Петро́ Іва́нович Сидоре́нко (28 листопада 1907 — 7 січня 1985) — радянський військовик-артилерист, Герой Радянського Союзу (1945).
Петро Іванович Сидоренко | |
---|---|
П.Сидоренко у званні генерал-майора артилерії | |
Народження | 28 листопада 1907 Шибене, Бородянська волость, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Смерть | 7 січня 1985 (77 років) Ленінград, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1929–1963 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографічні відомості
Народився 15 (28) листопада 1907 року в селі Шибене (зараз Бородянський район Київської області України) в селянській родині. Українець. Закінчив 6 класів. Працював бухгалтером.
У Червоній Армії з 1929 року. У 1933 році закінчив Сумську артилерійську школу, а в 1941 році — Військову академію імені М. В. Фрунзе.
У діючій армії під час німецько-радянської війни з липня 1941 року. Був командувачем артилерією 49-ї стрілецької дивізії (33-я армія, 1-й Білоруський фронт).
Полковник Сидоренко П. І. особливо відзначився при форсуванні річки Одер південніше міста Франкфурт (Німеччина). Вміло організував артилерійське забезпечення при форсуванні Одера стрілецькими підрозділами в ніч на 3 лютого 1945 року і боїв за розширення плацдарму на лівому березі річки. У ніч на 6 лютого 1945 року полковник Сидоренко П. І. особисто керував переправою артилерії 49-ї стрілецької дивізії на Одерський плацдарм. Артилеристи завдали противнику значних втрат у живій силі і техніці.
31 травня 1945 року полковнику Сидоренко Петру Івановичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6772).
Після війни П. І. Сидоренко продовжував службу в армії на командних посадах. У 1953 році він закінчив Військову академію Генерального штабу, а в 1961 році Вищі академічні курси при Військовій артилерійської академії.
З 1963 року генерал-лейтенант артилерії Сидоренко П. І. у запасі. Жив у Ленінграді (тепер Санкт-Петербург). Помер 7 січня 1985 року. Похований у Санкт-Петербурзі на Серафимівському кладовищі.
Література
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том II: — Москва: Воениздат, 1988. — стор. 455
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sidorenko Petro Iva novich Sidore nko 28 listopada 1907 19071128 7 sichnya 1985 radyanskij vijskovik artilerist Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Petro Ivanovich SidorenkoP Sidorenko u zvanni general majora artileriyiNarodzhennya 28 listopada 1907 1907 11 28 Shibene Borodyanska volost Kiyivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 7 sichnya 1985 1985 01 07 77 rokiv Leningrad RRFSR SRSRPohovannya dKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi 1929 1963Partiya KPRSZvannya General lejtenantVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi 6772 Biografichni vidomostiNarodivsya 15 28 listopada 1907 roku v seli Shibene zaraz Borodyanskij rajon Kiyivskoyi oblasti Ukrayini v selyanskij rodini Ukrayinec Zakinchiv 6 klasiv Pracyuvav buhgalterom U Chervonij Armiyi z 1929 roku U 1933 roci zakinchiv Sumsku artilerijsku shkolu a v 1941 roci Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U diyuchij armiyi pid chas nimecko radyanskoyi vijni z lipnya 1941 roku Buv komanduvachem artileriyeyu 49 yi strileckoyi diviziyi 33 ya armiya 1 j Biloruskij front Polkovnik Sidorenko P I osoblivo vidznachivsya pri forsuvanni richki Oder pivdennishe mista Frankfurt Nimechchina Vmilo organizuvav artilerijske zabezpechennya pri forsuvanni Odera strileckimi pidrozdilami v nich na 3 lyutogo 1945 roku i boyiv za rozshirennya placdarmu na livomu berezi richki U nich na 6 lyutogo 1945 roku polkovnik Sidorenko P I osobisto keruvav perepravoyu artileriyi 49 yi strileckoyi diviziyi na Oderskij placdarm Artileristi zavdali protivniku znachnih vtrat u zhivij sili i tehnici 31 travnya 1945 roku polkovniku Sidorenko Petru Ivanovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6772 Pislya vijni P I Sidorenko prodovzhuvav sluzhbu v armiyi na komandnih posadah U 1953 roci vin zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu a v 1961 roci Vishi akademichni kursi pri Vijskovij artilerijskoyi akademiyi Z 1963 roku general lejtenant artileriyi Sidorenko P I u zapasi Zhiv u Leningradi teper Sankt Peterburg Pomer 7 sichnya 1985 roku Pohovanij u Sankt Peterburzi na Serafimivskomu kladovishi LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar v 2 tomah Tom II Moskva Voenizdat 1988 stor 455