального круга вимірюють зенітні віддалі, а за допомогою горизонтального — азимути світил.

Універсальні інструменти виготовляють здебільшого переносними.

За зенітною віддаллю та азимутом зорі і точним часом спостереження визначають географічні координати місця спостереження.

Для точного вимірювання зенітних віддалей світил використовують вертикальний круг. Він відрізняється від універсального інструмента тим, що замість точного горизонтального круга на ньому ставлять простіший.

Вертикальні круги бувають переносними і фундаментальними (для стаціонарних спостережень в обсерваторіях). Великі вертикальні круги дають можливість робити спостереження з високою точністю і використовуються для визначення зір.

Зенітний телескоп використовують для вимірювання невеликих зенітних віддалей або різниці зенітних віддалей пар зір при спостереженні їх на приблизно однакових висотах. Вимірювання провалять за допомогою окулярного мікрометра і рівнів, скріплених з трубою. Спостереження ведуть у меридіані; ними можна з великою точністю визначати геогр. широту місця спостереження. Тому ці астрономічні інструменти використовуються в Міжнародній службі широти. Радянська промисловість випустила серію удосконалених зенітних телескопів , які встановлено на станціях служби широти.

Головними частинами сучасної астролябії (призмової) є тригранна призма і ртутний горизонт, які відбивають світло від зір на об'єктив. Світлові промені після проходження крізь об'єктив системою плескатих дзеркал і допоміжних призм скеровуються на окуляр. Спостереження провадять в різних азимутах на певній сталій висоті, яка залежить від кута призми. З результатів спостережень за допомогою астролябії визначають широту і час або .

До меридіанних астрономічних інструментів належать пасажні інструменти і меридіанні круги — невеликі рефрактори, які можуть обертатися лише навколо однієї горизонтальної осі в площині меридіана.

Пасажні інструменти бувають переносними і фундаментальними; переносні монтуються на масивній металевій основі з трьома гвинтами для нівелювання, фундаментальні — на спеціальних фундаментах. Пасажні інструменти призначені для спостереження моментів проходжень світил через меридіан або перший вертикал. Ці спостереження використовують для і .

Фундаментальні пасажні інструменти застосовують для визначення прямих сходжень зір. Для визначення моменту проходження світила через меридіан в окулярній частині пасажних інструментів розміщують різні пристрої. Меридіанні круги виготовляють лише фундаментальними. Це, по суті, великі пасажні інструменти з точними кругами та допоміжними приладами, які дають можливість разом з прямими піднесеннями визначати також і схилення зір. Зразком сучасного меридіанного круга є АПМ-4, виготовлений в СРСР і встановлений в обсерваторії Московського університету. Процес спостережень в АПМ-4 максимально автоматизовано. Астрономічні інструменти з нерухомими трубами мають різноманітне призначення. В 50-х рр. в Пулковській обсерваторії розроблено і випробувано модель горизонтального меридіанного круга, труба якого нерухомо лежить на фундаменті, а світло від зір спрямовується до неї допоміжним дзеркалом. Цікавим астрономічним інструментом цієї групи є полярна труба Пулковської обсерваторії, призначена для тривалого близьких до полюса зір. На фотопластинці утворюються дуги кіл — сліди добового руху зір, за якими визначають фундаментальні сталі прецесії, нутації та аберації.

Для фотографування зір поблизу зеніту використовують фотографічну зенітну трубу. Вона складається з масивної нерухомої труби, встановленої вертикально, спец, об'єктива у верхній частині і ванни з ртуттю у нижній частині труби та фотографічної касети поблизу об'єктива Об'єктив разом з касетою може обертатися навколо вертикальної осі на 180°. Світло від зорі, пройшовши крізь об'єктив, відбивається поверхнею ртуті вверх на фотопластинку. Внаслідок обертання касети на фотопластинці утворюються два зображення зорі, розміщені одне від одного на подвійній зенітній віддалі. Обробка фотопластинки дає числові значення географічної широти місця спостереження і поправку годинника. Астрономічні інструменти з нерухомими трубами використовують також для вивчення Сонця. Світло від Сонця спрямовується в трубу за допомогою целостата. Величний вигляд мають баштові телескопи  — споруди в кілька десятків метрів заввишки, зверху яких розміщені целостат і довгофокус-ний об'єктив. З нерухомою горизонтальною трубою виготовляють, зокрема, експедиційні коронографи для фотографування сонячної корони під час сонячних затемнень. Для фотографування корони в звичайних умовах сконструйовано спец. позазатемнений коронограф, у фокальній площині першої якого темний диск закриває зображення Сонця, утворюючи тим самим штучне затемнення. Другий об'єктив проектує зображення диска і корони на фотопластинку. Коронограф такої конструкції має паралактичну установку.

На паралактичних уставах різних форм монтують більшість астрофізичних астрономічних інструментів, в тому числі всі рефлектори. Паралактична устава, як і азимутальна, має дві взаємно перпендикулярні осі. Одна з них, т. з. годинна вісь, паралельна , друга — площині екватора. При такому встановленні астрономічного інструмента його труба рухається за світилом, обертаючись навколо лише однієї годинної осі. Це дає можливість фотографувати об'єкти слабої яскравості ( або туманності). Експозиція триває кілька годин, і весь цей час трубу слід точно рухати за об'єктами так, щоб їх зображення падали на одні й ті ж місця фотопластинки. Цього досягають за допомогою годинникового механізму, а правильність руху контролюють через допоміжну трубу, т. з. гід, в полі зору якого видно ділянку небесної сфери, яку фотографують.

На паралактичній уставі монтують велику групу сонячних телескопів для спостереження і фотографування (іноді засобами кінематографії) тих швидких, раптових або безперервних змін, які відбуваються на Сонці. Складовою частиною багатьох таких астрономічних інструментів є спектрограф  — прилад для спектрів.

Застосовують спектрографи дисперсійні (з призмами) і дифракційні. В сучасасних спектрографах замість фотопластинки використовують різну електронну апаратуру (фотопомножувачі, лічильники фотонів, елек-троннооитичні перетворювачі), яка дає можливість з високою точністю вимірювати яскравість різних ділянок спектрів. Спектрограф, спеціально пристосований для спостереження Сонця, наз. . За його допомогою фотографують в . Це роблять так: на вхідну щілину спектрогеліографа проектують телескопом зображення Сонця, а позаду вихідної щілини, яка виділяє з сонячного спектра вузьку смугу або потрібну спектральну лінію, розміщують фотоплівку. Обидві щілини переміщаються так, що різним ділянкам сонячного диска, які послідовно проектуються на першу щілину, відповідають різні послідовні ділянки фотоплівки. Знімок (спектрогеліограма) є зображенням різних утворень на Сонці, які випромінюють або вбирають світло в даній спектральній лінії і яких не видно на звичайних (в повному світлі) знімках Сонця. За таким же принципом побудовано і , за допомогою якого цю ж картину спостерігають візуально.

Для фотографування поверхні Сонця в використовують . Радянська промисловість випустила партію астрономічних інструментів під маркою ; в них на одній паралактичній уставі змонтовано разом фотогеліограф і хромосферний телескоп, який використовується для фотографічних або візуальних спостережень хромосфери Сонця в монохроматичному (в лініях На) світлі за допомогою інтерференційно-поляризаційного фільтра.

В 1945—50 розроблено радіотехнічні астрономічні інструменти для вивчення радіовипромінювання космічних об'єктів: Сонця, окремих туманностей, міжзоряного газу. За допомогою радіотелескопа досліджують інтенсивність радіовипромінювання, його спектральну густину, напрям поширення і т. ін.

Радіотелескоп складається з антени гострої напрямленості, чутливого радіоприймача і вимірювального приладу на виході приймача. Роздільна здатність радіотелескопа значно менша, ніж у оптичних телескопів.

Ця властивість підвищується у радіоінтерферометра завдяки використанню ефекту інтерференції радіохвиль. Найпростіший радіоінтерферометр складається з 2 антен, розташованих на віддалі від 10 до 1000 довжин радіохвиль, і одного радіоприймача.

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Астрономічні інструменти

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Traven 2012 Astronomi chni instrume nti priladi dlya sposterezhennya kosmichnih til Ci sposterezhennya provadyat dlya viznachennya polozhen til na nebesnij sferi yihnih rozmiriv shvidkosti ruhu v prostori himichnogo skladu i fizichnogo stanu Zalezhno vid harakteru sposterezhen i bazhanoyi tochnosti zastosovuyut astronomichni instrumenti riznih konstrukcij i rozmiriv Kvadrant Za principom utvorennya zobrazhennya sposterezhuvanogo svitila astronomichni instrumenti podilyayutsya na reflektori i refraktori za metoyu sposterezhennya astrometrichni i astrofizichni za sposobom sposterezhennya vizualni fotografichni i fotoelektrichni za rozmirami perenosni ekspedicijni i fundamentalni za sposobom montazhu instrumenti na azimutalnij i paralaktichnij ustanovkah meridianni instrumenti ta instrumenti z neruhomoyu truboyu Astronomichni instrumenti na azimutalnij ustanovci zdebilshogo ye astrometrichnimi vizualnimi priladami zenitnij teleskop astrolyabiya tosho Tipovim astronomichnim instrumentom ciyeyi grupi ye universalnij instrument Na osnovi jogo trinozi montuyetsya vertikalna vis z vilkoyu dlya gorizontalnoyi osi Poseredini abo na kinci gorizontalnoyi osi rozmishena truba nevelikij refraktor Za dopomogoyu troh gvintiv trinogu nivelyuyut tak shob vertikalna vis yiyi bula tochno vertikalnoyu todi gorizontalna vis lezhatime v ploshini gorizontu a truba pri obertanni navkolo gorizontalnoyi osi ruhatimetsya v ploshini vertikala Pravilnist nivelyuvannya kontrolyuyut tochnimi rivnyami Universalnij instrument maye dva odnakovi vertikalnij i gorizontalnij krugi na yaki naneseno podilki na gradusi i chastki gradusa Za dopomogoyu vertikalnogo kruga vimiryuyut zenitni viddali a za dopomogoyu gorizontalnogo azimuti svitil Universalni instrumenti vigotovlyayut zdebilshogo perenosnimi Za zenitnoyu viddallyu ta azimutom zori i tochnim chasom sposterezhennya viznachayut geografichni koordinati miscya sposterezhennya Dlya tochnogo vimiryuvannya zenitnih viddalej svitil vikoristovuyut vertikalnij krug Vin vidriznyayetsya vid universalnogo instrumenta tim sho zamist tochnogo gorizontalnogo kruga na nomu stavlyat prostishij Vertikalni krugi buvayut perenosnimi i fundamentalnimi dlya stacionarnih sposterezhen v observatoriyah Veliki vertikalni krugi dayut mozhlivist robiti sposterezhennya z visokoyu tochnistyu i vikoristovuyutsya dlya viznachennya zir Zenitnij teleskop vikoristovuyut dlya vimiryuvannya nevelikih zenitnih viddalej abo riznici zenitnih viddalej par zir pri sposterezhenni yih na priblizno odnakovih visotah Vimiryuvannya provalyat za dopomogoyu okulyarnogo mikrometra i rivniv skriplenih z truboyu Sposterezhennya vedut u meridiani nimi mozhna z velikoyu tochnistyu viznachati geogr shirotu miscya sposterezhennya Tomu ci astronomichni instrumenti vikoristovuyutsya v Mizhnarodnij sluzhbi shiroti Radyanska promislovist vipustila seriyu udoskonalenih zenitnih teleskopiv yaki vstanovleno na stanciyah sluzhbi shiroti Golovnimi chastinami suchasnoyi astrolyabiyi prizmovoyi ye trigranna prizma i rtutnij gorizont yaki vidbivayut svitlo vid zir na ob yektiv Svitlovi promeni pislya prohodzhennya kriz ob yektiv sistemoyu pleskatih dzerkal i dopomizhnih prizm skerovuyutsya na okulyar Sposterezhennya provadyat v riznih azimutah na pevnij stalij visoti yaka zalezhit vid kuta prizmi Z rezultativ sposterezhen za dopomogoyu astrolyabiyi viznachayut shirotu i chas abo Do meridiannih astronomichnih instrumentiv nalezhat pasazhni instrumenti i meridianni krugi neveliki refraktori yaki mozhut obertatisya lishe navkolo odniyeyi gorizontalnoyi osi v ploshini meridiana Pasazhni instrumenti buvayut perenosnimi i fundamentalnimi perenosni montuyutsya na masivnij metalevij osnovi z troma gvintami dlya nivelyuvannya fundamentalni na specialnih fundamentah Pasazhni instrumenti priznacheni dlya sposterezhennya momentiv prohodzhen svitil cherez meridian abo pershij vertikal Ci sposterezhennya vikoristovuyut dlya i Fundamentalni pasazhni instrumenti zastosovuyut dlya viznachennya pryamih shodzhen zir Dlya viznachennya momentu prohodzhennya svitila cherez meridian v okulyarnij chastini pasazhnih instrumentiv rozmishuyut rizni pristroyi Meridianni krugi vigotovlyayut lishe fundamentalnimi Ce po suti veliki pasazhni instrumenti z tochnimi krugami ta dopomizhnimi priladami yaki dayut mozhlivist razom z pryamimi pidnesennyami viznachati takozh i shilennya zir Zrazkom suchasnogo meridiannogo kruga ye APM 4 vigotovlenij v SRSR i vstanovlenij v observatoriyi Moskovskogo universitetu Proces sposterezhen v APM 4 maksimalno avtomatizovano Astronomichni instrumenti z neruhomimi trubami mayut riznomanitne priznachennya V 50 h rr v Pulkovskij observatoriyi rozrobleno i viprobuvano model gorizontalnogo meridiannogo kruga truba yakogo neruhomo lezhit na fundamenti a svitlo vid zir spryamovuyetsya do neyi dopomizhnim dzerkalom Cikavim astronomichnim instrumentom ciyeyi grupi ye polyarna truba Pulkovskoyi observatoriyi priznachena dlya trivalogo blizkih do polyusa zir Na fotoplastinci utvoryuyutsya dugi kil slidi dobovogo ruhu zir za yakimi viznachayut fundamentalni stali precesiyi nutaciyi ta aberaciyi Dlya fotografuvannya zir poblizu zenitu vikoristovuyut fotografichnu zenitnu trubu Vona skladayetsya z masivnoyi neruhomoyi trubi vstanovlenoyi vertikalno spec ob yektiva u verhnij chastini i vanni z rtuttyu u nizhnij chastini trubi ta fotografichnoyi kaseti poblizu ob yektiva Ob yektiv razom z kasetoyu mozhe obertatisya navkolo vertikalnoyi osi na 180 Svitlo vid zori projshovshi kriz ob yektiv vidbivayetsya poverhneyu rtuti vverh na fotoplastinku Vnaslidok obertannya kaseti na fotoplastinci utvoryuyutsya dva zobrazhennya zori rozmisheni odne vid odnogo na podvijnij zenitnij viddali Obrobka fotoplastinki daye chislovi znachennya geografichnoyi shiroti miscya sposterezhennya i popravku godinnika Astronomichni instrumenti z neruhomimi trubami vikoristovuyut takozh dlya vivchennya Soncya Svitlo vid Soncya spryamovuyetsya v trubu za dopomogoyu celostata Velichnij viglyad mayut bashtovi teleskopi sporudi v kilka desyatkiv metriv zavvishki zverhu yakih rozmisheni celostat i dovgofokus nij ob yektiv Z neruhomoyu gorizontalnoyu truboyu vigotovlyayut zokrema ekspedicijni koronografi dlya fotografuvannya sonyachnoyi koroni pid chas sonyachnih zatemnen Dlya fotografuvannya koroni v zvichajnih umovah skonstrujovano spec pozazatemnenij koronograf u fokalnij ploshini pershoyi yakogo temnij disk zakrivaye zobrazhennya Soncya utvoryuyuchi tim samim shtuchne zatemnennya Drugij ob yektiv proektuye zobrazhennya diska i koroni na fotoplastinku Koronograf takoyi konstrukciyi maye paralaktichnu ustanovku Na paralaktichnih ustavah riznih form montuyut bilshist astrofizichnih astronomichnih instrumentiv v tomu chisli vsi reflektori Paralaktichna ustava yak i azimutalna maye dvi vzayemno perpendikulyarni osi Odna z nih t z godinna vis paralelna druga ploshini ekvatora Pri takomu vstanovlenni astronomichnogo instrumenta jogo truba ruhayetsya za svitilom obertayuchis navkolo lishe odniyeyi godinnoyi osi Ce daye mozhlivist fotografuvati ob yekti slaboyi yaskravosti abo tumannosti Ekspoziciya trivaye kilka godin i ves cej chas trubu slid tochno ruhati za ob yektami tak shob yih zobrazhennya padali na odni j ti zh miscya fotoplastinki Cogo dosyagayut za dopomogoyu godinnikovogo mehanizmu a pravilnist ruhu kontrolyuyut cherez dopomizhnu trubu t z gid v poli zoru yakogo vidno dilyanku nebesnoyi sferi yaku fotografuyut Na paralaktichnij ustavi montuyut veliku grupu sonyachnih teleskopiv dlya sposterezhennya i fotografuvannya inodi zasobami kinematografiyi tih shvidkih raptovih abo bezperervnih zmin yaki vidbuvayutsya na Sonci Skladovoyu chastinoyu bagatoh takih astronomichnih instrumentiv ye spektrograf prilad dlya spektriv Zastosovuyut spektrografi dispersijni z prizmami i difrakcijni V suchasasnih spektrografah zamist fotoplastinki vikoristovuyut riznu elektronnu aparaturu fotopomnozhuvachi lichilniki fotoniv elek tronnooitichni peretvoryuvachi yaka daye mozhlivist z visokoyu tochnistyu vimiryuvati yaskravist riznih dilyanok spektriv Spektrograf specialno pristosovanij dlya sposterezhennya Soncya naz Za jogo dopomogoyu fotografuyut v Ce roblyat tak na vhidnu shilinu spektrogeliografa proektuyut teleskopom zobrazhennya Soncya a pozadu vihidnoyi shilini yaka vidilyaye z sonyachnogo spektra vuzku smugu abo potribnu spektralnu liniyu rozmishuyut fotoplivku Obidvi shilini peremishayutsya tak sho riznim dilyankam sonyachnogo diska yaki poslidovno proektuyutsya na pershu shilinu vidpovidayut rizni poslidovni dilyanki fotoplivki Znimok spektrogeliograma ye zobrazhennyam riznih utvoren na Sonci yaki viprominyuyut abo vbirayut svitlo v danij spektralnij liniyi i yakih ne vidno na zvichajnih v povnomu svitli znimkah Soncya Za takim zhe principom pobudovano i za dopomogoyu yakogo cyu zh kartinu sposterigayut vizualno Dlya fotografuvannya poverhni Soncya v vikoristovuyut Radyanska promislovist vipustila partiyu astronomichnih instrumentiv pid markoyu v nih na odnij paralaktichnij ustavi zmontovano razom fotogeliograf i hromosfernij teleskop yakij vikoristovuyetsya dlya fotografichnih abo vizualnih sposterezhen hromosferi Soncya v monohromatichnomu v liniyah Na svitli za dopomogoyu interferencijno polyarizacijnogo filtra V 1945 50 rozrobleno radiotehnichni astronomichni instrumenti dlya vivchennya radioviprominyuvannya kosmichnih ob yektiv Soncya okremih tumannostej mizhzoryanogo gazu Za dopomogoyu radioteleskopa doslidzhuyut intensivnist radioviprominyuvannya jogo spektralnu gustinu napryam poshirennya i t in Radioteleskop skladayetsya z anteni gostroyi napryamlenosti chutlivogo radioprijmacha i vimiryuvalnogo priladu na vihodi prijmacha Rozdilna zdatnist radioteleskopa znachno mensha nizh u optichnih teleskopiv Cya vlastivist pidvishuyetsya u radiointerferometra zavdyaki vikoristannyu efektu interferenciyi radiohvil Najprostishij radiointerferometr skladayetsya z 2 anten roztashovanih na viddali vid 10 do 1000 dovzhin radiohvil i odnogo radioprijmacha LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Astronomichni instrumenti Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Maksutov D D Astronomicheskaya optika M L 1946 Kurs astrofiziki i zvezdnoj astronomii Pod red A A Mihajlova t 1 M L 1951

Дата публікації:
Топ